Дата документу 27.10.2025 Справа № 331/194/25
Єдиний унікальний № 331/194/25 Головуючий у 1 інстанції: Яцун О.О.
провадження № 22-ц/807/2108/25
27 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі головуючого судді - доповідача Кочеткової І.В. при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Гуревич Радіон Геннадійович на рішення Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 09 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 , в особі представника Гуревича Родіона Геннадійовича, до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача, шляхом зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 09 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, 22.20.2025 р. ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Гуревич Р.Г. подала апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції, через засоби підсистему «Електронний суд». Мотивувальна частина апеляційної скарги містить посилання, що скаржниця звільнена від сплати судового зору на підставі ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
27 червня 2025 року витребувана цивільна справа № 331/194/25 надійшла до суду апеляційної інстанції.
Проте за апеляційною скаргою не може бути відкрито провадження, у порушення вимог п.3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України апелянтом при зверненні до суду з апеляційною скаргою не сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Гуревич Р.Г.зазначає, що споживачі звільняються від сплати судового збору відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» .
Верховний Суд із зазначеного питання прийняв постанову № 6-185ус17 від 06 вересня 2017 року, якою читко роз'яснив, що згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством і встановлює певні особливості судового захисту прав споживачів, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними до положень статті п'ятої Закону № 3674-VI, оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб'єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії ( об'єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій. У цьому Законі не йдеться про звільнення споживачів від оплати судового збору загалом за подання до суду будь-якої інстанції будь-якого з об'єктів справляння судового збору.
Разом з тим застосовувати частину третю статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» обов'язково слід у системному зв'язку з нормами статей 1 - 6 Закону № 3674-VI, тобто враховуючи характеристику об'єкта справляння судового збору та з урахуванням правил врегулювання темпоральної колізії, зокрема правила відповідно до якого пізніше прийнятий закон відміняє закон, якій був прийнятий раніше.
Як уже зазначалося вище, статті 3 і 4 Закону № 3674-VI визначають, що об'єктом справляння судового збору є процесуальний документ - позовна заява, інша заява, апеляційна, касаційна скарги, заява про перегляд судового рішення Верховним Судом України тощо. Розмір ставки судового збору так само залежить передусім від об'єкта справляння судового збору.
Аналізуючи норму частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у її системному зв'язку з положеннями статей 1 - 6 Закону № 3674-VI, зокрема статті п'ятої зазначеного закону в редакції Закону № 484-VIII, слід дійти до висновку, що споживач, право якого порушене і який у зв'язку саме з цим подає позов, відповідно до статті 22 Закону № 3674-VI, звільняється від сплати судового збору за подання саме позовної заяви до суду першої інстанції, та має обов'язок щодо сплати судового збору при вчинені відповідних дій у всіх інших судових інстанціях та у Верховному Суді України.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , в особі представника Гуревича Р.Г. у січні 2025 року звернулася до районного суду з позовом до АТ «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача, шляхом зобов'язання вчинити певні дії, вимоги за яким відмовлено у задоволенні позовні вимоги.
Позовна заява ОСОБА_1 складається із двох позовних вимог: про захист прав споживача, шляхом зобов'язання вчинити певні дії, та позивачем заявлено вимогу немайнового характеру, та зважаючи на те, що за однією вимогою, а саме про захист прав споживачів ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, друга позовна вимога підлягає сплаті судового збору.
За правилами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою встановлена ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн.
Відповідно до ст. 4 ч. 2 п. 1 п.п.6 Закону України «Про судовий збір», за подачу апеляційної скарги на рішення суду судовий оплачується в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Ставка судового збору, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви у 2025 році до суду першої інстанції з вимогою не майнового характеру становила 1211,20 грн.
З апеляційної скарги вбачається, що остання оскаржує рішення суду у повному обсязі, оскільки судовий оплачується в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, апелянту при подачі апеляційної скарги необхідно було сплатити 1211,20 ? 150% = 1816,80 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», якою передбачено, якщо апеляційна скарга подана в електронній формі через «Електронний суд» застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином ставка судового збору становить 1453,44 грн.
01 січня 2025 року діючі платіжні реквізити для перерахування судового збору при зверненні до Запорізького апеляційного суду є такими:
Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м. Запоріжжя Вознес./22030101;
Рахунок отримувача (IBAN): UA498999980313121206080008513;
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Зважаючи на зазначені недоліки апеляційної скарги, на підставі ст. 185, ст. 357 ЦПК України її необхідно залишити без руху, а апелянту - надати строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Гуревич Радіон Геннадійович на рішення Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 09 жовтня 2025 року залишити без руху.
Надати скаржнику строк терміном десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для надання до суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 1453,44 грн. на рахунок банківської установи, яка уповноважена на його отримання, попередивши, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута апелянту відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Суддя І.В. Кочеткова