Справа № 594/979/25
Провадження №2/594/666/2025
24 жовтня 2025 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого Чир П.В.
за участі: секретаря Козій Я.Ю.
представника позивача Гнатюка А.Ю.
представника відповідача Когута О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач, Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк»), звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 18.08.2022 в розмірі 191730,57 грн та судового збору - 2422,40 грн, посилаючись на те, що у відповідності до умов вищевказаного кредитного договору банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок до 200000,00 грн, однак відповідач зобов'язання за даним договором не виконав, внаслідок чого станом на 15.07.2025 року має заборгованість за кредитним договором в розмірі 191730,57 грн, з яких 155011,90 грн - заборгованість за тілом кредиту, 36718,67 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 05 серпня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
30.09.2025 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Когут О.В. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що відповідач позовні вимоги визнає частково в частині заборгованості по тілу кредиту. В той же час відповідач не погоджується та не визнає позовні вимоги про стягнення з нього 36718,67 грн заборгованості по процентах, оскільки ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час мобілізації і перебував на такій по 3 червня 2024 року, а тому на нього поширюються пільги, передбачені п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Кредитний договір був укладений коли він вже був призваний на військову службу. Окрім того строк вищевказаного договору становить 12 місяців, тобто по 17.08.2023, відтак проценти нараховані поза межами строку дії договору, що є незаконним. Після звільнення з військової служби 03.06.2024 і по даний час ОСОБА_1 не користувався кредитними картами та жодного кредиту не отримував.
06.10.2025 представник позивача подав відповідь на відзив, в якому просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Вказав, що відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту. Сторони згідно до ст. 212 ЦКУ передбачили відкладальну обставину внаслідок виникнення якої, терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов'язань відповідача з погашення кредиту. Враховуючи, що строк повернення кредиту закінчився на 180-й день прострочення, то відповідно до п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань відповідача з погашення кредиту сторони погодили нарахування процентів від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості. Щодо заперечення відповідача - військовослужбовця відносно нарахування пені та штрафів, процентів то для перерахунку заборгованості такому необхідно звернутись до відділення банку із оригіналами відповідних документів, передбачених законодавством. Щодо правомірності нарахування відсотків до повного погашення заборгованості. При не погашенні кредиту в строки, встановлені у заяві та умовах, заборгованість в частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою. На залишок заборгованості по простроченій сумі кредиту нарахування відсотків здійснюється згідно умов з дати виникнення простроченої заборгованості. Отримані відповідачем кредитні кошти до теперішнього часу банку не повернені, тим самим, враховуючи що договір (заява) не є розірваним або припиненим згідно правових підстав визначених ст. ст. 599, 651, 654 ЦК України, відсутні підстави для припинення щомісячного нарахування відсотків на суму простроченої заборгованості по кредиту, як плату за весь час фактичного користування кредитними коштами. У зв'язку з цим, обставини, на які відповідач посилається в своєму запереченні, не відповідають дійсності, а позовні вимоги банку підлягають задоволенні в повному обсязі. Щодо строку дії договору та кредитної карти, то даний кредитний продукт має певні особливості та відмінності від інших кредитних договорів. Безпосередньо в загально прийнятих договорах істотні умови мають чіткий строк виконання та точний щомісячний платіж визначений чітко в грошових одиницях - ануітет, тощо. Але відповідно по даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов'язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту. Згідно умов та правил картковий рахунок - це поточний рахунок, на якому враховуються операції по платіжній картці. Згідно умов та правил “Картрахунки відкриті на невизначений строк» Платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законом порядку пластикової або іншого виду картки, яка використовується для ініціалізації переводу коштів з рахунку клієнта … тощо. Згідно умов обслуговування банк відкриває клієнту картрахунок, видає клієнту картки, їх вид та строк дії визначено в заяві та в пам'ятці клієнта. Тобто необхідно розрізняти поняття даних кредитно-правових відносин, які поєднані в одне ціле - кредитний договір. Дія договору пролонгується кожні 12 місяців. Картковий рахунок діє до повного виконання, а строк дії картки зазначено на самій картці. Так, кредитний договір чинний, а заперечення відповідача нічим не обґрунтовані. Так, на даний час, відповідач належним чином свої зобов'язання за кредитним договором не виконав.
06.10.2025 представник відповідача подав заперечення, а представник позивача 20.10.2025 подав додаткові письмові пояснення, однак доводи сторін фактично зводяться в описаних у відзиві та відповіді на відзив.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить їх задовольнити. Додатково вказав, що відповідач ОСОБА_1 під час служби у ЗСУ, звертався у відділення АТ КБ «Приватбанк» та подав відповідні документи і банком було проведено списання нарахованих відсотків за користування кредитом. Проте, в подальшому відповідач був звільнений з лав ЗСУ, умови договору не виконував, кредит не повернув, внаслідок чого у 2025 році кредитором законно нараховані відсотки за користування кредитним коштами, які підлягають стягненню.
Відповідач ОСОБА_1 в зал судового засідання не прибув.
Представник відповідача адвокат Когут О.В. позовні вимоги визнав частково та просить задовольнити їх в межах поданого відзиву.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.
18 серпня 2022 року відповідач ОСОБА_1 підписав Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (надалі - Договір) та погодив наступні умови: Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200000 грн (п.1.2. Договору); Тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору);
Процентна ставка, відсотків річних: 42,0% (п.1.3 Договору); Кількість та розмір платежів, періодичність внесення: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн., щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору);
Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).
На підставі укладеного Договору відповідач 18.08.2022 отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 06/26, тип - Картка "Універсальна". В подальшому Відповідачем додатково отримані наступні картки: кредитна картка номер - НОМЕР_2 , строк дії - 08/26, тип - Картка "Універсальна GOLD"; кредитна картка номер - НОМЕР_3 , строк дії - 07/27, тип - Картка "Універсальна GOLD", що підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» та випискою по рахунку.
Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти оформленої на ОСОБА_1 , 18.08.2022 старт карткового рахунку НОМЕР_1 , 27.03.2023 збільшення кредитного ліміту 150000,00.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Із змісту розрахунку заборгованості за даним кредитним договором , виписки по рахунку відповідача, видно, що він здійснював грошові перекази, оплачував товари, знімав готівку.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, за відповідачем рахується заборгованість за кредитним договором станом на 15.07.2025 в розмірі 191730,57 грн., з яких 155011,90 грн - заборгованість за кредитом, 36718,67 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Суд відхиляє доводи позивача щодо незаконності нарахування процентів військовослужбовцю та поза межами строку дії кредитного договору, оскільки, як вбачається з виписки за договором б/н за період 18.08.2022-16.07.2025, відсотки нараховані в період з 01.12.2024 по 01.07.2025, після звільнення ОСОБА_1 з військової служби та в межах строку дії договору.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а отже позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на умовах договору. Проте, відповідачем не виконуються зобов'язання за кредитним договором.
Виходячи з вищенаведеного, суд встановив, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором станом на 15.07.2025 року в розмірі 191730,57 грн, підтверджуються відповідним розрахунком і підлягають до задоволення.
Крім того, на підставі ч.1ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме, судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
На підставі ст.ст. 526, 610 - 612, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 279 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , в користь Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 18 серпня 2022 року в розмірі 191730 (сто дев'яносто одна тисяча сімсот тридцять) грн 57 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк» понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Чир П. В.