27 жовтня 2025 рокуСправа № 160/28947/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду за допомогою підсистеми "Електронний суд" надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови провести перерахунок та виплату з 01.02.2022, з 01.02.2023 грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» а також, у зв'язку зі змінами розмірів посадового окладу, окладу за військове (спеціальне) звання та, відповідно, додаткових видів грошового забезпечення не проведення перерахунку та виплатити одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку та інших сум, належних при звільненні, з урахуванням виплачених сум.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на 01.01.2023 відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також, у зв'язку зі змінами розмірів посадового окладу, окладу за військове (спеціальне) звання та, відповідно, додаткових видів грошового забезпечення перерахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку та інших сум, належних при звільненні, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків, а саме надати: уточнену позовну заяву в якій викласти позовні вимоги, враховуючи обраний спосіб судового захисту порушених прав та інтересів, із чітким визначенням спірного періоду перерахунку грошового забезпечення (із доказами направлення відповідачу); докази на обґрунтування позовних вимог: щодо проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_1 ; довідку ВЧ НОМЕР_1 про грошове забезпечення та відрахування позивача з 2022 по травень 2023; заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів (у разі якщо до спірного періоду підлягає застосуванню).
На виконання вимог ухвали суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, а саме уточнена позовна заява, в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови провести перерахунок та виплату з 01.02.2022 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 31.12.2023 грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» а також, у зв'язку зі змінами розмірів посадового окладу, окладу за військове (спеціальне) звання та, відповідно, додаткових видів грошового забезпечення не проведення перерахунку та виплатити одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку та інших сум, належних при звільненні, з урахуванням виплачених сум.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.02.2022 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 31.12.2023 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на 01.01.2023 відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також, у зв'язку зі змінами розмірів посадового окладу, окладу за військове (спеціальне) звання та, відповідно, додаткових видів грошового забезпечення перерахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку та інших сум, належних при звільненні, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням індексації грошового забезпечення.
Також позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначено, що у період з 09.01.2023 по 16.01.2023, з 13.03.2023 по 01.04.2023 останній брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у звязку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецької області та має статус учасника бойових дій, що підтверджується, зокрема, відповідно до посвідчення учасника бойових дій. Відповідно до Довідки№14 9/47 від 29.01.2025 солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період у військовій частині НОМЕР_2 . Таким чином, під час військової служби з метою захисту державного суверенітету у позивача не виникало сумніву щодо того, що Держава в особі Відповідача належним чином нараховує та виплачує його грошове забезпечення. У зв'язку з проходженням військової служби та безпосередньою участю у забезпеченні оборони України Позивач не мав об'єктивної можливості раніше звернутися до суду за захистом своїх прав. Лише під час короткотривалого перебування поза районом виконання службових завдань, позивач звернувся до адвоката для отримання консультації, у ході якої дізнався про неправомірні дії відповідача щодо виплати грошового забезпечення в неналежному розмірі. Отримавши відмову відповідача у проведенні належного перерахунку грошового забезпечення, позивач звернувся до суду в межах шестимісячного строку, передбаченого законом, після усунення обставин, що перешкоджали реалізації його права на звернення.
Однак, позивач не навів поважних причин, які йому перешкоджали звернутися з позовом протягом трьох місяців з моменту звільнення з військової частини НОМЕР_1 , а саме у період після 02.02.2024 по 02.05.2024 року.
Суд звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду у питанні поновлення строків (від 28 липня 2022 року у справі №9901/611/19), за якими поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Суд вважає посилання представника позивача у поданій заяві необґрунтованими, оскільки не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Строк звернення до суду був продовжений законом, а саме, пунктом 1 Прикінцевих положень КЗпП України, на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), про що зазначено у постанові Верховного Суду від 17.08.2023 у справі №380/14039/22.
Тобто тримісячний строк звернення до суду з цим позовом розпочався з 01.07.2023 та з урахуванням приписів частини шостої статті 120 КАС України закінчився 02.10.2023 (останній день строку звернення до суду).
Згідно копії військового квитка НОМЕР_3 , ОСОБА_1 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 з 01.09.2022 по 02.02.2024. Дата виключення зі списків ВЧ - 02.02.2024 згідно розпорядження №34.
Тобто, позивач повинен був дізнатися про нараховані та виплачені суми з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №34 від 02.02.2024.
Відтак, тримісячний строк звернення до суду розпочався з 02.02.2024 року.
Як зазначено вище, з адміністративним позовом позивач звернувся до суду 07 жовтня 2025 року, тобто з пропуском тримісячного строку, встановленого ст. 233 КЗпП України, після звільнення з військової частини НОМЕР_4 у грудні 2023 року.
При цьому, суд вказує, що отримання позивачем відповіді відповідача на звернення зі спірного питання не може змінювати момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, з якого позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата прямо не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
В даному випадку, отримуючи грошове забезпечення щомісяця, позивач мав реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації, з яких складових складається грошове забезпечення та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок чи розрахунок його складових.
Таким чином, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Зазначене кореспондується із приписами п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, відповідно до якого позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
На підставі викладеного, позовна заява ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо не нарахування та невиплати, ОСОБА_1 , за період з 19 липня 2022 року по 31 грудня 2023 року грошового забезпечення підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 в частині позовних вимог щодо не нарахування та невиплати, ОСОБА_1 , за період з 19 липня 2022 року по 31 грудня 2023 року грошового забезпечення повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 КАС України.
Суддя Н.В. Турлакова