13.10.2025 Справа №607/13593/25 Провадження №2/607/4075/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Козак О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути з відповідача на користь Товариства заборгованість за Кредитним договором №1470-1282 від 10.11.2024 у розмірі 18 240,00 гривень.
Позов мотивовано тим, що 10.11.2024 сторони уклали електронний договір про відкриття кредитної лінії №1470-1282, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 1000,00 грн; - строк кредитування - 365 днів; - базовий період* - 23 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка - 1,00 % в день; стандартна % ставка - 1,00 % в день. Також Додатковою угодою_№1 від 25.11.2024 до Договору про відкриття кредитної лінії №1470-1282 від 10.11.2024 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1000,00 грн. Крім того, Додатковою угодою_№2 від 01.12.2024 до Договору про відкриття кредитної лінії №1470-1282 від 10.11.2024 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3000,00 грн. Також Додатковою угодою_№3 від 02.12.2024 до Договору про відкриття кредитної лінії №1470-1282 від 10.11.2024 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1600,00 грн. Відповідач порушив умови Кредитного договору і не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором.
Відповідач надав відзив на позов. Зазначає, що позивачем неправомірно нараховано суми згідно статті 625 ЦК України, оскільки на час воєнного стану позичальник звільняється від сплати цих сум. Зазначає, що неправомірним є нарахування позивачем комісії, оскільки не передбачено, за які саме послуги вона нарахована. Звертає увагу, що паспорт кредиту є договором, який фіксує волю сторін. Зазначає, що він добровільно оплатив заборгованість за тілом кредиту.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує та проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, у відзиві просив розглядати справу за його відсутності.
Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є фінансовою установою, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи серії ІК № 116 від 01.08.2013, видане Національним банком України.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 10.11.2024 уклали електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1470-1282 (далі - Договір). Позичальник підписав договір за допомогою одноразового ідентифікатора А4137.
Загальний розмір кредиту: 1000,00 гривень (п. 4.1. Договору). Дата надання/видачі Кредиту: 10.11.2024 (п. 4.2. Договору).
Базовий період складає 29 календарних днів. Перебіг першого Базового періоду починається з дати надання/видачі Кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду (п. 4.8. Договору).
Відповідно до п. 4.9. Договору, сплату процентів за користування Кредитом позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше визначених графіком платежів дат, які є останніми днями відповідних базових періодів.
Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: 1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору. (п. 4.10. Договору). 0.75% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту.
Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 365 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику. Надання додаткових грошових коштів позичальнику у рахунок кредиту на підставі додаткової угоди не змінює строк кредитування. Дата повернення (виплати) кредиту 06.12.2024. (п. 4.13. Договору).
Крім цього, додано паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), в якому містяться відомості про кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови, та підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.
Додатковою угодою_№1 від 25.11.2024 до Договору про відкриття кредитної лінії №1470-1282 від 10.11.2024 (а.с. 69-72) Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 000,00 грн.
Також Додатковою угодою_№2 від 01.12.2024 до Договору про відкриття кредитної лінії №1470-1282 від 10.11.2024 (а.с. 83-88) Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3 000,00 грн.
Крім того, Додатковою угодою_№3 від 02.12.2024 до Договору про відкриття кредитної лінії №1470-1282 від 10.11.2024 (а.с. 76-81) Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1600,00 грн. Цією угодою сторони погодили продовжити строк кредитування на 365 днів з дня укладення угоди до 387 днів (п.2.11).
Згідно листа від 09.05.2025 (а.с. 62-67), АТ КБ «Приватбанк» повідомляє ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування коштів через систему платежів LiqPay на підставі договору №4010 від 02.12.2019, а також довідки ТОВ «Укркредитфінанс» (а.с. 84) за кредитним договором №1470-1282 від 10.11.2024 відповідачу перераховано грошові кошти на загальну суму 6600 (1000+1000+3000+1600) грн.
Як слідує із Додаткової угоди 02.03.2024 до кредитного договору №11470-1282 від 10.11.2024, позичальник отримав від кредитодавця додаткові кошти у розмірі 1 600,00 грн.
Із розрахунку заборгованості за кредитним договором №11470-1282 від 10.11.2024, станом на 05.05.2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить**: 18 240,00 гривень, а саме: - заборгованість за кредитом 5600,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами - 8 500,00 гривень; заборгованість за процентами річних на підставі статті 625 ЦК - 3 300,00 гривень; заборгованість по комісії - 840,00 гривень.
Кредитор ТОВ «Укр кредит фінанси» 17.05.2025 на підставі статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» надіслав на адресу відповідача вимогу від 13.05.2025 про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором на суму 5600 грн за тілом кредиту, заборгованість за процентами річних на підставі статті 625 ЦК - 3 300,00 гривень; заборгованість по комісії - 840,00 гривень.
Як видно із квитанції від 21.07.2025 ОСОБА_1 оплатив 5600 грн на погашення тіла кредиту за кредитним договором №11470-1282 від 10.11.2024.
Дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом першої інстанції вірно визначено, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 по справі № 524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».
Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 в електронній формі уклали кредитний договір №1470-1282 від 10.11.2024 із додатковими угодами 25.11.2024, від 01.12.2024 та від 02.12.2024, відповідно до якого, позивач отримує кредитні кошти на суму 6600 гривень.
Факт перерахунку коштів підтверджується інформацією АТ КБ «Приватбанк» та довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та визнається відповідачем.
Позивач просить стягнути суми 3% річних у розмірі 3300 грн згідно частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.
Суд зазначає, що пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до висновку Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань і така особливість проявляється: - в періоді існування особливих правових наслідків, яким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; - в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, зокрема, договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; - у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Зважаючи на те, що з 24.02.2022 і по даний час в Україні діє воєнний стан та з огляду на викладені положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно яких у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) сум за статтею 625 ЦК України за таке прострочення, позивачем безпідставно нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 3300 гривень згідно частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, яка стягненню не підлягає, тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Крім того, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 06.11.2023 по справі №204/224/21 викладено правові висновки, що оскільки в кредитному договорі не зазначено та не надано доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг Кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які фінансовою установою встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Також Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Відповідно до розрахунку заборгованості позивачем нараховувалася комісія в розмірі 840 грн.
Разом із тим, у кредитному договорі позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку додаткових та супутніх послуг Кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням кредиту, які надаються відповідачу за які встановлена комісія за надання та обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), тому, суд вважає, що положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати комісію є нікчемними відповідно до частини першої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Більше того, вказана комісія згідно статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» включається до загальної вартості кредиту, при цьому максимальний розмір денної процентної ставки, з урахуванням такої комісії, не може перевищувати 1 %. Позивачем нараховувався саме такий розмір процентів.
Тому, в задоволенні позовних вимог про стягнення комісії слід відмовити.
Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов'язання.
Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).
Як видно із квитанції від 21.07.2025 (а.с. 117-118) відповідачем оплачено 5600 тіла кредиту після звернення до суду.
Отже, позов підлягає до часткового задоволення на суму 8500,00 гривень щодо стягнення відсотків за користування кредитом.
Зважаючи на те, що на момент звернення до суду у відповідача була заборгованість за тілом кредиту відсотками на суму 14100 грн із 18240 грн, що становить 77,30 %, на підставі частини першої 141 ЦПК України, із відповідача підлягають стягненню на користь позивача 1870,97 (77,30 % від 2422,40) грн судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову.
Керуючись статтями 12, 81, 141, 263-265, 280-283, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Укр Кредит Фінанс» - 8500 гривень заборгованості за кредитним договором № 1470-1282 від 10.11.2024 та 1870 гривень 97 копійки судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальність «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження юридичної особи: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133.
Відповідач: ОСОБА_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Головуючий суддяВ. М. Позняк