27.10.2025 Справа №607/22277/25 Провадження №1-кп/607/1990/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , отримавши обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2 про обвинувачення у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.125 КК України, в кримінальному провадженні №12025216040000653, -
встановив:
В порядку передбаченому ст.35 КПК України, на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2025 року обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2 про обвинувачення за ч.1 ст.125 КК України передано судді ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.381 КПК України після отримання обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку, у п'ятиденний строк, а в разі затримання особи - невідкладно, що передбачено ч.4 ст.298 - 2 КПК України, суддя призначає судовий розгляд.
Із змісту обвинувального акту вбачається, що кримінальний проступок вчинено в межах територіальної юрисдикції Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області. Згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування кримінального провадження до обвинуваченої особи не застосовувався захід забезпечення кримінального провадження - затримання.
В обвинувальному акті прокурор не зазначив клопотання про розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, що передбачено ч.1 ст.302 КПК України. Однак, згідно з ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачена особа не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодна з розглядом обвинувального акту за її відсутності, що доцільно роз'яснити учасникам кримінального провадження. Отже, на підставі отриманого обвинувального акту необхідно призначити судовий розгляд кримінального провадження Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області. Оскільки, підстав передбачених ч.2 ст.27 КПК України для прийняття рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, впродовж усього судового провадження або його окремої частини, немає, тому судовий розгляд необхідно проводити у відкритому судовому засіданні.
Відповідно до ст.318 КПК України судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.
З метою забезпечення розумних строків судового розгляду доцільно роз'яснити сторонам їх обов'язки, передбачені статтями 23, 327 КПК України, щодо забезпечення прибуття свідків до суду,.
Відповідно до ст.8, п.8 ч.1 ст.129 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
У ст.392 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. З її змісту вбачається, що ухвала про призначення судового розгляду у відкритому судовому засіданні оскарженню не підлягає.
В рішенні Конституційного Суду України №13-рп/2012 від 12.06.2012 року зазначено, що, встановлюючи обмеження права на апеляційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини, громадянина є допустимим виключно за умови, що воно є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; Такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі "Кромбах проти Франції" (Krombach v. France) від 13 лютого 2001 року).
Отже, обмеження права на апеляційне оскарження рішення суду не може бути свавільним та несправедливим. Таке обмеження має встановлюватися виключно Конституцією та законами України, переслідувати легітимну мету, бути обумовленим суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційним та обґрунтованим. Законом, який конкретизує положення Конституції України щодо обмеження можливості апеляційного оскарження рішень суду є КПК України.
Обмеження права на апеляційне оскарження ухвал суду першої інстанції про призначення судового розгляду у відкритому судовому засіданні відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим. Тому, ухвала про призначення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, на підставі обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 про обвинувачення у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.309 КК України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Керуючись статями 8, 129 Конституції України, статями 7, 23, 27, 32, 35, 298-2, 302, 318, 327, 381, 392 КПК України, суд,-
постановив:
На підставі обвинувального акту стосовно ОСОБА_2 про обвинувачення за ч.1 ст.125 КК України призначити судовий розгляд Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області у відкритому судовому засіданні на 30 жовтня 2025 року в 10 год. 45 хв.
В судове засіданні викликати учасників кримінального провадження.
В порядку передбаченому ст.23 КПК України сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків сторони обвинувачення, вказаних у реєстрі матеріалів досудового розслідування, з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.
На підставі ст.327 КПК України прибуття в суд свідка забезпечується стороною кримінального провадження, яка заявляє клопотання про його виклик; ця особа має право заявити клопотання про сприяння у забезпеченні явки свідків шляхом здійснення судового виклику у випадку неможливості забезпечити їх присутність під час судового розгляду, надавши докази вжиття заходів щодо їх прибуття в суд.
Роз'яснити сторонам, що в порядку передбаченому ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Суддя ОСОБА_1