Справа № 947/39761/25
Провадження № 1-кс/947/16406/25
24.10.2025 м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю заявника ОСОБА_3 , прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 , розглянувши матеріали справи за скаргою заявника ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Київської окружної прокуратури м.Одеси, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення,
22.10.2025 до Київського районного суду м.Одеси надійшла скарга заявника ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Київської окружної прокуратури м.Одеси, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Заяву про злочин 16.10.2025 було адресовано до Одеської обласної прокуратури, звідки її передано до Київської окружної прокуратури м.Одеси. 22.10.2025 ОСОБА_3 отримав відповідь, що підстав для внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення не вбачається.
У скарзі заявник просить зобов'язати уповноважену особу Київської окружної прокуратури м.Одеси відповідно до вимог ст.214 КПК України внести до ЄРДР відповідні дані за його заявою від 16.10.2025 за фактом умисного перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, тобто за ознаками, на думку заявника, вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.171 КК України.
Зокрема, з поданої до названої прокуратури заяви про злочини вбачається, що заявою від 16.10.2025 ОСОБА_3 повідомляв Реєстратора про вчинення кримінального правопорушення, що полягало у перешкоджанні його законній професійній діяльності як журналіста з попередньою правовою кваліфікацією за ст.171 КК України.
Так, він, ОСОБА_3 16.10.2025, виконуючи його професійні обов'язки журналіста та висвітлюючи суспільно-резонансну справу щодо депутата Одеської обласної ради ОСОБА_5 , прибув за адресою: м.Одеса, вул.Академіка Корольова, буд.9, з метою бути присутнім на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Київської районної адміністрації Одеської міської ради.
Зазначене засідання мало розглядати питання визначення місця проживання малолітніх дітей вказаного депутата, що, враховуючи наявність шести кримінальних проваджень проти нього (зокрема, за фактами домашнього насильства та шахрайства з метою ухилення від мобілізації), становить винятковий суспільний інтерес.
Однак, у процесі засідання, людина яка головувала на засіданні, відразу почала наполягати на тому, щоб він, ОСОБА_3 , покинув засідання, посилаючись на п.2.2. Регламенту роботи комісії та на Закон України «Про захист персональних даний».
На його, ОСОБА_3 , зауваження, що відповідно до ст.25 закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що обмеження цього закону не діють у випадку; якщо така обробка здійснюється для журналістських цілей.
Незважаючи на це, голова комісії поставив на голосування питання присутності журналіста.
ОСОБА_3 , вважає ці дії умисним та незаконним перешкоджанням його законній професійній діяльності як журналіста, гарантованій йому Законами України «Про інформацію», «Про медіа» та «Про державну підтримку медіа, гаранти професійної діяльності та соціальний захист журналіста».
Факт його, ОСОБА_3 , не допуск та перешкоджання професійній діяльності був зафіксований редакційною відеокамерою.
Заявник ОСОБА_3 , приймаючи участь в судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в скарзі, та просив скаргу задовольнити.
Прокурор Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 , приймаючи участь в судовому засіданні, заперечила проти задоволення скарги, оскільки відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 .
Крім того, прокурор ОСОБА_4 зазначила, що оскільки на засіданні Комісії вирішувалося питання, яке стосувалося прав та законних інтересів малолітніх дітей відповідної родини, один з батьків яких не надав згоди на розголошення персональних даних дітей, дії голови Комісії щодо недопущення до участі в засіданні комісії журналіста та проведення її відео фіксації не можуть вважатися умисним перешкоджанням здійсненню журналістом законної професійної діяльності.
Також, відповідно до Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до положень ч.1 ст.14 Закону поширення персональних даних про фізичну особу можливо тільки за згодою суб'єкта персональних даних.
Згідно з ч.2 ст.25 Закону дозволяється обробка персональних даних без застосування положень цього Закону, якщо така обробка здійснюється: фізичною особою виключно для особистих чи побутових проблем або виключно для журналістських та творчих цілей, за умови забезпечення балансу між правом на повагу до особистого життя та правом на свободу вираження поглядів.
Виходячи з практики ЄСПЛ, згідно якої інтереси дитини переважають над поширенням їх персональних даних через ЗМІ, забезпечуючи баланс між правом на повагу до особистого життя малолітніх дітей, за відсутністю згоди одного з батьків таких дітей на поширення персональних даних дітей про місце їх проживання, уповноважений прокурор дійшов висновку про правомірність обмеження права журналіста на поширення інформації щодо малолітніх дітей на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Київської районної адміністрації Одеської міської ради та про відсутність законних підстав для внесення відомостей до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.171 КК України.
Дослідивши скаргу заявника, надані сторонами документи в обґрунтування своїх позицій, слідчий суддя дійшов висновку про те, що скарга не підлягає задоволенню. При цьому слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні заявником може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Проте, така спрощена процедура не означає, що критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР взагалі відсутні.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони кримінального правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи причетні до його скоєння, тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою у постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №761/20985/18 та від 30.09.2021 у справі №556/450/18, зокрема про те, що КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Положення ст.214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Особливою частиною КК України, саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення за КК України мають бути критерієм внесення відомостей до ЄРДР.
Відповідно до п.4 ч.5 ст.214 КПК України, зокрема, до ЄРДР вноситься короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи з наведеного, внесенню до ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про його вчинення. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу злочину, з одного боку, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування, а з іншого - захищає особу від необґрунтованого кримінального переслідування (ухвала Вищого антикорупційного суду від 18.03.2024 у справі №991/1065/24).
Відтак, за наявності у заяві чи повідомленні об'єктивних даних (а не суто гіпотетичних чи уявних), які вказують на можливий факт вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення, вони повинні бути внесені до ЄРДР.
Водночас, якщо заявник таких даних не наводить, його заява не може вважатися такою, що підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРДР. Тобто, навіть якщо заявник стверджує про наявність ознак злочину та певну його кваліфікацію, це не означає, що подія злочину мала місце насправді та що склад кримінального правопорушення наявний, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.
Саме такий підхід є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Завданнями кримінального провадження, згідно положень ст.2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Отже, законодавець передбачив необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Дійсно, у особи, яка подає заяву, відсутній обов'язок наводити в ній всі фактичні обставини певного злочину, оскільки забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, зокрема доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, покладено саме на органи досудового розслідування та є одним із завдань кримінального провадження.
Водночас, до ЄРДР вносяться відомості про конкретне кримінальне правопорушення, а не про будь-які дії, які очевидно не містять таких ознак.
Аналіз наявної в матеріалах скарги заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення свідчить про те, що заявник не погоджується із прийнятим колегіальним органом, очолюваного Головою Комісії ОСОБА_6 , рішенням про не допущення заявника до участі в засіданні.
Викладені в заяві ОСОБА_3 посилання щодо вчинення злочину є загальними, гіпотетичними та уявними, не містять конкретних фактів, не уточнені, у зв'язку із чим викликають обґрунтовані сумніви, на підставі чого слідчий суддя вважає такі дії заявника схожими на незгоду із прийнятим рішенням та виглядають як спроба його поза процесуального оскарження.
Такі припущення та незгода з діями і рішенням посадової особи не може бути підставою для початку досудового розслідування, оскільки не містять вагомих обставин, які б свідчили про дійсне вчинення вказаних у заяві злочинів.
Разом з тим, слідчий суддя наголошує на тому, що рішення посадових осіб вважаються законними, доки вони не скасовані компетентним органом.
Перевіривши оскаржувану заявником бездіяльність уповноваженого прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність будь-яких порушень щодо порядку прийняття, реєстрації та строків розгляду заяви про кримінальне правопорушення та подальше прийняття рішення щодо неможливості внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та наступного інформування заявника про прийняте рішення тощо.
Так, подана заявником заява про кримінальне правопорушення була зареєстрована в день її надходження до Київської окружної прокуратури - 17.10.2025 та зареєстрована за вхідним номером 67169-25.
В найкоротші строки була організована і проведена перевірка доводів, викладених у заяві про кримінальне правопорушення, зокрема, відібрані пояснення у Голови комісії ОСОБА_6
19.10.2025 на при кінці робочого дня була підготовлена відповідь, яка з ранку наступного дня, 20.10.2025, після реєстрації в діловодстві прокуратури була направлена заявнику.
Письмова відповідь заявнику також містить обґрунтування прийнятого рішення.
Крім того, уповноважений прокурор належним чином відреагував на повідомлення суду про розгляд скарги, направивши до суду свого представника - прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 , яка обґрунтовано висловилася з приводу предмету скарги.
Керуючись ст.ст.303 - 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Відмовити в задоволенні скарги заявника ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Київської окружної прокуратури м.Одеси, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення від 16.10.2025.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м.Одеси протягом п'яти діб з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Учаснику судового засідання, який не був присутнім у судовому засіданні копію ухвали направити не пізніше наступного дня після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1