про залишення позовної заяви без розгляду
27 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/34480/23
категорія 110010000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О., перевіривши матеріали позовної заяви Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стоун Про», про визнання протиправними державної реєстрації, протоколу та спеціального дозволу,
установив:
12 грудня 2023 року Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати державну реєстрацію робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр, здійснену Державною службою геології та надр України Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоун Про» за формою 3-гр із присвоєнням державного реєстраційного номера об'єкта РДГВН У-18-96/1, визнати протиправним та скасувати протокол №4515 від 18 вересня 2018 року засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 14 листопада 2018 року № 6294, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Стоун Про» з метою видобування гранітів Слобідського - 1 родовища на території Коростишівського району Житомирської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/34480/23 за вказаним позовом визначено суддю Шуляк Л.А.
Ухвалою суду від 19 грудня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Державна комісія України по запасах корисних копалин подала клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, посилаючись на те, що Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури мав доступ до інформації щодо підстав надання спеціального дозволу на користування надрами щонайменше у 2018 році (дня опублікування рішень про погодження та надання спеціального дозволу ТОВ «Стоун Про»), а враховуючи рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2021 року та лист-орієнтування Офісу Генерального прокурора від 31 серпня 2021 року № 12/2-320вих-514окв-21 міг подавати запити до Держгеонадра, у тому числі і щодо протоколу ДКЗ, не через 5 років після отримання ТОВ «Стоун Про» спеціального дозволу на користування надрами.
Державна служба геології та надр України також подала клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, посилаючись на те, що прокурором не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Прокурор подав заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду, де вказує, що для звернення до адміністративного суду прокурору встановлюється шестимісячний строк. Зазначає, що про порушення, які стали підставою звернення до суду, стало відомо лише після ознайомлення 17 жовтня 2023 року працівником Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора з матеріалами кримінального провадження №52018000000001132 від 14 листопада 2018 року. Раніше документи з органів влади з цього питання прокурором не витребовувалися.
ТОВ «Стоун Про» подало клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, посилаючись на те, що прокурором не надано доказів щодо наявності обставин, які б об'єктивно унеможливили звернення прокурора до суду в інтересах держави протягом визначеного законом строку, зокрема - доказів неможливості звернення із відповідними запитами до державних органів з метою перевірки оскаржуваних рішень та надрокористування, що здійснювалося ТОВ «Стоун Про» ще з 2018 року, до листопада 2023 року. Звертає увагу, що отримання ТОВ «Стоун Про» спеціального дозволу на користування надрами №6294 з метою видобування гранітів, родовище Слобідське-1 у Коростишівському районі Житомирської області, строком на 20 років до 14 листопада 2038 року є загальнодоступною інформацією, яка розміщена на офіційному сайті (http://geoinf/kiev/ua/specdozvoli). Також зауважує, що кримінальне провадження №52018000000001132 від 14 листопада 2018 року Національним антикорупційним бюро України закрито ще 18 січня 2022 року в зв'язку з встановленою відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення - майже за два роки до звернення прокурора до суду.
Ухвалою суду від 16 лютого 2024 року позовну заяву залишено без розгляду, оскільки з матеріалами кримінального провадження працівник Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ознайомився лише 17 жовтня 2023 року. Прокурором не наведено обґрунтувань та не надано доказів на їх підтвердження, які свідчать про наявність причин неможливості прокурора раніше ознайомитись із такими матеріалами та надіслати їх позивачу. З урахуванням наведеного, про закриття кримінального провадження №52018000000001132 мало бути відомо Спеціалізованій екологічній прокуратурі, яка здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у такій категорії справ, яка в свою чергу, мала вжити всіх заходів для своєчасного ознайомлення та подальшого надсилання матеріалів цього кримінального провадження позивачу для представництва інтересів держави. Суд уважав, що отримання позивачем матеріалів кримінального провадження 31 жовтня 2023 року не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення прав держави, а свідчить лише про час, коли органи прокуратури почали вчиняти дії щодо реалізації права на звернення до суду з цим позовом. Також, органам прокуратури додатково стало відомо про порушення інтересів держави, які підлягають захисту в суді 18 січня 2022 року - після закриття кримінального провадження №52018000000001132. Проте позов подано лише 12 грудня 2023 року, тобто з порушенням тримісячного строку з дня виявлення таких порушень. При цьому, причини пропуску строку звернення до суду, наведені прокурором у заяві про поновлення цього строку, суд визнав неповажними.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави задоволено, ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року скасовано, справу направлено до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Суд апеляційної інстанції вказав, що у справі прокурор листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не скеровував. Після виявлення факту порушення інтересів держави в межах кримінального провадження заступником керівника обласної прокуратури в найкоротші строки був скерований позов до суду. Крім того, в розглядуваному випадку, з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16, строк звернення прокурором до суду становить шість місяців з для виявлення порушень, а не три місяці як встановив суд першої інстанції. Підстави для звернення з цим позовом до суду виникли після надання детективом Національного антикорупційного бюро України дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування та ознайомлення працівниками Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора з матеріалами кримінального провадження №52018000000001132 від 14 листопада 2018 року у частині документів, які стосуються отримання ТОВ «Стоун Про» оспорюваного спеціального дозволу. Працівник Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора, на підставі такого дозволу, 17 жовтня 2023 року ознайомився з матеріалами вказаного кримінального провадження. Таким чином, порушення, які стали підставою для звернення до суду, стали відомі прокурору лише після 17 жовтня 2023 року, тобто після розголошення відомостей досудового розслідування вказаного кримінального провадження з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Ухвалою суду від 23 січня 2025 року справу прийнято до провадження.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Стоун Про» знову подало клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, посилаючись на те, що існують обставини, які вказують на виявлення та ознайомлення прокурора з матеріалами та підставами позову у справі №240/34480/23 ще 2020 року, а також передчасний висновок правосуддя у цій справі про наявність підстав для поновлення пропущеного процесуального строку. Зокрема, у вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 17 березня 2020 року в кримінальному провадженні №12020100040001223 (у справі №755/2831/20), де обвинувачення здійснювалося прокурором, а вирок опубліковано 24 березня 2020 року, ретельно досліджені й перелічені усі підстави, обставини та документи, що їх перелічує прокурор у позовній заяві у справі №240/34480/23.
Таким чином, уважає, що прокурору про підстави звернення з позовом у справі №240/34480/23 стало відомо під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12020100040001223 - не пізніше березня 2020 року, як і усім іншим зацікавленим особам внаслідок публікації вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 17 березня 2020 року в кримінальному провадженні №12020100040001223 (у справі №755/2831/20) в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Ухвалою суду від 24 квітня 2025 року запропоновано позивачу та відповідачам надати пояснення щодо клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоун Про» про залишення позовної заяви без розгляду.
Державна служба геології та надр України подала клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, посилаючись на те, що Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури мав доступ до інформації щодо підстав надання спеціального дозволу на користування надрами щонайменше у 2018 році (дня опублікування рішень про погодження та надання спеціального дозволу ТОВ «Стоун Про»), а враховуючи рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2021 року та лист-орієнтування Офісу Генерального прокурора від 31 серпня 2021 року № 12/2-320вих-514окв-21 міг подавати запити до Держгеонадра, у тому числі і щодо протоколу ДКЗ, не через 5 років після отримання ТОВ «Стоун Про» спеціального дозволу на користування надрами. Вважає, що позивач дізнався про наявність підстав для звернення з позовом ще 17 червня 2021 року, коли Держгеонадра надали Офісу Генерального прокурора перелік підприємств, які отримували спецдозволи без аукціону.
Прокурор подав заперечення на клопотання ТОВ «Стоун Про» про залишення позову без розгляду, де вказує, що предмет розгляду Дніпровським районним судом міста Києва у справі №755/2831/20 є відмінним від предмета досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000001132, і судом не досліджувалися обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 Кримінального кодексу України.
Державна комісія України по запасах корисних копалин подала пояснення, в яких підтримує клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою суду від 30 травня 2025 року призначено розгляд справи в судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі, на 27 червня 2025 року 14:00.
Ухвалою суду від 27 червня 2025 року задоволено клопотання Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури про поновлення строку звернення до суду з позовом та поновлено цей строк, у задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоун Про» та Державної служби геології та надр України про залишення позову без розгляду відмовлено.
Суд указав, що після ознайомлення із матеріалами кримінального провадження працівником Спеціалізованої екологічної прокуратури офісу Генерального прокурора встановлено, що ТОВ «Стоун Про», не будучи надрокористувачем, у лютому 2018 року звернулося до Держгеонадр для проведення державної реєстрації робіт попередньої геолого-економічної оцінки ділянки граніту Слобідська-1 у Коростишівському районі Житомирської області, а у подальшому апробовано запаси корисних копалин, що оформлено протоколом №4515, складеним Державною комісією України по запасах корисних копалин 18 вересня 2018 року, а також видано ТОВ «Стоун Про» 14 листопада 2018 року спеціальний дозвіл на користування надрами № 6294. Офісом Генерального прокурора до Житомирської обласної прокуратури направлено матеріали із кримінального провадження для вирішення питання щодо пред'явлення позову. Ураховуючи те, що раніше Житомирською обласною прокуратурою документи з органів влади з цього питання не витребовувалися, а отримані лише 31 жовтня 2023 року з Офісу Генерального прокурора, вважає, що пропущений процесуальний строк звернення до суду підлягає поновленню. Суд апеляційної інстанції при перегляді ухвали від 16 лютого 2024 року, погодився із зазначеною позицією прокурора та звернув увагу на те, що після здійснення Державною службою геології та надр України державної реєстрації ТОВ «Стоун Про» робіт з геологічного вивчення надр в межах Слобідського-1 родовища гранітів у Коростишівському районі Житомирської області, прийняття Державною комісією по запасах корисних копалин оскаржуваного протоколу та наданням товариству спеціального дозволу на користування надрами, Житомирська обласна прокуратура не володіла інформацією про недотримання відповідачами вимог законодавства, які порушують інтереси держави. Таким чином, у Житомирської обласної прокуратури не було підстав для скерування запитів у порядку частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» з метою отримання оскаржуваного протоколу, інформації щодо підстав здійснення Державною службою геології та надр України державної реєстрації ТОВ «Стоун Про» робіт з геологічного вивчення надр, а також отримання оскаржуваного спеціального дозволу, що вказує на передчасність висновків щодо можливості та обов'язку прокурора з'ясувати відповідні обставини в 2018 році. Крім того, колегія суддів вважала необґрунтованими посилання щодо можливості оскарження прокурором дій та рішень відповідачів, на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2021 року, яким рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом із іншими правоохоронними органами вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування. Зокрема вказано, що Національним антикорупційним бюро України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000001132 від 14 листопада 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 364, частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України, в рамках якого в органів державної влади вилучалися документи, пов'язані з триманням ТОВ «Стоун Про» спеціального дозволу на користування надрами від 14 листопада 2018 року №6294. Початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000001132 від 14 листопада 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 364, частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України, не свідчить про обізнаність слідчого, прокурора, керівника органу прокуратури про відповідні порушення вимог законодавства та порушення інтересів держави. У цій справі прокурор листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не скеровував. Після виявлення факту порушення інтересів держави в межах кримінального провадження заступником керівника обласної прокуратури в найкоротші строки був скерований позов до суду.
Саме в межах названого кримінального провадження № 52018000000001132 від 14 листопада 2018 року встановлювались обставини, які свідчать про наявність ознак вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України, а саме зловживання службовим становищем службовими особами Державної служби геології та надр України та Державної комісії України по запасам корисних копалин при видачі спеціальних дозволів на користування надрами.
У вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 17 березня 2020 року, на який посилається представник ТОВ «Стоун Про», яким колишній директор ТОВ «Дісіжн» визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 190, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, не досліджувалися обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 Кримінального кодексу України.
Отже, предмет розгляду Дніпровським районним судом міста Києва є відмінним від предмету досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000001132, і судом не досліджувалися обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 Кримінального кодексу України.
Також суд урахував, що основною вимогою у розглядуваному позові є визнання протиправним та скасування протоколу № 4515 від 18 вересня 2018 року засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, а усі інші вимоги, є похідними, тобто саме після отримання доступу до матеріалів кримінального провадження № 52018000000001132 прокурором було встановлено підстави для представництва інтересів держави та пред'явлення цього позову.
Ухвалою від 14 липня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОУН ПРО» про відвід судді Шуляк Л.А.
Ухвалою від 14 серпня 2025 року залишено без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоун Про» про відвід судді Шуляк Л.А. на підставі частини 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також 14 серпня 2025 року суддею Шуляк Л.А. заявлено самовідвід, оскільки у справі викладено дві взаємовиключні позиції судді щодо вирішення питання про дотримання строку звернення до суду з позовом, що з урахуванням обставин справи не суперечить вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, але, водночас, зумовило виникнення в учасників судового розгляду сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості судді.
Ухвалою суду від 14 серпня 2025 року заяву судді Шуляк Л.А. про самовідвід від участі в розгляді справи №240/34480/23 задоволено, передано справу для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 серпня 2025 року, головуючим суддею для розгляду справи №240/34480/23 визначено суддю Окис Т.О.
Ухвалою суду від 15 серпня 2025 року прийнято справу до провадження та призначено відкрите судове засідання у справі з викликом сторін на 26 серпня 2025 року.
У судове засідання представники відповідача та третьої особи не прибули, останній просив відкласти розгляд справи.
За результатами розгляду такого клопотання ухвалою суду, яка внесена до протоколу судового засідання, причини неприбуття представника ТОВ «Стоун Про» визнані поважними, клопотання про відкладення розгляду справи задоволено та відкладено розгляд справи на 16 вересня 2025 року.
16 вересня 2025 року до суду надійшли додаткові пояснення позивача, у яких указує, що з 14 листопада 2018 року у Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000001132 від 14 листопада 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1,2 статті 364, частиною 4 статті 368 КК України, в якому в органах державної влади вилучалися документи, пов'язані з триманням ТОВ «Стоун Про» спеціального дозволу на користування надрами від 14 листопада 2018 року №6294. Саме в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження встановлено обставини правопорушення, зокрема шляхом отримання від уповноважених органів необхідної інформації. Працівник Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора 17 жовтня 2023 року ознайомився з матеріалами вказаного кримінального провадження. Зокрема, із вказаних матеріалів і встановлено, що ТОВ «Стоун Про», не будучи надрокористувачем, у лютому 2018 року звернулося до Держгеонадр для проведення державної реєстрації робіт - попередньої геолого-економічної оцінки ділянки граніту Слобідська-1 у Коростишівському районі Житомирської області, а у подальшому апробовано запаси корисних копалин, що оформлено протоколом № 4515 складений Державною комісією України по запасах корисних копалин 18 вересня 2018 року, а також видано ТОВ «Стоун Про» 14 листопада 2018 року спеціальний дозвіл на користування надрами № 6294.Враховуючи те, що раніше Житомирською обласною прокуратурою документи з органів влади з цього питання не витребовувалися (вказані документи були вилученні і долучені до матеріалів кримінального провадження), а отримані лише 31 жовтня 2023 року з Офісу Генерального прокурора, тому підлягає поновленню пропущений процесуальний строк звернення до суду.
16 вересня 2025 року представник третьої особи подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Указує, що скасування ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2024 року відбулося з процесуальних підстав, зокрема - у зв'язку з порушенням принципу змагальності та права учасника справи на подання відповідних пояснень. Так, під час судового розгляду головуючим наголошено на тому, що оскільки провадження у справі було відкрито, то помилковим є залишення позову без розгляду без надання прокурору часу на подання заяви, в якій він міг би обґрунтувати пропущення процесуального строку поважними причинами. У подальшому, на підставі тієї ж системи доводів, виснуваних апеляційною інстанцією (як виявилося згодом з врахуванням практики Верховного Суду - помилкових), суддею ухвалою від 27 червня 2025 року всупереч існуючій практиці Верховного Суду, поновлено прокурору строк звернення до суду, що дає підстави стверджувати про передчасність висновку про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, викладеного в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 02 жовтня 2025 року позовну заяву Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин пропуску процесуального строку.
На виконання вимог ухвали суду позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду. Зазначає, що ні Конституцією України, ні Законом України «Про прокуратуру» на органи прокуратури не покладено обов'язку відслідковувати оприлюднення органами державної влади та місцевого самоврядування кожного документа, як і не встановлено строків для виявлення оприлюднених актів. За змістом вказаних норм законодавства щодо повноважень прокурора, сам факт оприлюднення Держгеонадрами наказу та спеціального дозволу на користування надрами не надає прокурору права звернутися до суду з позовом про визнання їх протиправними (недійсними), оскільки таке право виникає лише в разі виявлення порушення або загрози порушення інтересів держави та встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді. У цьому випадку інформація, яка міститься у тексті оспорюваних наказу Держгеонадр та спеціального дозволу на користування надрами, не давала підстав для висновків про протиправність їх видання, порушення інтересів держави та наявність підстав для захисту прокурором цих інтересів у суді. Це стало можливим за результатами вивчення матеріалів, які отримано обласною прокуратурою з Офісу Генерального прокурора, з якими 17 жовтня 2023 року ознайомився працівник Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора. Підстави для звернення з цим позовом до суду виникли після надання детективом Національного антикорупційного бюро України дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування та ознайомлення працівниками Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора з матеріалами кримінального провадження № 52018000000001132 від 14 листопада 2028 року у частині документів, які стосуються отримання ТОВ «Стоун Про» оспорюваного спеціального дозволу.
Ухвалою суду від 15 жовтня 2025 року у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовлено, визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду, продовжено Заступнику керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави строк для усунення визначених в ухвалі суду від 02 жовтня 2025 року недоліків на п'ять днів з дати отримання копії цієї ухвали
На виконання вимог ухвали суду позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду. У заяві наводить вже зазначені до цього підстави для поновлення строку звернення до суду, яким суд надавав оцінку, а саме те, що його право на звернення до суду виникло лише після 17 жовтня 2023 року, тобто, дати ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, після надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави щодо документів, на підставі яких ТОВ «Стоун Про» отримано спеціальний дозвіл на користування надрами.
Розглянувши заяву, суд враховує наступне.
Строки звернення до адміністративного суду врегульовано положеннями статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною першою якої визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Статтею 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
За змістом статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції на момент подання розглядуваної позовної зави, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження спрямовані на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Верховний Суд у постанові від 20 квітня 2021 року у справі № 640/17351/19 зазначав про те, що визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
У постанові від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду повинні враховуватися судами як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо прокурор звернувся до суду протягом встановленого законом строку звернення з дня виявлення таких порушень. Проте направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.
У той ж час, суд зазначає, відповідно до статті 1 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Згідно частини 4 статті 7 Закону України "Про прокуратуру", Офіс Генерального прокурора є органом прокуратури вищого рівня щодо обласних та окружних прокуратур, обласна прокуратура є органом прокуратури вищого рівня щодо окружних прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури.
Частиною 2 статті 36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, тобто є процесуальним керівником у кримінальному провадженні, який поінформований із наявними матеріалами та їх змістом.
Як установлено Верховним Судом у постанові від 25 березня 2025 року у справі №160/4460/24 31 травня 2021 року Офіс Генерального прокурора звернувся із запитом №12/2-35 вих-21 до Держаної служби геології на надр України, в якому просив надати перелік суб'єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які, зокрема, поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами, зокрема за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розроби.
У відповідь на вказаний запит Держаною службою геології на надр України надано відповідний перелік суб'єктів господарювання (лист від 17 червня 2021 року №9897/01/02-21), серед яких значилося ТОВ «Стоун Про», що підтвердив представник позивача у судовому засіданні.
Отримавши перелік суб'єктів господарювання, яким надано дозволи на спеціальне користування надрами у такий спосіб, Офіс Генерального прокурора розіслав керівникам обласних прокуратур лист-орієнтування про вжиття заходів на захист інтересів держави у сфері охорони та раціонального використання надр від 31 серпня 2021 року №12/2-320ВИХ-514ОКВ-21.
Тобто, починаючи з червня 2021 органам прокуратури достеменно було відомо те, що ТОВ «Стоун Про» отримано дозвіл поза аукціоном без спеціального дозволу на користування надрами.
Щодо покликань позивача на те, що право на звернення до суду виникло 17 жовтня 2023 року після ознайомлення працівниками Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора з матеріалами кримінального провадження № 52018000000001132 від 14 листопада 2018 року, а тому саме з цієї дати потрібно рахувати трьохмісячний строк звернення до суду, слід зауважити на таке.
Суд повторює, що вказана дата не змінює моменту, з якого прокурор знав або повинен був дізнатися про наявність порушених інтересів держави, а лише свідчить про час, коли він почав вчиняти активні дії з реалізації своїх повноважень щодо звернення до суду з позовом в інтересах держави, і ця подія не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірних правовідносинах.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 25 березня 2025 року у справі № 160/4460/24 та від 25 березня 2025 року у справі №160/4460/24.
Суд зазначає, позивач, який наділений законом повноваженнями здійснювати процесуальне керівництво в кримінальних провадженням, маючи доступ до інформації щодо погодження та надання спеціального дозволу на користування надрами, не був позбавлений можливості подавати запити до державних органів, зокрема, до Державної служби геології та надр України для отримання вказаних протоколів, більше того, у відповідності до норм Кримінального процесуального кодексу України та посадових обов'язків в межах відповідного кримінального провадження, незалежно від дати розголошення відомостей досудового розслідування, прокуратура мала володіти інформацією про підстави для звернення до адміністративного суду значно раніше, ніж звернулася з позовом.
Отже, суд резюмує, що вчинення із значним затягуванням певних слідчих дій відповідними органами в межах кримінального провадження, не може мати наслідком автоматичного поновлення строку звернення з позовом до адміністративного суду.
Суд ураховує, що у Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27 травня 2003 року № 1604 (2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені й ефективні органи.
Консультативна рада європейських прокурорів, створена Комітетом міністрів Ради Європи 13 липня 2005 року, у Висновку № 3 (2008) Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права наголосила, що держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечувати реалізацію цих функцій згідно з такими, зокрема, принципами: діючи за межами сфери кримінального права, прокурори мають користуватися тими ж правами й обов'язками, що й будь-яка інша сторона, і не повинні мати привілейоване становище у ході судових проваджень (рівність сторін); обов'язок прокурорів обґрунтовувати свої дії та розкривати ці причини особам або інститутам, задіяним або зацікавленим у справі, має бути встановлений законом.
Згідно з пунктом 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 19 вересня 2012 року, обов'язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права. При цьому обов'язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (пункт 3 цієї Рекомендації).
З огляду на наведене вище, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб'єкта владних повноважень.
При цьому, під поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об'єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
У цій справі позивач представляє інтереси держави. На думку суду, обчислення строку звернення до суду не може ставитись в залежність від моменту коли один з представників багатотисячного державного апарату дізнався про певні обставини, в іншому випадку інститут обмеження строку звернення до суду буде нівельований. Держава має забезпечувати відповідний моніторинг, контроль за дотриманням своїх інтересів постійно і має для цього широкий (майже безмежний) обсяг механізмів.
Суд зауважує, що володіючи інформацією щодо отримання ТОВ «Стоун Про» спеціального дозволу на користування надрами від 14 листопада 2018 року № 6294 без проведення аукціону, позивач не був позбавлений можливості подавати відповідні запити до державних органів, зокрема Держгеонадра, у тому числі щодо оскаржуваних наказів та спецдозволу, а також звернутися до суду з адміністративним позовом у строк, визначений приписами Кодексу адміністративного судочинства України.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 грудня 2024 року у справі №320/5641/24, від 03 грудня 2024 року у справі № 320/39441/23.
Також суд зазначає, що покликання скаржника на неправильне розуміння судами попередніх інстанцій приписів частини 1, 2 статті 222 КПК України щодо недопустимості розголошення відомостей досудового розслідування є необґрунтованими, зважаючи на те, що пунктом 12 наказу Офісу Генерального прокурора від 21 серпня 2020 року № 389 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді" (у редакції до 22 червня 2023 року) регламентовано, що керівникам самостійних структурних підрозділів прокуратур усіх рівнів, зокрема тим, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування та дізнання, у тому числі у формі процесуального керівництва ним, за наявності підстав для захисту інтересів держави поза межами кримінального провадження шляхом підготовки та звернення до суду з позовом, заявою, вступу у справу, оскарження рішення невідкладно за погодженням із першим заступником або заступником Генерального прокурора, в обласних прокуратурах - з першим заступником або заступником керівника цієї прокуратури необхідно передавати до підрозділів представництва або інших підрозділів згідно з їхньою компетенцією відповідні матеріали з мотивованим висновком щодо необхідності застосування представницьких повноважень разом з документами, оформленими та засвідченими відповідно до вимог законодавства, що подаються до суду як докази.
Отже, покликання позивача на дату отримання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні №52018000000001132 лише з 17 жовтня 2024 року не може вважатися поважною підставою для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, оскільки вказане не припиняє (не перериває) строків, встановлених для звернення із позовом до суду, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ці дати не пов'язуються з початком перебігу строку звернення до суду у випадку, коли законом встановлений строк для вчинення особою активних дій.
Суд також відхиляє покликання позивача на висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16, з огляду на невірне трактування скаржником висновків Великої Палати Верховного Суду.
Так, в названій постанові зазначено:
«Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду повинні враховуватися судами як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо прокурор звернувся до суду протягом шести місяців з дня виявлення таких порушень. Проте направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом шестимісячного строку звернення до суду».
Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у випадках звернення до суду суб'єкта владних повноважень (прокурора) відлік строку для звернення до суду цей Кодекс пов'язує з виникненням підстав, що надають йому право на таке звернення. Водночас строки покликані забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів визначеності, і сторонам слід очікувати, що ці норми будуть застосовані.
Водночас у справі, що розглядається, суд уважає, що уповноважений відділ Офісу Генерального прокурора здійснює процесуальне керівництво з 14 листопада 2018 року - дати внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань відомостей щодо кримінального провадження № 52018000000001132.
Ураховуючи викладене вище, суд наголошує, що початок перебігу строку, встановленого для подання до суду позову, стосується всіх суб'єктів, які мають намір та право оскаржувати рішення суду, та не пов'язується із відповідними функціями та компетенцією певного суб'єкта, що виключає можливість необмежено у часі реалізовувати право на звернення до суду.
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2023 року у справі № 380/8650/22, від 13 листопада 2024 року у справі № 560/22224/23, від 26 грудня 2024 року у справі № 320/4789/24.
Суд уважає застосовним до пісрних правовідносин висновок, сформований у постанові від 13 лютого 2024 року у справі № 340/3868/23, відповідно до якого регулярні звернення прокурора з метою витребування документів для підтвердження підстав представництва інтересів держави в суді не можуть слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом. Це призвело б до постійного стану невизначеності у публічно-правових відносинах та порушення стабільності у діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.
Водночас у постанові від 05 липня 2023 року у справі № 380/15396/22 Верховний Суд виклав правовий висновок, згідно з яким у випадку звернення прокурора з позовом в інтересах держави положення частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня виникнення відповідних підстав) слід застосовувати з урахуванням вимог частини 3 та 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», які серед іншого, вимагають від прокурора перед зверненням до суду з позовом в інтересах держави довести, що відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює або неналежним чином здійснює захист законних інтересів держави, а також попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень; крім того лише у такій ситуації прокурор отримує право запитувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Отже, наведені висновки стосувалися правовідносин, в яких прокурор здійснює представництво інтересів держави у порядку, визначеному статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», у разі наявності державного органу, який не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних законних інтересів держави, що вимагає від прокурора попереднього звернення до такого органу.
За такого правого регулювання та встановлених обставин, суд доходить висновку, що позивачем не наведено поважних підстав, які б унеможливили його звернення до суду у межах встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку. Обставини, на які посилається позивач, не свідчать про існування будь-яких об'єктивних перешкод у реалізації прокурором свого права на звернення до суду з метою представництва інтересів держави у суді.
Отже, враховуючи те, що прокурор пропустив встановлений законом строк звернення до суду та будь-яких переконливих обґрунтувань обставин та належних доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами позивачем не наведено та не доведено, суд уважає, що зі змісту конкретних обставин, хронології та послідовності дій прокурора не вбачається підстав для висновку про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наведені прокурором обставини не можуть бути причиною для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки матиме наслідком необґрунтоване втручання суду у принцип правової визначеності та порушення права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обставин, які об'єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду позивачем не наведено.
Згідно з частиною 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
На підставі пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.
Ураховуючи, що позовна заява подана до суду з пропуском строку і позивачем не наведено підстав для визнання причин пропуску строку поважними, то позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовити та визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду.
Позовну заяву Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стоун Про», про визнання протиправними державної реєстрації, протоколу та спеціального дозволу залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дати її постановлення.
Суддя Т.О. Окис