23.10.2025 Справа №607/22173/25 Провадження №1-кс/607/6352/2025
м. Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025210000000773 від 21.10.2025 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -
Прокурор відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12025210000000773 від 21.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_4 строком на 60 діб.
Клопотання мотивоване тим, що 21.10.2025 на лінію 102 надійшло повідомлення, про те що на узбіччі дороги М-09 поблизу с. Ярчівці, працівником карного розшуку відділення поліції № 2 (м. Зборів) лейтенантом поліції ОСОБА_6 , 2001 р.н., (жетон №0159038, службове посвідчення ТРП №010471) виявлено пішохода ОСОБА_4 , 1971 р.н., не працюючого, жителя с. Білокриниця, Тернопільського району Тернопільської області який під час перевірки документів поводився агресивно, почав тікати та в подальшому за допомогою предмету схожого на кухонний ніж спричинив тілесні ушкодження у вигляді двох порізів в ділянці живота та ноги працівнику поліції ОСОБА_7
21.10.2025, за вказаним фактом внесено відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025210000000773 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.
22.10.2025 у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025210000000773 від 21.10.2025 змінено кримінально-правову кваліфікацію із ст.348 КК України на ч.2 ст.345 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.10.2025 працівники відділення поліції №2 (м. Зборів) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_8 , які відповідно до ст.ст. 1,2 Закону України «Про Національну поліцію», є працівниками правоохоронного органу, виконуючи свої службові обов'язки, визначені ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», які з метою виконання своїх функціональних обов'язків, та доручення ГУНП в Тернопільській області, спрямованого на розшук осіб, які здійснили самовільне залишення військових частин або місця служби на території України на території обслуговування.
З цією метою ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_8 рухаючись службовим автомобілем марки «RenaultDuster» сірого кольору, р.н. НОМЕР_1 на синьому фоні, автодорогою«Тернопіль - Львів - Рава-Руська» неподалік с. Ярчівці, Тернопільського району виявили раніше невідомого їм ОСОБА_4 , який викликав своєю поведінкою підозру, оскільки йдучи постійно обертався по сторонам і поводив себе не спокійно.
Реагуючи на нетипову поведінку ОСОБА_4 , під'їхали до ОСОБА_4 та ОСОБА_7 представився що він є працівником поліції та запитав у ОСОБА_4 , куди він йде та чи має документи, на що ОСОБА_4 відповів брутальною лайкою.
Тому, лейтенант поліції ОСОБА_7 який був одягнутий у тактичну форму одягу з накинутим світло відбиваючим жилетом жовтого кольору із написом: «ПОЛІЦІЯ» на спині та прикріпленим до неї на видному місці нагрудним жетоном №0159038, із табельною вогнепальною зброєю, вийшов із автомобіля та підійшовши до ОСОБА_4 ще раз представився що він є працівником поліції та на підставі ч.2 ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» висловив вимогу до ОСОБА_4 , щодо пред'явлення документів які посвідчують особу та військово-облікових документів.
На вказану вимогу, ОСОБА_4 відмовився назвати свої анкетні дані та почав поводити себе підозріло, метушився, в руці тримав сумку та час від часу руки засовував в кишені та агресивно реагував на вимоги поліцейських назвати свої анкетні дані.
У зв'язку із цим лейтенантом поліції ОСОБА_7 було ще раз висунуто вимогу щодо пред'явлення документів які посвідчують особу та військово-облікові документи.
У цей момент, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень працівнику поліції, тому з метою реалізації свого умислу, ОСОБА_4 діючи з прямим умислом, цілеспрямовано і рішуче, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень працівнику поліції, знаючи про те, що здоров'я та життя будь - якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально караним, проте нехтуючи цим, наніс один удар в ділянку живота ножем, спричинивши ОСОБА_7 тілесне ушкодження у вигляді колотої рани передньої черевної стінки.
Після цього ОСОБА_4 почав тікати узбіччям автодороги «Тернопіль - Львів - Рава-Руська» неподалік с. Ярчівці, Тернопільського району.
З метою затримання ОСОБА_4 , ОСОБА_7 наздогнав його та повалив на землю і присів на коліно справа від нього, щоб приступити до затримання, однак ОСОБА_4 тримаючи в правій руці ніж, наніс удар ОСОБА_7 у верхню третину стегна правої ноги, спричинивши останньому тілесне ушкодження у вигляді колотої рани після цього ОСОБА_7 вибив з рук ОСОБА_4 , ніж та за допомогою звернення на лінію «102» повідомив про вчинене кримінальне правопорушення, після чого о 13 год. 22 хв. 21.10.2025 на місце події прибула група швидкого реагування, де працівники поліції застосувавши спецзасоби, а саме, кайданки затримали ОСОБА_4 .
В результаті злочинної діяльності ОСОБА_4 порушено суспільні відносини, які забезпечують нормальну законну діяльність органів державної влади, особисту недоторканість поліцейського СКП РВП №2 (м. Зборів) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_7 під час виконання ним своїх службових обов'язків, передбачених ст. ст. 1, 2 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», та умисно спричинив тілесні ушкодження у вигляді колотих ран живота та ноги ОСОБА_7 , що відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
З огляду на наведене прокурор вважає, що у кримінальному провадженні №12025210000000773 від 21.10.2025, наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
21.10.2025 ОСОБА_4 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
22.10.2025 відповідно до ст. 278 КПК України, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Слідчий вказує, що підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а також у зв'язку із встановленими обставинами, якщо виправдовують даний запобіжний захід та підтверджують наявність зазначених ризиків.
Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 згідно з вимогами п.п. 1, 3, 4, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого та експертів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність вказаних ризиків на думку прокурора свідчить про необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово та відповідно не можливості обрання до нього більш м'якого запобіжного заходу.
На підставі наведених доводів та обґрунтованих доказів, що доводять вину ОСОБА_4 , та вчинення не тяжкого кримінального правопорушення, прокурор просить клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав подане слідчим клопотання, просив його задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за місцем проживання цілодобово.
У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 з приводу задоволення клопотання заперечила, оскільки вважає, що ризики необґрунтовані належними та допустимими доказами. Просила врахувати, що ОСОБА_4 раніше не судимий, проживає один, родичів немає, а з сусідами має не приязні відносини, відтак застосування цілодобового домашнього арешту до ОСОБА_4 ускладнить його життєдіяльність, так як він буде позбавлений можливості придбавати собі продукти харчування та інші необхідні йому речі. З огляду на викладене захисник просила застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за місцем проживання у нічний час.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію захисника. Додатково зазначив, що він не працює та жодного доходу не отримує, а харчується виключно сільськогосподарськими продуктами з власного господарства. Окрім цього, продукти йому також приносять працівники соціального захисту населення.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими сторони обґрунтовують свою позицію, слідчий суддя приходить до наступного висновку:
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура..
Як вбачається з ч. 1 ст.176 КПК України запобіжними заходами у кримінальному провадженні є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Згідно з ч.ч. 1 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання, репутацію та майновий стан , наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини , ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що групою слідчих СУ ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025210000000773 від 21.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
В ході здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 21.10.2025 о 13 год. 20 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
22.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, тобто в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме:
-рапорт старшого інспектора чергового відділення поліції №2 Тернопільського РУП
ГУНП в Тернопільській області №4492 від 21.20.2025;
-протокол огляду місця події від 21.10.2025;
-протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 22.10.2025;
-протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7 від 22.10.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 22.10.2025;
-копія консультаційного висновку спеціаліста за фактом звернення ОСОБА_7 від
21.10.2025;
-протокол затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_4 від 21.10.2025;
-висновок експерта №771 від 23.10.2025, за результатами проведення судово - медичної
експертизи.
Надаючи оцінку наведеним доказам про обґрунтованість підозри, слідчий суддя зважає на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зокрема, слідчий суддя, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».
При цьому необхідно відзначити, що на даному етапі кримінального провадження стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, а слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті.
Відтак, слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з положенням ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З огляду на вищенаведене та те, що сторона захисту не надала беззаперечних доказів на спростування обґрунтованості підозри, а також беручи до уваги надане ОСОБА_4 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, слідчий суддя приходить до переконання, що надані стороною обвинувачення докази дають достатні підстави вважати, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що на даний час існують ризики зазначенні у клопотанні слідчого, а саме: що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні, що виправдовує застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, що в силу вимог ст.12 КК України є нетяжким злочином. Відтак, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, яке йому загрожує, підозрюваний ОСОБА_4 може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення від відповідальності. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Також слідчий суддя вважає доведеним ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, з огляду на те, що згідно зі ст. 23 КПК України доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження, відтак на думку слідчого судді підозрюваний ОСОБА_4 може чинити тиск, а також схиляти потерпілого та свідків до дачі неправдивих показів на свою користь, відмови від участі у кримінальному провадженні.
Водночас, посилання прокурора у клопотанні та у судовому засіданні на ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, на думку слідчого судді є недоведеними, так як у клопотанні не вказано, які конкретні дії підозрюваного вказують на наявність даних ризиків та не надано доказів на підтвердження таких обставин, , а відтак дані ризики не можуть покладатись в основу рішення про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Відтак слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором у клопотання та у судовому засіданні доведено, а стороною захисту не спростовано, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Згідно з вимогами ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі
Вивченням особи підозрюваного ОСОБА_4 встановлено, що останній уродженця та житель АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з середньою освітою, раніше не судимий, непрацюючий, перебуває під динамічним наглядом лікаря психіатра.
За встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту в даному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.
При цьому, слідчий суддя відхиляє доводи захисника з приводу того, що застосування до ОСОБА_4 цілодобового домашнього арешту ускладнить його життєдіяльність, так як він буде позбавлений можливості придбавати собі продукти харчування та інші необхідні йому речі, оскільки як встановлено у судовому засіданні із пояснень самого підозрюваного ОСОБА_4 , останній не працює та жодного доходу не отримує, а харчується виключно сільськогосподарськими продуктами з власного господарства, крім того продуктами та іншими побутовими речами його забезпечують працівники соціального захисту населення.
При прийнятті рішення слідчий суддя враховує характер вчиненого кримінального правопорушення, яке вчинено із застосуванням насильства, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, та вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 менш суворого запобіжного заходу не зможе попередити ризики, визначені у ст. 177 КПК України та забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.
Згідно ч.4 ст.196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно вимогам, визначених ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання під особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотання прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку передбаченому ст. 199 КПК України.
Таким чином строк тримання особи під домашнім арештом обмежується строком досудового розслідування і виключень з цього не має.
Беручи до уваги вищевикладене, клопотання прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_4 слід задовольнити, застосувавши щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 13 год. 20 хв. 19.12.2025.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
З урахуванням наведеного, обставин справи, особи підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту заборонивши підозрюваному ОСОБА_4 , залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, який на думку слідчого судді є достатнім, забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрюваного обов'язки, визначені даною нормою закону. При визначенні обсягу таких обов'язків слідчий суддя вважає, що визначені прокурором у клопотанні обов'язки є достатніми для забезпечення належної поведінки ОСОБА_4 .
Щодо доводів сторони обвинувачення про необхідність надання дозволу підозрюваному залишати житло за місцем свого проживання у випадках увімкнення сигналу повітряної тривоги з метою прибуття до укриття слідчий суддя зазначає, що указані питання регулюються Інструкцією про порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 654 від 13.07.2016. Даним нормативно-правовим актом передбачено можливість урегулювання цих питань шляхом отримання від слідчого відповідних дозволів, а відтак ці обставини не потребують додаткового зазначення в ухвалі слідчої судді при застосуванні запобіжного заходу.
При цьому слідчий суддя звертає увагу, що під час виготовлення вступної та резолютивної частини ухвали слідчим суддею допущено описку у вступній частині ухвали, зокрема не правильно зазначено кваліфікацію кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а саме помилково зазначено «ч. 3 ст. 345 КК України», замість правильного «ч. 2 ст. 345 КК України».
Відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи, отже, виправлення допущених у вироку та ухвалі описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть цих судових рішень.
З урахуванням викладеного, відповідно до ст. 379 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність внесення змін до третього абзацу вступної частини ухвали, зазначивши правильно кваліфікацію кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 - «ч. 2 ст. 345 КК України».
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 198, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту заборонивши підозрюваному ОСОБА_4 , залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки передбачені статтею 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали та обов'язків, покладених судом визначити до 13 год. 20 хв. 19.12.2025.
Підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно доставити до місця його перебування за адресою: АДРЕСА_1 , та звільнити з-під варти.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити для виконання органу Національної поліції за місцем перебування підозрюваного ОСОБА_4 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 , негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1