Доманівський районний суд Миколаївської області
вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400
e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua
Справа № 473/3085/24
Іменем України
27.10.2025смт. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої судді Кривенко О.В.,
за участю секретаря судового засідання Маташнюк О.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідача Щербини О.В., ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Прибузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, Комунального підприємства 'Прибузьке' Прибузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про стягнення заборгованості по заробітній платі та виплати розміру середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Прибузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, Комунального підприємства «Прибузьке» Прибузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про стягнення заборгованості по заробітній платі та виплати середнього заробітку за весь період затримки розрахунку.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що розпорядженням сільського голови Прибузької сільської ради №179-р від 26.05.2021 р. позивача ОСОБА_1 було звільнено з посади директора Комунального підприємства “Прибузьке Доманівського району Миколаївської області» відповідно до п.1 ст. 36 КЗ “Про працю».
Одночасно вказаним розпорядженням зобов'язано провести повний розрахунок з позивачем відповідно до чинного законодавства.
Однак в день звільнення 27.05.2021 р. відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані йому суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням трудового законодавства.
Довідатися про заборгованість або можливу невиплачену заробітну плату у позивача не було можливості, адже на його звернення адміністрація Прибузької сільської ради не надала розрахунок заборгованості.
07.03.2023 р. було направлено колективне депутатське звернення до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області щодо проведення фінансового аудиту бюджету Прибузької сільської територіальної громади за період з 01.01.2020 р. по 30.09.2023 р. з питань невиплати заборгованості по заробітній платі та 12.03.2024 р. надійшла відповідь, в якій зазначено, що відповідно до даних розрахунково - платіжних відомостей, станом на 31.12.2021 р. заборгованість по виплаті заробітної плати із звільненими працівниками, зокрема ОСОБА_1 складає 40 773,25 грн та
відповідачу вручено припис про усунення виявлених порушень від 14.09.2021 р.
27.03.2024 р. позивачем було направлено звернення до Прибузької сільської ради з пропозицією про виплату належну йому заборгованість по заробітній платі в розмірі 40 773,25 грн., проте позивач на даний час відповіді не отримав.
Позивач змушений звернутися до суду з даним позовом та просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 40 773 грн. 25 коп. та середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення.
Уточнивши 29.07.2025 року позов просить суд стягнути солідарно з Прибузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, Комунального підприємства «Прибузьке» Прибузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області заборгованість по заробітній платі в розмірі 40 773 грн. 25 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до ст.117 КЗпП - у розмірі 545 791,36 грн, розрахований за період з 01.06.2021 по 01.08.2025 (938 робочих днів x 581,12 грн/день), відповідно до Постанови КМУ від 08.02.1995 № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».
Ухвалою судді Доманівського районного суду Миколаївської області від 08.07.2024 року прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі, витребувано докази.
Ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області від 30.07.2024 року вирішено питання про повторне витребування доказів у справі.
Ухвалою суду за клопотанням позивача було зупинено провадження до вирішення справи за адміністративним позовом до Прибузької сільської ради Вознесенського району про визнання протиправним та скасування розпорядження від 09.02.2024 року.
Ухвалою суду від 05.08.2025 року провадження у справі поновлено та продовжено розгляд справи.
24.07.2024 року на адресу суду від представника відповідача голови Прибузької сільської ради Щербини О.В. надійшов відзив на позовну заяву у якому зазначено, що заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносинах. Сесією Прибузької сільської ради не було затверджено штатний розпис КП "Прибузьке". Заробітна плата директором комунального підприємства Наконечнюком В.Л. в період збитковості, а саме - з листопада 2020 року по червень 2021 року піднялась без вагомих на те причин, що є порушенням чинного законодавства, а саме: маючи збитковість директор комунального підприємства нараховував собі необґрунтовані премії без рішення сільської ради. Відповідно до ст. 3 Статуту КП «Прибузьке» Прибузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, підприємство не несе відповідальності за зобов'язання держави та Засновника, а Засновник не несе відповідальності за зобов'язаннями підприємства, Прибузька сільська рада не повинна і не має права погашати борг заснованого нею підприємства. Зважаючи, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, строк позовної давності до вимог про стягнення середнього заробітку становить 3 місяці з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. З моменту звільнення до моменту подачі позовної заяви минуло понад 3 роки, тому просить суд застосувати позовну давність та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
29.07.2024 року позивач направив відповідь на відзив, в якому просив позов задовольнити, вважає, що доводи у відзиві не відповідають суті заявлених позовних вимог.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити уточнені позовні вимоги, пояснив, що ним не було пропущено строк звернення до суду. Рішенням Миколіївського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 року скасовано Розпорядження № 37-р від 09.02.2024
року Прибузької сільської ради 'Про створення тимчасової комісії з перевірки нарахування заробітної плати по КП 'Прибузьке'. Акт перевірки від 11.03.2024 року, складений на підставі цього розпорядження є нікчемним та не може бути використаний відповідачами для обгрунтування відсутності заборгованості по заробітній платі. Окрім того, він не пропустив строк звернення до суду, згідно з висновком Верховного Суду, нова редакції ст.233 КЗпП не поширюється на правовідносини, які виникли до 19.07.2022 року. У випадках звільнення до 19.07.2022 року застосовується попередня редакція, яка не містить строку позовної давності для звернення до суду. Також Закон № 2352 1Х вніс зміни до ст.117 КЗпП, встановивши, що компенсація середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні може бути нарахована лише за шість місяців, але в той же час ця обмежувальна норма не має зворотної дії у часі та застосовується до правовідносин, що виникли після 19.07.2022 року.
Представники відповідача голова Прибузької сільської ради Щербина О.В. в судовому засідання заперечувала проти задоволення позовних вимог, пояснила, що позивач знав про розмір заробітної плати, яку сам собі нараховував, про що свідчать платіжно-розрахункові відомості, просить застосувати строк позовної давності. Державне підприємство в умовах воєнного стану не взмозі сплатити розмір середнього заробітку.
Представник відповідача КП 'Прибузьке' в судове засідання представника не направив, направив заяву в якій просив справу розглядати за відсутності представника та відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши позивача, представників відповідача ,дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинх згідно трудового контракту від 05.09.2019 року. Так, Прибузька сільська рада Вознесенського району Миколаївської області та ОСОБА_1 уклали трудовий контракт про те, що ОСОБА_1 приймається на роботу до Комунального підприємства 'Прибузьке' Доманівського району Миколаївської області на посаду директора на термін 5 років з 06.08.2019 року. Розпорядженням Прибузького сільського голови Миколаївської області від 26 травня 2021 року №179-р звільнено ОСОБА_1 , директора КП “Прибузьке Доманівського району Миколаївської області», 27 травня 2021 року за згодою сторін, відповідно до пункту 1 ст. 36 КЗпП України. Даним наказом було доручено бухгалтеру КП “Прибузьке Доманівського району Миколаївської області» провести з ОСОБА_1 повний розрахунок відповідно до чинного законодавства.
Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 звільнено з вказаної посади згідно п.1 ст. 36 КЗпП України 27.05.2021 року.
Згідно статуту КП 'Прибузьке' Доманівського району Миколаївської області , Комунальне підприємство 'Прибузьке' Доманівського району Миколаївської області засноване на комунальній власності і підпорядковане Прибузькій сільській раді та знаходиться в управлінні її виконкому, п.9.7 зазначено, що умови оплати праці та матеріального забезпечення керівника підприємства визначаються у його контракті.( а.с.-14 т.2)
Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до частини третьої статті 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника,
умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 47 КЗпП України передбачено, що роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначеністаттею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідачі в день звільнення розрахунок з позивачем не провели, які і не провели і на даний час.
Вказане підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Відповідно до копії скарги ОСОБА_3 до директора КП 'Прибузьке' від 29.01.2024 року, ОСОБА_3 просить надати йому довідку про заробітну плату за 2021 рік, оскільки йому на його звернення головний бухгалтер 'КП Прибузьке' відмовила у видачі довідки.
Відповідно до копії скарги ОСОБА_3 до голови Прибузької сільської ради Щербини О.В. від 29.01.2024 року, ОСОБА_3 повідомляє, що на його звернення щодо видачі довідки та інформації про його заробітну плату за 2021 рік головний бухгалтер 'КП Прибузьке' відмовила у видачі.
На скаргу ОСОБА_3 , Прибузький сільський голова 30.01.2024 року повідомила, що отримати необхідні дані для подачі декларації є можливість у Даних для декларації, через послугу Дія та з сайту Пенсійного фонду України.
Згідно заяви про виплату заборгованості по заробітній платі ОСОБА_3 до голови Прибузької сільської ради Щербини О.В. від 21.03.2024року, ОСОБА_3 пропонує виплатити йому заборгованість по заробітній платі в розмірі 40773.25 грн , зазначає, що на численні звернення (усні та письмові) щодо виплати йому заборгованості по заробітній платі відповіді не отримав, додає лист-відповідь Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області від 12.03.2024 року
Відповідно до листа-відповіді на депутатське звернення в доповнення листа від 17.03.2023 року № 151420-11/550-2023 наданого управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області від 12.03.2024 р., управлінням на виконання п.3.8 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на IV квартал 2023 року, проведено державний фінансовий аудит бюджету Прибузької сільської територіальної громади за період з 01.01.2020 по 30.09.2023 рр., в ході якого, в межах компетенції, досліджено питання, викладені у колективному депутатському зверненні від 07.03.2023 року (вх № 151400-11-439-2023 від 07.03.2023) та в усних зверненнях протягом проведення аудиту.
Пунктом 8 питання щодо невиплати заборгованості заробітної плати керівнику ( ОСОБА_1 , звільнений у травні 2021 року) та головному бухгалтеру ( ОСОБА_4 ,
звільнена в серпні 2021 року) КП “Прибузьке» зазначено 'За результатами збору інформації встановлено, що відповідно до даних розрахунково - платіжних відомостей за грудень 2021 року станом на 31.12.2021 року заборгованість по виплаті заробітної плати із звільненими працівниками ОСОБА_1 складає 40 773,25 грн. При цьому управління Держпраці у Миколаївській області вручено припис про усунення виявлених порушень від 14.09.2021 р. №МКЗ3769/305/АВ/П. Документів, які б свідчили про погашення вищезазначеної заборгованості по оплаті праці, в ході збору інформації не надано. Вищевикладене свідчить про порушення вимог ст. 97 КЗпП України від 10.12.1971 р. №322-VІІ та ст. 1 Закону України “Про оплату праці» від 24.03.1995 р. №108/95-ВР. За результатами проведеного аудиту надано пропозиції щодо вжиття заходів з усунення вищевказаних порушень.Відповідно до відповіді Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області на депутатське звернення.
З відповіді Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 20.03.2023 року вбачається, що, на звернення ОСОБА_1 до Урядової «гарячої лінії» щодо невиплати належних при звільненні коштів в Комунальному підприємстві «Прибузьке» Прибузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області (далі - КПІ «Прибузьке»), Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (далі - Міжрегіональне управління), повідомляє, що з метою всебічного розгляду звернення ОСОБА_3 посадовою особою Міжрегіонального управління направлено запит до КП «Прибузьке» щодо проведення остаточного розрахунку із звільненими працівниками на що бухгалтером КП «Прибузьке», Лілією Шефер, повідомлено, що відповідно до розпорядження Прибузького сільського голови від 26.05.2021 року № 179-р, ОСОБА_3 звільнено з посади директора КП «Прибузьке» 27 травня 2021 року за згодою сторін згідно п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Додатково бухгалтером КП «Прибузьке» зазначено, що заборгованість із виплати належних коштів звільненим працівникам на підприємстві відсутня, проте, надати документи, підтверджуючі своєчасність та повноту проведення остаточного розрахунку не є можливим, оскільки попереднім бухгалтером ОСОБА_5 не було передано документи бухгалтерського обліку витрат па оплату праці.
Разом з тим, в ході розгляду звернення, головним державним інспектором Міжрегіонального управління, Олександром Сосновським під час телефонної розмови запропоновано додати до звернення копії документів, які підтверджують наявність заборгованості, але такі документи не надано.
Також у відповіді зазначено, що згідно Положення про Державну службу України з питань праці, державні інспектори не наділені повноваженнями щодо витребування коштів на користь працівника, в примусовому порядку належні працівникові кошти можливо стягнути лише в судовому порядку, тому рекомендує звернутись до суду з метою захисту порушених прав на оплату праці.
Згідно копії висновку аудиту бюджету Прибузької сільської ради, проведеного Головним державним аудитором відділу контролю за місцевими бюджетами ( а.с. 150-151) встановлено окремі факти наявності заборгованості з виплати заробітної плати протягом періоду з 01.01.2020 року по 31.12.2021 року. Відповідно до даних розрахунково-платіжних відомостей не проведений розрахунок із звільненим працівником ОСОБА_1 на суму 40773.25 грн. Відповідно до даних касової книги у період з 01.08.2021 по 31.12.2021 роки заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 (40773.25 грн) не виплачувалась. Підтверджуючих документів щодо перерахування вказаних коштів на карткові рахунки ОСОБА_1 до збору інформації не надано. Заборгованість не була виплачена навіть при наявності припису про усунення виявлених порушень від 14.09.2021 року управління Держпраці в Миколаївській області Вищевикладене свідчить про порушення вимог ст. 97 КЗпП України від 10.12.1971 р. №322-VІІ та ст. 1 Закону України “Про оплату праці» від 24.03.1995 р. №108/95-ВР. За результатами проведеного аудиту надано пропозиції щодо вжиття заходів з усунення вищевказаних порушень.
Згідно припису про усунення виявлених порушень № МК3769/305/АВ/П від 14.09.2021 року Управління Держпраці у Миколаївській області зобов'язано директора КП 'Прибузьке' Доманівського району Кондратюка Я.Ю. забезпечити додержання норм законодавства про працю т а провести розрахунок із звільненими працівниками, зокрема ОСОБА_1 на суму 40773.25 грн. ( а.с. 33-35 т.2)
Згідно акту Управління Держпраці у Миколаївській області від 14.09.2021 року № МК769/305/АВ , складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду щодо додержання вимог законодавства в сферах охорони праці КП 'Прибузьке' Доманівського району встановлено порушення вимог законодавства , а саме ч.1 ст.116 КЗпП, не проведений розрахунок з ОСОБА_1 на суму 40773.25 грн ( а.с. 36-52 т.2)
Згідно листа директора КП 'Прибузьке' Кондратюка Я.Ю. від 14.12.2021 року на ім'я Інспектора праці управління Держпраці у Миколаївській області, зазначено, що на виконання припису на підприємстві проведений розрахунок з 5 звільненими працівниками на суму 93132.58 грн - ОСОБА_6 - 2645. 95 грн, ОСОБА_7 - 4507.75 грн, ОСОБА_8 - 8417.21 грн Починаючи з жовтня з 2020 року і по липень 2021 року на КП 'Прибузьке' із заробітної плати попереднього директора ОСОБА_1 (40773.25 грн) та головного бухгалтера ОСОБА_4 (36788.42 грн) були утримані та перераховані всі обов'язкові платежі та збори згідно чинного законодавства, заборгованості перед звільненими працівниками КП 'Прибузьке' немає. ( а.с. 53 т.2)
Відповідно до відомостей Пенсійного фонду України щодо застрахованої особи ОСОБА_1 19.10.2024 року за період з січня по травень 2021 року сума заробітку для нарахування пенсії становила 53244.95 грн
Згідно відповіді Державної податкової служби України, головне управління ДПС у Миколаївській області від 22.10.2024 року на запит ОСОБА_1 , КП 'Прибузьке' подано податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб , і сум утриманого з них податку , а також сум нарахованого єдиного внеску 08.08.2021 року № 4770, 09.08.2021 року № 4798, 17.09.2021 року № 5015, 17.09.2021 № 5007, податкові розрахунки підписано керівником Наконечнюком В., головним бухгалтером ОСОБА_9 , звіти подано на паперових носіях( а.с. 18-19 т.2)
Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області 16.10.2024 року надано ОСОБА_3 відповідь на запит на інформацію на направлено план заходів щодо усунення виявлених порушень та недоліків за результатами аудиту бюжету Прибузької сільської територіальної громади за 2020-2022 роки та 9 місяців 2023 року, лист Прибузької сільської ради№ 18 від 02.05.2024 року з інформацією щодо перевірки нарахування заробітної плати працівникам КП 'Прибузьке'. ( а.с. 20-25 т.2)
Згідно акту перевірки нарахування заробітної плати по КП 'Прибузьке' від 11.03.2024 року за період з 01.01.2020 року по 30.09.2023року., зазначено, що між даними, вказаними у розрахунково-платіжних відомостях та даними у фінансовій звітності підприємства виникли розбіжності та фактична заборгованість із заробітної плати ОСОБА_1 склала на момент звільнення 8349.77 грн та рекомендовано КП 'Прибузьке' зробити перерахунок заробітної плати, нарахувань, утримань та подати уточнюючі звіти за відповідний період.( а.с. 30 т.2)
Згідно акту від 25.05.2021 року перевірки фінансово-господарської діяльності КП 'Прибузьке' за 2020 рік та з січня 2021 року по квітень 2021 року заборгованість по заробітній платі станом на 01.05.2021 року становить 69946.50 грн, підприємство має збиток , витрати підприємства зросли, зменшилась прибутковість діяльності підприємства, незадовільний рівень управління.
Згідно рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 року визнано протиправним та скасовано розпорядження 37-р від 09.02.2024 року Прибузької сільської голови Вознесенського району 'Про створення тимчасової комісії з перевірки нарахування заробітної плати по КП 'Прибузьке', оскільки у спірних правовідносинах голова Прибузької сільської ради не наділений повноваженнями
вирішувати питання створення тимчасової комісії задля перевірки нарахування заробітної плати по КП 'Прибузьке'.
В платіжно-розрахункових відомостях КП 'Прибузьке' з січня 2021 по травень 2021 року зазначено, 'до видачі ОСОБА_3 заробітної плати в загальному розмірі 40773.25 грн'
Отже, з'ясувавши обставини справи та оцінивши надані докази, суд приходить висновку, що в порушення вимог ст. 43 Конституції України, ст. ст. 115, 116 КЗпП України, ст. ст. 21, 24 Закону України "Про оплату праці" відповідачі до теперішнього часу не виплатили позивачу ОСОБА_1 нараховану заробітну плату, суд вважає, що в цій частині позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Так, відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України, в редакції, яка була чинною до 19 липня 2022 року, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно з ч.1 ст.233 КЗпП України (із змінами, внесеними Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ, який набрав чинності 19 липня 2022 року), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21.
Отже, строки звернення позивача до суду за вирішенням трудового спору не було пропущено, оскільки з вимогою про стягнення невиплаченої заробітної плати за період по з січня 2021 року по травень 2021року він має право звернутися до суду без обмеження будь-яким строком, оскільки право позивача на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком.
Окрім того, а матеріалах справи наявні звернення ОСОБА_3 з вимогою отримати дані про розмір заборгованості по заробітній платі у відповідачів, відповідно до копії скарги ОСОБА_3 до директора КП 'Прибузьке' від 29.01.2024 року, та відповідно до копії скарги ОСОБА_3 до голови Прибузької сільської ради Щербини О.В. від 29.01.2024 року, ОСОБА_3 повідомляє, що на його звернення щодо видачі довідки та інформації про його заробітну плату за 2021 рік головний бухгалтер 'КП Прибузьке' відмовила та відомостей про те, що позивач раніше отримав письмове повідомлення про суми, нараховані йому при звільненні, матеріали справи не містять.
Отже відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду із позовною заявою.
Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку
Відповідно до статті 117 КЗпП України (в редакції, чинній на час звільнення позивача) в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про
розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Згідно зі статтею 117 КЗпП України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2352-ІХ, зміни набрали чинності 19 липня 2022 року) у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Отже, суд застосовує вимоги ст.117 КзпП) , який діяв на час звільнення позивача , а саме станом на 26.05.2021 року
Стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними у передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року справі № 755/12623/19).
Враховуючи, що відповідачі не виплатили ОСОБА_1 у день його звільнення заборгованість по заробітній платі в розмірі 40773.25 грн, у роботодавця виник обов'язок виплатити працівникові його середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
У частині першій статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини другої статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Позивач, уточнивши позовні вимоги додав розрахунок в якому він просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 545791.26 грн, розрахований за період з 01.06.2021 року по 01.08.2025 року ( 938 робочих днів Х 581.12 грн/день), відповідно до Постанови КМУ від 08.02.1995 року № 100 'Про затверження Порядку обчислення середньої заробітної плати'. Вказаний розрахунок обгрунтував тим, що у квітні 2021 року йому нараховано заробітну плату 10000 грн, у травні -13244.95 грн. Середньоденна заробітна плата становить 581.12 грн ( 23244.95/40 робочих днів) Період затримки з 01.06.2021 року до 01.08.2025 року - 938 робочих днів, тому 938Х581.12 = 545791.36 грн.
Відповідно до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням
заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Оскільки останнім робочим днем позивача було 26.05.2021 року, тому останніми двома календарними місяцями для розрахунку середньої заробітної плати є квітень та травень 2021 року.
Таким чином, середньоденний заробіток розраховується як: (заробітна плата за квітень 2021 року - 10000 грн. + заробітна плата за травень 2021року -13244.95 грн. поділена на 40 фактично відпрацьованих днів тобто (23244.95/40) За таких обставин середньоденний заробіток позивача становив 581.12 грн.
У зв'язку з тим, що відповідач не провів повний розрахунок при звільненні позивачки, кількість робочих днів затримки розрахунку - з 20 травня 2021 року (останній робочий день позивача) по день ухвалення судом рішення становить 995днів, а сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку становить 578214.40грн. В той же час позивач просив стягнути середній заробіток в розмірі 545791. 36 грн.
Однак, суд враховує наступне.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що за певних умов суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП (пункт 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18).
Вказані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04 квітня 2024 року у справі №201/8088/21 (провадження № 61-5189св23) та від 22 лютого 2024 року у справі № 754/9761/21 (провадження № 61-11081св23).
Суд при визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні врахувує фінансовий стан відповідачів, справедливий та розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.
Суд не може погодитися з визначеним розміром середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.
Слід також мати на увазі, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.
Законодавство України не передбачає обов'язок працівника звернутись до роботодавця з вимогою про виплату йому належних платежів при звільненні. Водночас у трудових правовідносинах працівник має діяти добросовісно, не допускаючи дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі.
Він може бути несправедливим щодо роботодавця, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків.
Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до частини
першої статті 9 ЦК України така спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченому статтею 117 КЗпП України.
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку. Така спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
Сама лише наявність спору між працівником та роботодавцем з приводу розміру належних до виплати працівникові сум; момент виникнення такого спору, прийняття судом рішення щодо часткового задоволення вимог працівника, істотність розміру недоплаченої суми порівняно із середнім заробітком працівника не впливають на розмір майнових втрат, яких зазнає працівник у зв'язку з простроченням розрахунку. З іншого боку, істотним є період такого прострочення.
Звертаючись з вимогою про стягнення відшкодування, визначеного, виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України, позивач не повинен доводити розмір майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат працівника, пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення їх точного розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач.
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві необхідно дійти висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст. 117 КЗпП України.
Зменшуючи розмір відшкодування, визначений, виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України, необхідно враховувати:
- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;
- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов'язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;
- ймовірний розмір пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;
- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою у постановах Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 363/3659/20, від 05 жовтня 2022 року у справі № 753/6287/21, від 15 березня 2023 року в справі № 201/8085/21, від 26 квітня 2023 року у справі № 201/8083/21, від 17 травня 2023 року у справі № 201/8082/21.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, у зв'язку з якими виникла затримка в розрахунку з позивачем при звільненні, розмір заборгованості по заробітній платі (40 773.25 грн), очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум зі встановленим розміром
заборгованості, характером цієї заборгованості, дій позивача та відповідача, суд вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до 60000 грн, що у свою чергу забезпечить дотримання розумного балансу між інтересами Прибузької сільської ради , КП 'Прибузьке' та працівника, який звільнився, що є справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним критеріям, визначеним Великою Палатою Верховного Суду,
Враховуючи, що відповідно до п. 1 ч. 1ст.5 Закону України «Про судовий збір'позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача за ч. 6 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір на користь держави за дві позовні вимоги 2422.40 грн.
Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 267, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Прибузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, Комунального підприємства 'Прибузьке' Прибузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про стягнення заборгованості по заробітній платі та виплати розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Прибузької сільської ради (Миколаївська область Вознесенського району с. Прибужжя, вул. Акмечетська, буд.50, код ЄДРПОУ 04375041) та Комунального підприємства 'Прибузьке' Прибузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) заборгованість по заробітній платі в сумі 40773.25 грн ( сорок тисяч сімсот сімдесят три грн. 25 коп) та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 60000 грн (шістдесят тисяч грн).
Стягнути солідарно з Прибузької сільської ради (Миколаївська область Вознесенського району с. Прибужжя, вул. Акмечетська, буд.50, код ЄДРПОУ 04375041)та Комунального підприємства 'Прибузьке' Прибузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області на користь держави 2422.40 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя : О. В. Кривенко