27 жовтня 2025 рокуСправа №160/20580/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
15 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправну бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць за безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії), необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України у Донецькій області за період за період з 15.05.2022 року по 11.06.2022 року, з 12.06.2022 року по 06.07.2022 року, з 07.07.2022 року по 09.08.2022 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць за безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії), необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України у Донецькій області за період з 15.05.2022 року по 11.06.2022 року, з 12.06.2022 року по 06.07.2022 року, з 07.07.2022 року по 09.08.2022 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди за періоди з 15.05.2022 року по 11.06.2022 року, з 12.06.2022 року по 06.07.2022 року, з 07.07.2022 року по 09.08.2022 року, відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за весь період затримки виплати.
В обґрунтування правової позиції позивач зазначив, що він в період з 15.05.2022 року по 11.06.2022 року, з 12.06.2022 року по 06.07.2022 року, з 07.07.2022 року по 09.08.2022 року повинен був отримувати додаткову грошову винагороду у розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, однак таких виплат не отримував, що підтверджується випискою по картковому рахунку від 17.04.2025 року. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою від 18 липня 2025 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
04.08.2025 року представник Військової частини НОМЕР_2 надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування правової позиції зазначено, що Узагальнюючи вимоги нормативних актів, зокрема Рішення Міністра оборони України №912/з/29 від 23.06.2022 року яким врегульовано виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Позивач для підтвердження свого права на виплату мав би посилатися на документи, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, а саме: бойовий наказ, журнал бойових дій, рапорт командира підрозділу, наказ командира тощо.
Проте позивачем не надав до позовної заяви жодного документа який є підставою для нарахування та виплати додаткової винагороди 100 000 грн, а отже і відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
08.08.2025 року позивач подав відповідь на відзив, де вказав, що на підтвердження позовних вимог надав копію витягу із наказу командира оперативнотактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №27 від 07.07.2022 року та копію витягу із наказу командира оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №10/дск від 23.06.2025 року, які знаходяться у матеріалах справи №160/20580/25. Як вбачається з вищезазначеного та безпосередньо відомо Відповідачу, військова частина НОМЕР_4 направляла своїх військовослужбовців для безпосередньої участі у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії), необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України у Донецьку область.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта НОМЕР_5 .
29.09.2022 року Військовою частиною НОМЕР_4 було надано Довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України №1641/6744, видану солдату ОСОБА_1 про те, що він дійсно в період з 15.05.2022 року по 11.06.2022 року, з 12.06.2022 року по 06.07.2022 року, з 07.07.2022 року по 09.08.2022 року брав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії), необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України у Донецькій області.
Підставами надання Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України №1641/6744 зазначено:
- наказ Командувача угрупування об'єднаних сил (по стройовій частині) №100/дск від 17.05.2022 року;
- бойове розпорядження Командувача оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » №313/окп/1091т від 12.05.2022 року;
- наказ Командира оперативно-стратегічного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (по стройовій частині) №10/дск від 23.06.2022 року;
- бойове розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України №3794 ЗІІУ-2 Київ від 06.06.2022 року;
- наказ Командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) №27 від 07.07.2022 року;
- бойове розпорядження Командувача оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №65 від 05.07.2022 року;
- витяг з Журналу бойових дій ТГр №3 «Трукмен».
З метою підтвердження вищевказаної участі у бойових діях, до Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_6 та до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України було подано ряд адвокатських запитів, а саме: (копія адвокатського запиту вих.№65-АЗ/25 від 22.04.2025 року з доказами надсилання, копія адвокатського запиту вих.№66-АЗ/25 від 22.04.2025 року з доказами надсилання, копія адвокатського запиту вих.№67-АЗ/25 від 22.04.2025 року з доказами надсилання, копія адвокатського запиту вих.№92-АЗ/25 від 13.05.2025 року з доказами надсилання.
В Архівній довідці №179/1/5451 від 22.05.2025 року від Галузевого державного архіву Міністерства оборони України зазначається, що в журналі бойових дій тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_5 » 12 загону спеціальних операцій Військової частини НОМЕР_4 , який знаходиться на зберіганні в ГДА Міноборони, запис за 03 серпня 2022 року, а також поіменні списки військовослужбовців відсутні.
Згідно із отриманої Архівної довідки №179/1/5452 від 22.05.2025 року від Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, встановлено таке: «В наказі командувача угрупування об'єднання сил (по стройовій частині) АДРЕСА_3 , від 17 травня 2022 року №100/дск, значиться: «…2. Вважати такими, що прибули 2.1. До складу сил та засобів, та беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, з метою виконання службових (бойових) завдань: 2.1.1. Нижчепойменованих військовослужбовців (працівників) Збройних Сил України: 2.1.1.1. З військової частини НОМЕР_4 , з 15 травня 2022 року: …солдата ОСОБА_1 , оператора 1 відділення 1 групи спеціального призначення 1 роти спеціального призначення… загону спеціальних операцій військової частини НОМЕР_4 ; Підстава: бойове розпорядження командувача ОСУ (так в документі) « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 12.05.2022 № 313/окп/1091т, рапорт полковника ОСОБА_2 (вх. № 489/УОМС від 17.05.2022)…».
Позивач із розміром виплаченого йому грошового забезпечення не погодився, вважаючи, що відповідач не виплатив належних позивачу виплат за безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії), тому звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно із п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Згідно із Інструкцією "Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України", затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 25.06.2018 № 558 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі- Постанова №168).
Відповідно до п. 1 Постанови № 168 (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби (та деяким іншим передбаченим у постанові категоріям осіб), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Участі позивача у бойових діях або заходах впродовж періодів з 15.05.2022 року по 11.06.2022 року, з 12.06.2022 року по 06.07.2022 року, з 07.07.2022 року по 09.08.2022 року відповідач не заперечує.
Зокрема відповідач у відзиві зазначив, що позивачу видано довідку про участь у бойових діях або заходах від 29.09.2022 № 1641/6144, однак зауважує, що ця довідка являється персональним підтвердженням права конкретного військовослужбовця, а підставою для проведення виплат є документи, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, а саме: бойовий наказ, журнал бойових дій, рапорт командира підрозділу, наказ командира.
Слід зазначити, що військовослужбовець набуває право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. на місяць за умови підтвердження безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, втім із розрахунку пропорційно часу участі у виконанні бойових завдань, виходячи із специфіки покладених на підрозділ, у якому він проходив службу, завдань.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 затверджено Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Відповідно до абз. 5 п. 6 Порядку № 413 для надання статусу учасника бойових дій особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання травм (поранень, контузій, каліцтв) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 6.
Суд вказує, що метою видання такої довідки може бути також необхідність підтвердження наявності у особи права на отримання статусу учасника бойових дій, отже включає в себе ширший перелік підстав, ніж для отримання додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн, встановленої Постановою Кабінету Міністрів № 168.
Із матеріалів справи встановлено, що Довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 29.09.2022 № 1641/6144 за підписом командира Військової частини НОМЕР_4 видана саме за формою, встановленою додатком 6 до Порядку № 413.
Суд звертає увагу, що періоди, зазначені у довідці, не виключають участі військовослужбовця у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, що дає право на отримання додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн, проте періоди проходження особою служби, які не внесені до неї, виключають.
З огляду на встановлені у справі обставини, суд зробив висновок, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць за безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії), необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України у Донецькій області за період за період з 15.05.2022 року по 11.06.2022 року, з 12.06.2022 року по 06.07.2022 року, з 07.07.2022 року по 09.08.2022 року та зобов'язання Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць за безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії), необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України у Донецькій області за період з 15.05.2022 року по 11.06.2022 року, з 12.06.2022 року по 06.07.2022 року, з 07.07.2022 року по 09.08.2022 року.
Стосовно вимоги позивача про нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди за періоди з 15.05.2022 року по 11.06.2022 року, з 12.06.2022 року по 06.07.2022 року, з 07.07.2022 року по 09.08.2022 року, відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за весь період затримки виплати.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (далі - Закону України № 2050-ІІІ), підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Стаття 2 цього Закону передбачає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).
Згідно зі ст.3 цього Закону, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до статті 4 Закону України №2050-ІІІвиплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Стаття 6 Закону України № 2050-ІІІ передбачає, що компенсацію виплачують за рахунок, зокрема: коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Згідно із ст. 7 Закону №2050-ІІІ, відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.
Згідно із п.1 Порядку №159 дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року (п.2 Порядку).
Згідно із п. 3 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, як, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).
Відповідно п.4 вищевказаного Порядку, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Згідно із п.5 цього Порядку, сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Отже з системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 року у справі № 21-518а14, від 11.07.2017 року у справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 року у справі № 522/5664/17, від 21.06.2018 року у справі № 523/1124/17, від 03.07.2018 року у справі № 521/940/17, від 05.10.2018 року у справі № 127/829/17, від 12.02.2019 року у справі № 814/1428/18, від 08.08.2019 року у справі № 638/19990/16-а.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.ст.1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159, дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Оскільки несвоєчасне нарахування суми грошової винагороди відбулось у зв'язку з неправомірним нарахуванням винагороди позивачу за вини відповідача, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо строків звернення до суду
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Відповідач посилався на те, що позивач пропустив строк звернення до суду, передбачений законом.
Надаючи оцінку доводам дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з того, що спір щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення та щодо скасування кадрових наказів є спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, неодноразово наголошував, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
До 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22 та у постановах від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21 і від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22.
Як убачається з матеріалів справи, документальних доказів того, що позивач отримав від військової частини письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, матеріали справи не містять. Наявність же спірних питань з приводу виплат і була предметом дослідження у цьому провадженні, а тому, з огляду неотримання від військової частини письмових повідомлень про суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні, поданий в межах строків звернення до суду.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єктом владних повноважень не довів в судовому порядку належними та допустимими доказами правомірність не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у заходах, визначених постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану від 28.02.2022 № 168, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправну бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць за безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії), необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України у Донецькій області за період за період з 15.05.2022 року по 11.06.2022 року, з 12.06.2022 року по 06.07.2022 року, з 07.07.2022 року по 09.08.2022 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць за безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії), необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України у Донецькій області за період з 15.05.2022 року по 11.06.2022 року, з 12.06.2022 року по 06.07.2022 року, з 07.07.2022 року по 09.08.2022 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди за періоди з 15.05.2022 року по 11.06.2022 року, з 12.06.2022 року по 06.07.2022 року, з 07.07.2022 року по 09.08.2022 року, відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за весь період затримки виплати.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук