"27" жовтня 2025 р. Справа № 596/1425/25
Провадження № 3/596/535/2025
Суддя Гусятинського районного суду Тернопільської області Лисюк І.О., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Головного управління ДПС у Тернопільській області Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , керівника ТОВ «КРИШТАЛІЯ» (код ЄДРПОУ 45036257), за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 1199/19-00-04-05 від 03.10.2025 року, складеного головним державним інспектором відділу податків і зборів юридичних осіб галузей переробної промисловості управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Тернопільській області Посіда Валерієм Мирославовичем вбачається, що актом камеральної перевірки №13107/19-00-04-05/45036257 від 03.09.2025 року встановлено порушення керівником ТОВ «КРИШТАЛІЯ» ОСОБА_1 встановленого законом порядку ведення податкового обліку щодо несвоєчасного подання до контролюючого органу податкової декларації з податку на додану вартість за червень, липень 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Кришталія" (код за ЄДРПОУ 45036257). Граничний термін подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2025 року - 21 липня 2025р., за липень 2025 року - 20 серпня 2025р., фактично станом на 03.09.2025 року податкову декларацію не подано, що зафіксовано в акті камеральної перевірки №13107/19-00-04-05/45036257 від 03.09.2025року, чим порушено вимоги підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 розділу II Податкового кодексу України та вимоги пункту 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Особа, відносно яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, суд вживав заходів щодо виклику її в судове засідання. Клопотання про відкладення розгляду справи не подавала, а тому є підстави розглянути справу у її відсутності по наявних доказах, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Приймаючи до уваги вимоги ст. 268 КУпАП, з метою розгляду справи у розумні строки, вважаю за можливе розглядати справу у її відсутності в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог статей245,251,252,280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Постанова судді згідност.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1ст.163-1 КУпАП, Головне управління ДПС у Тернопільській області Державної податкової служби України додає до матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення № 1199/19-00-04-05 від 03.10.2025 року та акт камеральної перевірки №13107/19-00-04-05/45036257 від 03.09.2025року.
Вказані докази суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого її адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.163-1 КУпАП, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Аналогічні положення містить Інструкція з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена наказом Міністерства фінансів України №566 від 02.07.2016 року(далі - Інструкція).
Зокрема, відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції, при викладенні обставин правопорушення у протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, та які положення законодавства порушено.
Також до Протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, та документи, що можуть свідчити про обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність особи (за наявності). Кожний документ повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення.
Між тим, протокол про адміністративне правопорушення № 1199/19-00-04-05 від 03.10.2025 року не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
У зазначеному протоколі про адміністративне правопорушення фактично продубльований висновок, до якого прийшли уповноважені особи під час камеральної перевірки в акті перевірки. Дата виявлення правопорушення та відомості щодо дати вчинення адміністративного правопорушення відсутні. Не встановлено та не зазначено посадові обов'язки ОСОБА_1 , як посадової особи керівника ТОВ «КРИШТАЛІЯ», невиконання яких тягне за собою відповідальність, передбачену ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Відповідно до п.86.1 ст. 86 ПК України, акт перевірки - це документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає результати. Згідно з положень ст.58та п.86.8 ст.86 ПК України, на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки.
Тобто, акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства. При цьому акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому не породжує, не змінює не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов'язків та не покладає відповідальність.
Висновки, викладені у акті перевірки, є відображенням дій інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків.
Таким чином, на думку суду, акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 163-1 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового Кодексу, акт перевірки не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
У своїй практиці Верховний Суд уже неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов'язків та не покладає відповідальність. У силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
Дана правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14.
Отже, єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченест.163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.
Суд констатує той факт, що у протоколі відсутні посилання на узгоджені податкові повідомлення-рішення.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 163-1 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Диспозицією ч.1 ст.163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Норма частини 1статті 163-1 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
Однак, посадові особи ДПС при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.163-1КУпАП щодо ОСОБА_1 зазначеної норми не дотрималися.
Крім того, в порушення вимог ст.ст.254,256 КУпАП а також п.7 розділу ІІ Інструкції в протоколі відсутні пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; не вказані відомості відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підпису; інші відомості, необхідні для вирішення справи; графи: «Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, (підпис); «У присутності понятих»; «Підписи понятих»; «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності»; «Відмова особи, яка притягається до адміністративної відповідальності»; «Другий примірник отримано» не міститься жодних записів чи прочерків, тому неможливо прийняти об'єктивне рішення по справі.
В протоколі не зазначено та в матеріалах справи відсутні відомості щодо адреси місця проживання особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Тобто, при зазначенні у протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення необхідно не лише вказувати факт порушення порядку ведення податкового обліку і його наслідки, але й зазначати, чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов'язків, встановивши, коли і ким такі службові обов'язки для неї були визначені.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується у статті 251 КУпАП.
Суд, згідно з приписами статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Отже, сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.163-1 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.163-1КУпАП.
Так, ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Так, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Вищевикладене свідчить про те, що уповноваженим органом не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
В зв'язку з наведеним, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, а тому справу слід закрити за відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись п.1 ст. 247 КУпАП України,-
Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП України закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд.
Суддя Гусятинського районного суду Ірина ЛИСЮК