Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
27 жовтня 2025 року Справа №200/8049/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І.С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви адвоката Огородника Олега Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
20 жовтня 2025 року адвокат Огородник Олег Миколайович в інтересах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ), позивача, звернувся з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з вимогами до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ):
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 грошової компенсації за невикористані дні додаткової як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 одноразових виплат - грошової допомоги на оздоровлення за 2022, 2023, 2024, 2025 роки, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023, 2024, 2025 роки, одноразової грошової допомоги, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2014 року №460, із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, 01 січня 2024 року, 01 січня 2025 року та відповідного тарифного коефіцієнту;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразові виплати - грошової допомоги на оздоровлення 2022 рік, 2023 рік, 2024, 2025 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, 2023 рік, 2024 рік, 2025 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2014 року №460 за 26 місяців, із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, 01 січня 2024 року, 01 січня 2025 року та відповідного тарифного коефіцієнту та з утриманням належних податків та зборів;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення ОСОБА_2 з 27 березня 2022 року перерахунку грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня 2024 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) з 01 січня 2020 року по 22 січня 2025 року, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня 2024 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Право на звернення до суду та способи судового захисту гарантовано Конституцією України та статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга статті 160 КАС України).
Відповідно до статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Щодо форми і змісту позовної заяви, наданих доказів, суддя зазначає наступне.
Частинами першою-другою статті 2 КАС України гарантовано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з пунктами 3, 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій та визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.
При цьому, повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України.
Як вбачається з позовних вимог, представник позивач просить суд, зокрема, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення позивачу з 27 березня 2022 року перерахунку грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року відповідно до Законів України про Державний бюджет України на відповідний рік, та зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) з 01 січня 2020 року по 22 січня 2025 року, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року відповідно до Законів України про Державний бюджет України на відповідний рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
У той же час, суддя наголошує, що із зазначених позовних вимог неможливо встановити конкретний період за який на думку представника позивача відповідачем не здійснено перерахунок грошового забезпечення позивача, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року відповідно до Законів України про Державний бюджет України на відповідний рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Відтак, позовні вимоги сформульовані представником позивача нечітко та незрозуміло, що не узгоджується з положеннями КАС України.
Суддя звертає увагу представника позивача, що у позовній заяві, у відповідності до вимог пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України, позивачу (його представнику) необхідно викласти позовні вимоги у відповідності до вимог КАС України із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог з врахуванням положень КАС України.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами першою-другою статті 79 КАС України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Суддею встановлено, що у позовній заяві представник позивача серед іншого зазначає, що на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення від 22 січня 2025 року, відповідач протиправно не провів із позивачем усі необхідні розрахунки щодо одноразової грошової компенсації додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 років.
Разом із цим, представник позивача не надає суду жодних доказів на підтвердження того, що відповідач не провів із позивачем усі необхідні розрахунки щодо одноразової грошової компенсації додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 років, чим міг порушити права та охоронювані законом інтереси позивача.
Водночас, суддя наголошує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 червня 2020 року по справі №520/2261/19 дійшла висновку, що обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Суддя враховує, що обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" заява № 11681/85).
Також, відповідно до частин першої-п'ятої статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Таким чином, позивач повинен надати до суду всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), або зазначити причини неможливості надання таких доказів.
Наведене вище свідчить про недотримання вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Згідно з абз. 1 частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Абз.2 частини другої статті 169 КАС України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків, з урахуванням висновків, наведених у цій ухвалі.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
1. Залишити без руху позовну заяву адвоката Огородника Олега Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- виправленої позовної заяви з викладенням позовних вимог у відповідності до КАС України із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог;
- належним чином завірені всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), а саме: докази з яких вбачається, що відповідач не провів із позивачем усі необхідні розрахунки щодо одноразової грошової компенсації додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 років, або зазначити причини неможливості надання таких доказів.
3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
4. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
5. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя І.С. Молочна