Справа №601/2465/25
Провадження № 2/601/846/2025
20 жовтня 2025 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Клим Т.П.,
з участю секретаря судового засідання Коляди О.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду м. Кременець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягненню дитиною трьох років,
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідача ОСОБА_4 про стягнення аліментів.
В обґрунтування позовних вимог позивачем викладено обставини, що вона уклала шлюб з відповідачем. Від даного шлюбу у них є малолітній син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Зазначає, що протягом останнього року сімейне життя між подружжям погіршилося. Чоловік став проживати окремо від позивачки та їх спільної дитини, матеріальної допомоги дружині не надає, перестав надавати кошти на утримання малолітнього сина, будь-яким іншим шляхом участі у його вихованні не бере. Крім того, на даний час у Кременецькому районному суді Тернопільської області перебуває цивільна справа №601/2133/25 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. ОСОБА_1 перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років, не працює, будь-яких інших доходів, крім щомісячної соціальної допомоги на дитину при народженні в розмірі 860 грн., не отримує, що є не достатнім для утримання малолітнього сина ОСОБА_5 . Водночас Відповідач відмовляється добровільно надавати кошти на утримання сина, а саме на придбання продуктів харчування, засобів гігієни, одягу та інших необхідних речей для дитини. ОСОБА_5 повністю перебуває на утриманні ОСОБА_1 . Зазначає, що ОСОБА_4 є молодим, працездатним чоловіком, на протязі останніх років працює не офіційно, і має від такої діяльності постійний дохід, однак, всі кошти витрачає на власні потреби. На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить суд про стягнення аліментів на її утримання, як дружини, в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), до досягнення сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку, щомісяця, від дня пред'явлення позовної заяви до суду.
Ухвалою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 21 серпня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
12.09.2025 до суду поступив відзив на позовну заяву в якому зазначає, що позовні вимоги є необгрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Представник відповідача стверджує, що наразі у відповідача немає змоги сплачувати аліменти . Зазначає, що на момент подання даної позовної заяви, а саме 19 серпня 2025 року, Відповідач фактично продовжував проживати разом із Позивачкою та дитиною в одному помешканні, хоча й без формальної спільної реєстрації місця проживання. Подружжя вело спільне господарство, ділило побутові обов'язки та щоденні витрати до кінця серпня 2025 року. Лише з 01 вересня 2025 року Відповідач переїхав та почав проживати окремо. Таким чином, твердження про "окреме проживання протягом останнього року" є хибним і вводить суд в оману. Відповідно, за час спільного проживання, Відповідач матеріально забезпечував сім'ю, не зважаючи на те, що шлюб було розірвано, оскільки колишнє подружжя проживало в одному будинку. Зазначає, що після переїзду, Відповідач кожного тижня бачиться зі своїм сином, та проводить спільно час, що свідчить про зацікавленість Відповідача у житті його сина. Відповідач не має постійного місця роботи, що підтверджується відповідною довідкою форми ОК-7. На далі, Відповідач здійснює трудову діяльність виключно у формі тимчасових підробітків, які не забезпечують стабільного доходу. Відповідно до виписки № 1769 з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 12 квітня 2025 року, у Відповідача діагностовано комплексну травму черепа та обличчя, ці ушкодження спричиняють постійні скарги Відповідача на інтенсивний біль у ділянці голови та обличчя, наявність ран, запаморочення та інші симптоми, що значно знижують його працездатність. Акт дослідження стану здоров'я ОСОБА_4 від 28 березня 2018 року фіксує хронічне захворювання: остеому II стадії кістки правої стопи. Цей діагноз ускладнює використання стандартного взуття, змушуючи Відповідача витрачати додаткові кошти на спеціальне ортопедичне взуття. Таке захворювання не лише викликає постійний дискомфорт і біль під час ходьби, але й обмежує мобільність, що є критичним для багатьох видів трудової діяльності.З вищенаведених медичних фактів, випливає висновок: стан здоров'я Відповідача не дозволяє вважати його повністю працездатним, як стверджує Позивач. Навпаки, наявні травми та хронічне захворювання вимагають регулярного медичного нагляду, спеціального лікування та матеріальних витрат. Зазначає, що відповідач, проживає разом зі своєю матір'ю, ОСОБА_6 , яка на разі не працевлаштована, та не отримує ніякого іншого доходу. Відповідно, перебуває на повному утриманні свого сина. Це також впливає на фінансове становище Відповідача, оскільки забезпечує її харчуванням, медикаментами, одягом та іншими необхідними витратами. З огляду на наведене, просить позов задоволити частково, а саме про стягнення аліментів на утримання дружини, в розмірі 1/6 частини від усіх видів доходів.
17.09.2025 до суду поступила відповідь на відзив в якій представник позивача звертає увагу суду на безпідставність доводів відповідача у відзиві. Зазначає, що ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) є молодою здоровою особою працездатного віку, твердження відповідача про деякі проблеми з його здоров'ям і можливі наслідки захворювань в майбутньому станом на сьогодні є надуманими, для стійкої (постійної) втрати працездатності підтвердженням є або рішення медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) або експертної команди, яка здійснює оцінювання повсякденного функціонування людини - жодного із перелічених вище доказів відповідач не надав. Довідки форми ОК-7 і форми ОК-5 не є достатнімими доказами відсутності «стабільного» доходу або взагалі доходу як такого, адже як і було зазначено в позові відповідач працює «неофіційно». Не вказується у зв'язку з якими підставами матір відповідача перебуває на його утриманні.
Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задоволити.
Представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позов.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши її дійсні обставини та перевіривши їх доказами, ухвалюючи рішення, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як вбачається з вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що між сторонами 16 березня 2023 року Кременецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції укладено шлюб актовий запис №22.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 20.10.2023 виданий Кременецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
На теперішній час дитина проживає разом із позивачем.
Частиною 4 статті 84 Сімейного кодексу України визначено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 79 Сімейного кодексу України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
За правилами ч. 1 ст. 80 Сімейного кодексу України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно частин 1, 4 статті 75 Сімейного кодексу України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом. Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи, що дитина проживає разом з позивачем, при цьому, позивач не працює, приймаючи також до уваги працездатний вік відповідача суд, виходячи з принципу справедливості, розумності та з урахуванням потреб дружини і фінансових можливостей відповідача, приходить до висновку, що аліменти на утримання дружини необхідно стягнути у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму доходів громадян, до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок в дохід держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 180-184,191 Сімейного кодексу України, ст.ст.3-13, 141, 235, 258, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , який зареєстрований: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , жительки АДРЕСА_2 , аліменти на її утримання, в розмірі 1/6 частини з усіх видів його доходів щомісячно, починаючи стягнення з 20.08.2025 і до досягнення дитиною трьох років.
Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , який зареєстрований: АДРЕСА_1 на користь держави судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (однієї тисячі двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах стягнення платежу за один місяць.
В іншій частині в позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Повний текст рішення виготовлено 27 жовтня 2025 року.
Головуючий: