Справа № 587/3951/25
Номер провадження 2/573/581/25
27 жовтня 2025 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючої судді: Черкашиної М.С.
за участю секретаря: Терещенко О.В.,
розглянувши в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
Представник ОСОБА_3 в інтересах позивача ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу.
Стислий виклад позиції.
Вимоги мотивовані тим, що сторони зареєстрували шлюб 15 лютого 2008 2022. Від подружнього життя сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На даний час сім'я фактично розпалась та подружні стосунки не підтримують. Основою розпаду сім'ї позивач вказує на відсутність спільних інтересів, порозуміння, різні погляди на сімейне життя. Вказані обставини призвели до припинення шлюбних відносин між ними. На думку позивача, подальше спільне життя сторін, збереження шлюбу та примирення неможливе, оскільки суперечить її інтересам у зв'язку з цим просить розірвати шлюб. Крім того, зазначає, що діти проживають разом із матір'ю і знаходиться на повному її утриманні. Відповідач не надає належну матеріальну допомогу на утримання спільних дітей. Оскільки відповідачем не виконуються передбачені законом обов'язки щодо утримання дітей, представник просить стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на утримання неповнолітніх дітей, до досягнення повноліття.
Заяви (клопотання) учасників справи.
У судове засідання позивач ОСОБА_4 та представник останньої - адвокат Юшкевич Є.Ю. не з'явились, представник направила заяву про розгляд справи без участі сторони позивача та підтримання позову, проти заочного розгляду справи не заперечують (а. с. 25).
Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, будучи сповіщеним про день, час та місце розгляду справи за місцем реєстрації (а. с. 27). Відповідно до положень ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач по справі вважається належним чином повідомлений про час, день та місце проведення судового засідання. В установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк до суду не надано відзиву на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст.178 ЦПК України.
Статтею 280 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 08 вересня 2025 прийнято та відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження (а. с. 23).
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що сторони у справі ОСОБА_5 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб 15 лютого 2008 року у виконкомі Жовтневої селищної ради Білопільського району Сумської області, про що складено відповідний актовий запис № 04. Після реєстрації шлюбу позивачу присвоєно прізвище чоловіка - ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а. с. 10).
Від подружнього життя сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження (а. с. 11-13).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що причиною розпаду сім'ї стали різні погляди на критерії шлюбу та сім'ю, що робить неможливою подальшу побудову сімейних відносин.
Оскільки діти є неповнолітніми, вони проживають разом із матір'ю і знаходиться на її утриманні.
Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.
Частина 2 ст. 16 Декларації ООН «Загальна декларація прав людини» від 10 грудня 1948 року містить положення, за якими шлюб може укладатись тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, хто одружується.
За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім'ї, як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз, не може мати місце.
Принцип добровільності шлюбу закріплений у ст. 51 Конституції України, в силу якої шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Положенням частин 3 і 4 статті 56 СК України за кожним з подружжя визнано право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, як і примушення до їх припинення, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно із ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (ч. 3 ст. 115 СК України).
Відповідно до ст. 113 СК України, якою визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.
В силу положень ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Зі змісту вище приведеного аналізу зазначених статей слідує, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою та обов'язком як матері, так і батька. Розмір аліментів у разі спору у всіх випадках встановлюється судом, при цьому статтею 182 СК України передбачений перелік найбільш вагомих обставин, які мають братися до уваги при визначенні розміру аліментів на дитину.
На підставі ст. 182 Сімейного кодексу України та роз'ясненнями, які містяться у п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» внесені зміни до ч. 2 ст. 182 СК України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 183 та ст.184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Розмір стягуваних аліментів на утримання однієї дитини не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Висновки суду.
Суд зазначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з даним позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а, як встановлено при дослідженні матеріалів справи та заяви позивача, вона не має наміру зберегти шлюб.
Таким чином, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовної вимоги про розірвання шлюбу, оскільки поновлення шлюбних відносин та подальше спільне проживання сторін неможливе, так як суперечить інтересам позивача. У зв'язку з наявністю заяви позивача, суд вважає за необхідне залишити їй прізвище - ОСОБА_10 .
Також суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення аліментів з відповідача на утримання спільних дітей сторін узгоджуються з вимогами ст. 180, 181, 182 СК України про обов'язок батьків утримувати неповнолітню дитину шляхом сплати аліментів в обраний спосіб позивачем, а саме у визначеній частці, при цьому підстав звільнити батька від виконання цього обов'язку суд не встановив.
З огляду на вказане вище, приймаючи до уваги принцип рівності прав та обов'язків батьків щодо утримання дитини і з огляду на бажання позивача отримувати кошти на утримання спільних дітей у визначеній частці, виходячи з системного аналізу наведених вище норм чинного законодавства із справедливих та розумних критеріїв належного розміру аліментів, суд приходить до висновку про задоволення позову щодо стягнення із відповідача аліментів у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на утримання неповнолітніх дітей.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином необхідно стягнути із відповідача на користь позивача 1211 грн. 20 коп. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду за позовну вимогу про розірвання шлюбу.
Крім того, у зв'язку із задоволенням позовної вимоги про стягнення аліментів, враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, із відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 105, 110, 112, 113, 180, 181, 182 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 81, 141-142, 247, 265, 273, 280, 354-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , зареєстрований 15 лютого 2008 року у виконкомі Жовтневої селищної ради Білопільського району Сумської області, про що складено відповідний актовий запис № 04, розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище - ОСОБА_10 .
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до досягнення найстаршою дитиною повноліття, починаючи стягнення з 13.08.2025.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на неповнолітню дитину у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп. судового збору ( за позовну вимогу про стягнення аліментів).
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Білопільським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя