Справа № 766/18616/24
н/п 2/766/2834/25
07 жовтня 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Шестакової Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Сивкович О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Херсон в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олешківської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області про визнання права власності, -
Представник позивача - адвокат Сачаєва І.О. звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову вказала, що позивачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Реєстрація правовстановлюючого документа в БТІ посвідчується реєстраційним написом Херсонського державного бюро технічної інвентаризації, записаним за реєстровим № 4436. У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України позивачка вимушено покинула місце свого постійного проживання в м. Олешки Херсонського району Херсонської області. На даний час місто Олешки Херсонського району Херсонської області тимчасово окуповане російською федерацією. ОСОБА_1 звернулася до державного реєстратора з метою державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, проте, 24.09.2024 року отримала рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 75189709 мотивоване тим, що - згідно листа отриманого з комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» неможливо встановити факт реєстрації права власності на житловий будинок права на який заявлено, оскільки робота Олешківської філії КП "ХБТІ" ХОР на даний час не відновлена. Неможливість отримання відповіді від бюро технічної інвентаризації обумовлене тим, що зазначене БТІ знаходиться на тимчасово окупованій території Херсонської області, а отже і отримати інформацію про зареєстроване право власності на нерухоме майно не є можливим. З огляду на викладене вище, позивач звернулася до суду з метою захисту свої прав на вільне володіння та розпорядження своїм майном.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.11.2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26.02.2025 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.10.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача у заміні відповідача на належного.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, подали суду заяви про розгляд справи без їх участі, від представника відповідача також надійшла заява у якій зазначено, що при вирішені справи відповідач покладається на розсуд суду.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Позивачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 24.12.1992 року, посвідченого державним нотаріусом Цюрупинської державної нотаріальної контори Басовою А.Д., зареєстрованого за реєстровим № 5191 належить двокімнатна квартира АДРЕСА_1 .
Право власності на вказану квартиру було зареєстровано за позивачем в БТІ 05 січня 1993 року, за реєстровим № 4436.
09.08.2024 року позивач з метою реєстрації права власності на квартиру в Державному реєстрі прав на нерухоме майно звернулася до державного реєстратора Фонтанської сільської ради Одеської області Ротар Ірини Валеріївни, проте, у здійсненні реєстрації її права власності було відмовлено рішенням № 75189709 від 24.09.2024 року, з тих підстав, що БТІ, яке здійснювало реєстрацію права власності, знаходиться на тимчасово окупованій території України, що позбавляє реєстратора можливості отримати підтвердження інформації щодо реєстрації права власності на квартиру.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про власність», який втратив чинність у зв'язку з прийняттям ЦК України 2004 року, громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.
За положеннями статті 128 Цивільного кодексу Української РСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві.
Таке правове регулювання правовідносин з права власності на майно застосовується до прав, які виникли, або могли виникнути до січня 2004 року.
За ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
03.08.2004 року набув чинності Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а з 01.01.2013 в Україні запроваджено систему державної реєстрації прав.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141(в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 6 червня 2018 р. № 484) затверджено Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Приписами абз.1 п.3 ч.3ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв'язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв'язку з вчиненням такої дії.
Оскільки на момент придбання ОСОБА_1 спірної квартири, закон не передбачав обов'язкової державної реєстрації, а передбачав реєстрацію права власності у Бюро технічної інвентаризації, що було виконано позивачем, суд дійшов висновку про правомірність набуття ОСОБА_1 права власності на квартиру.
Згідно з п.1 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способом захисту порушеного, оспорюваного цивільного права може бути визнання права.
Позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою, або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права. Тобто метою подання цього позову є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб'єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.
Відповідно до ст. 321 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Визнання права власності на майно через звернення до суду не суперечить чинному законодавству.
Відповідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно положень Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 року за №1668/39004 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», територія м. Олешки Херсонської області перебуває під тимчасовою окупацією.
Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
Частиною першою статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду№ 127/11246/2129 від серпня 2024 року зазначено, що відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові № 910/15792/20 від 05 липня 2023 року вказала, що належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача.
У постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє в позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц(пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 12 грудня2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі№ 552/6381/17 (пункт 39), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 75)).
Позивачем заявлено вимогу про визнання права власності на квартиру, що розташована у м. Олешки, Генічеського району, Херсонської області.
Постановою Верховної Ради України від «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX на території Херсонської області було утворено 5 районів, в т.ч. Генічеський район. До його складу увійшли території колишніх Генічеського, Іванівського, Нижньосірогозького та Новотроїцького районів.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №726-р про визначення адміністративних центрів, та затвердження територій громад Херсонської області було в т.ч. утворено в межах Олешківського району Олешківську територіальну громаду з центром в м. Олешки.
Представницьким органом місцевого самоврядування цієї територіальної громади є Олешківська міська рада.
Таким чином, Олешківська міська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області не є належним відповідачем у наведеній справі, а отже у задоволенні позовних вимог до неї має бути відмовлено.
З огляду на зазначене, враховуючи те, що позов пред'явлено до неналежного відповідача по справі, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що вона має право звернутися до суду з позовом до належного відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 7, 9, 10, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Олешківської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області про визнання права власності - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Херсонського апеляційного суду безпосередньо.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 07.10.2025 року.
СуддяЯ. В. Шестакова