Справа № 598/10/22Головуючий у 1-й інстанції Щербата Г.Р.
Провадження № 22-ц/817/990/25 Доповідач - Хома М.В.
Категорія -
27 жовтня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючої - Хома М.В.
суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 10 червня 2022 року у цивільній справі за позовом позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МЕГАБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У січні 2022 року АТ «МЕГАБАНК» звернулось до суду із вказаним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12.05.2017 року між ПАТ «Мегабанк» та відповідачем укладений кредитний договір №96-608-850-2-17-Г, відповідно до якого ОСОБА_1 надано кредитні кошти готівкою у розмірі 16 620,76 гривень на строк з 12.05.2017 року до 11.05.2020 року включно, зі сплатою 15,00 процентів річних. Порушивши умови договорів, відповідач не виконував зобов'язання за вказаним договором, у зв'язку з чим станом на 01.11.2021 року виникла прострочена заборгованість по кредитному договору у розмірі 18733,15 грн, яка складається з: 10260,81 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13,02 грн. - заборгованість за процентами, нарахованими на прострочений кредит, 980,32 грн - комісія, 7479,00 грн - штраф.
Крім того, 15.05.2017 року між позивачем та відповідачем укладено договір про відкриття рахунку, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії (надання овердрафту) №101-608-170-К, відповідно до якого ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні, на підставі отриманої від Клієнта анкети - заяви видано відповідачу платіжну картку міжнародної платіжної системи та надано грошові кошти у розмірі 15000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Однак, відповідач належним чином не виконував зобов'язання за вказаним договором, в результаті чого станом на 01.11.2021 року виникла прострочена заборгованість по кредитному договору у розмірі 23844,75 грн, з яких 14939,10 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2491,99 грн - заборгованість за процентами, нарахованими на прострочений кредит, 6413,66 грн - штраф.
Заочним рішенням Збаразького районного суду від 10 червня 2022 року позов задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ "Мегабанк" 18733,15 грн заборгованості по кредитному договору №96-608-850-2-17-Г від 12.05.2017 року.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ "Мегабанк" 23844,75 грн заборгованості по договору про відкриття рахунку, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії (надання овердрафту) №101-608-170-К від 15.05.2017 року.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ "Мегабанк" 2270 грн судових витрат по справі.
12 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд указаного заочного рішення.
Ухвалою Збаразького районного суду від 30.05.2025 року залучено до участі в цивільній справі за позовом АТ «МЕГАБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в якості позивача нового кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС».
Ухвалою Збаразького районного суду від 08.07.2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі за позовом АТ «Мегабанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та призначити справу до нового розгляду у загальному провадженні.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідач не був повідомлений про розгляд справи, оскільки фактично проживає у місті Києві, тоді як повістки надсилалися за місцем реєстрації в селі Великі Вікнини Тернопільської області. Через це не мав можливості подати заперечення й докази, які мають істотне значення.
Указує, що даний позов подано із пропуском строків позовної давності, а в нього наявні документи, банківські квитанції, які підтверджують банківські операції, що напряму пов'язані із сумою заборгованості.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Обставини справи.
12.05.2017 року між позивачем ПАТ «Мегабанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладений кредитний договір №96-608-850-2-17-Г, відповідно до якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 16620,76 гривень на строк з 12.05.2017 року до 11.05.2020 року включно, зі сплатою 15,00 процентів річних.
За умовами кредитного договору, позивач надав відповідачу кредитні кошти на споживчі цілі, шляхом видачі з каси банку готівкою, а відповідач зобов'язався на умовах, передбачених даним кредитним договором, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з додатками.
Пунктом 1.5 договору передбачено, що визначення сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, а також графік платежів наведено у додатку №1 до цього договору, який є невід'ємною його частиною.
Пунктом 4.5 кредитного договору зазначено, що розмір щомісячного платежу становить, який включає суму ануїтетного платежу (крім першого та останнього) та суму щомісячної комісійної винагороди, складає 994,96 грн.
Згідно п. 3.2.3. кредитного договору відповідач зобов'язаний своєчасно та в повній сумі сплачувати щомісячні платежі (ануїтетні платежі та відповідні комісійні винагороди) за договором на передбачених договором умовах.
Пунктом 4.10 кредитного договору передбачено, що у разі порушення строків сплати ануїтетних платежів та комісійної винагороди понад 90 календарних днів, позивач облікує заборгованість за кредитом в повному обсязі на відповідному рахунку простроченої заборгованості. При цьому правовідносини сторін за цим договором не втрачають своєї чинності та діють протягом строку дії договору. З цього моменту нарахування щомісячної винагороди припиняється, процентна ставка за кредитом встановлюється у розмірі, встановленому п. 4.8 цього договору, а за невиконання прийнятих на себе зобов'язань щодо сплати ануїтетних платежів та комісійних винагород відповідач сплачує штраф у розмірі, передбаченому п. 6.3 цього Договору.
Згідно п. 6.3 договору передбачено, що у разі порушення строків сплати ануїтентних платежів та/або комісійної винагороди понад 90 календарних днів, позичальник сплачує кредитодавцю штраф у розмірі 45 процентів від суми кредиту.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 01.11.2021 року виникла прострочена заборгованість по кредитному договору №96-608-850-2-17-Г від 12.05.2017 року у розмірі 18733,15 грн, а саме: 10260,81 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13,02 грн - заборгованість за процентами нарахованими на прострочений кредит, 980,32 грн - комісія, 7479,00 грн - штраф.
До позовної заяви позивачем додано:
кредитний договір №96-608-850-2-17-Г від 12.05.2017 року який містить підпис відповідача;
розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, який є додатком №1 до даного кредитного договору та графік платежів, які містять підпис ОСОБА_1 ;
заяву на видачу готівки №TR.1613012.2618.3586 від 12.05.2017 року, яка містить підпис відповідача.
виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 .
Крім того, 15.05.2017 року між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладений договір про відкриття рахунку, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії (надання овердрафту) №101-608-170-К відповідно до якого ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні, на підставі отриманої від клієнта заяви-анкети встановленого зразка видано платіжну картку міжнародної платіжної системи.
Банк надає клієнту у тимчасове користування грошові кошти шляхом сплати з карткового рахунку платежів клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах ліміту овердрафту кредитної лінії (п. 2.1. договору)
Пунктом 2.2 визначено умови кредитування: розмір ліміту овердрафту/кредитної лінії - 15000 грн; пільговий період для нарахування процентів по заборгованості, що виникла внаслідок здійснення операцій в торгово - сервісних мережах - 55 днів; процентна ставка за користування відновлювальною кредитною лінією по операціям, які здійснені в торгово - сервісних мережах у пільговий період (до 55 днів) з дати першого зняття коштів, % річних - 0,01%; процентна ставка за користування відновлювальною кредитною лінією по операціям, які здійснені в торгово - сервісних мережах - 40 % річних; процентна ставка за користування відновлювальною кредитною лінією по операціям зняття готівки в терміналах пристроях POS термінал, банкомат -38% річних; дата встановлення ліміту овердрафту/кредитної лінії - 15.05.2017 року; кінцевий термін до якого має погашена заборгованість за овердрафтом/кредитно лінією у повному обсязі - 14.05.2020 року.
Даний договір підписаний відповідачем.
Додатком №1 до даного договору, який містить підпис відповідача передбачено умови кредитування з використанням картки. Так, п.п. 1.5, розділу 4 визначено штраф за несвоєчасне внесення (або внесення не в повному обсязі) обов'язкового мінімального платежу - 10% від суми невнесеного обов'язкового мінімального платежу. П.П. 1.7 указаного розділу визначено штраф у разі порушення строків сплати обов'язкового мінімального платежу (в.т.ч. сплати не в повному обсязі) більше ніж на 90 календарних днів поспіль - 40% від суми встановленого ліміту.
Крім того, до позовної заяви позивачем надано:
розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, що є додатком №1 до даного договору, який містить підпис відповідача;
інформаційний лист, який містить підпис відповідача.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 01.11.2021 року виникла прострочена заборгованість по кредитному договору №101-608-170-К, від 15.05.2017 року, у розмірі 23844,75 грн, з яких 14939,10 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2491,99 грн - заборгованість за процентами нарахованими на прострочений кредит, 6413,66 грн - штраф.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положенням статті 611 Цивільного кодексу України, визначено правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 77 - 80 ЦПК України).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що не виконання відповідачем умов кредитних договорів порушило право позивача на повернення кредитних коштів, процентів за користування кредитом, штрафу і комісії, яке підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по кредитних договорах в загальній сумі 42577,90 грн.
Такий висновок суду відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах справи.
Так, наявними у справі доказами підтверджено укладення та підписання відповідачем кредитного договору від 12.05.2017 №96-608-850-2-17-Г та договору від 15.05.2017 року №101-608-170-К про відкриття рахунку, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії (надання овердрафту), користування відповідачем кредитними коштами та неналежне виконання взятих на себе відповідачем зобов'язань.
Відповідач розмір заборгованості по кредиту, по процентах та по інших нарахуваннях, які були передбачені договором, в апеляційній скарзі не оспорив, розрахунки не спростував, не надав доказів на підтвердження сплати коштів чи доказів на підтвердження відсутності боргу, в зв'язку з чим апеляційний суд приходить до висновку про те, що у позивача відповідно до вимог ст. 1048, 1050 ЦК України виникло право на стягнення з відповідача доведеної суми заборгованості за укладеними договорами в загальній сумі 42577,90 грн, яка складається з нарахованої банком заборгованості за тілом кредиту, процентами, комісією і штрафом, узгодженими між сторонами умовами кредитних договорів.
Доводи апеляційної скарги про те, що даний позов подано із пропуском строків позовної давності на думку колегії суддів є безпідставними з огляду на наступне.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 17.04.2018 року в справі № 200/11343/14-ц сформовано правовий висновок, відповідно до якого якщо суд першої інстанції, не повідомивши належно відповідача про час і місце розгляду справи, ухвалить у ній заочне рішення, відповідач вправі заявити про застосування позовної давності у заяві про перегляд такого рішення. У разі відмови суду першої інстанції у задоволенні цієї заяви, відповідач може заявити про застосування позовної давності в апеляційній скарзі на заочне рішення суду першої інстанції. Той факт, що відповідач, який не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася ним у суді першої інстанції.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року в справі № 317/3698/15-ц, Верховного Суду України від 16 серпня 2017 року № 6-2667цс16, Верховного Суду від 07 листопада 2018 року в справі № 0907/2-7453/2011, від 21 серпня 2018 року в справі № 288/1361/15-ц.
Згідно ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором від 15.05.2017 року №101-608-170-К сума процентів за користування кредитом нарахована позивачем за період з 31.08.2018 року по 29.10.2021 року, за договором від 12.05.2017 №96-608-850-2-17-Г сума процентів за користування кредитом нарахована позивачем за період з 01.08.2018 року по 31.10.2021 року, з позовом АТ «Мегабанк» звернулося в січні 2022 року в межах строку позовної давності, відтак, заява ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Доводи апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення відповідача про розгляд справи колегія суддів відхиляє з огляду на те, що судом першої інстанції було направлено на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача - АДРЕСА_1 копію ухвали Збаразького районного суду Тернопільської області від 15.02.2022 року про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів, проте конверт з вкладенням повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
12.05.2022 року Збаразьким районним судом Тернопільської області на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача була направлена судова повістка про судове засідання, призначене на 10.06.2022 року, проте конверт з вкладенням повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Більше того, Збаразьким районним судом 11.05.2022 року опубліковано на сайті судової влади судову повістку про виклик ОСОБА_1 в судове засідання, призначене о 10.00 год. 10.06.2022 року.
У пункті 91-1 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270(далі - Правила), передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Отже, працівниками ПАТ «Укрпошта» на довідках про причини повернення зроблено позначку «адресат відсутній за вказаною адресою» та засвідчено її підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля, що свідчить про додержання вимог пункту 91-1 Правил, тому суд першої інстанції враховував причину повернення до суду судової повістки.
За змістом пункту 3 частини 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не був повідомлений про розгляд справи, оскільки фактично проживає у місті Києві, є безпідставними, оскільки проживання відповідача без реєстрації місця проживання не звільняє його від обов'язку отримувати судову кореспонденцію за зареєстрованою адресою, зазначеною в офіційних реєстрах.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Заочне рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 10 червня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 27 жовтня 2025 року.
Головуюча Хома М.В.
Судді Гірський Б.О.
Храпак Н.М.