24 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/7014/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, стягнення недоотриманого грошового забезпечення,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік з урахуванням в складі грошового забезпечення, з якого вона обраховується, оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №140/6375/24;
зобов'язання здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік з урахуванням в складі грошового забезпечення, з якого вона обраховується, оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №140/6375/24 та з урахуванням виплачених сум;
визнання протиправними дій щодо утримання податку на доходи фізичних осіб в розмірі 229,69 грн без рівноцінної компенсації витрат доходів при проведенні доплати грошового забезпечення на виконання судового рішення у справі №140/31964/23;
стягнення недоотриманого грошового забезпечення в розмірі 229,69 грн у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при проведенні доплати грошового забезпечення на виконання судового рішення у справі №140/31964/23;
визнання протиправними дій щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми 322133,20 грн при проведенні доплати грошового забезпечення на виконання судового рішення у справі №140/31964/23;
стягнення недоотриманого грошового забезпечення в розмірі 3,5% в сумі 11274,66 грн у вигляді утриманого військового збору при проведенні доплати грошового забезпечення на виконання судового рішення у справі №140/31964/23.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу в в/ч НОМЕР_1 , звідки був звільнений з виключенням зі списків особового складу згідно з наказом №264 від 28.12.2020.
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі №140/31964/23, яке набрало законної сили 10.06.2024, відповідач нарахував грошове забезпечення позивача за 2015-2020 роки в розмірі 322133,20 грн. 11.04.2025 отримав грошове забезпечення на виконання вказаного рішення в розмірі 248682,36 грн (201780,82 грн + 46901,54 грн), а 14.05.2025 в розмірі - 56914,49 грн (46161,74 грн + 10752,75 грн).
05.06.2025 позивач отримав розрахунково-платіжні відомості, зокрема із відомості №25 від 10.04.2025 вбачається, що відповідач не повністю компенсував суму податку з доходів фізичних осіб, утримано 47181,23 грн, проте компенсовано 46951,54 грн, різниця становить 229,69 грн. Згідно відомості №33 від 12.05.2025 усю утриману суму податку з доходів фізичних осіб компенсовано.
Крім того, з вказаних відомостей слідує, що відповідач незаконно утримав з нарахованого грошового забезпечення військовий збір у розмірі 5% у загальні сумі 11274,66 грн (13105,90 грн + 3000,76 грн).
Позивач вважає, що при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення на виконання рішення суду від 05.02.2024 у справі №140/31964/23 має бути проведена одночасна компенсація суми податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі - Порядок №44).
Крім того, дохід позивача у вигляді грошового забезпечення військовослужбовця в силу положень Податкового кодексу України повинен бути оподаткованим за ставкою військового збору 1,5%, а не 5%, як це протиправно здійснив відповідач.
Позивач вважає, що втрата ним статусу військовослужбовця на час виплати йому грошового забезпечення не звільняє в/ч НОМЕР_1 компенсувати суму податку на доходи фізичних осіб та суму військового збору, оскільки саме дії останнього призвели до виплати позивачу такої вже після звільнення з військової служби та як наслідок після втрати статусу військовослужбовця. Крім того, позивач з 2022 року є повторно військовослужбовцем через вторгнення російської федерації проти України.
Заявою від 19.04.2025 позивач просив відповідача здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомоги за 2017 рік з врахуванням оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди згідно судового рішення по справі №140/6375/24. Проте, листом від 22.05.2025 №1193/494/1/836/пс відповідач відмовив. Відмову відповідач мотивував тим, що у рішенні суду від 10.09.2024 у справі №140/6375/24 відсутнє зобов'язання відповідача здійснити перерахунок даного виду грошового забезпечення з урахуванням оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі №140/31964/23 зобов'язано в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу матеріальної допомоги за 2017 рік з врахуванням у складі щомісячної винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення.
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №140/6375/24 розмір щомісячної додаткової грошової винагороди збільшився.
Отже, право позивача на перерахунок та виплату матеріальної допомоги за 2017 рік з врахуванням в складі щомісячної додаткової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення встановлено судовим рішенням у справі №140/31964/23.
При цьому, на виконання рішення суду від 10.09.2024 у справі №140/6375/24 розмір щомісячної додаткової винагороди, який належить позивачу збільшився.
Оскільки сума щомісячної винагороди збільшилась, то підлягають новому перерахунку і розміри матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
З наведених підстав позивач просив задовольнити позов повністю.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.22).
Відповідач правом подати відзив на позов не скористався.
Згідно із частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 , що не є спірним.
Відповідно до витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 28.12.2020 №264 старшого прапорщика ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 28.12.2020 (а.с.6).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі №140/31964/23 позовні вимоги задоволено частково, зокрема, зобов'язано в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у повному розмірі за період з 01.03.2018 по 28.12.2020 із застосуванням щомісячної індексації - різниці в розмірі - 4053,55 грн, відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язано в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язано в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з врахуванням індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язано в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язано в/ч НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період 01.01.2020 по 28.12.2020 з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови №704, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язано в/ч НОМЕР_1 скласти та подати до ІНФОРМАЦІЯ_1 оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови №704, за період з 01.01.2020 по 30.11.2020; зобов'язано в/ч НОМЕР_1 скласти та надати до ІНФОРМАЦІЯ_1 грошовий атестат ОСОБА_1 щодо розмірів грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови №704 за період з 01.01.2020 по 28.12.2020; зобов'язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення на підставі судового рішення по справі №140/2030/21 за період з 01.01.2016 по жовтень 2021 року.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі №140/31964/23 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 скасовано в частині відмовлених позовних вимог щодо перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019 - 2020 роки, грошової допомоги для оздоровлення за 2019 - 2020 роки, та прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Зокрема, зобов'язано в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 зі встановленням базового місяця - січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язано в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік з врахуванням в складі щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення, та індексації грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум; зобов'язано в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019-2020 роки в розмірі місячного грошового забезпечення, з урахування індексації грошового забезпечення; зобов'язано в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2019-2020 роки з врахуванням в складі з якої вона обраховується індексації грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум; в іншій частині рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 залишено без змін.
На виконання рішення суду у справі №140/31694/23 відповідач 11.04.2025 виплатив позивачу грошові кошти у розмірах 46901,54 грн, 201780,82 грн та 14.05.2025 виплатив 10752,75 грн, 46161,74 грн, що підтверджується виписками з його карткового рахунку (а.с.7, 8).
Відповідно до розрахунково-платіжної відомості №25 від 10.04.2025 на виплату за рішенням суду від 05.02.2024 у справі №140/31694/23 перерахунку грошового забезпечення, одноразових видів грошового забезпечення, індексації, компенсації за порушення термінів виплати (а.с.11), із сум нарахованих позивачу коштів 262117,95 грн утримано податок на доходи з фізичних осіб у розмірі 18% - 47181,23 грн та військовий збір у розмірі 5% - 13105,90 грн, сума для перерахування на картку становить 248782,36 грн. При цьому, у вказаній відомості вказано про компенсацію позивачу податку на доходи фізичних осіб в сумі 46951,54 грн.
Відповідно до розрахунково-платіжної відомості №33 від 12.05.2025 на виплату за рішенням суду від 05.02.2024 у справі №140/31694/23 перерахунку грошового забезпечення, одноразових видів грошового забезпечення, індексації, компенсації за порушення термінів виплати (а.с.14), із сум нарахованих позивачу коштів 60015,25 грн утримано податок на доходи з фізичних осіб у розмірі 18% - 10802,75 грн та військовий збір у розмірі 5% - 3000,76 грн, сума для перерахування на картку становить 57014,49 грн. При цьому, у вказаній відомості вказано про компенсацію позивачу податку на доходи фізичних осіб в сумі 10802,75 грн.
Крім того, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №140/6375/24 зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.01.2014 по 28.02.2018 з урахуванням в складі грошового забезпечення, з якого вона обраховується, індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
19.04.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою в якій, зокрема, просив здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомоги за 2017 рік із врахуванням оновлених сум щомісячної додаткової винагороди згідно судового рішення у справі №140/6275/24 (а.с.9).
Листом від 22.05.2025 №1193/494/1/836/пс відповідач повідомив позивача, зокрема, про те, що рішенням від 10.09.2024 у справі №140/6375/24 не зобов'язано здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомоги за 2017 рік з урахуванням оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди згідно судового рішення по справі №140/6375/24.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб не в повному розмірі та щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми виплаченої йому на виконання рішення суду, звернувся з цим позовом до суду.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини другої статті 1-2 Закону №2011-ХІІ у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Пунктом 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначені Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок №44).
Згідно з пунктом 2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Пунктом 3 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Згідно з пунктами 4-5 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Аналіз наведених положень Порядку №44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема військовослужбовцями, а також особами, звільненими із служби, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Матеріалами справи підтверджено, що з суми донарахованого грошового забезпечення (перерахунку грошового забезпечення, одноразових видів грошового забезпечення, індексації, компенсації за порушення термінів виплати) на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі №140/31964/23 відповідачем було відраховано 18% податку на доходи фізичних осіб.
З огляду на приписи Порядку №44 відповідачу належало при виплаті позивачу сум грошового забезпечення на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі №140/31964/23 у справі №140/31694/23 компенсувати позивачу у повному обсязі суму податку на доходи фізичних осіб.
Однак, як слідує з розрахунково-платіжної відомості від 10.04.2025 №25 на виплату за рішенням суду у справі №140/31694/23 перерахунку грошового забезпечення, одноразових видів грошового забезпечення, індексації, компенсації за порушення термінів виплати (а.с.11), із сум нарахованих позивачу коштів 262117,95 грн утримано податок на доходи з фізичних осіб у розмірі 18% - 47181,23 грн, при цьому, сума компенсації податку на доходи фізичних осіб становить 46951,54 грн.
Відтак, різниця між сумою утриманого податок на доходи з фізичних осіб та сумою його компенсації становить 226,69 грн (47181,23грн - 46951,54 грн).
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача по утриманню з суми грошового забезпечення податку на доходи фізичних осіб у розмірі 226,69 грн без її компенсації є протиправними.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №812/1048/17, від 25.06.2020 у справі №825/761/17 та від 29.07.2020 у справі №814/142/17.
Щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми виплаченого позивачу грошового забезпечення на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі №140/31964/23, суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 16-1 пункту 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в редакції, чинній до внесення до нього змін згідно Закону України №4015-IX від 10.10.2024, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
В свою чергу, відповідно до підпункту 16-1 пункту 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в редакції, чинній після внесення до нього змін згідно Закону України №4015-IX від 10.10.2024, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є: 1) особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу; 2) фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп; 3) платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів).
Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 цього підпункту, встановлюється з 1 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX.
Об'єктом оподаткування збором є: 1) для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу; 2) для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, - щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; 3) для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 292 цього Кодексу.
Ставка збору становить: 1) для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту; 2) для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць; 3) для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 цього пункту, - 1 відсоток від доходу, визначеного згідно із статтею 292 цього Кодексу; 4) для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань - 1,5 відсотка з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 цього пункту).
Починаючи з 1 січня року, наступного за роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX», ставка збору для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору з доходів платників збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставками, визначеними підпунктом 1.3 цього пункту.
У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
Поряд з цим, суд зауважує, що згідно з приписами пункту 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.10.2024 №4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України.
Таким чином, до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати за податкові періоди до 01.12.2024 застосовується ставка військового збору 1,5% незалежно від дати їх фактичної виплати (надання).
Відповідно до розрахунково-платіжних відомостей від 10.04.2025 №25 та від 12.05.2025 №33 на виплату за рішеннями судів у справі №140/31694/23 перерахунку грошового забезпечення, одноразових видів грошового забезпечення, індексації, компенсації за порушення термінів виплати (а.с.11, 14), із суми нарахованих позивачу коштів у загальній сумі 322133,20 грн (262117,95 грн + 60015,25 грн) утримано військовий збір у розмірі 5% - на загальну суму 16106,66 грн (13105,90 грн + 3000,76 грн).
Враховуючи приписи вищезазначених норм податкового законодавства, суд вважає, що оскільки відповідачем здійснено на виконання рішення суду виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період 2015-2021 роки, тобто за попередній період, відповідачем протиправно утримано військовий збір у розмірі 5% замість 1,5 % від суми грошового забезпечення, оскільки нарахування та виплата такого грошового забезпечення стосувалась податкового періоду до 01.12.2024 та не залежить від фактичної виплати (11.04.2025 та 14.05.2025) грошового забезпечення позивача.
Таким чином, відповідач безпідставно та надмірно утримав зайві 3,5 % військового збору (5 % замість 1,5 %) з виплаченого грошового забезпечення позивача.
При цьому, суд зазначає, що відсутність у позивача статусу військовослужбовця на день виплати грошового забезпечення на виконання рішення суду не дає підстав для утримання з останнього військового збору у розмірі 1,5%, оскільки саме бездіяльність відповідача призвела до виплати позивачеві такого грошового забезпечення вже після звільнення з військової служби та як наслідок після втрати статусу військовослужбовця.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченого позивачу грошового забезпечення на виконання рішень судів у справі №140/31694/23, є протиправними.
Щодо позовних вимог в частині що стосується перерахунку та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік з урахуванням в складі грошового забезпечення, з якого вона обраховується, оновлених суми щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №140/6375/24, суд зазначає наступне.
Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який набув чинності 20.07.2018 (далі - Порядок №260).
До набуття чинності Порядком №260 грошове забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України виплачувалось відповідно до вимог Інструкції №260.
Як передбачає пункт 33.3 Інструкції №260, розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається матеріальна допомога, включаються посадові оклади, оклади за військовими званнями та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», яка була чинною до 01.03.2018 (далі - Постанова №889), установлено щомісячну додаткову грошову винагороду, зокрема, 2) військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17. Приймаючи постанову від 06.02.2019 у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків.
До грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних або тих, що виплачуються раз на місяць.
Отже, у зв'язку з тим, що позивач додаткову грошову винагороду отримував щомісячно під час проходження служби і вона входила до складу грошового забезпечення, то, відповідно, вказана винагорода повинна включатися до розрахунку матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Подібні правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №295/5200/18, від 14.04.2020 у справі №820/3719/18.
Питання щодо підтвердження права позивача на отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік в розмірі місячного грошового забезпечення, з урахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення, вирішено судом в межах адміністративної справи №140/31964/23.
Так, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі №140/31964/23, яка набрала законної сили 10.06.2024, зокрема, зобов'язано здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань за 2017 рік з врахуванням в складі щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
На виконання вказаного судового рішення, відповідачем здійснено перерахунок належної позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з у загальному розмірі 40400,71 грн, що підтверджується розрахунково-платіжною відомістю №25 (а.с.11).
Водночас, як встановлено вище судом, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі №140/6375/24, яке набрало законної сили 12.02.2025 зобов'язано в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.01.2014 по 28.02.2018 з урахуванням в складі грошового забезпечення, з якого вона обраховується, індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з долученим до матеріалів справи довідкою-розрахунком в/ч НОМЕР_1 від 28.01.2025 №1193/494/3/67/пс (а.с.17) щодо перерахунку сум належної позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.01.2014 по 28.02.2018, проведеним на виконання рішення суду від 10.09.2024 у справі №140/6375/24, розмір донарахованої щомісячної додаткової грошової винагороди становить 55105,75 грн.
З огляду на наведене, суд погоджується з доводами сторони позивача про те, що з набранням законної сили рішення суду від 10.09.2024 у справі №140/6375/24, змінився розмір щомісячної додаткової грошової винагороди ОСОБА_1 , з якого відповідачем визначався, зокрема, розмір належної позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік, перерахований на виконання додаткового рішення суду від 10.06.2024 у справі №140/31964/23.
Отже, з набранням законної сили рішенням суду від 10.09.2024 у справі №140/6375/24 у позивача виникло право на перерахунок розміру належної йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого вона обраховується, оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до рішення суду у справі №140/6375/24.
Суд зауважує, що відповідач, відмовляючи листом від 22.05.2025 за №1193/494/1/736/пс, покликався виключно на відсутність у резолютивній частині рішення суду від 10.09.2024 у справі №140/6375/24 зобов'язання для в/ч НОМЕР_2 щодо здійснення таких перерахунку і виплати, не заперечуючи при цьому наявність в ОСОБА_1 відповідного права.
Такі покликання відповідача суд оцінює критично, оскільки в силу приписів чинного законодавства, зокрема, Порядку №260, грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього (пункт 14 розділу І).
Крім того, в період з 01.01.2014 по 28.02.2018 позивач щомісячно отримував додаткову грошову винагороду, отже така носила постійний характер, відповідно входила до складу грошового забезпечення та підлягала врахуванню під час обрахунку та виплати у вказаний період таких одноразових видів грошового забезпечення, як матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем права позивача на отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік у належному розмірі, а тому таке право підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправними дій в/ч НОМЕР_1 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого вона обраховується, оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до рішення суду від 10.09.2024 у справі №140/6375/24 та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до рішення суду від 10.09.2024 у справі №140/6375/24, з урахуванням раніше виплачених сум.
З огляду на вищенаведене позовні вимоги ОСОБА_1 суд задовольняє повністю.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо утримання податку на доходи фізичних осіб в розмірі 229,69 грн без рівноцінної компенсації ОСОБА_1 витрат доходів при проведенні доплати грошового забезпечення на виконання рішення суду від 05.02.2024 у справі №140/31694/24.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб у розмірі 229,69 грн.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо утримання з ОСОБА_1 військового збору у розмірі 5% з суми грошового забезпечення 322133,20 грн, нарахованої на виконання рішення суду від 05.02.2024 у справі №140/31694/23.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді утриманого військового збору у розмірі 3,5% в сумі з суми грошового забезпечення 322133,20 грн, нарахованої на виконання рішення у справі від 05.02.2024 у справі №140/31694/23.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік з урахуванням в складі грошового забезпечення, з якого вона обраховується, оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до рішення суду від 10.09.2024 у справі №140/6375/24;
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2017 рік з урахуванням в складі грошового забезпечення, з якого вона обраховується, оновлених сум щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до рішення від 10.09.2024 у справі №140/6375/24 та з урахуванням виплачених сум
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );
Відповідач: військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 );
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій