Справа № 583/3166/20
1-кп/583/9/25
"27" жовтня 2025 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт, що надійшов від прокурора Охтирської місцевої прокуратури, у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020200270000017 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , освіта вища, що працює, не одружена, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України,
01.09.2020 року до Охтирського міськрайонного суду Сумської області надійшов обвинувальний акт та додані до нього документи відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_4 на протязі тривалого часу систематично не з'являється у судові засідання надаючи довідки про перебування на лікуванні.
Для розгляду кримінального провадження обвинувачена ОСОБА_4 у судове засідання, призначене на 27 жовтня 2025 року в чергове не з'явилась. Захисник обвинуваченої подав до суду клопотання про перенесення судового засідання у т.ч. через хворобу обвинуваченої та додав копії документів.
Прокурор зазначив про те, що постійні неявки обвинуваченої є неповажними, оскільки будь-яких доказів того, що її хвороба є такою, що перешкоджає явці до суду, стороною захисту не надано. Тому неявку обвинуваченої до суду слід визнати не поважною та накласти на неї грошове стягнення.
Виходячи з того, що питання встановлення причин поважності неявки обвинуваченого відповідно до ст. 139 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) належить до питань, що вирішуються, на стадії встановлення явки учасників, і таке питання не відноситься до клопотань учасників судового провадження в розумінні ст. 350 КПК, суд вважає, що відкладення судового розгляду не перешкоджає вирішенню цього питання за наявного складу учасників.
Суд, заслухавши доводи захисника та прокурора, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Норма п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України передбачає обов'язок обвинуваченого прибувати за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд.
Про дату, час та місце проведення судового засідання обвинуваченій було повідомлено на вказану нею електронну адресу. Обвинуваченою на адресу суду подано копію лікарської довідки на підтвердження поважності причин своєї неявки в судове засідання, іноземною мовою та у перекладі українською, у якій зазначено про непрацездатність останньої у період з 27.10.2025 по 02.11.2025 р. Інформація про характер захворювання та про неможливість її приймати участь у судовому засіданні з огляду на характер захворювання у довідках відсутня.
Згідно з ч. 1 ст. 138 КПК поважними причинами неприбуття особи на виклик є:
1)затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події,стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
Тобто, даною нормою визначено вичерпний перелік поважних причин неприбуття особи на виклик.
Разом з тим, суд визнає неявку поважною, за умови, що така неявка є об'єктивною (а не суб'єктивною, тобто на думку сторони) та унеможливлює з'явитися до суду.
Так, стороною захисту причиною неявки в судові засідання обвинуваченої ОСОБА_4 зазначено хворобу останньої.
Також судом раніше було задоволене клопотання обвинуваченої щодо її участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції з власних засобів через перебування на території ФРН.
З аналізу вищезазначених норм, в тому числі й п. 5 ч. 1 ст. 138 КПК, а також відсутності визначення у кримінальному процесуальному законі поняття «тяжка хвороба», суд вважає, що для визнання поважними причини неявки особи з підстав наявності «тяжкої хвороби» достатньо визначити, що така хвороба об'єктивно перешкоджає участі даної особи у судовому засіданні або унеможливлює тимчасове залишення лікувального закладу.
Відтак, не заслуговують на увагу доводи захисника про визнання поважності причин неявки обвинуваченої через непрацездатність, в силу того, що положеннями п. 5 ч. 1 ст. 138 КПК прямо передбачено, що не будь-яка хвороба свідчить про поважність невиконання такого процесуального обов'язку як явки до суду.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Обов'язок здійснення доказування обставин, не зазначених у ст. 91 КПК України, покладається на сторону, що посилається на відповідні обставини.
За змістом ч. 3 ст. 93 КПК України слідує, що сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Отже, доведення поважності причин неприбуття особи на виклик, що передбачені статтею 138 КПК, покладається на сторону, яка посилається на такі обставини.
Відомостей, що наявна у позивача хвороба є тяжкою з огляду на характер її протікання та стадію захворювання, або ж її перебування у лікарні об'єктивно унеможливлює тимчасове залишення цього лікувального закладу, як це передбачено п. 5 ч. 1 ст. 138 КПК України, у поданих стороною захисту документах, не міститься. Надані довідки не містять інформації про характер захворювання, на яке страждає обвинувачена. Крім цього, ані у вказаних документах, ані в клопотаннях сторони захисту про відкладення розгляду кримінального провадження не значиться й про інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик (участь в режимі відеоконференції з власних засобів).
Інших доказів, які б могли свідчити про поважність причин нез'явлення обвинуваченої в судові засідання, до суду не подано.
Отже, в судовому засіданні не доведено наявності поважності причин неявки обвинуваченої до суду.
За змістом частин 1, 2 ст. 139 КПК у разі якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний, за викликом суду не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на обвинуваченого накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 323 КПК якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.
Вищевикладені обставини свідчать про порушення обвинуваченою обов'язку, передбаченого п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, а саме прибувати за викликом до суду. Оскільки до обвинуваченої не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вона не з'явилася в судові засідання і стороною захисту не надано аргументованих доказів з урахуванням вимог ст. 138 КПК України, які об'єктивно унеможливили її з'явлення за викликом, тому є підстави визнати її неявку до суду неповажною та застосувати до обвинуваченої ОСОБА_5 заходу забезпечення кримінального провадження у виді грошового стягнення у визначених в кримінальному процесуальному законі межах.
Керуючись статтями 42, 110, 134, 138, 139, 144, 146, 318, 323, 372 КПК України, суд,
Визнати неповажною причину неявки обвинуваченої ОСОБА_5 у судове засідання, призначене на 27.10.2025 року.
Накласти грошове стягнення на обвинувачену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , за неявку без поважних причин за викликом суду 27.10.2025 року у розмірі 1,0 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Особа, на яку накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування цієї ухвали до Охтирського міськрайонного суду Сумської області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Охтирського міськрайонного суду ОСОБА_1