Провадження №2-а/748/49/25
Єдиний унікальний № 748/2361/25
27 жовтня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області
в складі головуючої - судді: Костюкової Т.В.,
за участю секретаря: Орішко К.В.
розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області, поліцейського Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області - Шумал Дмитра Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
16 липня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бабинець С.П. звернувся до Чернігівського районного суду Чернігівської області із позовною заявою, в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5117766 від 01.07.2025.
Вимоги вмотивовані тим, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5117766 від 01.07.2025, складеної поліцейським Чернігівського РУН ГУ НП в Чернігівській області Шумал Дмитром Миколайовичем, притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн за порушення вимог п. 2.1 «а». Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 126 КУпАП. Вважає, що поліцейським Чернігівського РУН ГУ НП в Чернігівській області Шумал Д.М. не було зазначено в якості підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності конкретних підстав, передбачених Правилами Дорожнього руху та доказів, якими це підтверджується. Жодних доказів на підтвердження порушення позивачем ПДР йому надано не було. Не зазначено також, на підставі яких фактичних доказів відносно позивача була винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності, не зазначено, на підставі чого він нібито був зупинений, що в свою чергу є грубим порушенням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року та зареєстровано в Міністерстві Юстиції України 10.11.2015 року за № 1408/27853.
Ухвалою суду від 18 липня 2025 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
29 травня 2025 року від представника Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області Зеляка А.В. надійшов відзив на позов, у якому він просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає оскаржувану постанову обґрунтованою та такою, що винесена відповідно до норм чинного законодавства, на підставі відповідних доказів та уповноваженою на те особою. Зазначає, що положеннями статті 53 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01 липня 2004 року № 1961-IV, передбачено право органів Національної поліції перевіряти наявність чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а підпунктами 2.1, 2.4 ПДР України, встановлено обов'язок водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такий поліс. Відповідно до ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваної постанови стало не пред'явлення позивачем працівнику поліції на його законну вимогу посвідчення водія, чим порушено п. 2.1 «а» ПДР України, тобто за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. Твердження позивача, що 01 липня 2025 року він взагалі не керував автомобілем в с-щі Гончарівське Чернігівської області, по вул. Танкістів, 5, спростовується відеозаписами, які додаються і які долучені до п.7 оскаржуваної постанови. Зазначає, що незгода позивача з поставленим йому в провину порушенням ПДР України не звільняє його від обов'язку виконати вимоги посадової особи поліції щодо перевірки документів. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 464/1470/17 та від 24 січня 2019 у справі № 201/6167/17. Крім того, у постанові Касаційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року у справі №127/19283/17 Верховний Суд зазначив: «Водночас, на думку скаржника, він мав право не пред'являти посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною. Такі доводи позивача не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов'язку водія транспортного засобу мати при собі та пред'явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи». З огляду на зазначене, ГУНП в Чернігівській області приходить висновку про те, що поліцейський, як суб'єкт владних повноважень діяв у спосіб, що визначений законами та Конституцією України та ст. 77 КАС України щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення.
Частиною 8 ст. 263 КАС України встановлено, що при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Суд дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як встановлено судом, 01 липня 2025 року постановою поліцейського Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області - Шумал Дмитра Миколайовича серії ЕНА № 5117766 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 425,00 грн.
Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 01 липня 2025 року о 21 год. 10 хв. в с-щі Гончарівське, по вул. Танкістів, 5 керував транспортним засобом ВАЗ 21154 д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, поліса страхування, чим порушив п.2.1. Правил дорожнього руху, та скоїв адміністративне правопорушення (а.с.8).
Вказане адміністративне правопорушення згідно вищезазначеної постанови зафіксоване не в автоматичному режимі.
Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо є інформація, що свідчить про причетність водія до вчинення адміністративного правопорушення. При цьому поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (ч. 3 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію»).
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно п. 2.1 «а», «б», «ґ» Правила дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб(для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон); чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності, або страховий сертифікат "Зелена картка" (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка"
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Отже, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі№536/583/17).
За вимогами п. 1 ст. 8 Конвенції про дорожній рух, яку ратифіковано Указом Президії ВП УРСР № 2614-УПІ від 25.04.1974 - кожний транспортний засіб або склад транспортних засобів, які перебувають у русі, повинні мати водія.
У рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
На підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення відповідачем наданий оптичний носій DVD диск ( а.с 32,39) . На відеозапису, який проводився в темний час, видно, коли патрульна машина під'їжджає до транспортного засобу марки ВАЗ 21154, державний номерний знак НОМЕР_1 , з переднього пасажирського сидіння, виходить позивач ОСОБА_1 та повідомляє, що він не водій та автомобілем не керував. На питання поліцейського, хто керував автомобілем, ОСОБА_1 відповів: «… хтось керував …». У цей час, в автомобілі світяться не тільки фари, але й стоп-сигнали - світлові покажчики на автомобілі, які вказують на те, що водій гальмує, адже коли педаль гальма натиснута, контакти вмикача замикаються, і стоп-сигнали загоряються, що свідчить, що транспортний засіб знаходився під керуванням водія . Іншого водія транспортного засобу, крім ОСОБА_1 на відео не зафіксовано.
Автомобіль сам приводитися у рух не може. Транспортний засіб починає рухатись унаслідок запуску двигуна. Двигун у транспортному засобі марки ВАЗ 21154, державний номерний знак НОМЕР_1 був запущений. Більш того горіли стоп-сигнали, які включаються за допомогою педалі гальма, що свідчить про те, що водій ОСОБА_1 був за кермом .
На підтвердження відсутності складу адміністративного правопорушення стороною позивача долучено оригінал довідки , яка перебувала в матеріалах адміністративної справи № 748/2262/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст130 КУпАП зі змісту, якої слідує, що на наявною інформацією бази поліції ІПНП (Цунамі) громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_2 з 18.06.2005 року , категорії (А;В;С). Посвідчення водія не вилучалось, так як громадянин ОСОБА_1 пред'явив його в застосунку «Дія» ( а.с 19-20) .
Отже, обставиною, яка підлягає доведенню під час розгляду даної справи є встановлення наявності або відсутності при водієві транспортного засобу посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб та поліса страхування, яка має бути доведена належними та допустимими доказами.
Разом з тим наданий доказ ( довідку) при ухваленні рішення суд не бере до уваги з огляду на те, що обставини, які викладені в довідці спростовуються дослідженим відеозаписом ( а.с 32) , на якому об 21 год 16 хв.30 с коли поліцейські намагаються встановити особу водія ОСОБА_1 вказав, що документів не має і застосунку «Дія » також з собою не має, об 21 год 18 хв. 20 с ОСОБА_1 повторно вказує, що посвідчення водія не має з собою, об 21 год 19 хв. 30 с, вказує, що документів не має. В подальшому об 21 год 19 хв. 32 с поліцейські ідентифікують ОСОБА_1 в базі даних і зазначають, що у ОСОБА_1 наявне посвідчення водія, на що позивач відповідає ствердно. Об 21 год 20 хв.35 с поліцейський вказує, що у ОСОБА_1 є посвідчення водія, на що позивач каже «Так».
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, як, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень. Вказані технічні прилади та технічні засоби поліція може закріплювати на однострої.
Згідно з п. 5 розд. ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища
Отже, відеозапис наданий відповідачем суд визнає допустимим та належним доказом по справі на якому зафіксовано послідовність подій, що мали місце 01.07. 2025 року за участю ОСОБА_1 та з якого вбачається, відсутність при позивачу документів: посвідчення водія, як в паперовому вигляді, та і відсутність при собі додатку «Дія», реєстраційного документу на транспортний засіб та полісу страхування та як наслідок свідчить про порушення водієм ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху, які регламентують про обов'язок водія мати при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документу на транспортний засіб та поліс страхування.
Твердження сторони позивача, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом не знайшли свого підтвердження . Факт керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 01.07.2025 року знайшов своє підтвердження під час розгляду справи про адміністративне правопорушення №748/2262/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст130 КУпАП, що набрало законної сили.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР України) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 2.1 ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів
Згідно п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Статтею 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Судом встановлено, що позивач не мав при собі документів, визначених пунктом 2.1 ПДР України, що підтверджується відеозаписом фіксування події, що мала місце 01.07.2025 року, з урахуванням чого відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та правомірно виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5117766 від 01.07.2025.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому відмовляє у їх задоволенні, залишаючи оскаржувану постанову без змін.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись ст. 5, 19, 20, 159, 160, 286 КАС України, -
У задоволенні позовних ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області, поліцейського Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області - Шумал Дмитра Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі- відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручена в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного тексту рішення суду 27 жовтня 2025 року.
Суддя Т.В.Костюкова