Центральний районий суд м. Миколаєва
Справа № 490/193/25
1-кп/490/1111/2025
27 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Новий Буг Миколаївської області, громадянки України, з середньо - спеціальною освітою, офіційно не працюючої, незаміжньої, маючої на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_5 ,
сторона захисту: обвинувачена ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_6 ,
24.10.2025р. прокурором подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_3 .
В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину і підставами для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: - переховуватися від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, шо ОСОБА_3 розуміючи, що вона вчинила тяжкий злочин, відчуваючи страх та невідворотність майбутнього покарання за вчинене кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, остання, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України; - незаконно впливати на потерпілу обґрунтовується тим, шо ОСОБА_3 знаючи місце роботи потерпілої ОСОБА_7 , шляхом погроз фізичною розправою, знищенням або пошкодженням майна може схилити її до відмови чи зміни показів; - вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 офіційно ніде непрацевлаштована, не має законних джерел прибутку.
Крім того, раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення злочину проти власності, що свідчить про системність її протиправної поведінки.
Застосування до обвинуваченої інших запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належне виконання нею процесуальних обов'язків обвинуваченеї.
Обвинувачена ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченої не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження /зміну/ запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначених прокурором.
Водночас, ст. 17 Закону України від 23.08.2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України").
ОСОБА_3 обвинувачується у тому що, вона 24.11.2024 року в період часу з 17 год. 30 хв. по 17 год. 40 хв. перебуваючи біля приміщення аптеки «Аптека № 7» ТОВ «Аптека № 418» за адресою: м. Миколаїв, просп. Центральний, 74а/1, з метою реалізації раніше виниклого злочинного корисливого умислу, направленого на відкрите викрадення майна товариства та оберненням його на свою користь, користуючись відсутністю сторонніх осіб у приміщенні вищевказаної аптеки, увійшла до приміщення та розпочала розмову з реалізатором ОСОБА_7 . Під час розмови з ОСОБА_7 під малозначимим приводом, ОСОБА_3 , діючи умисно, протиправно, під час дії воєнного стану на території України, маючи корисливий умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, розуміючи суспільну небезпечність свого діяння та бажаючи його настання, застосовуючи заздалегідь заготовлений предмет у вигляді газового балону «Терен-1», який містить сильнодіючі хімічні речовини дратівливої та сльозогінної дії, здійснила напад на ОСОБА_7 , яка знаходилась біля касового апарату, розташованому у приміщення торгівельного залу, та розпилюючи його в обличчя ОСОБА_7 застосувала фізичне насильство з метою подолання супротиву останньої.
У подальшому ОСОБА_3 , користуючись втратою пильності та орієнтації у просторі ОСОБА_7 , продовжуючи свої протиправні дії, відштовхнула останню від касового терміналу, отримавши доступ до нього, після чого відкрито викрала з нього грошові кошти в сумі 6400 грн., які утримувала у руці, після чого покинула приміщення аптеки, чим заподіяла ТОВ «Аптека № 418» матеріальну шкоду на вказану суму, а ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді опіку рогівок обох очей.
Так, під час досудового розслідування обвинуваченій ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Обраний відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченої, характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що їй інкримінується, та не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Крім цього, суд враховує, що відповідно до правової позиції викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів та бере до уваги доводи захисника та обвинуваченого, однак не вважає їх беззаперечно достатніми для зміни запобіжного заходу на більш м'який.
При цьому, достатні відомості про усунення та відсутність на теперішній час тих обставин, які раніше стали підставою для обрання у відношенні ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відсутні, а отже, підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої судом не встановлено.
Так, суд вважає, що залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 опинившись на волі, зможе переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілу; вчинити інше кримінальне правопорушення і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, в яких вона обвинувачується і щодо яких їй органами досудового розслідування пред'явлене обвинувачення.
Є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 з огляду на тяжкість покарання, що загрожує їй в разі визнання її винуватою у інкримінованому злочині, зможе ухилитися від суду та не виконувати її процесуальні рішення (ризик переховування).
На наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання на строк від семи до десяти років позбавлення волі, а тому, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого їй злочину, будучи обізнаною про покарання, яке загрожує в разі визнання винною за вироком суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності може виїхати за межі України, в тому числі, на непідконтрольні на даний час Україні території.
Також, обвинувачена ОСОБА_3 може незаконно впливати на потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, шляхом схиляння щодо зміни своїх показань.
Крім того, обвинувачена ОСОБА_3 , перебуваючи на свободі зможе вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки остання не працює, тобто не має постійного джерела доходу.
Разом з тим, застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу станом на сьогодні не зможе гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченої та запобігти наявним ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даній стадії судового розгляду.
За сукупності таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченій ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та її належну поведінку.
На підставі вище викладеного, керуючись положеннями ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 197, 331, 615 КПК України,-
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити застосований відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 25.12.2025р. включно та з можливістю звільнення під заставу на умовах, визначених ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 27.11.2024р.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1