Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 жовтня 2025 року Справа№200/2537/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання до вчинення певних дій,-
08 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непризначення позивачеві пенсії за віком у зв'язку з досягненням пенсійного віку відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язання відповідача призначити та виплачувати позивачеві пенсію за віком у зв'язку з досягненням пенсійного віку відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 14 січня 2025 року, із зарахуванням до страхового стажу періоду навчання з 01 вересня 1979 року по 05 червня 1983 року та періоду роботи з 01 вересня 1999 року по 25 лютого 2002 року.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що позивач на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла необхідного віку та має страховий стаж роботи більше 29 років, що дає їй право на пенсію за віком.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
11 липня 2025 року відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в позові з підстав, наведених в оскаржуваному рішенні.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
14 січня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
На дату звернення вказаній особі виповнилося 62 роки (60 років станом на 25 грудня 2022 року).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21 січня 2025 року № 101650004378 позивачеві відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного страхового стажу - 29 років.
Рішенням встановлено, що страховий стаж складає 25 років 05 місяців 06 днів.
До страхового стажу позивача не зараховано період навчання з 01 вересня 1979 року по 24 червня 1985 року, оскільки період перетинається з періодом роботи з 06 червня 1983 року по 17 травня 1985 року, перевищує загальноприйнятий період навчання та містить розбіжності в даті початку навчання згідно з дипломом, а саме 1979 рік, та згідно з додатком до диплома № НОМЕР_1 , де зазначено 1980 рік;
період роботи з 01 вересня 1999 року по 25 вересня 2002 року, оскільки у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 17 березня1986 року відсутня підстава звільнення з роботи.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до абзаців 1, 2, 7 частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Норму застосовано відповідачем з огляду на дату набуття позивачем 60-річного віку - 25 грудня 2022 року.
Спірним є питання наявності необхідного страхового стажу.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), встановлено, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти […] підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Оскільки трудова книжка серії НОМЕР_2 від 17 березня 1986 року не містить запис про навчання, то стаж підлягає зарахуванню за відомостями диплома серії НОМЕР_3 .
За дипломом період навчання становить з 1979 року по 1985 рік (6 років), тобто перевищує загальноприйнятий період навчання, що позивачем пояснюється перебуванням в академічній відпустці у зв'язку з народженням дитини - 01 жовтня 1983 року та підтверджується свідоцтвом про народження.
Позивач просить зарахувати період навчання частково з 01 вересня 1979 року по 05 червня 1983 року, оскільки з 06 червня 1983 року по 17 травня 1985 року прийнята на роботу, про що міститься запис в трудовій книжці, і цей період роботи зараховано відповідачем до страхового стажу.
Отже, частина періоду навчання з 01 вересня 1979 року по 05 червня 1983 року (4 навчальних років), що не перетинається з роботою, підлягає зарахуванню до страхового стажу на підставі відомостей диплома серії НОМЕР_3 .
Розбіжності в даті початку навчання згідно з дипломом, а саме 1979 рік, та згідно з додатком до диплома № НОМЕР_1 , де зазначено 1980 рік, суд не приймає до уваги, оскільки додатком до диплома встановлено період здачі екзаменів та заліків, а не початку навчання.
Записами № 24, 25 трудової книжки серії НОМЕР_2 від 17 березня 1986 року встановлено, що 01 вересня 1999 року позивач прийнята на роботу, 25 лютого 2002 року - звільнена.
Ці записи охоплюють спірний період роботи з 01 вересня 1999 року по 25 лютого 2002 року.
Трудова не містить назви документа, на підставі якого позивач звільнена, його номеру та дати, що є порушенням пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58.
Однак за правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 754/14898/15-а, не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Враховуючи вказану правову позицію, суд зазначає, що записи трудової книжки виконано акуратно і послідовно із зазначенням дат прийому та звільнення з роботи, достовірність цих записів сумнівів не викликає. Тому встановлені обставини не можуть бути підставою для незарахування періоду роботи з 01 вересня 1999 року по 25 лютого 2002 року до страхового стажу за наявними відомостями трудової книжки.
З огляду на наявність рішення про відмову в призначенні пенсії позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування цього рішення, а не визнання протиправною бездіяльності щодо непризначення позивачеві пенсії за віком.
Враховуючи, що стаж ще не обчислено, а також враховуючи особливості виплати пенсії управлінням за місцем проживання відповідача, похідна вимога підлягає задоволенню шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 14 січня 2025 року відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового стажу період навчання з 01 вересня 1979 року по 05 червня 1983 року та період роботи з 01 вересня 1999 року по 25 лютого 2002 року.
Відповідно до речення 1 частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати в розмірі 968, 96 грн (із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору) покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 263, 295 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання до вчинення певних дій задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21 січня 2025 року № 101650004378 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком за заявою від 14 січня 2025 року відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії за віком від 14 січня 2025 року відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового стажу період навчання з 01 вересня 1979 року по 05 червня 1983 року та період роботи з 01 вересня 1999 року по 25 лютого 2002 року.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 800 (вісімсот) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо через суд апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 27 жовтня 2025 року.
Суддя Ю.М. Льговська