18.09.2025 Справа №607/18650/25 Провадження №3/607/6957/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дуда О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Головного управління ДПС у Тернопільській області Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин ГАН, ФОП, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за ч.1 ст. 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
04.09.2025 при проведенні фактичної перевірки магазину, який належить ФОП ОСОБА_1 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 встановлено, що ОСОБА_1 , фізична особа підприємець вчинив правопорушення порядку проведення розрахунків, а саме: проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування товарів ( із зазначенням коду товарної під категорії згідно УКТЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів та обліку їх кількості, чим порушено п.11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 із змінами та доповненнями, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 155-1 КУпАП.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Білик Л.С. пояснила, що ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає повністю.
Вимогами ч.1 ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна, необережна) дія чи бездіяльність, яку посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення №1058/09-01 від 04.09.2025; актом про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі, зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального від 05.09.2025 №13220/19-00-09-01/3427315751; копією касового фіскального чеку ПРРО ФН 4000950052 ВН 2 чек ФН ck06gjXm0Eg BH онлайн від 08.08.2025 на суму 50 грн; копією наказу №1896-п від 01.09.2025 про проведення фактичної перевірки.
Згідно частини 1 статті 155-1 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена цією статтею настає за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання,які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів,платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: - проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; - надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а тому покладення на суд обов'язків ініціювати збір доказів для доказування вини особи суперечить принципам об'єктивності та неупередженості суду при розгляді справи та є неприпустимим.
Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно винен у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП, за що передбачена адміністративна відповідальність, але з урахуванням обставин справи, суд вважає за можливе застосувати ст.22 КУпАП, яка передбачає можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення, а адміністративну справу за ч.1 ст. 155-1 КУпАП закрити, оскільки діяння, вчинене ОСОБА_1 містило в собі усі юридичні і суб'єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч.1 ст. 155-1 КУпАП, але внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідало тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, його дії суб'єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам, при цьому, суд врахував особу правопорушника, те що є підстави вважати, що в подальшому вона не буде скоювати правопорушень, відсутність спричиненої шкоди та обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність.
Суд, розглянувши матеріали справи, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу винного, прийшов до висновку за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності з підстав, передбачених ст.22 КУпАП, визнавши вчинене ним адміністративне правопорушення малозначним і обмежитись усним зауваженням, а адміністративну справу за ч.1 ст.155-1 КУпАП - закрити.
Керуючись ст.ст. 9, 22, 160, 245, 251, 254, 256, 268, ст. ст.280,283-285 КУпАП України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП та звільнити від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Дуда О.О.