Справа № 607/24781/24Головуючий у 1-й інстанції Герчаківська О.Я.
Провадження № 22-ц/817/966/25 Доповідач - Костів О.З.
Категорія -
27 жовтня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Костів О.З.
суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,
розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу №607/24781/24 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 травня 2025 року, ухвалене суддею Герчаківською О.Я., дати складення повного тексту не зазначено, у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП,
У листопаді 2024 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (далі - позивачі) звернулися до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» в особі Тернопільської регіональної дирекції приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (далі - ПрАТ СГ «ТАС», відповідач, апелянт) про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування своїх доводів позивачі посилаються на те, що 03 квітня 2024 року о 09 год. 22 хв. в м.Тернополі, на перехресті вулиць Рєпіна-Коновальця, громадянка ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом марки «Volvo», державний номерний знак НОМЕР_1 , не була уважна, не стежила за дорожньою обстановкою та її зміною, виїжджаючи з другорядної дороги не надала перевагу в русі та допустила зіткнення з транспортним засобом марки «Volkswagen Passat B6», державний номерний знак НОМЕР_2 , після чого автомобіль під керуванням ОСОБА_5 по інерції відкинуло на автомобіль марки «Skoda Rapid», державний номерний знак НОМЕР_3 , та автомобіль марки «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_4 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Внаслідок даної ДТП автомобіль Біняш М.М. марки «Volkswagen Passat В6», державний номерний знак НОМЕР_5 , отримав значні механічні пошкодження.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 квітня 2024 року (набрало законної сили 30 квітня 2024 року) гр. ОСОБА_5 визнано виною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 850.00 грн.
У момент скоєння ДТП у водія забезпеченого транспортного засобу марки «Volvo», державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована цивільно-правова відповідальність у ПрАТ «СГ «TAC», згідно полісу №АР/6549965 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Умовами вище зазначено договору (полісу) обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦВВНТЗ) серії АР/6549965 була застрахована цивільно-правова відповідальність на забезпечений транспортний засіб марки «Volvo», державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , та визначено ліміт відповідальності на одного потерпілого:
- за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю - в розмірі 320000.00 грн,
- за шкоду, заподіяну майну - в розмірі 160000.00 грн,
- франшиза - в розмірі 1600.00 грн.
ОСОБА_3 , як потерпіла особа внаслідок ДТП, звернулася у відділенні Тернопільської регіональної дирекції ПрАТ «СГ «ТАС» з повідомлення про ДТП.
Працівником Тернопільської регіональної дирекції ПрАТ «СГ «ТАС» на підставі п.34.2 ст.34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон, чинний на час виникнення спірних правовідносин), було проведено огляд пошкодженого автомобіля «Volkswagen Passat В6», д.р.н. НОМЕР_7 , та складено протокол (акт) огляду транспортного засобу під час якого було встановлено відомості про транспортний засіб, технічний стан, перелік та опис пошкоджень, які були отриманні внаслідок ДТП, з метою визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Вказують, що протягом тривалого часу ОСОБА_3 ніякої інформації від працівників Тернопільської регіональної дирекції ПрАТ «СГ «ТАС», а саме щодо розміру шкоди, заподіяної внаслідок ДТП транспортному засобу, отримати не могла, а тому з метою визначення вартості матеріальних збитків, спричинених власнику КТЗ марки «Volkswagen Passat В6», д.р.н. НОМЕР_7 , внаслідок ДТП, яке мало місце 03 квітня 2024 року станом на час ДТП, гр. ОСОБА_4 , якого уповноважила ОСОБА_3 , звернувся до судового експерта Мазура М.С. для проведення експертного автотоварознавчого дослідження, із яким був укладений договір № 104/24 на виконання судової експертизи.
Згідно висновку експерта №104/24 за результатами транспортно-товарознавчої експертизи від 12 вересня 2024 року вартість матеріального збитку автомобіля «Volkswagen Passat Variant 1.6 TDi BM 105HP» д.р.н. НОМЕР_7 , внаслідок ДТП, яке мало місце 03 квітня 2024 року, склала 144387.68 грн.
За проведення транспортно-товарознавчої експертизи гр. ОСОБА_4 було сплачено судовому експерту Мазуру М.С. кошти в розмірі 5700.00 грн.
Вказують, що ОСОБА_3 , як потерпіла внаслідок ДТП особа, написала 09 жовтня 2024 року у відділенні Тернопільської регіональної дирекції ПрАТ «СГ «ТАС» заяву про страхове відшкодування, в якій просила провести страхову виплату згідно висновку експерта №104/24 від 12 вересня 2024 року в сумі 144387.68 грн.
Однак, не узгодивши зі ОСОБА_3 розміру страхового відшкодування, страховиком 17 жовтня 2024 року було перераховано на ім'я позивачки страхове відшкодування в розмірі 98496.54 грн.
ОСОБА_3 вважає, що перерахована сума страхового відшкодування в розмірі 98496.54 грн є для неї неприйнятною, суттєво заниженою та такою, яка не відповідає реальному розміру матеріального збитку, що у підсумку не дає їй змоги провести відновлювальний ремонт автомобіля «Volkswagen Passat В6», д.р.н. НОМЕР_7 , який зазнав механічних пошкоджень внаслідок ДТП.
Таким чином, позивачі просили стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 44291.14 грн невиплаченого страхового відшкодування, на користь ОСОБА_4 - 5700.00 грн за проведення експертного автотоварознавчого дослідження, а також понесені судові витрати.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 травня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто з ПрАТ «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_3 44291 (сорок чотири тисячі двісті дев'яносто одну) грн 14 коп невиплаченого страхового відшкодування та 865 (вісімсот шістдесят п'ять) грн 95 коп витрат, понесених на сплату судового збору.
Стягнуто з ПрАТ «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_4 5700 (п'ять тисяч сімсот) грн витрат за проведення експертного автотоварознавчого дослідження та 345 (триста сорок п'ять) грн 25 коп витрат, понесених на сплату судового збору.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ПрАТ «СГ «ТАС» подало на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Мотивуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд не проаналізував та не надав жодної правової оцінки тому, що висновок №104/24 від 12 вересня 2024 року виконаний з грубими порушеннями, оскільки експерт застосовує додаткове збільшення вартості колісного транспортного засобу (КТЗ) за відсутності корозійних пошкоджень на авто, в той час як на крилі автомобіля присутня наскрізна корозія, на яку нанесено шпаклівку і за корозійні пошкодження коефіцієнт Дз експертом не застосовано. Крім того, у калькуляції до висновку експерт констатує необхідність заміни головки блоку циліндрів, однак пошкодження даного вузла у висновку не зафіксовано. При цьому у фотододатках судового експерта наявні фото головки блоку циліндрів, яка вже демонтована з авто, однак невідомо, чи ця деталь від оцінюваного КТЗ, враховуючи, що на усіх інших фото двигун зібраний. Також зазначає, що у переліку присутні роботи, такі як промивка та чищення системи кондиціонера, однак технологічної необхідності їх проведення для відновлення аварійних пошкоджень теж немає.
Крім того зазначає, що на виконання п.34.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 13 квітня 2024 року ПрАТ «СГ «ТАС» було здійснено огляд пошкодженого транспортного засобу автомобіля, тобто ПрАТ «СГ «ТАС» не порушувало передбачені вказаним Законом строки, а тому стягнення судом з ПрАТ «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_4 5700 грн витрат за проведення експертного автотоварознавчого дослідження є безпідставним та необґрунтованим, яке суперечить спеціальному Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відзиву на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходило.
Згідно із ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи категорію та складність даної справи, справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом встановлено наступні обставини.
Транспортний засіб «Volkswagen Passat В6», д.р.н. НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_8 , ТСЦ 6141.
Згідно довіреності від 20 липня 2023 року ОСОБА_3 уповноважила повіреного, яким являється ОСОБА_4 , представляти її інтереси в усіх без винятку установах та організаціях з питань, пов'язаних з експлуатацією (в тому числі за межами України), перереєстрацією, зняттям з обліку, обміном чи продажем за ціну і на умовах на їх розсуд належного їй транспортного засобу «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Ця довіреність видана з правом передоручення строком на три роки та дійсна до 20 липня 2026 року, посвідчена приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Береш Л.І., зареєстрована в реєстрі за №1447, що також стверджується і Витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей № 50473127 від 20 липня 2023 року.
Водій ОСОБА_4 , який на момент дорожньо-транспортної пригоди на підставі вищеописаної довіреності керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», д.р.н. НОМЕР_2 , 03 квітня 2024 року звернувся до ПрАТ «СГ «ТАС» із повідомленням про ДТП та її обставини.
13 квітня 2024 року в присутності ОСОБА_4 та аварійного комісара було складено протокол огляду транспортного засобу «Volkswagen Passat В6», д.р.н. НОМЕР_2 .
За змістом постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 квітня 2024 року, справа № 607/8176/24, ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850.00 грн.
Як встановлено в судовому засіданні, 03 квітня 2024 року о 09 год. 22 хв. в м.Тернополі на перехресті вул.Рєпіна-Коновальця громадянка ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом марки «Volvo», державний номерний НОМЕР_1 , не була уважна, не стежила за дорожньою обстановкою та її зміною, виїжджаючи з другорядної дороги не надала перевагу в русі та допустила зіткнення з транспортним засобом марки «Volkswagen Passat B6», д.р.н. НОМЕР_7 , після чого автомобіль під керуванням ОСОБА_5 по інерції відкинуло на автомобіль марки «Skoda Rapid», д.р.н. НОМЕР_3 , та автомобіль марки «Daewoo Lanos», д.р.н. НОМЕР_4 , та в результаті ДТП зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушила вимоги п.п.2.3 «б», 10.1, 16.1 Правил дорожнього руху України.
Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідальність водія транспортного засобу «Volvo», д.р.н. НОМЕР_1 , застрахована у ПрАТ «СГ «ТАС», що підтверджується Полісом № АР/ 6549965 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (діє на території України) від 13 червня 2023 року, строк дії договору з 13 червня 2023 року до 12 червня 2024 року включно, яким визначено ліміт відповідальності на одного потерпілого: за шкоду заподіяну життю та здоров'ю в розмірі 320000.00 грн; за шкоду, заподіяну майну в розмірі 160000.00 грн; франшиза в розмірі 1600.00 грн.
Матеріальний збиток, завданий ОСОБА_3 , як власнику автомобіля «Volkswagen Passat В6», д.р.н. НОМЕР_2 , згідно «Звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу» № 91-D4/28, складеного ФОП ОСОБА_6 від 28 травня 2024 року, на замовлення ПрАТ «СГ «ТАС», становить 100096.54 грн, без врахування ПДВ на запасні частини та матеріали.
В письмовій заяві оцінювача міститься пояснення про те, що при виконанні даної оцінки оцінювач виходить з того, що огляд пошкодженого транспортного засобу виконаний якісно, а фотографії містять вичерпну інформацію про характер і ступінь пошкоджень транспортного засобу. Проведений аналіз, міркування та висновки обмежуються лише викладеними припущеннями й обмежувальними умовами і представляють власне професійне судження оцінювача.
13 червня 2024 року між ОСОБА_4 (Замовник) та судовим експертом Мазуром М.С. (Виконавець) укладено договір №104/24, предметом якого є виконання судової автотоварознавчої експертизи, з наданням за його результатами висновку експерта № 104/24, за що Замовник оплачує 5700.00 грн.
13 червня 2024 року було складено повідомлення для ПрАТ «СГ «ТАС» про направлення представника бути присутнім при проведенні транспортно-товарознавчої експертизи 20 червня 2024 року об 13 год. 30 хв., де також вказано адресу, про отримання якого розписалися ОСОБА_4 та представник страховика ОСОБА_7 .
Згідно висновку судового експерта Мазура М.С. № 104/24 від 12 вересня 2024 року, вартість матеріальних збитків, спричинених власнику КТЗ «Volkswagen Passat Variant» 1.6 TDi BM 105HP д.р.н. НОМЕР_7 , внаслідок ДТП, яке мало місце 03 квітня 2024 року, станом на час ДТП, при зовнішньому візуальному обстеженні (без проведення необхідних технологічних-інструментальних; діагностичних дефектовок деталей/механізмів/вузлів/агрегатів і вимірів) ймовірно становить «У» = 144387.68 грн.
За проведення транспортно-товарознавчої експертизи ОСОБА_4 було сплачено судовому експерту Мазур М.С. кошти в розмірі 5700.00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №104/24 від 03 вересня 2024 року.
09 жовтня 2024 року ОСОБА_3 звернулася до ПрАТ «СГ «ТАС» із заявою про страхове відшкодування, в якій просила провести їй виплату згідно наданого нею висновку експерта №104/24 від 12 вересня 2024 року в сумі 144387.68 грн та 5700.00 грн за експертизу, а разом 150087.68 грн.
15 жовтня 2024 року ПрАТ «СГ «ТАС» складено страховий акт №24250/44/924, додатком 1 до якого є розрахунок суми страхового відшкодування, якими погоджено ОСОБА_3 суму страхового відшкодування в розмірі 98496.54 грн.
17 жовтня 2024 року ОСОБА_3 отримала на картковий рахунок грошові кошти в сумі 98496.54 грн - страхове відшкодування по договору № АР6549965 від 13 червня 2023 року, т/з «Volkswagen Passat», д.р.н. НОМЕР_7 , без ПДВ.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог.
З таким рішенням погоджується і колегія суддів.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону №1961-IV (чинного на час виникнення спірних правовідносин) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Статтями 28, 29 Закону №1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана:
- з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;
- з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;
- з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;
- з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП;
- з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;
- з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.
При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.
Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Аналогічний правовий висновок зроблено також у постановах Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №755/7666/19 та від 12 липня 2023 року у справі №591/1861/22.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, внаслідок ДТП, яке відбулось 03 квітня 2024 року, автомобіль позивачки, як потерпілої сторони, отримав механічні ушкодження, матеріальний збиток яких, згідно висновку експерта №104/24 за результатами транспортно-товарознавчої експертизи від 12 вересня 2024 року, становить 144387.68 грн.
Крім того, в матеріалах справи наявний також і Звіт про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу № 91-D4/28, виконаний ФОП ОСОБА_6 від 28 травня 2024 року на замовлення ПрАТ «СГ «ТАС», згідно з яким матеріальний збиток, завданий ОСОБА_3 , як власнику автомобіля «Volkswagen Passat», д.р.н. НОМЕР_2 , становить 100096.54 грн, без врахування ПДВ на запасні частини та матеріали.
Приписами частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (з відповідним змінами). Зазначений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року по справі №753/21177/16-ц, від 30 червня 2020 року по справі №200/12295/17, від 03 червня 2021 року по справі № 461/2217/19.
Оцінка майна має здійснюватися з урахуванням Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, яким визначено загальні засади. Відповідно до п.51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності:
- укладення договору на проведення оцінки;
- ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки;
- ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів;
- вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування;
- узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів;
- складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки;
- доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Разом із цим, відповідно до п.56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення тощо. Отже, виходячи з наведених норм, підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього. Наведений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 07 квітня 2021 року по справі № 753/3055/18, від 19 травня 2021 року по справі № 523/17998/17.
У випадку, якщо ж звіт про оцінку транспортного засобу складений взагалі без його огляду, такий звіт є не належним доказом у справі (п. 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року по справі № 752/16797/14-ц).
Так, відповідно до п.5.1 розділу V Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 (далі - Методика), яка є обов'язковою для врахування всіма експертами та суб'єктами оціночної діяльності (п.1.3 Методики), технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об'єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.
Пунктом 5.2 розділу V Методики передбачено, що у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку.
Пунктом 5.7 розділу V Методики передбачено, що після закінчення дослідження КТЗ оцінювач (експерт) у разі потреби ознайомлює заінтересованих осіб, залучених до технічного огляду КТЗ, з його результатами.
Надаючи оцінку зазначеним вище експертизі та Звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, дійшов вірного висновку, що оскаржуване судове рішення слід ґрунтувати на підставі даних, зазначених саме у висновку судового експерта Мазура М.С. № 104/24 від 12 вересня 2024 року, а не на Звіті оцінювача, складеного на замовлення відповідача, оскільки, на відміну від висновку експерта, Звіт оцінювача ФОП ОСОБА_6 від 28 травня 2024 року оформлено без особистого огляду цим оцінювачем об'єкту оцінки - автомобіля «Volkswagen Passat», д.р.н. НОМЕР_7 , на підставі вихідних даних протоколу огляду транспортного засобу від 13 квітня 2024 року та фотографій, які складено іншою особою.
При цьому, у п.6 резолютивної частини Звіту зазначено, що оцінювач припускає відсутність яких-небудь схованих факторів, що впливають на оцінку вартості досліджуваного об'єкта, стан конструкцій, вузлів і елементів, в той час як висновок експерта ОСОБА_8 № 104/24 від 12 вересня 2024 року, який, на відміну від оцінювача, який складав Звіт, повідомлений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, складений за безпосереднього огляду транспортного засобу.
З огляду на вказане вище, у колегії суддів відсутні підстави вважати обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що висновок експерта ОСОБА_8 № 104/24 від 12 вересня 2024 року виконаний з грубими порушеннями, враховуючи при цьому те, що відповідач повідомлявся про час та місце проведення транспортно-товарознавчої експертизи, правом бути на якій, як і правом подавати свої зауваження чи заперечення щодо врахування чи неврахування тих чи інших обставин безпосередньо при здійсненні огляду транспортного засобу експертом, відповідач не скористався.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно стягнув з ПрАТ «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_4 5700 грн витрат за проведення експертного автотоварознавчого дослідження, оскільки у відповідності до ст.31 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів» представник ПрАТ «СГ «ТАС» протягом передбаченого Законом 10-ти денного строку здійснив огляд транспортного засобу, є необґрунтованими, з огляду на те, що саме поданий позивачем висновок експерта містить вичерпну інформацію щодо завданого матеріального збитку, і такі обставини встановлені судом першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд.
Більше того, суд першої інстанції також вірно зазначив, що оскільки вказаний у поданому відповідачем Звіті розмір страхового відшкодування не узгоджувався ні з ОСОБА_3 , ні з ОСОБА_4 , і в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивачів про висновки цього звіту, розмір матеріального збитку та відповідно розмір страхової виплати, тому ОСОБА_4 за дорученням ОСОБА_3 звернулися до судового експерта Мазура М.С., який провів дослідження.
Отже, врахувавши наведене вище, а також те, що страховик не узгодив розмір страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання страхової виплати, і ОСОБА_3 обґрунтувала своє право на отримання такої виплати у більшому розмірі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з ПрАТ «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_3 44291.14 грн невиплаченого страхового відшкодування.
Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував обставини справи та надав вірну оцінку доказам у справі, а тому ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані та підтверджуються письмовими доказами.
Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст.ст.263, 264 ЦПК України і його слід залишити без змін.
Згідно з ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» - залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді