27.10.2025
Справа № 482/177/24
Номер провадження 1-кп/482/67/2025
Іменем України
27 жовтня 2025 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокура ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Нова Одеса, Миколаївської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, -
Згідно з обвинувальним актом, що надійшов на розгляд до Новоодеського районного суду Миколаївської області, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, а саме у самовільному зайнятті земельної ділянки.
27.10.2025 року захисником заявлено клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.
У своєму клопотанні захисник посилався на те, що вчинене кримінальне правопррушення є триваючим і в судовому засіданні встановлено, що припинено воно було 30.06.2023, а отже 30.06.2025 строки давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності сплинули.
Обвинувачений у судовому засіданні клопотання підтримав, йому було роз'яснено, що вищевказана підстава закриття кримінального провадження є не реабілітуючою, разом з тим, усвідомлюючи вищевказане, ОСОБА_4 надав свою згоду і наполягав на звільненні від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.
Прокурор проти закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальностіне заперечував.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, роз'яснивши обвинуваченому правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст.284 КПК України у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У ч. 2 ст. 285 КПК України передбачено, що особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
За правилами ч. 3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.ч. 2, 3 ст. 49 КК).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_4 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.197-1 КК Україниза наступних обставин.
Так, згідно ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Коституцією.
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно із ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки визнаються будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
ОСОБА_4 в порушення вимог вищезазначених норм законодавства, не маючи відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельних ділянок, розташованих в межах території Новоодеської міської ради Миколаївського району Миколаївської області, за відсутності будь якого правочину щодо них, а також без державної реєєстрації цих прав, діючи умисно, за допомогою сільськогосподарської техніки навесні 2023 року самовільно обробив та засіяв сільськогосподарськими культурами земельні ділянки без кадастрового номеру з координатами центрів: перша земельна ділянка - 47°1534.58Пн 31°4702.54С, друга земельна ділянка - 47°1530.50Пн 31°470.96С, третя земельна ділянка - 47°1531.04Пн 31°4704.44С загальною площею 2,1064 га, що розташовані біля вулиці Спиридонівська в м.Нова Одеса, Миколаївського району, Миколаївської області та належать до земель комунальної власності.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив самовільне зайняття земельної ділянки комунальної власності, внаслідок чого заподіяв її власнику - Новоодеській міській раді шкоду (збитки) на загальну суму 157 879, 98 грн., що більше ніж у 100 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Санкція ч.1 ст.197-1 КК України у редакції, яка діяла на момент вчинення кримінального правопорушення передбачала покарання у вигляді штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційного нагляду на строк до двох років.
Згідно з ч. 2. ст. 12 КК України в редакції на момент вчинення та у поточній редакції, кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Таким чином, згідно ст. 12 КК України інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відноситься до кримінальних проступків.
Згідно п.1 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минув строк два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі. Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, кримінальне правопорушення за ч.1 ст.197-1 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , є триваючим. Днем початку перебігу строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення триваючого кримінального правопорушення є день припинення або переривання вчинення особою відповідного триваючого суспільно небезпечного діяння. Склад вказаного кримінального правопорушенняє закінченим з початку оброблення земельної ділянки навесні 2023 року, і з цього часу особа безперервно перебувала в стані вчинення кримінального правопорушення до моменту припинення або переривання кримінального правопорушення,а саме до 30.06.2023 (до моменту виявлення та припинення кримінального правопорушення правоохоронними органами).
Судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 49 КК України.
Зі змісту ст.ст. 284 - 288 КПК України вбачається, що підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Тобто, саме наявність цих процесуальних умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.197-1 КК України.
Також суд зазначає, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження.
Суд за наявності правових підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченого ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Згідно із практикою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України (постанова від 12 листопада 2019 року, справа ЄУН 566/554/16-к).
Враховуючи наведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення від обвинуваченого ОСОБА_4 , з огляду на те, що кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 є кримінальним проступком, за який передбачено покарання у виді штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційного нагляду на строк до двох років та з моменту припинення триваючого кримінального правопорушення минуло більше двох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд дійшов до переконання, що клопотання сторони захисту про звільнення від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак клопотання слід задовольнити, звільнивши ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закривши стосовно нього кримінальне провадження за ч.1 ст.197-1 КК України.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Новоодеської міської ради Миколаївського району Миколаївської області до ОСОБА_4 про стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки залишити без розгляду.
Витрати на залучення експертів підлягають компенсації за рахунок держави.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
З огляду на викладене та керуючись ст.12, 28, 49, ч.1 ст.197-1 КК України, ч.2 ст.284, ч.3 ст.285, ч.4 ст.286, ст.369-372 КПК України, суд
Клопотання захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності задовольнити.
Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023153280000061 від 10.06.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України - закрити у зв'язку зі звільненням від кримінальної відповідальності.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 06.07.2023 (справа № 482/1476/23) на саморобний комбайн марки «Class Cosmos» зеленого кольору, без реєстраційного номеру, номер машини НОМЕР_1 .
Скасувати арешт, накладений ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 19.09.2024 (справа № 482/177/24) натранспортний засіб MERCEDES-BENZ 608,1983 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 та на Свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 , видане 24.04.2018.
Речові докази: саморобний комбайн марки «Class Cosmos» зеленого кольору, без реєстраційного номеру, номер машини НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_4 , залишити ОСОБА_4 .
Витрати на проведення судових експертиз - віднести на рахунок держави.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Новоодеської міської ради Миколаївського району Миколаївської області до ОСОБА_4 про сятгнення шкоди, завданної самовільним зайняттям земельної ділянки - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: ОСОБА_1