Справа № 606/2536/24Головуючий у 1-й інстанції Малярчук В.В.
Провадження № 33/817/530/25 Доповідач - Ваврів І.З.
Категорія - ч.5 ст.126 КУпАП
27 жовтня 2025 р. м.Тернопіль
Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.
з участю:
- захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Черніцького А.Я.
розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Черніцького І.Р. на постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 18 лютого 2025 року,
Постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 02 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП і застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Як визнав суд, ОСОБА_1 14.12.2024 року о 00:05 год. в м. Теребовля вул. Кн. Василька, 198 керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 21099 н.з. НОМЕР_1 повторно протягом року не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 а ПДР України, відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвокат Черніцький І.Р. вважає постанову незаконною та необґрунтованою, тобто такою, що підлягає скасуванню.
В обґрунтування доводів апеляційній скарзі зазначає, що в діях ОСОБА_1 немає складу адміністративного правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки жодним транспортним засобом протягом року останній не керував та до адміністративної відповідальності за ст.126 КУпАП не притягувався.
Звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували, що ОСОБА_1 з 14.12.2023 до 14.12.2024 притягувався до відповідальності за ст.126 КУпАП, а постанова серії ЕАО №5396260 на даний момент оскаржується в суді першої інстанції.
Враховуючи вищезазначене, захисник стверджує, що працівник поліції складаючи 14.12.2024 протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №195990 безпідставно зазначив кваліфікацію вчиненого діяння за ч.5 ст.126 КУпАП.
Також вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.
Крім цього, вказує, що у фабулі протоколу не вказані будь-які докази, які підтверджують обставини викладені у ньому.
Вважає, що рапорт працівника поліції не може підтверджувати винуватість особи у інкримінованому їй правопорушенні, оскільки такий є внутрішнім службовим документом, а тому в контексті ст.251 КУпАП, не можу слугувати доказом у даній справі про адміністративне правопорушення.
Сторона захисту стверджує, що постанова серії ЕАО №5396260 не може вважатись доказом вчинення інкримінованого правопорушення, оскільки ОСОБА_1 даного правопорушення не вчиняв, копію даної постанови не отримував.
На думку захисника, долучений до матеріалів справи витяг з системи ІПНП, в якому зазначено, що ОСОБА_1 притягувався за ч.2 ст.126 КУпАП, не може слугувати належним доказом, так як до матеріалів справи не долучено копії постанови, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення даного правопорушення.
Крім цього, вказує, що стороні захисту є не зрозумілим чому місцевий суд призначив ОСОБА_1 покарання, котре не передбачене санкцією ч.5 ст.126 КУпАП.
Просить скасувати постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 18 лютого 2025 року відносно ОСОБА_1 і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.5 ст.126 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Одночасно апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження з мотивів пропуску цього строку з поважаних причин, так як справа розглянута без участі ОСОБА_1 , рішення суду ним отримано не було, про наявність оскаржуваної постанови стороні захисту стало відомо тільки після одержання її копії 01.10.2025 року.
Заслухавши, захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Черніцького І.Р., який підтримав подану захисником апеляційну скаргу і, з наведених у ній мотивів, просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі; дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
За загальним правилом, визначеним ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк, за заявою особи щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Як слідує з матеріалів провадження, розгляд справи про адміністративне правопорушення, проводився без участі особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.285 КУпАП копія постанови по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Відомості про вручення ОСОБА_1 копії постанови Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 18 лютого 2025 року в матеріалах провадження відсутні.
Як вбачається із матеріалів справи 01.10.2025 р. ОСОБА_1 , за його заявою, отримав копію постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.02.2025 р. (а.с. 27)
Апеляційну скаргу на вказану постанову місцевого суду подано захисником особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвокатом Черніцьким І.Р. до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 06.10.2025 р.
За таких обставин, вважаю, що строк на апеляційне оскарження пропущено апелянтом з поважних причин і тому, відповідно до ст.289 КУпАП, його потрібно поновити.
За змістом ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до статей 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.278 КУпАП при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Цих вимог Закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.126 ч.5 КУпАП, не дотримався.
Виходячи зі змісту протоколу про адміністроване правопорушення серії ЕПР1 №195990 від 14 грудня 2024 року, ОСОБА_1 14.12.2024 року о 00:05 год. в м. Теребовля вул. Кн. Василька, 198 керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 21099 н.з. НОМЕР_1 повторно протягом року не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Працівниками поліції долучено до вищевказаного протоколу витяг з системи ІПНП, згідно якого щодо ОСОБА_1 була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №5396260 від 18.05.2022 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП.
Також до матеріалів справи долучено диск, на якому міститься відеозапис з нагрудної камери працівника поліції.
При цьому, як слідує з долученого до матеріалів справи відеозапису, на ньому зафіксовано спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 , які в процесі перевірки документів останнього дійшли висновку, що ОСОБА_1 немає права керування транспортними засобами та в подальшому працівниками поліції під час моніторингу ІПНП було встановлено, що останній неодноразово притягувався до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Враховуючи вище наведене, працівниками поліції було складено адміністративний протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП відносно водія гр. ОСОБА_1 .
Також в матеріалах справи міститься копія постанови Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 22 серпня 2023 року у справі №606/1096/23, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення, за те, що 30.05.2023 року о 21 год. 40 хв. в м. Теребовля по вул.Князя Василька, 108, водій ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом марки «ВАЗ - 21101» НОМЕР_2 , при цьому не маючи права керування т/з відповідної категорії та після притягнення до адміністративної відповідальності 02.06.2023 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Виходячи з формулювання фабули адміністративного правопорушення, що викладено у протоколі про адміністративне правопорушення від 14 грудня 2024 року, ОСОБА_1 інкримінується керування транспортним засобом та при цьому не маючи права керування транспортним засобом повторно протягом року, чим останній порушив вимоги п. 2.1.а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Поряд з цим, як встановлено судом апеляційної інстанції, жодних доказів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП долучено не було.
Так, в матеріалах справи відсутні рішення суду, яким було позбавлено ОСОБА_1 права керування транспортними засобами та копію постанови щодо нього за ч.2 ст.126 КУпАП, саме за період з 14.12.2023 по 14.12.2024, який охоплює повторне вчинення порушення протягом року, з моменту його виявлення.
Більше того, згідно п.3 Розділу І “Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 №1395, повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили.
Відповідно до п.п. 4, 5 розділу VII вказаної інструкції, поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення.
Отже, розглядаючи адміністративні матеріали, суд першої інстанції не встановив наявність в матеріалах справи доказів (копії постанови, довідки) щодо наявності у діях ОСОБА_1 повторності вчинення адміністративного правопорушення, якими може бути підтверджено факт притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.ч.2-4 ст.126 КУпАП.
Таким чином, зазначивши у протоколі про адміністративне правопорушення про повторність вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, до матеріалів справ не долучено рішення уповноваженого органу, яким підтверджується факт вчинення особою повторно протягом року порушення, передбаченого частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП, що є обов'язковою умовою притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП.
Виходячи з положень ст. 278 КУпАП, при виявленні недоліків в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, або в інших матеріалах, що перешкоджають або унеможливлюють об'єктивний розгляд справи, особа, що провадить підготовку до розгляду справи, вправі повернути матеріали справи відповідному правоохоронному органу, що порушив провадження в адміністративній справі, на дооформлення.
Проте, вказані вище обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Також, апеляційний суд звертає увагу на недопустимість спрощеного підходу при розгляді справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції, що мало місце в даному випадку.
Як слідує із змісту судового рішення, місцевий суд, обґрунтовуючи свій висновок щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, обмежився перерахунком доказів, які містяться у матеріалах справи.
Проте, в порушення вимог ст.ст.245, 252 КУпАП суд першої інстанції не проаналізував ці докази, не дав їм відповідної правової оцінки та не мотивував свій висновок на предмет того, чому вони були прийняті до уваги для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП.
Таким чином, під час апеляційного розгляду встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №195990 від 14 грудня 2024 року відносно ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.256 КУпАП і матеріали справи складено неправильно, а судом першої інстанції при підготовці до розгляду справи та безпосередньо під час розгляду справи вказані недоліки залишені без уваги та належного реагування.
З урахуванням наведеного, а також враховуючи, що згідно вимог ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП, приходжу до висновку, що наведені порушення вимог закону позбавляють суд можливості постановити по справі законне і обґрунтоване рішення, а тому постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 18 лютого 2024 року слід скасувати з направленням матеріалів для належного оформлення органу (посадовій особі), яким складено протокол про адміністративне правопорушення.
В подальшому, Теребовлянському районному суду необхідно розглянути матеріали справи про адміністративне правопорушення у відповідності до положень ст.ст.245, 252, 280 - 285 КУпАП, із урахуванням вказівок суду апеляційної інстанції, викладених у даній постанові.
Керуючись ст.ст.256, 278, 294 КУпАП, -
Поновити адвокату Черніцькому І.Р. строк на апеляційне оскарження постанови Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 18 лютого 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника особи, що притягнута до адміністративної відповідальності, адвоката Черніцького І.Р. - задовольнити частково.
Постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 18 лютого 2025 року відносно ОСОБА_1 - скасувати.
Матеріали даної справи направити у відділення поліції №3 (м. Теребовля) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області для належного дооформлення, після чого справа підлягає розгляду в суді першої інстанції в порядку КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя