Доманівський районний суд Миколаївської області
вул.Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400
e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua
Справа № 475/1087/25
Іменем України
27.10.2025смт. Доманівка
Суддя Доманівського районного суду Миколаївської області Кривенко О.В., за участю секретаря Маташнюк О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївської області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Доманівського районного суду Миколаївської області з відділення поліції №2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшов адміністративний матеріал за №475/1087/25 відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 ч.1 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 720713 від 24.09.2025 року, встановлено, що ОСОБА_1 24.09.2025 року о 09 годині 30 хвилин в магазині «Людмила» за адресою с. Козубівка вул. Шкільна не перебуваючи продавцем підприємцем здійснювала торгівлю слабоалкогольними напоями без відповідної ліцензії на продукти.
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
У судовому засіданя ОСОБА_1 вину не визнала, пояснила, що не здійснювала торгівлю слабоалкогольними напоями.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Завданнями Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ч. 1 ст.164 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди.
Частиною 2 ст. 50 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Підприємницька діяльність (підприємництво) це ініціативна, самостійна діяльність осіб або підприємств (фірм), націлена на отримання прибутку, або особистого доходу, і яка здійснюється на власний ризик та під власну майнову відповідальність.
Сам продаж товарів у якості продавця не є підприємницькою діяльністю, якщо продавець не здійснює таку діяльність самостійно, для отримання прибутку (не заробітної плати за відпрацьований день), на власний ризик.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, посадовими особами не надано оцінки поясненням ОСОБА_1 щодо нездійснення нею підприємницької діяльності.
Для кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 164 КУпАП необхідним є доведення факту провадження господарської діяльності, а не лише факту продажу товару особою, яка виконує функції продавця.
Всі викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Згідно із положеннями ст. 279, 280 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказані вимоги закону узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти росії» та «Карелін проти росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відомості про нормативний акт, що вимагає ліцензування певного виду господарської діяльності, та власне вид господарської діяльності, який підлягає ліцензуванню, а також обставини, що свідчать про його здійснення, у тому числі відомості про контрагента, ціну і предмет операції, суму отриманого доходу, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що обставини, які викладені у протоколі не відповідають фактичним обставинам та не підтверджуються належними і допустимими доказами.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суддя вважає за необхідне закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 КУпАП, речі та документи, що є безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються
посадовими особами та зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення, а
після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому законом порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, при оплатному вилученні речей реалізують.
Згідно ч. 1 ст. 296 КУпАП скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.
Відповідно до п. 11 Порядку зберігання вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення речей і документів, затвердженого постановою КМУ від 16.01.2012 № 17, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення речі і документи в установленому порядку конфіскуються, повертаються володільцеві або знищуються, а у разі вилучення речей за плату реалізуються.
Керуючись ст.ст. 221, 247, 252, 268, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя, -
постановив:
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Після набрання постановою законної сили слабоалкогольні напої, пиво, які, відповідно до квитанції про отримання на зберігання речових доказів 22 банки “Янтарь», 7 банок "Київського", 8 банок «Баварського» та 23 банки «Зіберт» - повернути власнику за належністю
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення.
Суддя :О. В. Кривенко