Справа № 749/1370/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/491/25
Категорія - тримання під вартою. Доповідач ОСОБА_2
27 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участі сторін кримінального провадження
підозрюваного ОСОБА_6
його захисника - адвоката ОСОБА_7
прокурорів ОСОБА_8 ОСОБА_9
Розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові, одночасно дистанційно, в режимі відеоконференції з підозрюваним через Сновський районний суд Чернігівської області, апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Сновського районного суду Чернігівської області від 18 вересня 2025 року,
Цією ухвалою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м. Красний Луч, Луганської області, одруженому, який має на утриманні двох малолітніх дітей, є фізичною особою - підприємцем, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому по АДРЕСА_1 , відповідно до положень ст. 89 КК України не судимому, застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб, до 17 листопада 2025 року, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Ухвалюючи рішення, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, а також про доведення органом досудового розслідування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України. В той же час, слідчий суддя відхилив, як не доведені, ризики, передбачені п.п.1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України. Оцінивши в сукупності усі обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування домашнього арешт буде достатнім і необхідним заходом забезпечення виконання ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню певним ризикам, а також достатнім стимулюючим засобом від можливого ухилення підозрюваного від правосуддя.
В апеляційній скарзі прокурор просить поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою задовольнити погоджене з прокурором клопотання слідчого відносно ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вважає, що судом невірно надано оцінку обставинам справи та обраний надто м'який запобіжний захід. Прокурор стверджує, що ризики, вказані слідчим у клопотанні є більше ніж обгрунтовані. Зокрема, ризик переховування від органів досудового розслідування підтверджується тим, що ОСОБА_6 під приводом виклику швидкої допомоги зник з місця події та лише шляхом проведення обшуку за місцем його проживання, було його виявлено та затримано. Також цілком реальним, на думку прокурора, є ризик впливу на свідків та потерпілого, оскільки ОСОБА_6 наочно знайомий з місцевими жителями, у тому числі може впливати на родину потерпілого. Вважає обґрунтованим і ризик перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема шляхом підмовляння осіб до надання неправдивих свідчень у справі, з метою викривлення фактичних обставин. Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, на думку апелянта, доводиться тим, що ОСОБА_6 продовжував поводити себе зухвало відносно працівників поліції та погрожував розправою потерпілому.
Звертає увагу, що судом не враховано те, що вчинені підозрюваним дії набули негативного резонансу в суспільстві, а звільнення його з-під варти призвело до підриву авторитету правоохоронних органів та викликає у суспільстві почуття безкарності за протиправні діяння.
Заслухавши доповідача, прокурорів, які підтримали апеляційну скаргу та просила її задовольнити; підозрюваного та його захисника, які заперечували проти аргументів прокурорів, дослідивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Як убачається з матеріалів судового провадження, 15 вересня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025270370000171 були внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України.
16 вересня 2025 року ОСОБА_6 затримано, на підставі ст. 208 КПК України та вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України.
Згідно повідомлення про підозру, 15 вересня 2025 року, близько 10 год. 10 хв. в с. В.Щимель Сновської ОТГ, по вул. Александрова, ОСОБА_6 , керуючи автомобілем Ауді а-6 д. н. з. НОМЕР_1 здійснив наїзд на поліцейського ОСОБА_10 , який виконував службові обов'язки з охорони громадського порядку та дотримання Правил дорожнього руху, перебував у форменому одязі, заподіявши тому легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою розладу здоров'я.
Санкція ч. 2 ст. 345 КК України передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, що відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
За змістом ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, тримання під вартою може бути застосоване, виключно у разі, якщо прокурор, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, доведене, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
У даному випадку таких обставин, як переховування від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджання кримінальному провадженню, а також повідомлення про підозру у вчиненні іншого злочин, не було.
Те, що підозрюваний ОСОБА_6 , як водій тікав від поліцейських, було вчинено ним до внесення відомостей до ЄРДР та відповідно витікає і з тих подій, які мали місце 15 вересня 2025 року, близько 10 год. 10 хв. в с. В.Щимель Сновської ОТГ, по вул. Александрова.
За таких обставин, з урахуванням оголошення підозри у вчинення нетяжкого злочину, особи підозрюваного, який має родину, двох неповнолітніх дітей, при доведеності тільки ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя цілком обґрунтовано обрав запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Ризики тиску на потерпілого та свідків, перешкоджання іншим чином кримінальному провадженню, нічим не обґрунтовані, адже і свідки, і потерпілий є поліцейськими, які працюють в одному приміщенні із слідчим, який проводить досудове розслідування, а підозрюваний ОСОБА_6 - звичайною особою, без впливових зв'язків та статусу.
Твердження прокурора про те, що вчинені підозрюваним дії набули негативного резонансу в суспільстві не можуть бути враховані судом, як такі, що не передбачені ч.1 ст.194 КПК України, а сам процесуальний Кодекс не визначає резонансність справи як додаткову підставу при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.
Крім того, в поданій апеляційній скарзі прокурор не наводить об'єктивних підстав, визначених кримінальним процесуальним законом, за ОСОБА_11 може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З поважних причин розгляд даної судової справи затягнувся, з часу обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту минуло більше місяця. При цьому, підозрюваний умов домашнього арешту не порушував і не збирається їх порушувати, про що завірив апеляційний суд, його перебування за місцем проживання контролюється поліцейськими.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є співмірним ризику, який доведений стороною обвинувачення та таким, що застосований з урахуванням особи підозрюваного, а також тяжкості злочину, в якому підозрюється особа, і законних підстав для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не вбачається..
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 422, 424 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Сновського районного суду Чернігівської області від 18 вересня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, ОСОБА_6 , без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14