Справа № 597/1289/25
Провадження №3/597/504/2025
24 жовтня 2025 р. суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Головного управління ДПС у Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта повна вища, інваліда ІІ групи, працюючого головою ФГ «ВІДРОДЖЕННЯ» с.Дзвиняч Чортківського району Тернопільської області, одруженого, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався
за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення
До Заліщицького районного суду Тернопільської області від Головного управління ДПС у Тернопільській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №1135/19-00-04-04 від 17.09.2025 року, ОСОБА_1 , будучи головою ФГ «ВІДРОДЖЕННЯ», що в с.Дзвиняч вул.Гайова 32 Чортківського району Тернопільської області, порушив ведення податкового обліку, а саме: несвоєчасно подав податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2025 року - по терміну подання 20.08.2025 року, фактично подано 09.09.2025 року, чим порушив п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16, п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні просив справу про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, недоведена матеріалами справи.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч.1 ст.163-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
До протоколу про адміністративне правопорушення №1135/19-00-04-04 від 17.09.2025 року, окрім акту про результати камеральної перевірки шодо несвоєчасного подання податкової звітності з податку на додану вартість ФГ «ВІДРОДЖЕННЯ» за липень 2025 року від 12.09.2025 року не додані будь-які інші належні та допустимі докази порушення ОСОБА_1 податкового обліку, зокрема:
1)податкові повідомлення-рішення, винесені за результатом перевірки;
2)листи, акти перевірки інших податкових органів;
3)копії первинних документів щодо спірних господарських операцій.
Окрім того, суб'єкт правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, є спеціальним, однак в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б вказували на те, що ОСОБА_1 в період інкримінованого правопорушення був суб'єктом вказаного складу правопорушення. Відсутні також дані і з приводу того, на якій посаді працював ОСОБА_1 на підприємстві у період, за який проводилась перевірка.
Згідно правової позиції, висловленої у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 року по справі №489/4827/16а, свідчення службової особи не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю. Протокол про адміністративне правопорушення №1135/19-00-04-04 від 17.09.2025 року з долученим до нього актом про результати камеральної перевірки шодо несвоєчасного подання податкової звітності з податку на додану вартість ФГ «ВІДРОДЖЕННЯ» за липень 2025 року від 12.09.2025 року не може слугувати беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, оскільки по своїй правовій природі фіксує обставини вчинення такого правопорушення.
Будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, які б з достатністю вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, у справі відсутні.
За нормою ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.
Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Принцип «поза розумним сумнівом» сформульований у п.43 рішення ЄСПЛ від 14.02.2008р. у справі Kobets v. Ukraine (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі Avsar v. Turkey, п.282). У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою,а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Виходячи з рішень ЄСПЛ - розумним є сумнів, який грунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме: ст.ст.9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Судом встановлено, що обставини, відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. Протокол складено за відсутності належних, достовірних та достатніх доказів про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З врахуванням досліджених у судовому засіданні обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, а тому справу відносно нього за вказаною статтею слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.247, 251, 252, 266, 280, 283-285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Заліщицький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.М.ШЕВЧУК