Справа № 607/14952/23Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л.
Провадження № 22-ц/817/802/25 Доповідач - Хома М.В.
Категорія -
27 жовтня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючої - Хома М.В.
суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 квітня 2025 року, ухвалене суддею Дзюбичем В.Л. у цивільній справі за позовом позовом Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води,
В серпні 2023 року комунальне підприємство теплових мереж “Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради (далі - КП “Тернопільміськтеплокомуненерго») звернулось в суду із позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за отримані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в сумі 48 052,69 грн.
Позов обґрунтовано тим, що КП “Тернопільміськтеплокомуненерго» здійснює забезпечення тепловою енергією та гарячою водою житла за адресою: АДРЕСА_1 , яке займає ОСОБА_1 разом з сім'єю.
Однак, відповідачі та члени її сім'ї не здійснювали оплату за спожиті житлово-комунальні послуги, внаслідок чого у період з 01.01.2015 року по 01.06.2023 року виникла вищевказана заборгованість. Добровільно сплатити борг відповідач відмовляється, тому сума боргу підлягає стягненню в примусовому порядку.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 03 квітня 2025 року позовні вимоги КП “Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь КП “Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 48 052,69 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь КП “Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради по 1342 грн з кожної сплаченого позивачем судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом безпідставно взято до уваги, що відповідачі проживають у квартирі АДРЕСА_2 , оскільки ні відповідач, ні її сім'я там не проживає. На думку ОСОБА_1 , квартира АДРЕСА_3 не є відокремлена від квартири АДРЕСА_3 , де проживають інші особи, тому є незрозумілим, на яку площу нараховувалася плата за опалення. Крім цього, позов подано із пропуском строку позовної давності.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В силу положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Обставини справи.
Як встановлено судом та вбачається із довідки КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР від 13.06.2023 року про осіб зареєстрованих за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрованими за вказаною адресою значаться ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована в указаній квартирі з 09.12.1997 року; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована в указаній квартирі з 04.04.2016 року, неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» здійснює забезпечення централізованого опалення та постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_4 .
КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» в опалювальні періоди 2015-2023 років надавало послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується актами про запуск системи опалення в роботу від 12.10.2015 року, 17.10.2016 року, 23.10.2017 року, 31.10.2018 року, 29.10.2019 року, 16.10.2020 року, 20.10.2021 року, 04.11.2022 року.
19.05.2009 року між ОСОБА_1 та КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР укладено договір про надання надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та присвоєно споживачу обліковий код 103506.
Крім того, підпис ОСОБА_1 підтверджує, що вона ознайомлена із тарифами на послуги та їх загальною вартістю по квартирі АДРЕСА_3 , де зазначено, що суб'єктами користування послугами є дві особи, визначено опалювальну площу квартири - 25,60 кв.м.
Як убачається із виписки з особового рахунку ОСОБА_1 , обліковий код - НОМЕР_1 . про заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води наданої КПТМ «ТМТКЕ» від 13.06.2023 року, відповідачі не у повному обсязі проводили оплату за спожиту теплову енергію, внаслідок чого за період з 01.01.2015 року по 01.06.2023 року у них утворилася заборгованість у розмірі 48 052,69 гривень.
Із довідки КП «ТМТКЕ» про оплату по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 видно, що відповідачами у лютому, червні 2015 року, лютому, березні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2016 року, січні, березні, квітні, травні, жовтні, грудні 2018 року, березні, липні, серпні, листопаді 2019 року здійснювалась оплата у загальному розмірі 123,75 грн. Тобто, останній платіж здійснено у листопаді 2019 року.
З письмового повідомлення, надісланого на адресу відповідачів від 14.05.2023 року за №1448/17/13 видно, що КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР повідомило відповідачів про наявність станом на 01.06.2023 року заборгованості у розмірі 57 549,02 грн за послуги з централізованого теплопостачання та необхідність сплатити зазначену заборгованість впродовж 15 днів.
Станом на даний час заборгованість не сплачена.
Згідно акту обстеження житлових умов від 12.12.2024 року, складеного в складі комісії, підписаного сусідами та затвердженого директором ПП “Сонячне», на час перевірки установлено, що: “ ОСОБА_1 (11.12.2024 року) о 09.00 год. ранку було обстежено квартиру АДРЕСА_3 на факт не проживання ОСОБА_1 , яка за даною адресою зареєстрована, але не проживає тривалий час ».
Крім того, відповідачем до справи було додано закордонні паспорти ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , документи складені іноземною мовою без перекладу та дві сторінки, які містять інформацію по комунальних послугах.
На офіційному сайті КП «ТМТКЕ» року були опубліковані типові публічні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, що підтверджується скріншотом повідомлення з сайту КП «ТМТКЕ».
Крім того, як було установлено судом, з інформації, яка міститься у відкритому доступі в мережі Інтернет, постановою Національної комісії, що здійснює державне врегулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, №1171 від 31 березня 2015 року затверджено тарифи на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення.
Тарифи на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, з постачання теплової енергії та гарячої води встановлені рішеннями виконавчого комітету Тернопільської міської ради: № 827 від 05 листопада 2018 року «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води»; № 1105 від 01 грудня 2021 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води».
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
У відповідності до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать:
1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуги з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;
Відповідно до ст. ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.
Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодних та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 21 липня 2005 р. № 630.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Із наданих позивачем письмових доказів вбачається, що відповідачі своєчасно не вносили плату за отримані послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та постачання гарячої води.
Розмір заборгованості за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та постачання гарячої води за період з 01.01.2015 року по 01.06.2023 року складає 48052,69 грн.
Відповідачі не надали доказів на спростування наявності у них заборгованості та наданих позивачем розрахунків.
Оцінивши у відповідності до вимог статті 89 ЦПК України подані учасниками справи докази, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність підстав для солідарного стягнення з відповідачів в користь позивача заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період з 01.01.2015 року по 01.06.2023 року в сумі 48052,69 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що ні відповідач, ні її сім'я не проживають у квартирі АДРЕСА_2 , відповідно, наданих позивачем послуг не отримували, колегія суддів оцінює критично, виходячи з наступних мотивів.
ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 не зверталися до позивача із заявою про тимчасову відсутність за вказаною адресою.
Предметом стягнення у даній справі є заборгованість за період з 01.01.2015 року по 01.06.2023 року.
Наданий ОСОБА_1 акт обстеження житлових умов складений 12.12.2024 року та не містить інформації щодо періоду, в який ОСОБА_1 не проживала у квартирі АДРЕСА_2 .
А тому вказаний акт та інші надані відповідачами документи не спростовують наявність підстав для солідарного стягнення з відповідачів в користь позивача заборгованості за надані послуги з централізованого опалення.
На спростування поданого позивачем розрахунку заборгованості за отримані послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії, контррозрахунку відповідачами не надано.
Щодо доводів апеляційної скарги про наявність підстав для застосування строку позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за період з 01.01.2015 року по 01.06.2023 року слід зазначити наступне.
У відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 392 від 20 травня 2020 року «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Зазначений Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричини коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенні, території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дію якого неодноразово продовжено.
За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
З лютого 2015 року по листопад 2019 року (останній платіж) відповідачі здійснювали часткову оплату наданих послуг, що видно із виписки по особовому рахунку, у зв»язку з чим строк позовної давності переривався.
З матеріалів справи вбачається, що з позовом КП “Тернопільміськтеплокомуненерго» звернулось до суду в серпні 2023 року.
Враховуючи, що перебіг позовної давності зупинено пунктами 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, починаючи з 02 квітня 2020 року і по 4.09.2025 року, а в 2019 році позовна позовна давність перервалася у зв'язку із здійсненням часткової оплати за надані послуги відповідачем, тому позивачем не пропущено строк позовної давності, а відтак такий не підлягає поновленню.
Рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 375, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.04.2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 27 жовтня 2025 року.
Головуюча Хома М.В.
Судді Гірський Б.О.
Храпак Н.М.