Ухвала від 27.10.2025 по справі 482/2202/25

27.10.2025

Справа № 482/2202/25

Номер провадження 1-кс/482/716/2025

УХВАЛА

Іменем України

27 жовтня 2025 року місто Нова Одеса

Слідчий суддя Новоодеського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нова Одеса, Миколаївської області клопотання прокурора Новоодеського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №120251522800000177 від 19.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

До Новоодеського районного суду Миколаївської області на розгляд слідчого судді надійшло клопотання прокурора Новоодеського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №120251522800000177 від 19.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України про накладення арешту з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування автомобілем марки «Peugeot 3008», реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ), який на момент вилучення перебував у володінні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та власником якого є ТОВ «ТОКА», яке згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування клопотання вказано, що кримінальне провадження №120251522800000177 виділено з матеріалів провадження №42024152020000076 від 27.11.2024 у якому ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366 КК України - видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, ч.3 ст. 206-2 КК України - протиправне заволодіння часткою у підприємстві, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів, вчинене службовою особою з використанням службового становища, що заподіяло велику шкоду та ч.1 ст. 209 КК України - легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, а саме набуття, володіння, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинення правочину з таким майном, вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо, повністю одержано злочинним шляхом.

У рамках кримінального провадження №42024152020000076 з метою припинення незаконної діяльності ОСОБА_4 та відшкодування завданого останньою збитку ТОВ «ТОКА» ухвалою слідчого судді від 10.12.2024 справа №482/2522/24 номер провадження 1-кс/482/790/2024 накладено арешт на майно шляхом заборони будь-кому здійснювати його відчуження та розпорядження (можливості користування/розпорядження), до скасування арешту у порядку, встановленому КПК України, у тому числі рухоме та нерухоме майно зареєстроване за ТОВ «ТОКА» код ЄДРПОУ 43600324 та інше.

За результатами досудового розслідування №42024152020000076 обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 206-2, ч.1 ст. 209 КК України 26.09.2026 направлено до Новоодеського районного суду разом із цивільним позовом до відповідача ОСОБА_4 про відшкодування спричиненого збитку потерпілому в розмірі 3 060 000 грн.(справа 482/2144/24).

В ході досудового розслідування №120251522800000177 встановлено, що ОСОБА_4 систематично використовує автомобіль марки «Peugeot 3008», реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ), попри заборони відповідно до ухвали слідчого судді по справі №482/2522/24, номер провадження 1-кс/482/790/2024 на користування накладеного арешту рухомого майна ТОВ «ТОКА».

Відповідно до відомостей ТСЦ № 4843 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС В Одеській, Миколаївській та Херсонській областях у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів накладено обмеження: арешт/та або заборона на відчуження у тому числі на автомобіль марки «Peugeot 3008», реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ).

Факт підтвердження користування ОСОБА_4 накладеного арешту на рухоме майно ТОВ «ТОКА», а саме автомобілем марки «Peugeot 3008», реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ) підтверджується наступними відомостями:

-у ході досудового розслідування від потерпілого ОСОБА_5 надходили клопотання, про те, що ОСОБА_4 користується автомобілем марки «Peugeot 3008», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

-19.07.2025 відбулось ДТП, яке сталось у Миколаївському районі, поблизу с. Новоінгулка, на автодорозі О151602 «Сухий Єланець - Кандибине», під користуванням/керуванням ОСОБА_4 автомобілем марки «Peugeot 3008», реєстраційний номер НОМЕР_1 ,що призвело до його пошкодження. Відомості за вказаним фактом внесено до ЄРДР за № 12025152280000200 від 19.07.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

-04.10.2025 до ВП №6 Миколаївського РУП зареєстровано повідомлення, з приводу того, що 04.10.2025 по вул. Кухарєва в м. Нова Одеса, працівниками СРПП ВП №6 Миколаївського РУП зупинено автомобіль марки «Peugeot 3008», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , на який накладено арешт пу кримінальному провадженні №42024152020000076, із забороною розпоряджання, відчуження та користування, та матеріали якого виділено в окреме провадження №12025152280000177 від 19.06.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.191 КК України.

У ході проведеного огляду 04.10.2025 по вул. Кухарєва, 30 в м. Нова Одеса, Миколаївської області вилучено автомобіль марки «Peugeot 3008», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на момент зупинки фактично перебував у володінні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та власником якого є ТОВ «ТОКА», яке згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ст.64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна . Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Досудове розслідування кримінального провадження №120251522800000177 проводиться за фактом розтрати майна ТОВ «ТОКА» (код ЄДРПОУ 43600324)», яке перебуває у віданні директора ТОВ «ТОКА» ОСОБА_4 , яка відповідно до відомостей не виконує фінансові зобов'язання щодо сплати заборгованостей Товариства в бюджети різних рівнів (в тому числі податків, штрафів та ін.), сплатою кредитів, виплатою заробітної плати працівникам ТОВ «ТОКА», виплатою орендної плати за договорами оренди земельних ділянок.

При цьому, вказаний транспортний засіб, який визнано речовим доказом, має значення речового доказу по кримінальному провадженню, оскільки відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, оскільки має суттєве значення для розслідування справи і в подальших стадіях кримінального провадження буде використано, як доказ.

У зв'язку із викладеним незастосування арешту на вказаний автомобіль може привести до його зникнення, втрати або пошкодження, що може позбавити можливості перешкодити швидкому, повному та неупередженому розслідуванню, а також притягненню до відповідальності кожного, хто вчинив кримінальне правопорушення, в міру своєї вини.

Відомості за даним фактом 19.06.2025 внесені до ЄРДР за №120251522800000177. Посилаючись на вищевикладене, прокурор просить слідчого суддю накласти арешт на вказане майно з метою забезпечення завдань кримінального провадження, подальшого уникнення можливості відчуження або знищення майна.

Прокурор в судове засідання не з'явився.

Керівник ТОВ «ТОКА» ОСОБА_4 до суду не з'явилася.

Від представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 до суду надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності та відсутності власника майна, заперечив проти задоволення клопотання.

Окрім того, до суду від представника ТОВ «ТОКА» - адвоката ОСОБА_7 подано заперечення на клопотання прокурора про арешт майна посилаючись на те, що станом на момент розгляду даного клопотання є діюча ухвала слідчого судді Новоодеського районного суду Миколавїської області від 10.12.2024 року у справі №482/2522/24, яка набрала законної сили, про арешт вище зазначеного майна, що також підтверджується прокурором в тексті клопотання.

Вказує, що прокурором не наведено вагомих й непереборних обставин, які не були роглянуті або досліджені слідчим суддею при винесені ухивали від 10.12.2024 у справі №482/2522/24, також не зазначено жодних нових обставин, які б обгрунтовували необхідність повторного накладення арешту.

Звертає увагу, що КПК України не передбачає можливості повторного вирішення питання про накладання арешту на те ж саме майно та з тих самих правових підстав, щодо якого вирішено питання про його арешт.

Зі змісту поданого клопотання про арешт майна, прокурор в розумінні ст.132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

В зв'язку з чим вважає, що клопотання прокурора є необгрунтованим та відсутня необхідність накладання арешту на вказане майно повторно.

Вивчивши доводи клопотання та додані до нього матеріали, заперечення представника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Так, з матеріалів клопотання вбачається, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.191 КК України.

Відомості за даним фактом внесені до ЄРДР за №120251522800000177 від 19.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями 131 та 132 КПК України.

Стаття 170 КПК України встановлює, що арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, може бути об'єктом конфіскації майна як виду покарання, а також за рахунок нього може бути забезпечене відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Відповідно до 5 ст. 170 КПК України у випадку накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна, арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна. У випадку накладення арешту з метою відшкодування шкоди, відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

Водночас, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України. До таких ризиків відноситься можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

Також положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.

До того ж, за змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.

Отже, з аналізу зазначених норм КПК України, при вирішення питання про арешт майна, слідчий суддя має встановити:

1) чи набула особа статусу підозрюваного;

2) чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення підозрюваним та чи достатні підстави вважати, що суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна;

3) чи відноситься майно, щодо якого вирішується питання про його арешт до виду майна, на яке можна накладати арешт та чи перебуває воно у власності осіб, щодо майна яких дозволено накладення арешту з відповідною метою;

4) чи можливо накласти арешт на вказане майно з метою забезпечення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

5) чи можливо за допомогою арешту досягнути завдань, для виконання яких прокурор звертається із відповідним клопотанням;

6) чи будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються внаслідок його застосування.

Ухвалою слідчого судді Новоодеського районного сду Миколаївської області від 10.12.2024 року у справі №482/2522/24 накладено арешт, серед іншого, на рухоме та нерухоме майно зареєстроване за ТОВ «ТОКА» код ЄДРПОУ 43600324.

Вказаною ухвалою слідчого судді заборонено державним реєстраторам та іншим уповноваженим на вчинення реєстраційних дій особам, здійснювати будь-які дії відносно рухомого та нерухомого майна та права оренди земельних ділянок Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОКА» код ЄДРПОУ 43600324.

Відповідно до відомостей ТСЦ № 4843 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС В Одеській, Миколаївській та Херсонській областях у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів накладено обмеження: арешт/та або заборона на відчуження у тому числі на автомобіль марки «Peugeot 3008», реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ).

У клопотанні прокурором ставиться питання про накладення арешту на майно, яке належить ТОВ «ТОКА» код ЄДРПОУ 43600324, та яке вже є арештованим майном в іншому кримінальному провадженні, на підставі ухвали суду від 10.12.2024 року у справі №482/2522/24. Метою накладення арешту на автомобіль слідчим суддею зазначено: з метою запобігання зникненню, втраті або пошкодженню майна, що може позбавити можливості перешкодити швидкому, повному та неупередженому розслідуванню.

За змістом ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З огляду на положення ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Також при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Системний аналіз положень процесуального закону з врахуванням принципу змагальності свідчить, що особа, яка подає клопотання про арешт майна повинна довести, навівши достатні та переконливі підстави за якими критеріями майно щодо якого ставиться питання про арешт відповідає ст.98 КПК України, і що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться у клопотанні.

Відповідно до ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів-з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Слідчим суддею встановлено, що прокурором у клопотанні не зазначено, яким критеріям речового доказу, визначеного положеннями ст.98 КПК України, відповідає майно, а саме автомобіль марки «Peugeot 3008», реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ). Прокурором також не доведено, які сліди кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України на ньому збереглись отже, прокурором не доведено яку саме інформацію як речовий доказ містить автомобіль і на яких підставах прокурор вказує про необхідність накладення арешту на автомобіль марки «Peugeot 3008», реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ), який на момент вилучення перебував у володінні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та власником якого є ТОВ «ТОКА», яке згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того клопотання не містить обгрунтування того, з якою метою прокурор просить слідчого суддю накласти арешт на вказаний автомобіль.

Посилання прокурора в клопотанні про арешт майна на те, що ухвалою слідчого судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 10.12.2024 року у справі №482/2522/24 накладено арешт шляхом заборони будь-кому здійснювати його відчуження та розпорядження (можливості користування/розпорядження), до скасування арешту у порядку, встановленому КПК України, серед іншого й на рухоме та нерухоме майно, зареєстроване за ТОВ «ТОКА» код ЄДРПОУ 43600324 не можуть бути прийняті слідчим суддею.

Слідчий суддя зазначає, що вказаний арешт був накладений на автомобіль в іншому кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за 42024152020000076 від 27.11.2024 і до цього кримінального провадження не має жодного відношення.

Як вбачається зі змісту клопотання прокурора про арешт майна транспортного засобу воно обгрунтовується необхідністю, зокрема збереження його як речового доказу, однак зазначена мета накладання арешту в клопотанні не доведена.

Зі змісту поданого клопотання про арешт майна, прокурор в розумінні ст.132 КПК України не надав достатніх і належних доказів, які б вказували не необхілність накладення арешту на автомобіль саме в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025152280000177 віл 19.06.2025 за правовою кваліфікацією ч.4 ст.191 КК України.

В зв'язку з чим вважаю, що клопотання прокурора є необгрунтованим та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 цього Кодексу.

За даних обставин клопотання прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.170-173 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання прокурора Новоодеського відділу Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №120251522800000177 від 19.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України про накладення арешту на автомобіль марки «Peugeot 3008», реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ), який на момент вилучення перебував у володінні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та власником якого є ТОВ «ТОКА», яке згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Ухвала може бути скасована в порядку ст. 174 КПК України за клопотанням власника, володільця майна, що не був присутнім під час розгляду.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
131287270
Наступний документ
131287272
Інформація про рішення:
№ рішення: 131287271
№ справи: 482/2202/25
Дата рішення: 27.10.2025
Дата публікації: 29.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Новоодеський районний суд Миколаївської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (27.10.2025)
Результат розгляду: відмовлено в задоволенні заяви (клопотання)
Дата надходження: 06.10.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
16.10.2025 09:45 Новоодеський районний суд Миколаївської області
21.10.2025 12:45 Новоодеський районний суд Миколаївської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
БАРАНКЕВИЧ ВАЛЕРІЯ ОЛЕГІВНА
суддя-доповідач:
БАРАНКЕВИЧ ВАЛЕРІЯ ОЛЕГІВНА