24 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/7439/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій, які полягають у відмові листом від 02.06.2025 №7186-5991/Ґ-02/8-0300/25 в перерахунку пенсії;
зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з моменту звернення, а саме з 07.05.2025 та прийняти відповідне рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про здійснення перерахунку та виплати розміру його пенсії відповідно до доданого ним до заяви розрахунку у розмірі 4518 грн 29 коп.
Проте у листі від 02.06.2025 №7186-5991/Г-02/8-0300/25 відповідач зазначає, що розмір пенсійного забезпечення, що підлягає виплаті, становить 3985 грн 89 коп.
ОСОБА_1 не погоджується з відмовою відповідача у здійсненні перерахунку його пенсії, оскільки у своєму розрахунку зазначив, що бажає виключити період з 01.05.2012 по 01.12.2017 та врахувати відомості про заробітну плату по 28.02.2022, а не лише по 30.11.2020.
Вважає, що такий перерахунок пенсії є доцільним та значно покращує його становище, як пенсіонера.
З урахуванням наведеного позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.75).
У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог ОСОБА_1 не визнав, мотивуючи тим, що за документами електронної пенсійної справи на час призначення пенсії страховий стаж позивача враховано по 30.11.2020 становив 41 рік 2 місяці 25 днів (коефіцієнт страхового стажу - 0,41167).
Для визначення розміру пенсії було враховано середньомісячний заробіток 7770,69 грн, який обчислено за періоди роботи з 01.01.1989 по 31.12.1993, з 01.07.2000 по 31.01.2005, з 01.11.2005 по 30.09.2010, з 01.12.2010 по 30.09.2010, з 01.12.2011 по 31.05.2015, з 01.10.2015 по 30.11.2015, з 01.08.2016 по 31.12.2017, з 01.02.2018 по 30.11.2018 та з 01.02.2019 по 30.11.2020 із застосуванням середньої заробітної плати по Україні 9118,81 грн (індивідуальний коефіцієнт заробітку - 0,85216).
Враховуючи на викладені обставини в їх сукупності, вважає, що дії відповідача є правомірними та такими, що ґрунтуються на Конституції та Законах України, позивачем не наведено та не надано достатньо доказів, які б свідчили про протиправність винесеного рішення про призначення пенсії, а відтак позовна заява позивача є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Інших заяв по суті справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 13.11.2020 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV). При призначенні пенсії відповідач здійснив розрахунок страхового стажу позивача - 41 рік 2 місяці 25 днів та обчислив розмір пенсії в сумі 3090,89 грн (а.с.83, 97 зворот).
Станом на дату призначення пенсії позивач продовжував працювати та 18.02.2022 подав заяву про перерахунок його пенсії у зв'язку із звільненням з роботи (а.с.96).
23.02.2022 відповідач здійснив перерахунок пенсії, визначивши її розмір з 19.02.2022 в сумі 3315,00 грн, при цьому страховий стаж позивача відповідно до вказаного перерахунку залишився незмінний - 41 рік 2 місяці 25 днів (а.с.96).
24.05.2023 пенсійний орган провів перерахунок пенсії позивача з врахуванням додаткового стажу та визначив страховий стаж - 42 роки 5 місяців 25 днів і розмір пенсії з 01.04.2023 - 3677,60 грн (а.с.105).
02.07.2025 позивач звернувся із заявою до ГУ ПФУ у Волинській області, в якій просив перерахувати його пенсію та призначити пенсію у розмірі 4518,29 грн, додавши до даної заяви розрахунок пенсії, здійснений у програмі «Пенсійні розрахунки» версія 08.2024 (2025-2040) тест.
У листі від 21.06.2025 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача, що з 01.04.2023 проведено перерахунок пенсії автоматизованим способом відповідно до абзацу першого частини 4 статті 42 Закону №1058-ІV з врахуванням страхового стажу, набутого після попереднього перерахунку пенсії (враховано 1 рік 3місяці страхового стажу). На даний час розмір пенсії становить 3985,89 грн, в тому числі 3485,62 грн - розмір пенсії за віком (8217,50 грн х 0,42417), 165,27 грн - доплата за 7 років понаднормового стажу, 135,00 грн - доплата з 01.03.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, 100,00 грн - доплата з 01.03.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, 100,00 грн - доплата з 01.03.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185. Пенсія призначена відповідно до вимог чинного законодавства, правових підстав для проведення інших перерахунків немає (а.с.54-55).
Вважаючи протиправними дії пенсійного органу щодо не перерахунку пенсії у розмірі 4518,29 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно із преамбулою Закону №1058-IV цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV визначено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Таке ж визначення містить і частина перша статті 24 Закону №1058-IV, яка передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини першої, другої статті 40 Закону №1058-IV (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
З матеріалів пенсійної справи позивача слідує, що при обчисленні пенсії пенсійним органом враховано його заробітну плату як до 1 липня 2000 року, так і після.
При цьому матеріали справи не містять доказів того, що при зверненні за призначенням пенсії позивач просив виключити з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, період з 01.05.2012 по 01.12.2017.
Таке прохання позивач висловив в заяві від 02.07.2025, до якої додав розрахунок пенсії (а.с.56-61), у якому період з 01.05.2012 по 01.12.2017 виключено.
Згідно з частиною четвертою статті 42 Закону №1058-IV у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія (абзац перший).
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії (абзац другий).
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію (абзац третій).
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення (абзац четвертий).
Згідно із пунктом 3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 18.05.2018 №10-1 (далі - Порядок №10-1), перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії:
1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;
2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.
Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Отже, аналізуючи положення частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV та Порядку №10-1, слід дійти висновку про те, що пенсіонер, який після призначення пенсії продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу, має право на перерахунок його пенсії із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Проте, якщо пенсіонер продовжував працювати і набув менше 24 місяців страхового стажу, то йому проводиться перерахунок пенсії із заробітної плати, з якої призначено пенсію.
Судом встановлено, що після призначення пенсії позивач продовжив працювати та набув додатково 1 рік 3 місяці страхового стажу.
З врахуванням вимог абзацу 3 частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV через два роки після призначення пенсії відповідач здійснив автоматизований перерахунок пенсії позивача із врахуванням страхового стажу, набутого по 18.02.2022, та із заробітної плати, з якої призначено пенсію (а.с.105).
Таким чином, оскільки позивач відпрацював після виходу на пенсію лише 1 рік 3 місяці, тобто менше 24 місяців, тому підстави для здійснення перерахунку його пенсії з урахуванням вимог частини першої статті 40 Закону №1058-IV відсутні.
Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій