Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
27 жовтня 2025 року Справа №200/8092/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1
до відповідача: військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 про:
- визнання протиправними дії військової щодо обчислення та виплати грошового забезпечення з 29.04.2022 по 24.02.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2022- 2023 роки";
- зобов'язання здійснити перерахунок грошового забезпечення з 29.04.2022 по 24.02.2023, грошової допомогу на оздоровлення за 2022-2023 роки, матеріальної допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2022 -2023 роки" станом на 1 січня кожного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року №704, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, до 19.07.2022 року статтею 233 Кодексу законів про працю України звернення до суду з позовними вимогами про стягнення сум заробітної плати (грошового забезпечення) строком звернення не обмежувалося.
Аналогічна правова позиція підтримувалася Верховним Судом (зокрема в постанові від 28.11.2019 року в справі №803/1937/17).
19.07.2022 року набрав чинності Закон України від 01.07.2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яким, зокрема у Кодексі законів про працю України викладено в іншій редакції деякі положення ст.ст. 116, 233, 234 (щодо строку звернення до суду з позовом).
Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України в діючій редакції (згідно з вказаним Законом) із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, працівник має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (згідно зі ст. 116 цього Кодексу).
Згідно зі ст. 116 цього Кодексу про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Крім того, Верховний Суд у рішенні від 06.04.2023 року за результатами розгляду зразкової справи №260/3564/22, що залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023 року (предметом спору в якій є, зокрема недотримання законодавства про оплату праці), виклав наступний правовий висновок: «До 19.07.2022 Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. При цьому, з огляду на згадані правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності».
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.04.2023 року у справі №420/14777/22, від 27.04.2023 року у справі №300/4201/22, від 15.01.2025 року у справі № 620/4223/24, згідно з якою, з огляду на незворотність дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, до правовідносин, які виникли до 19.07.2022 року (за початок перебігу строку звернення до суду з позовом береться дата звільнення позивача або виключення зі списків особового складу), застосуванню підлягає ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року.
Початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
Також, необхідно враховувати, що відповідно до п. 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651з 24:00 год 30.06.2023 скасовано карантин, установлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 (термін якого неодноразово продовжувався).
Отже, з урахуванням п. 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 та відповідно завершився 30.09.2023.
Карантин в Україні, пов'язаний з COVID-19, діяв з 12 березня 2020 року (постанова Уряду від 11 березня 2020 року № 211) та закінчився 30 червня 2023 року (постанова Уряду від 27 червня 2023 року № 651).
Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Таким чином в даному випадку відлік тримісячного строку звернення до суду з даним позовом почався 01 липня 2023 року.
Аналогічних висновків щодо подібних правовідносин дійшов Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2025 року справа № 160/28405/24.
Позивач звільнений з військової служби 24.02.2023.
Направлення позивачем до відповідача заяви та отримання листа не змінює моменту, з яким законодавство пов'язує початок перебігу строку звернення до суду, а свідчить лише про час, коли позивач виявив зацікавленість до стану своїх прав та почав вчиняти активні дії щодо реалізації своїх прав і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, а фактично є штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду.
Окрім того, суд, не заперечуючи того, що позивач після звільнення зі служби (отримання грошового атестату) також вправі звернутися до відповідача із заявою щодо отримання інформації про складові грошового забезпечення, про те, як воно обраховане та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок чи розрахунок певних складових грошового забезпечення, або про підстави непроведення нарахування чи неналежного нарахування грошового забезпечення за певний період.
Однак уважає, що таке звернення до відповідача має бути здійснено позивачем без зайвих зволікань та до спливу встановленого законом строку звернення до суду.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2025 року у справі № 160/28405/24.
З наведеного слідує, що строк звернення до суду у позовах про перерахунок грошового забезпечення за будь-який період після 19.07.2022 має обчислюватись з моменту, коли позивач дізнався або мав об'єктивну можливість дізнатись про розмір складових його грошового забезпечення, та з урахуванням законодавства про введення та припинення на території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Із позовною заявою позивач звернувся до суду 20 жовтня 2025 року, тобто, з пропущенням встановленим законодавством строку звернення до суду.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Отже, позивачу слід надати до суду письмову заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням підстав поважності його пропуску та докази поважності причин його пропуску.
В зв'язку з вищенаведеним, суд вважає, що позивачем не дотримані вимоги ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду цього Кодексу.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.В. Олішевська