Рішення від 22.10.2025 по справі 742/3983/25

Провадження № 2/742/1957/25

Єдиний унікальний № 742/3983/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2025 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», представник позивача - адвокат Усенко Михайло Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 23.02.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №4997404, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредиту сумі 15000,00 грн. Відповідно до Додатку №1 до кредитного договору №4997404 повернення кредиту та плата комісії і процентів Відповідачем не було внесено. Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору. 27.05.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення, згідно якого право вимоги до ОСОБА_1 від ТОВ «МІЛОАН» перейшло ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал». Позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення боргу, оскільки добровільно сплатити борг позичальник не погоджується, позивач звернувся до суду та просить стягнути дану заборгованість в судовому порядку на його користь в сумі 67125,00 грн. та понесені судові витрати по справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 31 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання, яке відкладено до 22 жовтня 2025 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Згідно поданого клопотання просив розгляд справи проводити без його участі, заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач та її представник адвокат Фесик І.А. в судове засідання також не з'явились, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Згідно відзиву на позовну заяву просили відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитом в сумі 50 625 грн. та стягнення комісії в сумі 1500 грн. Свої заперечення мотивують тим, що сума кредиту становить 15000 грн., а строк кредитування 30 днів. 23.02.2021 згідно платіжного доручення №40214930 на рахунок відповідача були перераховані кошти в сумі 15000 грн. Якщо процентна ставка за кожен день користування кредитом в межах строку кредитування становила 1,25 відсотків, то розмір відсотків за користування кредитом становить 5625 грн. =15000 грн.х1,2%х30 днів. Крім того відповідач не визнає, що між сторонами був укладений договір. Наданий позивачем кредитний договір не містить підпису споживача, як і не містить підпису і додаток №1 до цього договору. Підписання паспорту споживчого кредиту не можливо ототожнювати з підписанням кредитного договору. За таких обставин позивач вправі вимагати лише стягнення з відповідача фактично отриманої суми, для стягнення нарахованих відсотків за користування кредитом та комісії, відсутні правові підстави.

Крім того, зазначили, що попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат, які очікує понести відповідач по справі складається з витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 15000 грн. Докази понесених витрат будуть надані відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до ч.2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, 23.02.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Мілоан» було укладено електронний договір про споживчий кредит №4997404 (а.с.7-10 зворот.).

Крім того, сторони узгодили в письмовій формі графік платежів, що становить додаток №1 до укладеного між сторонами договору №4997404 від 23.02.2021 (а.с.11).

З метою підписання договору, а також підтвердження ознайомлення з правилами та іншими документами, відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор Z72382.

Згідно умов договору, ТОВ «МІЛОАН» надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 15000,00 грн. строком на 30 днів, з терміном (датою) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 25.03.2021, зі сплатою процентів за користування кредитом 5625,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2 договору), стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6 Договору). Також, ОСОБА_1 зобов'язався сплатити комісію за надання кредиту в розмірі 1500,00 грн., яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1 договору).

Згідно п.2.1 Договору про споживчий кредит, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Як вбачається зі змісту договору про споживчий кредит №4997404 від 23.02.2021 він підписаний електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора Z72382 із зазначенням адреси проживання відповідача, його паспортних даних, РНОКПП. Крім того за умовами договору його невід'ємною частиною є публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті товариства.

Факт перерахування відповідачу кредитних коштів від ТОВ «Мілоан» підтверджується платіжним дорученням №40214930 (а.с.14).

Відповідно до виписки з особового рахунку та відомостей про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором про споживчий кредит №4997404 від 23.02.2021, вбачається, що відповідач взятих на себе зобов'язань належним чином не виконав, відсотки за користування кредиту не сплатив.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача складає 67125,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 15000,00 грн, заборгованість за комісіями - 1500,00 грн, прострочена заборгованість за відсотками 50625,00 грн (а.с.15 зворот.).

27 травня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір відступлення прав вимоги №69-МЛ, згідно якого на умовах, встановлених даним Договором, кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимови (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості) (а.с.16-20, 24 зворот.).

Внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказаних у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами (п.п.1.1-1.2 п.1 договору).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників від 13.06.2025 до договору відступлення прав вимоги №69-МЛ від 27.05.2021, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 67125,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 15000,00 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків в розмірі 50625,00 грн.; прострочена заборгованість за комісією в розмірі 1500,00грн (а.с.24 зворот.).

13 червня 2025 року за вих. №20736163/146 представником ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» Хробак М.Р. надіслано Претензію на адресу ОСОБА_1 , яка останньою була проігнорована (а.с.25).

У статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Положеннями ч. 1ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, а ч. 2 вказаної статті передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1054 ЦКУкраїни встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст.526ЦКУкраїни зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доводи відповідача про те, що в матеріалах справи відсутні документальні підтвердження укладення кредитного договору, спростовуються нормами ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно не можливим. Належних і документальних доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності на договорі електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора відповідачем не надано.

За таких обставин між відповідачем та ТОВ «Мілоан» було укладено кредитний договір.

ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за кредитним договором виконав, а відповідач взяті на себе зобов'язання виконав не в повному обсязі, допустивши прострочення сплати визначених кредитним договором строкових платежів.

Крім того, суд враховує, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п. 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75, виписка з банківського рахунку є первинним документом, що підтверджує здійснені по банківському рахунку операції. Верховний Суд у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц наголосив, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки по картковим рахункам можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Такі висновки викладені Верховним Судом у постановах: від 22.11.2023 у справі № 619/1384/21, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15, від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14, від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18.

Таким чином, саме виписка по картковому рахунку є належним і допустимими доказом, що підтверджує виконання позивачем умов договору в частині встановлення відповідачу кредитного ліміту та користування позивачем кредитними коштами.

Оскільки судом встановлено, що 23.02.2021 згідно договору 4997404 на рахунок ОСОБА_1 за №516874х02 здійснено зарахування коштів, що підтверджується випискою по картковому рахунку та відповідним платіжним доручення 40214930, то доводи відповідача щодо того, що вона грошових коштів від ТОВ «Мілоан» не отримувала спростовуються матеріалами справи.

Кредитний договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався відповідачем.

ОСОБА_1 не надано суду належних і допустимих доказів на спростування факту укладення договору про споживчий кредит з ТОВ «Мілоан».

Крім того, з огляду на те, що договір факторингу не є нікчемним за законом та не визнаний судом недійсним, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на підставі чинного договору набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором.

Встановивши вказані обставини та враховуючи, що між сторонами у справі виникли кредитні правовідносини, відповідач отримала кредитні кошти, але в порядку та на умовах договору не повернула їх, тому суд приходить до висновку, що у матеріалах справи наявні докази отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 15000 грн та відсутні докази погашення заборгованості.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом, виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Відповідно до виписки з особового рахунку відповідача вбачається заборгованість в розмірі 67125,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 15000,00 грн, заборгованість за комісіями - 1500,00 грн, прострочена заборгованість за відсотками 50625,00 грн (а.с.15 зворот.).

Як вбачається з матеріалів справи, строк кредитування вищевказаним кредитним договором був погоджений сторонами та становив 30 днів.

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту, матеріали справи не містять.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за кожен день користування кредитом. Нарахування здійснюються в межах строку кредитування, передбаченого п. 1.3 договору.

Зокрема п.1.5.2 Договору передбачено, що проценти за користування кредитом становлять 5625 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Отже, розмір відсотків відповідно до умов договору про споживчий кредит становить 5625 грн. за період з 23 лютого 2021 року по 25 березня 2021 року.

Відтак, наданий позивачем розрахунок заборгованості не може вважатися належним доказом на підтвердження наявності заборгованості по відсоткам за договором споживчого кредиту в сумі 50625 грн.

Нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.

Зокрема, згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому законодавство визначає різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), постановах Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 754/16771/17 (провадження № 61-12636св21), від 01 вересня 2022 року у справі № 225/3427/15-ц (провадження № 61-18053св21) зазначено: «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання».

Отже, виходячи з того, що строк кредитування за кредитним договором №4997404 від 23.02.2021 закінчився 25.03.2021, тому з цього часу кредитор не мав підстав здійснювати нарахування відсотків передбачених умовами договору.

При цьому, суд враховує, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

За приписами ч. 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 1500 грн суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

За таких обставин, оскільки доведено обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним договором і взяті на себе зобов'язання у повному обсязі не виконала, у передбачені в договорі строки грошові кошти (кредиту), нараховані відсотки та комісію не повернула, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість в розмірі 22125 грн. (15000 грн. (сума кредиту)+5626 грн. (відсотки за користування кредитом)+1500 грн. (комісія за надання кредиту)), яка не сплачувалась ні новому, ні попередньому кредитору.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 67125,00 грн, однак позов підлягає задоволенню на суму 22125 грн, тобто на 33%, тому й сума судового збору, яка підлягає стягненню, складає 799 грн. 39 коп.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження надання професійної правничої допомоги, представником позивача надано: договір про надання правової допомоги №0605 від 06.05.2025, укладений між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та адвокатським об'єднанням «Апологет» (а.с.28); акт наданих послуг правової допомоги №2556 від 23.06.2025, згідно якого позивач отримав від адвокатського об'єднання «Апологет» послуги вартістю 7000,00 грн.(а.с.29) та детальний опис наданих послуг до акту №2556 від 23.06.2025 за договором про надання правової допомоги №0605 від 06.05.2025(а.с.29 зворот.). Як вбачається з вищевказаних документів, вартість наданої правової допомоги становить 7000 грн.

Позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 67125,00 грн, однак позов підлягає задоволенню на суму 22125 грн, тобто на 33%, тому й сума правничої допомоги, яка підлягає стягненню, складає 2310 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.6, 204-205, 207, 512, 514, 516, 526, 530, 610, 612, 625-629, 634, 638-630, 642, 1049, 1050, 1054, 1083 ЦК України, керуючись ст.2, 12, 13, 81, 134,141 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 352, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», представник позивача - адвокат Усенко Михайло Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ:35234236) заборгованість за кредитним договором №4997404 від 23.02.2021 у сумі 22 125 (двадцять дві тисячі сто двадцять п'ять) грн 00 к.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ:35234236, місцезнаходження:79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28) судовий збір в розмірі 799 (сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 39 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 2310 (дві тисячі триста десять) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» код ЄДРПОУ:35234236, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Наталія ФЕТІСОВА

Попередній документ
131290405
Наступний документ
131290407
Інформація про рішення:
№ рішення: 131290406
№ справи: 742/3983/25
Дата рішення: 22.10.2025
Дата публікації: 29.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (15.12.2025)
Дата надходження: 12.11.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
08.09.2025 09:15 Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
22.10.2025 09:15 Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області