27 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/7915/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодімсервіс» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Автодімсервіс» (далі - ТзОВ «Автодімсервіс») звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 21.01.2025 №UA205140/2025/000014/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТзОВ «Автодімсервіс» як покупцем та «A.B.S. Poland Sp z o.o.» як продавцем було укладено контракт № 1/2024, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця автомобільні запчастини (надалі - товар) за найменуванням, асортиментом (номенклатурою), ціною і в кількості, узгодженій сторонами. Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього погоджену сторонами ціну.
20.01.2025 до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Луцьк» Волинської митниці для проведення митного оформлення партії товару (31 товарна позиція) торгівельної марки ABS, яка поставлялася відповідно до умов контракту, уповноваженою особою Приватним підприємством «СІА-БРОК» (далі - ПП «СІА-БРОК») подано митну декларацію (далі - МД) типу ІМ 40ДЕ №25UA205140003104U4. Митна вартість товару була визначена за основним методом - за ціною договору (контракту), у розмірі 3514617,20 грн, до її складових включено вартість транспортування товару в сумі 70000,00 грн, інших витрат (складових митної вартості) позивач не поніс та не додавав до фактурної вартості.
На підтвердження заявленої митної вартості разом з МД подано такі документи: контракт №1/2024 від 01.12.2024; рахунки-фактуру (інвойс) PLSI24005394 від 30.12.2024, PLSI25000033 від 30.01.2025; автотранспортну накладну (CMR) б/н від 17.01.2025; декларації про походження товару PLSI24005394 від 30.12.2024, PLSI25000033 від 03.01.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №9 від 20.01.2025; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору №СФ-0000022 від 20.01.2025; договір №1/16082021 на перевезення вантажу від 16.08.2021; додаткову угоду №1 до договору №1/16082021 на перевезення вантажу від 2.01.2023; заявку на перевезення вантажу №9/01/25 від 9.01.2025; договір про надання послуг митного брокера №75 від 25.05.2012; копію митних декларацій країни відправлення 25PL421010000A2VB3 та 25PL421010000A2WB2 від 17.01.2025.
Проте, митний орган 21.01.2025 прийняв рішення №UA205140/2025/000014/2 про коригування митної вартості товару.
Позивач не погоджується із вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів від 21.01.2025 №UA205140/2025/000014/2 та вважає його протиправним, оскільки воно прийняте всупереч положенням статей 49, 57, 58 Митного кодексу України (далі - МК України), без дотримання умов, передбачених частинами третьою, четвертою статті 53, частиною шостою статті 54, статей 55, 64 цього Кодексу та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи. Відповідач оскаржуване рішення прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів. Мотиви рішення про неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, або відсутності у поданих документах всіх відомостей щодо числових значень складових митної вартості чи відомостей про ціну товару є необґрунтованими. Відповідач відповідно до частини сьомої статті 54 МК України не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості.
Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000014/2 від 21.01.2025.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово (т. 1, а. с. 130).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (т. 1, а. с. 134-143) представник відповідача Пех С.А. позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення.
Зазначає, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару за МД від 20.01.2025 №25UA205140003104U4 не може бути визнана у зв'язку з тим, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та вони містять розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість, та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 53 МК України декларанту надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості. Для підтвердження митної вартості декларантом надано видаткові накладні, зокрема, № 153229 від 18.06.2024, № 226823 від 09.09.2024, № 280480 від 02.11.2024, № 300546 від 23.11.2024, № 312446 від 07.12.2024 та картку рахунку 281 від 11.11.2024 по товарах, від надання інших додаткових документів, що підтверджують складові митної вартості, декларант відмовився, про що повідомив митницю листом від 21.01.2025 №1. Рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме: товар №1 - 4,23 дол.США/кг за МД №UA205140/2025/001984 від 15.01.2025; товар №7 - 6,16 дол.США/кг за МД №UA205140/2025/001984 від 15.01.2025; товар №13 - 4,23 дол.США/кг за МД №UA205140/2025/001984 від 15.01.2025; товар №14 - 4,37дол.США/кг за МД №UA205140/2025/001984 від 15.01.2025; товар №26 - 5,14 дол.США/кг за МД №UA100320/2024/437014 від 31.10.2024; товар №29 - 9,91 дол.США за МД №UA205050/2024/39972 від 11.11.2024.
В поданій до суду відповіді на відзив представник позивача не погодився з доводами відзиву з підстав, наведених у позовній заяві (т. 2, а. с. 85-86).
Ухвалою суду від 26.08.2025 відмовлено в задоволенні клопотання Волинської митниці про розгляд справи в судовому засіданні (т. 2, а. с. 91).
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 20.01.2025 декларант ПП «СІА-БРОК» в інтересах ТзОВ «Автодімсервіс» подав МД №25UA205140003104U4 з метою митного оформлення партії товару (31 товарна позиція) торгівельної марки ABS, придбаних у компанії «A.B.S. Poland Sp z o.o.» (Польща), за якою задекларовано, зокрема, ввезення товариством товару №1 «запасні частини для легкових автомобілів, нові: - ремкомплектгальмівних колодок»; товару №7 «Запасні частини для легкових автомобілів, нові: - ступиця колеса»; товару №13 «запасні частини для легкових автомобілів, нові: - гальмівні барабани»; товару №14 «запасні частини для легкових автомобілів, нові: - гальмівні барабани»; товару №26 «запасні частини для легкових автомобілів, нові: - гальмівні барабани»; товару №29 «запасні частини для легкових автомобілів, нові: - трос зчеплення» Митна вартість товару була визначена за першим (основним) методом.
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: контракт №1/2024 від 1.12.2024 (т. 1, а. с. 12-16); рахунки-фактуру (інвойс) PLSI24005394 від 30.12.2024 (т. 1, а. с. 48-77), PLSI25000033 від 30.01.2025 (т. 1, а. с. 43-46); автотранспортну накладну (CMR) б/н від 17.01.2025 (т. 1, а. с. 37); декларації про походження товару PLSI24005394 від 30.12.2024, PLSI25000033 від 3.01.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №9 від 20.01.2025 (т. 1, а. с. 38); рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору №СФ-0000022 від 20.01.2025 (т. 1, а. с. 79); договір №1/16082021 на перевезення вантажу від 16.08.2021 (т. 1, а. с. 39-40); додаткову угоду №1 до договору №1/16082021 на перевезення вантажу від 2.01.2023 (т. 1, а. с. 41); заявку на перевезення вантажу №9/01/25 від 9.01.2025 (т. 1, а. с. 78); договір про надання послуг митного брокера №75 від 25.05.2012; копію митних декларацій країни відправлення 25PL421010000A2VB3 (т. 1, а. с. 82-83) та 25PL421010000A2WB2 від 17.01.2025 (т. 1, а. с. 80-81).
З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів UA205140/2024/000014/2 від 21.01.2025 вбачається, що митна вартість товару за МД №25UA205140003104U4 від 20.01.2025 не була визнана митним органом у зв'язку з тим, що подані документи містять розбіжності:
- числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 25PL421010000A2VB3 від 17.01.2025 - 288071 та 25PL421010000A2WB2 від 17.01.2025 - (69328 польських злотих) не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 30.12.2024 № PLSI24005394, від 03.01.2025 № PLSI25000033 - 81040,97 євро та не відповідає курсу згідно даних деклараціях (357399:4,2628=83841,37);
- згідно заявлених умов поставки FCA до митної вартості включаються фактурна вартість товару, витрати на завантаження, страхування, транспортні витрати до кордону України. В графах 21,22 ДМВ відсутні відомості про вартість витрат на навантаження, страхування. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості (т. 1, а. с. 102-103).
В зв'язку із наявністю розбіжностей та відповідно до частин другої, третьої статті 53 МК України у вказаному випадку митного оформлення декларанту була надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості (а. с. 88).
Для підтвердження митної вартості декларантом надано документи, де з позиції митного органу також були встановлені розбіжності:
- видаткові накладні № 153229 від 18.06.2024, № 226823 від 09.09.2024, № 280480 від 02.11.2024, № 300546 від 23.11.2024, № 312446 від 07.12.2024 (т. 1, а. с. 94-98);
- картку рахунку 281 від 11.11.2024 по товарах (т. 1, а. с. 99-101).
У заяві № 1 від 21.01.2025, додатком до якої були подані зазначені вище документи, декларант повідомив про відсутність інших документів, які підтверджують митну вартість товару (т. 1, а. с. 93).
21.01.2025 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2024/000014/2 (т. 1, а. с. 102-103).
З графи № 33 рішення про коригування митної вартості товарів UA205140/2024/000014/2 від 21.01.2025 видно, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини другої, третьої статті 53 МК України про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно із статтею 57 МК України. Застосовано резервний метод (стаття 64 МК України). Рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме: товар №1 - 4,23 дол.США/кг за МД №UA205140/2025/001984 від 15.01.2025; товар №7 - 6,16 дол.США/кг за МД №UA205140/2025/001984 від 15.01.2025; товар №13 - 4,23 дол.США/кг за МД №UA205140/2025/001984 від 15.01.2025; товар №14 - 4,37дол.США/кг за МД №UA205140/2025/001984 від 15.01.2025; товар №26 - 5,14 дол.США/кг за МД №UA100320/2024/437014 від 31.10.2024; товар №29 - 9,91 дол.США за МД №UA205050/2024/39972 від 11.11.2024 (т. 1, а. с. 102-103).
Крім того, Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2025/000115, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товару (т. 1, а. с. 104).
В подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №25UA205140003474U8 від 21.01.2025 (т. 1, а. с. 105-120).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.
Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема: контракт №1/2024 від 1.12.2024 (т. 1, а. с. 12-16); рахунки-фактуру (інвойс) PLSI24005394 від 30.12.2024 (т. 1, а. с. 48-77), PLSI25000033 від 30.01.2025 (т. 1, а. с. 43-46); автотранспортну накладну (CMR) б/н від 17.01.2025 (т. 1, а. с. 37); рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору №СФ-0000022 від 20.01.2025 (т. 1, а. с. 79); договір №1/16082021 на перевезення вантажу від 16.08.2021 (т. 1, а. с. 39-40); додаткову угоду №1 до договору №1/16082021 на перевезення вантажу від 2.01.2023 (т. 1, а. с. 41); заявку на перевезення вантажу №9/01/25 від 9.01.2025 (т. 1, а. с. 78); копію митних декларацій країни відправлення 25PL421010000A2VB3 (т. 1, а. с. 82-83) та 25PL421010000A2WB2 від 17.01.2025 (т. 1, а. с. 80-81).
Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні ознаки підробки або розбіжності щодо вартості товару, та документи містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п'ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларагтом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа № 540/2605/18), від 06.05.2020 (справа № 140/1713/19), від 21.10.2021 (справа № 420/4820/19).
В оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товару, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у цьому рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.
Як уже було зазначено судом, декларантом до МД було надано рахунок-фактура (інвойс), що є доказом здійснення операцій купівлі-продажу товарів, належить до групи документів, що є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.
В оскаржуваному рішенні від 21.01.2025 №UA205140/2025/000014/2 (т. 1, а. с. 102-103) вказано, що числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 25PL421010000A2VB3 від 17.01.2025 - 288071 та 25PL421010000A2WB2 від 17.01.2025 - (69328 польських злотих) не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 30.12.2024 № PLSI24005394, від 03.01.2025 № PLSI25000033 - 81040,97 євро та не відповідає курсу згідно даних деклараціях (357399:4,2628=83841,37).
Разом з тим, суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.
В оскаржуваному рішенні також зазначено, що згідно заявлених умов поставки FCA до митної вартості включаються фактурна вартість товару, витрати на завантаження, страхування, транспортні витрати до кордону України. В графах 21,22 ДМВ відсутні відомості про вартість витрат на навантаження, страхування. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості. З приводу цього суд зазначає таке.
Відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України суд враховує також висновки щодо застосування норма права, викладені у постанові Верховного Суду від 07.07.2023 у справі № 803/718/17, які полягають у такому.
Якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Довідкою від 20.01.2025 за вих. № 9 підтверджено, що транспортні витрати по доставці вантажу автомобілем Вольво НОМЕР_1 /АС0573XG по маршруту 70-895 Szczecin - митний перехід Дорогуськ/Ягодин складає 70000,00 грн, а з митного переходу Ягодин - м. Луцьк - 10000,00 грн (т. 1, а. с. 38).
Вказана довідка від 20.01.2025 за вих. №9 містить числове значення витрат щодо транспортування товару до кордону України та ці транспортні витрати були включені до митної вартості відповідно до частини десятої статті 58 МК України.
Крім того, митний орган, не дивлячись на те, що за однією митною декларацією оформлялися й інші товари, спірне рішення прийняв тільки стосовно коригування митної вартості товарів, зокрема №15, №25, №30, №81, тобто, стосовно 4 товарних позицій із 98-ми, хоч їх оформлення здійснювалося позивачем за тими ж самими документами. Таким чином, відповідач вибірково скоригував митну вартість товару без наведення обґрунтування такого коригування, не довів наявності правових та фактичних підстав для вчинення таких дій.
Визначена у МД №25UA205140003104U4 від 20.01.2025 митна вартість товару підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у зазначеній МД.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що митний орган не виконав обов'язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за товар. Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об'єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв'язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, у зв'язку із неподанням додаткових документів, безпідставно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Вказані правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
На думку суду, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що вказані вище розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.
Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у ньому, крім номера та дати МД, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.
За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв'язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення належить задовольнити.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в загальній сумі 2791,06 грн, сплачений платіжною інструкцією від 15.07.2025 №275 (т. 1, а. с. 10).
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2025/000014/2 від 21 січня 2025 року.
Стягнути з Волинської митниці (44350, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодімсервіс» (43006, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Андрія Марцинюка, 35, код ЄДРПОУ 37319981) судовий збір у розмірі 2791 гривня 06 копійок (дві тисячі сімсот дев'яносто одна гривня шість копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Валюх