Справа № 751/8658/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/541/25
Категорія - Доповідач ОСОБА_2
27 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 жовтня 2025 року,
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025272300000421 від 06.03.2025 року стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321 КК України.
Продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 в межах строку досудового розслідування до 12 грудня 2025 року, з подальшим утриманням в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», визначивши розмір застави в сумі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 816 800 гривень.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя, дійшовши до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою, мотивував це рішення тим, що доведено обставини, які виправдовують продовження підозрюваному строку застосування запобіжного заходу. Зокрема, врахував тяжкість кримінального правопорушення та дані про особу підозрюваного, те, що у судовому засіданні доведено наявність ризиків, визначених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, слідчий суддя дійшов висновку, що для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та уникнення встановлених судом ризиків доцільно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Не погоджуючись з ухвалою суду, захисник-адвокат ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою обрати його підзахисному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що стороною обвинувачення не доведено, що заявлені ризики не зменшились або з'явились нові ризики, які виправдовують застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Наголошує, що слідчим суддею не враховано належним чином відомості про особу підозрюваного, який позитивно характеризується за місцем роботи, має велику кількість грамот, подяк і нагород, наразі навчається та постійно підвищує свою кваліфікацію, приймав безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України. Зазначає, що ОСОБА_8 активно співпрацює зі слідством, у рамках кримінального провадження було опитано всіх свідків та проведено всі слідчі дії, тому ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України немає. Також зазначає, що розмір визначеної застави ухвалою слідчого судді є непомірним для підозрюваного, задекларовані кошти жодним чином не відносяться до вчинення кримінального правопорушення та наразі перебувають на депозитах, які неможливо достроково зняти. Більше того, банківські карти було вилучено слідчим, будь-яке рухоме чи нерухоме майно у підозрюваного відсутнє. Зауважує, що у ОСОБА_8 знаходиться матір та батько з інвалідністю.
Заслухавши доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_7 , підозрюваного ОСОБА_8 , які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити з вказаних в ній підстав, думку прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги сторони захисту, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступного висновку.
У відповідності з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 197 КПК України.
Згідно з положеннями ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, передбаченого законодавством, за умови доведення прокурором в клопотанні, поданому до суду в порядку ст. 199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
З наданих суду матеріалів вбачається, що в провадженні СУ ГУНП у Чернігівській області знаходяться матеріали кримінального провадження №42025272300000421 від 06.03.2025 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321 КК України.
Вказано що, 14.07.2025 о 07 год. 19 хв. ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321 КК України.
14.07.2025 о 07 год. 24 хв. ОСОБА_8 затримано у порядку ст. ст. 615, 208 КПК України.
16.07.2025 ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова підозрюваному ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 14.09.2025 з визначеним розміром застави у розмірі 1816800 грн.
10.09.2025 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців, тобто до 14.10.2025.
12.09.2025 ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду міста Чернігова підозрюваному ОСОБА_8 продовжено строк тримання під вартою до 14.10.2025 з визначеним розміром застави у розмірі 1816800 грн.
Згідно матеріалів клопотання, на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_8 органом досудового розслідування зібрано ряд доказів, які вказують на можливу причетність останнього до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, відповідні копії зібраних органом досудового розслідування доказів містяться в матеріалах клопотання.
Посилання в апеляційній скарзі захисника на відсутність належних доказів, які б підтверджували наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає непереконливими, оскільки наявність існуючих ризиків підтверджуються матеріалами судового провадження, які були предметом дослідження суду першої інстанції.
У даному кримінальному провадженні існування обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321 КК України, за одне з яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, підтверджується наявними у матеріалах доказами, які є обґрунтованими, що дало підстави слідчому судді для продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування, оскільки ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що на даний час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усіх обставин, що мають значення для досудового розслідування, що дає підстави вважати, що підозрюваний буде намагатися знищити, сховати або спотворити вказані речові докази, які мають значення для кримінального провадження, незаконно впливати свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Беручи до уваги вищевикладене та зважаючи на наявність обставин, зазначених в ч.3 ст. 199 КПК України, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, а також те, що прокурором доведено, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України не зменшились, що свідчить про неможливість їх запобіганню застосуванням більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином забезпечить проведення процесуальних дій і виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність достатніх підстав згідно вимог ст.199 КПК України для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 .
Характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , особливості розслідування такої категорії справ, зважаючи на необхідність у здійсненні ряду слідчих та процесуальних дій, вказують на те, що при більш м'якому запобіжному заході не буде забезпечена належна процесуальна поведінка підозрюваного, а заявлені ризики є реальними, на час розгляду клопотання не зменшились та не зникли, і слідчий суддя вірно вказав на це у своєму рішенні та продовжив строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Тобто, на даний час існують об'єктивні причини, через які досудове розслідування не може бути завершене до закінчення дії попередньої ухвали, проведення вказаних процесуальних дій необхідно для всебічного, повного та об'єктивного розслідування у кримінальному провадженні органу досудового розслідування.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення дійсно не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, як про це слушно зауважила захисник, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Доводи захисника про непомірний для ОСОБА_8 розмір застави, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Згідно вимог ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до положень п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Як убачається з матеріалів справи, приймаючи рішення про визначення розміру застави, слідчий суддя у повній мірі врахував усі обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, його майновий стан, та дійшов правильного висновку, що саме такий розмір застави буде цілком достатній для забезпечення виконання ОСОБА_8 обов'язків, передбачених КПК України.
Отже, при застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею, у відповідності до ч.3 ст.183 КПК України, правильно визначений розмір застави, з чим погоджується і колегія суддів.
Слідчий суддя при ухваленні судового рішення керується виключно вимогами законодавства, які у даному конкретному провадженні є безальтернативними та категоричними, з огляду на характер кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , особливість розслідування такої категорії справ та значний обсяг процесуальних дій, які необхідно виконати для того щоб скласти обвинувальний акт та передати його до суду.
Отже, рішення слідчого судді про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 узгоджується з вимогами ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
В апеляційній скарзі не зазначено переконливих доказів про зменшення або відсутність ризиків, вказаних в клопотанні та встановлених слідчим суддею, а відомості щодо особи підозрюваного, його ділової репутації та поведінки під час виконання обов'язків, не є виключними обставинами, які визначають, що особі може бути визначений більш м'який запобіжний захід.
Всім іншим доводам, на які в апеляційній скарзі посилається захисник, апеляційний суд позбавлений можливості надавати оцінку законності на стадії перегляду ухвали слідчого судді про продовження запобіжного заходу.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_8 необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і в ході апеляційного розгляду.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. ст. 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 жовтня 2025 року про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4