Справа № 766/10245/24
н/п 2/766/2101/25
(ЗАОЧНЕ)
06.10.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді Шестакової Я.В.
за участі секретаря Сивкович О.А.
позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Беспалова О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, -
Представник позивача - адвокат Беспалов О.С. в червні 2024 року звернувся з зазначеним позовом до ОСОБА_2 в якому просить розірвати договір довічного утримання, укладений між відчужувачем ОСОБА_1 та набувачем ОСОБА_2 , який посвідчено приватним нотаріусом В.В. Куниця 15.10.2020 року та зареєстровано в реєстрі за №2168.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 15.10.2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір довічного утримання, за цим договором позивач зобов'язалася передати у власність квартиру АДРЕСА_1 , яка їй належить на праві приватної власності, а відповідач, в свою чергу, зобов'язалася довічно утримувати позивача на умовах договору, а саме забезпечувати грошовими коштами для життєвих потреб, а також сплачувати комунальні послуги за вказану у договорі квартиру. Однак, всупереч умовам договору, відповідач вже протягом тривалого часу не виконує зазначені домовленості, що ставить у скрутне матеріальне становище позивача, адже позивач є пенсійного віку. У зв'язку із зазначеним, позивач вимушена звернутися до суду із цим позовом.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23.09.2024 року відкрито провадження у цивільній справі, визначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26.03.2025 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали заявлені вимоги з підстав зазначених в позові, просили позов задовольнити.
Відповідач в судові засідання не з'явилася повторно, про дату та час судових засідань повідомлялася належним чином, у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом направлення судових повісток за відомим суду останнім місцем проживання відповідача, поштові повідомлення повернулися на адресу суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», а також шляхом опублікування оголошень про дату та час судових засідань на офіційному веб-сайті Судової влади України.
Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору не скористалася. Документів, що підтверджують поважність причин її відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.
У зв'язку з цим, суд, згідно вимогам ч.4 ст.223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Заслухавши пояснення позивача та її представника, позивача у якості свідка, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_1 на підставі договору, посвідченого 03.05.1995 року за реєстровим №3-1318 Стадник I.B., державним нотаріусом Першої Херсонської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в Херсонському міжміському бюро технічної інвентаризації 23.05.1995 року в реєстрову книгу №5 за реєстровим №1733. Право власності зареєстровано Вершиніною С.С., державним реєстратором Херсонської міської ради, 18.09.2020 року, номер запису про право власності 38415364, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2180519165101.
15.10.2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Куниця В.В. за реєстровим № 2167.
Згідно п.1 зазначеного договору ОСОБА_1 , передає у власність, а ОСОБА_2 отримує у власність квартиру АДРЕСА_1 , та взамін чого, ОСОБА_2 зобов?язується довічно фінансово утримувати ОСОБА_1 на умовах цього Договору.
Відповідно до п.7 договору ОСОБА_2 зобов?язується довічно фінансово утримувати ОСОБА_1 , тобто забезпечувати грошовими ресурсами для задоволення її життєвих потреб. Сторони домовились, що грошове утримання загалом складається з: а) первинного одноразового платежу у розмірі 45000 (сорок п?ять тисяч) гривень 00 копійок та б) щомісячних платежів у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень 00 копійок на місяць. Сторони домовилися, що щомісячний платіж буде надаватися відчужувачу шляхом банківського або поштового переказу, або готівкою під розписку.
Набувач, відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України, зобов?язаний щомісячно разом з щомісячним грошовим утримання або окремо сплачувати комунальні послуги за вказану у п.1 Договору квартиру у терміни, встановлені відповідними договорами про надання таких послуг у строк з урахуванням фактичної дати отримання відчужувачем/набувачем квитанцій на сплату комунальних послуг, незалежно від того, з ким вони укладені (набувачем чи відчужувачем).
Відповідно до п. 8 договору довічного утримання, щомісячне грошове утримання буде щомісячно виплачуватись набувачем на користь відчужувача, починаючи з моменту укладання цього договору до 10 числа поточного місяця поштовим переказом за адресою: АДРЕСА_2 , або готівкою на руки під розписку. У випадку зміни способу отримання щомісячного грошового утримання відчужувач зобов?язаний вчасно (за п?ятнадцять днів до сплати наступного платежу) в письмовій формі повідомити про це набувача за адресою: АДРЕСА_3 . Сума грошового щомісячного утримання підлягає індексації.
Сума індексації нараховується щорічно в лютому місяці чергового року за попередній рік з урахуванням річного індексу інфляції споживчих цін за інформацією Державної служби статистики України та сплачується набувачем на користь відчужувача та повинна витрачатись відчужувачем на цілі задоволення його життєвих потреб, що передбачені п.7 Договору. Не своєчасна сплата індексації не є порушенням істотних умов договору.
Відповідно до п. 14 договору цей договір може бути розірваний за згодою сторін, а у випадку невиконання його істотних умов і відмови від добровільного розірвання однієї зі сторін - у судовому порядку.
Згідно п. 22 договору сторони зобов?язані дотримуватись умов цього договору та вимог чинного законодавства України, всебічно сприяти один одному для належного виконання умов договору.
Допитана в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 за її згодою, будучи під присягою в якості свідка та попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, пояснила суду, що за весь час бачила ОСОБА_2 двічі, перший раз коли вона приїздила до позивача з представником ОСОБА_3 , другий раз коли у нотаріуса оформляли документи. Всі інші розмови були лише по телефону. Наразі, де відповідач перебуває позивачу не відомо, інших родичів позивач не має. У подальшому існуванні договору позивач не бачить сенсу, оскільки вказаних договір не виконується та існує лише на папері.
З наданих позивачем виписок по картковому рахунку вбачається, що відповідачем умови договору не виконуються, останнє зарахування коштів було 24.03.2022 року у сумі 1200 грн.
Згідно копій квитанцій наданих позивачем, вбачається, що за комунальні послуги ОСОБА_1 сплачує самостійно.
Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом, чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 749 ЦК України удоговорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача. Якщо обов'язки набувача не були конкретно визначені або у разі виникнення потреби забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду спір має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності.
Згідно ст. 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду: 1) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.
Згідно ст. 756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частини перша, друга статті 614 ЦК України).
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 30 грудня 2020 року в справі № 607/5404/18 (провадження № 61-18654св19) дійшов висновку, що «вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, а й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати».
Предметом спору даної справи є розірвання договору довічного утримання з посиланням на невиконання набувачем розпоряджень відчужувача, передбачених п.7, 8, договору, а саме: довічно утримувати позивача на умовах договору, а саме забезпечувати грошовими коштами для життєвих потреб, а також сплачувати комунальні послуги за вказану у договорі квартиру.
Згідно з вимогами частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 травня 2020 року в справі № 2-879/13 (провадження № 61-10802св18) зазначено, що «сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, і саме такі належним чином вчинені дії позивача, за загальним правилом, є підставою для задоволення його позову. Натомість відсутність належного спростування іншою стороною обставин, на які посилається сторона без належного їх доведення, сама по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суперечить загальним принципам доказування у цивільних справах, встановлених процесуальним законом».
Оціночне поняття істотного порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склались у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина, як суб'єктивний чинник сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч.2 ст. 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки , коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання істотності порушення повинне вирішуватись з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 05.04.2018 року у справі №587/2931/15-ц, від 15.09.2020 року у справі № 209/3295/18, від 14.06.2021 року у справі № 274/7840/19, від 01.02.2021 року у справі №295/14945/18.
Врахувавши зміст договору довічного утримання, визначені ним обов'язки набувача, суть спору між сторонами згідно з яким претензії ОСОБА_1 зводяться до того, що відповідач систематично не виконувала і не виконує умови укладеного між нею та позивачем договору, не виходить на зв'язок, а позивач є особою похилого віку та постійно потребує сторонньої допомоги, суд приходить до висновку про наявність встановлених законом підстав для розірвання договору довічного утримання, оскільки ОСОБА_2 відповідно до статті 614 ЦК України не довела, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань за договором довічного утримання ОСОБА_1 .
Матеріали справи не містять належних, допустимих і достовірних доказів про виконання відповідачем умов договору в повному обсязі, з утримання позивача на умовах договору, не забезпечує позивача грошовими коштами для її життєвих потреб, а також не сплачує комунальні послуги за вказану у договорі квартиру. На спростування тверджень позивача відповідачем жодних доказів не надано.
Зважаючи на вік позивача, її фізичний стан, відсутність змоги самостійно забезпечити себе коштами на проживання, суд приходить до висновку що неналежне виконання цих умов договору є істотним порушенням умов договору.
Таким чином, ОСОБА_1 значною мірою була позбавлена того, на що вона розраховувала при укладанні договору довічного утримання, оскільки відповідач допустила істотні порушення умов договору.
Встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, показанням свідка, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розірвання спірного договору та задоволення позовних вимог у зв'язку з неналежним виконання умов договору, оскільки набувач не надав суду належні та допустимі докази на підтвердження виконання нею належними чином всіх умов договору.
Також, на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1211,20 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
На підставі ст. 526, 651, 654,1302, 1308 ЦК України, керуючись та керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81,88,141, 223,258, 259, 263-265,268,280,281,354 ЦПК України, суд ,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання - задовольнити.
Розірвати договір довічного утримання, укладений між відчужувачем ОСОБА_1 та набувачем ОСОБА_2 , який посвідчено приватним нотаріусом В.В. Куниця 15.10.2020 року та зареєстровано в реєстрі за №2168.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмір 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 06.10.2025 року.
СуддяЯ. В. Шестакова