01 вересня 2025 рокуСправа №160/15928/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу 160/15928/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
30.05.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.08.2017 року включно; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.08.2017 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року у сумі 61100 гривень 29 копійок із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44; визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 07.06.2021 року включно; зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4003 гривні 49 копійок в місяць за період з 01.03.2018 року по 07.06.2021 року включно у загальній сумі 157 070 гривень 26 копійок відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44; визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 08.06.2021 року по 17.03.2025 року включно; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4003 гривні 49 копійок в місяць за період з 08.06.2021 року по 17.03.2025 року включно у загальній сумі 181 418 гривень 36 копійок відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач проходив війську службу, зокрема у Військових частинах НОМЕР_1 та НОМЕР_3 , яка перебувала на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_1 та у Військовій частині НОМЕР_4 , яка перебувала на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_2 . Позивач зазначає, що за час проходження служби йому не була нарахована та виплачена в повному розмірі індексація грошового забезпечення. Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду із цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/15928/25. Розглядати справу постановлено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
04.06.2025 року Військовою частиною НОМЕР_2 отримано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 року, однак у строки встановлені ухвалою суду відзиву на позовну заяву не надало.
19.06.2025 року, заперечуючи проти позовної заяви, Військовою частиною НОМЕР_1 подано відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. У відзиві відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що відсутні підстави для застосування для обрахунку індексації позивачу січня 2008 року як базового місяця, а також відсутні підстави для виплати індексації-різниці.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та у Військовій частині НОМЕР_3 , яка перебувала на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_1 та у Військовій частині НОМЕР_2 та Військовій частині НОМЕР_4 , яка перебувала на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_2 .
Вказана обставина підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачами.
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.01.2015 року №2 позивача зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.08.2017 року №181 позивача з 28.08.2017 року виключено зі списків особового складу частини.
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 08.06.2021 року №77 капітана ОСОБА_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_2 , з 08 червня 2021 року зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 17.03.2025 року №57 позивача з 17.03.2025 року виключено зі списків особового складу частини.
Листом Військової частини НОМЕР_1 від 11.06.2025 року №339 позивача повідомлено, що військова частина НОМЕР_1 вірно застосовувала при обрахунку індексації грошового забезпечення базовий місяць «січень 2015 року» за період з 05.01.2015 року по 31.12.2015 року, базовий місяць «січень 2016 року» за період з 01.01.2016 року по 28.08.2017 року, базовий місяць «березень 2018 року» за період з 08.06.2021 року по 31.12.2022 року, базовий місяць «грудень 2023 року» за період з 01.01.2024 року по 17.03.2025 року. Підстави для проведення перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення відсутні.
Вважаючи, що військовими частинами де проходив службу позивач не було належним чином проіндексовано грошове забезпечення позивач неодноразово звертався з позовом до суду.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.11.2021 року у справі №160/12695/20 визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року включно; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо не нарахування та не виплати позивачу грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно; зобов'язано військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року; зобов'язано військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане під час проходження військової служби речове майно.
Також, судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року у справі № 160/702/22 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_4 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, зокрема зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 та Військову частину НОМЕР_4 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, з урахуванням висновків суду та раніше виплачених сум.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2022 року у справі № 160/702/22 набрало законної сили 20.01.2023 року.
В даному рішенні судом було встановлено, що на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.11.2021 року у справі №160/12695/20 позивачу було нараховано та виплачено 24.12.2021 року індексацію грошового забезпечення у загальній сумі 8 490, 13 грн.
13.01.2023 року згідно виписки з карткового рахунку позивачу нараховано та виплачено грошові кошти у розмірі 16 083,54 грн. на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного від 30 травня 2022 року у справі № 160/702/22.
Вважаючи протиправною виплату відповідачами в спірний період індексації в неналежному розмірі, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. № 2011-ХІІ визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».
Статтею 2 «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статей 4, 6 Закону «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, яка діє з 01.01.2015, а щодо відсоткового значення порогу індексації з 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсоток (з 01.01.2016 - 103 відсотка).
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Таким порядком є Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою №1078.
Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній з 01.01.2015) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом пунктом 4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Відповідно до пункту 11 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016 року у зв'язку із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 року №77; до 01.01.2016 року поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
У зв'язку з прийняттям Постанови №1013, яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.
У редакції Постанови №1013 від 09.12.2015 пункт 5 Порядку №1078 викладено у такій редакції: «У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу…».
Таким чином, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем (приймається за 1 або 100 відсотків) при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з цим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 року №1294 (далі Постанова №1294) підвищено посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до цієї постанови.
Згідно абзацу 5 пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Судом встановлено, що зміна посадових окладів відбулась 01.01.2008 згідно з Постановою №1294. Надалі розмір посадового окладу було змінено 01.03.2018 постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі Постанова №704).
Таким чином, якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з лютого 2008 року.
Суд зазначає, що базовим місяцем вважається місяць, в якому підвищена тарифна ставка (посадовий оклад) військовослужбовця за посадою, яку він займає. Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яке вперше відбулось у січні 2008 року на підставі Постанови №1294 як місяці, у якому відбулося збільшення розміру посадового окладу штату. При цьому загальна сума збільшення грошового забезпечення перевищила суму індексації нараховану в цьому місяці і відповідно до абзаців 1 і 2, пункту 5 Порядку №1078 січень 2008 року став базовим місяцем для нарахування індексації заробітної плати позивача.
Згідно з пунктом 14 Порядку №1078 роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Відповідно до роз'яснення Мінсоцполітики від 08.08.2017 року №48/о/66-17 на запит ДФ Міноборони від 18.07.2017 №248/3/9/1/863 зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.
У роз'ясненні Мінсоцполітики від 18.04.2018 року №28/о/66-18 вказано, що у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без підвищення посадового окладу, сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового забезпечення.
Зі змісту роз'яснення Мінсоцполітики від 09.02.2015 року №024-106 встановлено, що зміна розміру премії за рахунок фінансових можливостей підприємства не є підставою вважати місяць базовим, при розрахунку індексу для проведення індексації.
Таким чином, визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі Постанови №1294, яка набрала чинності 01 січня 2008 року та втратила чинність 01.03.2018.
Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 09.11.2023 року у справі №420/3131/22, від 26.10.2023 року у справі.
Повноваження ж державних органів щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 29.06.2023 року №200/7127/21, від 28.02.2023 року №200/6705/21.
Порівняльний аналіз законодавства про індексацію грошових доходів дає підстави стверджувати про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення: до 01.12.2015 року був місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати; після 01.12.2015 року є місяць збільшення тарифної ставки (окладу).
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 22.03.2023 року у справі №380/4689/21.
Оскільки визначення базового місяця залежить від зміни розміру тарифної ставки (окладу), тому у межах спірних відносин саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача.
Відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 20.10.2022 року у справі №400/426/21.
Щодо суми індексації, належної позивачу до виплати за період з 01 грудня 2015 року по 28 серпня 2017 року, суд зазначає наступне.
Сума індексації грошового забезпечення у період з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для періоду з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у період з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, поділений на 100 відсотків.
У грудні 2015 року прожитковий мінімум складав 1378,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у грудні 2015 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) «січень 2008 року» складає 2302,64 грн (1378,00 грн (прожитковий мінімум) х 167,10 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У січні-квітні 2016 року прожитковий мінімум складав 1378,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у січні-квітні 2016 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) «січень 2008 року» складає 2359,14 грн щомісячно (1378,00 грн (прожитковий мінімум) х 171,20 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У травні 2016 року прожитковий мінімум складав 1450,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у травні 2016 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) «січень 2008 року» складає 2482,40 грн (1450,00 грн (прожитковий мінімум) х 171,20 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У червні-листопаді 2016 року прожитковий мінімум складав 1450,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у червні-листопаді 2016 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) «січень 2008 року» складає 2710,05 грн щомісячно (1450,00 грн (прожитковий мінімум) х 186,90 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У грудні 2016 року лютому 2017 року прожитковий мінімум складав 1600,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у грудні 2016 року лютому 2017 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) «січень 2008 року» складає 3177,60 грн щомісячно (1600,00 грн (прожитковий мінімум) х 198,60 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У березні-квітні 2017 року прожитковий мінімум складав 1600,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у березні-квітні 2017 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) «січень 2008 року» складає 3360,00 грн щомісячно (1600,00 грн (прожитковий мінімум) х 210,00 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У травні 2017 року прожитковий мінімум складав 1684,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у травні 2017 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) «січень 2008 року» складає 3536,40 грн (1684,00 грн (прожитковий мінімум) х 210,00 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
У червні-серпні 2017 року прожитковий мінімум складав 1684,00 грн. Сума індексації грошового забезпечення позивача у червні-серпні 2017 року при застосуванні місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) «січень 2008 року» складає 3730,06 грн щомісячно (1684,00 грн (прожитковий мінімум) х 221,50 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
Відповідно до абзацу 6 пункту 4 Порядку №1058 у разі коли особа працює/служить неповний робочий/службовий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу.
Судом встановлено, що позивач 28.08.2017 року був виключений зі списків особового складу частини НОМЕР_1 , отже індексація грошового забезпечення позивача за серпень 2017 року становить 3369,09 грн (3730,06/31 х 28).
Отже, розмір індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 серпня 2017 року, який належить до виплати позивачу, складає 61100,31 грн (грудень 2015 року 2302,64 грн, січень-квітень 2016 року 2359,14 грн. щомісячно, травень 2016 року 2482,40 грн, червень-листопад 2016 року 2710,05 грн щомісячно, грудень 2016 року-лютий 2017 року 3177,60 грн щомісячно, березень-квітень 2017 року 3360,00 грн щомісячно, травень 2017 року 3536,40 грн, червень-липень 2017 року 3730,06 грн щомісячно, серпень 2017 року 3369,09 грн).
Розрахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 грудня 2015 року 28 серпня 2017 року здійснений судом з урахуванням розрахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період з 1 грудня 2015 року до 28 серпня 2017 року, наведеного Верховним Судом у постанові від 8 листопада 2024 року у справі № 200/16532/21.
Факт ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності.
Отже, за встановлених обставин, суд вважає, що належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача буде визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.08.2017 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року у сумі 61100,31 грн. та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.08.2017 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року у сумі 61100,31 грн. з урахуванням виплачених сум.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію-різницю за період з 01.03.2018 року по 07.06.2021 року включно в розмірі 157 070,26 грн, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, суд зазначає наступне.
З приводу "фіксованої" суми індексації, то слід зазначити, що у період існування спірних правовідносин Закон №1282-XII і Порядок № 1078 такого поняття не містили. Вказаний термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте, Постановою № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у ньому, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
Між тим, з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 року до 01.04.2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації - різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації - різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
З урахуванням того факту, що 01.03.2018 року набрала чинності Постанова №704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають підстави для висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі.
Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки), від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 12.04.2023 у справі № 420/6982/21, від 08.11.2024 року у справі №200/16532/21 з подібними правовідносинами, яка, є застосовною і до спірних правовідносин.
Суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А);
суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже зазначалося, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації - різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.07.2023 року у справі №160/12028/22, від 31.07.2024 року у справі №200/4613/22.
Згідно даних з індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5, нарахований місячний грошовий дохід позивача у Військовій частині НОМЕР_2 за лютий 2018 року становив 9211,60 грн, за березень 2018 року 9671,26 грн.
Отже, розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 становить 459,66 грн., що визначений як різниця між розміром грошового забезпечення у лютому і березні 2018.
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн., величина приросту індексу споживчих цін 253,3%, який обчислений як добуток щомісячних індексів споживчих цін, визначених Держстатом з лютого 2008 року по березень 2018 року.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 розмір можливої індексації грошового забезпечення позивача за березень 2018 року визначається шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.03.2018 на індекс споживчих цін, що становить 4463,15 грн.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.11.2024 року у справі №200/16532/21.
Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації-різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн.- 459,66 грн. = 4003,49 грн.
Оскільки у березні 2018 року сума на яку збільшилось грошове забезпечення позивача з урахуванням сталих складових порівняно з лютим 2018 року є меншою ніж 4463,15 грн., суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання індексації - різниці.
Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абзацу 3,4, п. 5 Порядку №1078 має виплачуватися у розмірі 4003,49 грн. до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення.
Щодо періоду проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_4 (зарахованої на фінасове забезпечення Військової частини НОМЕР_2 ) суд зазначає наступне.
З наданих позивачем документів до позовної заяви, зокрема з тексту позовної заяви, заяви позивача до Військової частини НОМЕР_1 від 25.04.2025 року про надання документів, індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5, витягу із послужного списку вбачається, що позивач проходив військову службу у Військовій частини НОМЕР_4 в період з 29.08.2017 року по 11.08.2020 року.
Отже, в документально підтверджений період проходження військової служби у Військовій частини НОМЕР_4 , зокрема з 01.03.2018 року по 11.08.2020 року, він набув право на отримання індексації - різниці.
В даному випадку, розмір належної позивачу індексації-різниці за спірний період, яка підлягає нарахуванню та виплаті позивачу становить 117 521,80 грн. яка розрахована наступним чином: 116 101,21 грн. (29 місяців *4003,49 грн. за період з 01.03.2018 року по 01.08.2020 року) + 1420,59 грн. (4003,49 грн./31*11 за 11 днів з 01.08.2020 року по 11.08.2020 року).
Вимоги про нарахування та виплату індексації-різниці за період з 12.08.2020 року по 07.06.2021 року не підлягають задоволенню оскільки позивача було звільнено зі служби 11.08.2020 року відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас на підставі наказу КВОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №213 від 05.08.2020 року, що підтверджується послужним списком та матеріалами справи.
Враховуючи, що позивач з 12.08.2020 року не проходив військову службу, оскільки був з неї звільнений, право на отримання індексації-різниці у нього припинилось.
Подальше зарахування його на службу до Військової частини НОМЕР_2 з 05.03.2021 року не надає йому право на отримання індексації різниці як з періоду його зарахування на службу з 05.03.2021 року так і за період в якому він взагалі таку службу не проходив.
Жодних доказів перебування позивача на військовій службі у період з 12.08.2020 року до 05.03.2021 року позивачем не надано, натомість як було встановлено судом матеріали справи містять докази припинення позивачем військової служби з 11.08.2020 року.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення 4003 гривні 49 копійок в місяць за період з 08.06.2021 року по 17.03.2025 року включно у загальній сумі 181 418 гривень 36 копійок відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, суд зазначає наступне.
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 08.06.2021 року №77 капітана ОСОБА_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_2 , з 08 червня 2021 року зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 17.03.2025 року №57 позивача з 17.03.2025 року виключено зі списків особового складу частини.
Верховний Суд у постанові від 10.04.2024 року по справі № 200/564/23 вказав, що за змістом абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми «індексації-різниці» за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної «індексації-різниці» визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
За висновком Верховного Суду в справі № 200/564/23, якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указував, що ця сума «індексації-різниці» виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Крім того Верховний Суд зауважив, що необхідність і умови продовження виплати такої індексації у разі продовження військової служби визначаються нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для нарахування й виплати позивачу цієї індексації.
Суд зазначає, що необхідність і умови продовження виплати такої індексації у разі продовження військової служби визначаються нормативно і військові частини не наділені повноваженнями діяти на свій розсуд, вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для нарахування й виплати військовослужбовцю цієї індексації.
Водночас суд не може погодитись із твердженнями позивача щодо наявності права на отримання «індексації-різниці» за період з 08.06.2021 року по 17.03.2025 року та порушення його Військовою частиною НОМЕР_1 , з огляду на наступне.
Судом встановлено та зазначалось, що позивач проходив військову службу у Військовій частини НОМЕР_4 в період з 29.08.2017 року по 11.08.2020 року (звільнено з військової служби відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу у запас»).
Також з тексту позовної заяви, заяви позивача до Військової частини НОМЕР_1 від 25.04.2025 року про надання документів, індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 вбачається, що позивач з 05.03.2021 року по 07.06.2021 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
Крім того згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 08.06.2021 року №77 вбачається, що ОСОБА_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_2 , з 08 червня 2021 року зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення.
В даному випадку суд не може врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10.04.2024 року по справі № 200/564/23, на які посилається позивач, оскільки останній після 11.08.2020 року не продовжував військову службу та був звільнений з військової служби, а тому правові підстави для нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4003 гривні 49 копійок в місяць за період з 08.06.2021 року по 17.03.2025 року включно у загальній сумі 181 418 гривень 36 копійок відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, відсутні, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання виплатити індексацію із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 (далі - Порядок № 44), грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Відповідно до пунктів 4 та 5 Порядку № 44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Отже, при виплаті грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, підлягають компенсації суми податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу.
Індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців і, як одна з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Нарахування та виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її нарахування та виплату, відповідно до вимог Закону №1282-ХІІ.
Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку №44.
Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постановах від 27.07.2023 року у справі №380/813/22 та від 27.09.2023 року у справі №420/23176/21, від 18.04.2024 року у справі №160/10789/22.
Стосовно способу захисту права позивача на отримання невиплачених сум індексації грошового забезпечення, суд звертає увагу на таке.
Верховний Суд у постанові від 31.05.2021 року у справі №420/7110/19 зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту повинен: а) відповідати змісту порушеного права (вимога повинна співвідноситися із обставинами порушення права чи законного інтересу); б) забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову (у результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, у якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу).
У постановах від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 21.08.2019 у справі №911/3681/17 Велика Палата Верховного Суду зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Стосовно дискреційних повноважень, Верховний Суд неодноразово зазначав, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один із правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку (до прикладу, постанови Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі №802/412/17-а, від 11 квітня 2018 року у справі №806/2208/17, від 05 квітня 2023 року у справі №320/12971/21).
Проаналізувавши положення абзаців 1, 4 статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», абзацу 2 статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», суд дійшов висновку, що індексація грошових доходів населення має на меті надання соціальної підтримки населенню України для забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності в умовах зростання цін та повинна забезпечувати відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Також суд зазначає, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект, тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Беручи до уваги вищенаведене, з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 11.08.2020 року, із застосуванням щомісячної фіксованої індексації в розмірі 4003,49 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 11.08.2020 року, із застосуванням щомісячної фіксованої індексації в розмірі 4003,49 грн. в загальній сумі 117 521,80 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
За правилами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, та з урахуванням того, що позивачем частково доведено обґрунтованість пред'явленого позову, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Правові підстави для застосування положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат він не надав.
Керуючись статтями 2, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.08.2017 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року у сумі 61100,31 грн.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.08.2017 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року у сумі 61100,31 грн. з урахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 11.08.2020 року, із застосуванням щомісячної фіксованої індексації в розмірі 4003,49 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 11.08.2020 року, із застосуванням щомісячної фіксованої індексації в розмірі 4003,49 грн. в загальній сумі 117 521,80 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська