Справа № 587/2999/25
Номер провадження 2/573/498/25
27 жовтня 2025 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді Терещенко О.І.
з участю секретаря судового засідання Федорченко Г.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: орган опіки та піклування Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області, Служба у справах дітей Середино-Будської міської ради Шосткинського району Сумської області, Управління "Служба у справах дітей" Сумської міської ради, орган опіки та піклування Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки над дитиною та стягнення аліментів,
19 червня 2025 року позивачі звернулися до Сумського районного суду із зазначеним позовом, який мотивований тим, що відповідач ОСОБА_3 є батьком позивачки ОСОБА_2 , а позивачці ОСОБА_1 - колишнім зятем. З 17 липня 2008 року по 22 травня 2017 року відповідач ОСОБА_3 перебував у шлюбі з донькою позивачки ОСОБА_1 та матір'ю позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 . Ще до розірвання шлюбу остання разом з донькою ОСОБА_5 переїхали на постійне проживання до своїх батьків в село Олександрівку Сумського району Сумської області. 20 вересня 2024 року ОСОБА_4 одружилася з ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина ОСОБА_7 .
З вересня 2024 року ОСОБА_2 разом з матір'ю, вітчимом ОСОБА_6 та братом стали постійно проживати в місті Суми. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла. Після смерті останньої ОСОБА_2 проживає із бабусею ОСОБА_1 .
Починаючи з 2021 року, відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню доньки ОСОБА_2 , займається влаштуванням особистого життя, проживає окремо, не спілкується з дитиною, не приїздить до неї, не телефонує, не проявляє щодо неї найменшої батьківської турботи, не цікавиться її здоров'ям та не займається її лікуванням, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, не забезпечує необхідним харчуванням, ніякої матеріальної допомоги не надає. Після смерті матері ОСОБА_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_9 , вітчимом ОСОБА_6 матеріально утримують онуку, купують їй одяг, продукти харчування, всі необхідні речі для навчання, займаються її вихованням, фізичним та моральним розвитком, створюють для неї всі необхідні умови для всебічного розвитку та відпочинку.
Посилаючись на викладені вище обставини, позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просять позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та встановити піклування над нею, призначивши її піклувальником бабусю ОСОБА_1 , стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до повноліття дитини, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму, встановленого для відповідного віку дитини, та судові витрати.
23 червня 2025 року Сумським районним судом відкрито загальне позовне провадження і справа призначена до підготовчого засідання (а. с. 39).
Ухвалою від 16 липня 2025 року справа передана за підсудністю до Білопільського районного суду (а. с. 46).
11 серпня 2025 року вказана позовна заява надійшла до Білопільського районного суду (а. с. 50).
Ухвалою судді Терещенко О.І. від 12 серпня 2025 року справу прийнято до провадження та призначено до підготовчого засідання (а. с. 54).
13 жовтня 2025 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду (а. с. 99).
Неповнолітня позивачка ОСОБА_2 у судове засідання не прибула, її інтереси представляла адвокат Казміренко Л.О., яка позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, у судове засідання не з'явився, надіслав заяву, в якій зазначив, що визнає позовні вимоги позивачів та не заперечує проти їх задоволення (а. с. 76, 115).
Представник третьої особи - органу опіки та піклування Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області у судове засідання не з'явився без повідомлення причин (а. с. 101).
Представник третьої особи - Служби у справах дітей Середино-Будської міської ради Шосткинського району Сумської області у судове засідання не з'явився, начальник служби Манушина Н. надіслала заяву про розгляд справи без участі їхнього представника (а. с. 112).
Представник третьої особи - Управління "Служба у справах дітей" Сумської міської ради у судове засідання також не з'явився, начальник управління Подопригора В.В. надіслала заяву про розгляд справи без участі їхнього представника (а. с. 114).
Представник третьої особи - органу опіки та піклування Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області не з'явився, начальник служби Демченко О.В. надіслала заяву про розгляд справи без участі їхнього представника, позовні вимоги підтримують (а. с. 113).
Заслухавши позивачку ОСОБА_1 , представника позивачки ОСОБА_2 - адвоката Казміренко Л.О., повно, об'єктивно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_2 , її батьками у свідоцтві про народження записані: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а. с. 13).
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 19 липня 2008 року по 22 травня 2017 року перебували у шлюбі (а. с. 18, 19).
Позивачка ОСОБА_1 є бабусею ОСОБА_2 по лінії матері ОСОБА_4 (а. с. 17, 18, 21).
20 вересня 2024 року ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_6 та після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_8 (а. с. 21).
ІНФОРМАЦІЯ_2 донька позивачки ОСОБА_1 та мати позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_8 померла (а. с. 20).
Зідно з довідкою №01-19/445 від 14 квітня 2025 року КЗ Сумський ліцей №33 Сумської міської ради ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчалась у КЗ Сумський ліцей №33 СМР. До 17 березня 2025 року (до смерті матері) вихованням дитини займалися мати та бабуся, а з 17 березня 2025 року - бабуся ОСОБА_1 та дідусь ОСОБА_9 . У вказаний період батько дитини ОСОБА_3 з питань навчання та виховання доньки з класним керівником не спілкувався, батьківських зборів не відвідував (а. с. 23).
Відповідно до листа №01-23/3/445 від 09 червня 2025 року КНП СМР «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має декларацію з сімейним лікарем амбулаторії №5 Центру. Дівчинка знаходиться на обліку у сімейного лікаря. Зі слів лікаря за період з моменту укладення декларації про здоров'я та розвиток ОСОБА_2 піклується її матір та бабуся, на прийомі у лікаря дівчинку супроводжували саме вони. Вакцинацією, придбанням ліків та вітамінів, лікуванням захворювань, профілактикою захворювань піклувалися і піклуються мати та бубуся. До здоров'я дитини відносяться відповідально, у випадку хвороби звертаються вчасно, рекомендації лікаря виконують в повному обсязі, щеплення зроблені згідно з календарем щеплень. Батько дівчини жодного разу до лікаря дитину не супроводжував, за наданням медичної допомоги доньки не звертався, станом її здоров'я не цікавився (а. с. 26).
Рішенням Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області від 03 жовтня 2025 року №431 «Про затвердження висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 » затверджено висновок органу опіки та піклування Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 95-96, 106-110).
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Миколаївської селищної ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 перебував у шлюбі з ОСОБА_4 , від якого ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народилася донька ОСОБА_10 . На даний час дитина проживає разом з бабусею та дідусем по лінії матері. Відповідач ОСОБА_3 протягом тривалого часу з дитиною спільно не проживає, не спілкується з нею та матеріально не допомагає. Останній не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно доньки ОСОБА_11 , так як між ними відсутня родинна прив'язаність. Позивачка ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_9 створили для онуки належні та безпечні умови для проживання. Дитина у повному обсязі забезпечена віковим сезонним одягом та взуттям, шкільним приладдям, засобами особистої гігієни.
Частиною 1 статті 51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 150 Сімейного кодексу України встановлено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, в тому числі зобов'язання піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною освіти. Відповідно до ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно зі ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх батьківських прав, жорстоко поводяться з дитиною, засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Ухилення від виконання своїх обов'язків - це акт свідомої поведінки, тобто особа має реальну можливість виконати його, або не вчиняє відповідних дій. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Відповідно до ч. 1 ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Статтями 11, 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків щодо виховання дітей, захищає права сім'ї.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про охорону дитинства" діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.
Згідно із ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява №31111/04) суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Аналізуючи перелічені вище докази та норми законів, що регулюють правовідносини між сторонами у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про позбавлення батьківських прав відповідача, оскільки він свідомо самоусунувся від виховання доньки, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не цікавиться її життям, не спілкується з нею, не відвідує її, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу.
Суд бере до уваги те, що ОСОБА_3 не спілкується з донькою, не бере участі у її вихованні, матеріально не забезпечує її та не бажає робити цього.
Враховуючи викладене, у якнайкращих інтересах дитини, з метою забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним, суд дійшов висновку про задоволення позову про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Щодо призначення ОСОБА_1 піклувальником неповнолітньої онуки суд зазначає таке.
Частинами 3 та 4 статті 60 ЦК України передбачено, що суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
Згідно зі ст. 61 ЦК України орган опіки та піклування встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, крім випадків, встановлених частинами першою та другою статті 60 цього Кодексу.
Статтею 63 ЦК України передбачено, що опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу.
Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.
Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.
Частиною 1 статті 65 ЦК України передбачено, що до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.
Оскільки позивачка ОСОБА_1 не подала суду письмової заяви, що згодна бути піклувальником онуки, орган опіки та піклування, в свою чергу, не надав суду подання про призначення ОСОБА_1 піклувальником дитини, суд вважає за необхідне відмовити позивачці у задоволенні вимоги про передання дитини їй на виховання, а питання подальшого влаштування ОСОБА_2 покласти на орган опіки та піклування Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області.
Щодо стягнення аліментів суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 180, ч. 3 ст. 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Визначаючи розмір аліментів, суд виходить з того, що відповідач є особою працездатного віку, на його утриманні інші особи не перебувають, оскільки протилежного суду він не довів, отже він має об'єктивну можливість працювати та виплачувати аліменти.
Тому суд вважає за необхідне стягувати з ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої доньки у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Саме такий розмір аліментів буде розумним, достатнім і відповідатиме інтересам дитини.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_3 підлягає стягненню 1211,20 грн судового збору на користь держави.
Також стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягають понесені нею судові витрати у сумі 1211,40 грн по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 141, 258, 259, 265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), треті особи: орган опіки та піклування Миколаївської сільської ради Сумського району Сумської області (42322, Сумська область, Сумський район, с. Миколаївка, вул. Шевченка, 1, код ЄДРОПУ: 04391434), Служба у справах дітей Середино-Будської міської ради Шосткинського району Сумської області ( 41000, Сумська область, Шосткинський район, м. Середина-Буда, вул. Центральна, 25, код ЄДРПОУ: 44041465), Управління "Служба у справах дітей" Сумської міської ради (40034, м. Суми, вул. Харківська, 35, код ЄДРПОУ: 34743343), орган опіки та піклування Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області (41854, Сумська область, Сумський район, смт Миколаївка, бульвар Свободи, буд. 2) про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки над дитиною та стягнення аліментів задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягувати з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 19 червня 2025 року, на користь установи чи фізичної особи - піклувальника, на утриманні яких буде знаходитися дитина.
Питання подальшого влаштування неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , покласти на орган опіки та піклування Миколаївської селищної ради Сумського району Сумської області.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовити у задоволенні позовних вимог про встановлення піклування над ОСОБА_2 та призначення ОСОБА_1 піклувальником.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1211 грн 20 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1211 грн 20 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя