27.10.25 Справа №469/535/19
2/469/29/25
16 жовтня 2025 року селище Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Тавлуя В.В.,
за участю секретаря судового засідання Рогозевич С.О.,
учасники справи:
позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 - не з'явилися,
представник позивачів - адвокат Вороненко Т. М. (в режимі відеоконференції),
відповідач - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
представник відповідача - адвокат Баранов В.Л. (в режимі відеоконференції),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог
щодо предмета спору ОСОБА_6 - не з'явилася,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 30 травня 2019 року звернулися до суду з вказаним позовом, у якому просили стягнути з відповідачки на користь кожного з позивачів матеріальну шкоду у розмірі 16 303 грн., на користь позивача ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000 грн., судові витрати у розмірі 22 363,35 грн. та судовий збір в сумі 1536,80 грн., посилаючись на те, що в період з 19 по 22 грудня 2017 року з квартири, власником якої є третя особа ОСОБА_6 та у якій проживає відповідачка, текла гаряча вода в квартиру, належну позивачам, внаслідок чого належна відповідачам квартира була затоплена та завдана шкода майну, що знаходилося в квартирі.
Заявлені вимоги обґрунтували тим, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується дублікатом свідоцтва про право власності на квартиру.
Власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_6 , яка є матір'ю відповідачки ОСОБА_5 , яка постійно проживає у цій квартирі АДРЕСА_3 .
Квартира АДРЕСА_3 за вшце зазначеною адресою знаходиться поверхом вище за квартиру АДРЕСА_1 .
Самовільне перепланування відповідачем ОСОБА_5 сантехнічного обладнання, а саме, зашиття всіх труб гіпсокартоном, що не було передбачено проектом, і не бажання відповідачки впустити в свою квартиру працівників ЖК «Березань» на протязі 4-х днів для ліквідації прориву гарячої води, все це і призвело до таких тяжких наслідків.
З 19 по 22 грудня з квартири відповідачки текла гаряча вода і їх квартиру було затоплено. Згідно з актом комісії КП "Березань " №260 від 29.12.2017 року, причиною затоплення квартири АДРЕСА_1 був прорив гарячої води в квартирі відповідача, яка не давала працівникам КП "Березань" своєчасно ліквідувати прорив гарячої води у її квартирі.
В результаті залиття відповідачкою гарячою водою належної їм на праві власності квартири їм завдано майнову шкоду:
- пошкоджено підлогове покриття (паркет);
- залито стіни квартири;
- пошкоджено: електричну проводку, двері, шпалери, вікно в кімнаті. В коридорі залиті та пошкоджені шпалери. В ванній кімнаті впала кафельна плитка та затоплені речі.
Унаслідок залиття відповідачкою належної їм квартири квартира потребує поточного ремонту, оскільки мешкати в ній стало неможливо.
Згідно висновку №125-025 судової будівельно-технічної експертизи вартість проведення ремонту квартири АДРЕСА_1 по ліквідації заливу з квартири АДРЕСА_2 становить 65213 грн.
Крім того, з висновку судової будівельно-технічної експертизи №125-025 від 28.03.2019 року вбачається те, що :
1. На момент дослідження, при обстеженні, у окремих приміщеннях квартири АДРЕСА_1 , а саме; 1-Житлова кімната пл.17,3 кв.м.; 2-ванна пл. 3,0 кв.м.; 5- коридор пл. 9,24 кв.м.; спостерігаються дефекти, які утворилися на поверхні стель, стін та підлозі внаслідок залиття гарячою водою. Вказані пошкодження обробних покриттів, є порушенням ДСТУ-Н Б А.3.1 - 23:2013 та ДБН В.2.6 - 161 : 2010 і відносяться до тих дефектів конструктивних елементів, які могли утворитися в результаті їх залиття.
Досліджуючи надані матеріали, а саме Акт №260 від 29.12.2017 p., встановлено: " ... В наслідок огляду вище розташованого житлового приміщення АДРЕСА_2 встановлений порив гарячої води ..." Встановити наявне місце пориву трубопроводів гарячої води в приміщені квартири АДРЕСА_3 не надається можливим, в зв'язку з відсутністю доступу експерту до квартири АДРЕСА_3 для дослідження.
2. Вартість ремонтно - будівельних робіт заподіяної матеріальної шкоди квартирі АДРЕСА_1 , внаслідок залиття з квартири АДРЕСА_3 , що мало місце з 19 по 22 грудня 2017 року, в яких є дефекти, які утворилися в результаті заливу гарячою водою, в нині чинних цінах, складає - 65 213 грн.
У зв'язку з цим, зазначали, що факт завданому їхньому майну шкоди підтверджується даними Акту комісії КП "Березань" та висновком судової будівельно - технічної експертизи №0125-025.
Позивачі вважають, що відповідачкою порушено положення ч.2 ст.383 Цивільного кодексу України, згідно з якими власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт у квартирі за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку, п.1.4.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, і затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.05 року №76, згідно яких перепланування житлових приміщень, що погіршує умови експлуатації та проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі не допускається та п.4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою КМУ від 08.10.92 р. № 572, за якими переобладнання й перепланування житлового будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, проводиться з дозволу виконавчого комітету місцевої влади, якого відповідачка не отримувала.
Відповідач добровільно відшкодувати завдану шкоду не бажає попри неодноразові звернення позивача ОСОБА_1 .
З 2016 року по теперішній час позивач ОСОБА_1 винаймає житло та проживає в Лондоні, і коли йому по телефону повідомили, що їхня квартира залита він змушений був добиратися з Лондона до смт.Березанка Миколаївської області.
Розмір завданої відповідачем ОСОБА_1 матеріальної шкоди становить: 65 739,25 грн. ( 65213 грн. витрати на ремонт + 526,25 грн. на купівлю ліків).
Судові витрати, які поніс позивач ОСОБА_1 складають 22363,35 грн: (2500 грн. сплачено проектанту за складання кошторису, 5600 грн. - за проведення судової будівельно-технічної експертизи + 5357 грн. витрати на дорогу з Лондона до смт. Березанка Миколаївської області + розходи на дорогу з смт.Березанки Миколаївської області до Лондона 3906,35 грн. + 5 000 грн. - на оплату послуг адвоката).
Крім того, неправомірними діями відповідача позивачу ОСОБА_1 завдано моральної шкоди, яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації, погіршенням стану мого здоров'я: гіпертонічний криз та язви шлунку.
Факт нанесення відповідачем моральної шкоди позивачу ОСОБА_1 підтверджується довідкою лікаря Березанської районної медичної допомоги про різке погіршення його здоров'я в період, коли він приїхав з Лондона і побачив їхню квартиру, залитою гарячою водою.
Розмір відшкодування за завдану йому відповідачем моральної шкоди позивач ОСОБА_1 оцінив у розмірі 10 000 грн.
Загальна сума відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 складає 48666,60 грн; на користь ОСОБА_2 складає 16 303 грн., на користь ОСОБА_3 складає 16 303 грн., на користь ОСОБА_4 складає 16 303 грн.
Посилаючись на наведені обставини позивачі просили задовольнити позов.
Ухвалою суду від 31 липня 2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного провадження (Т.1, а.с.140).
Ухвалою судді Березанського суду Миколаївської області від 19 січня 2021 року задоволено самовідвід головуючого судді, матеріали справи ухвалено передати до канцелярії суду для повторного розподілу (Т.1, а.с.238).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Березанського районного суду Миколаївської області від 19 січня 2021 року головуючим суддею у даній справі визначено суддю Тавлуя В. В. (Т.1, а.с.242).
Ухвалою Березанського суду Миколаївської області від 29 червня 2021 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_5 адвоката Баранова В.Л. про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, постановлено продовжити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (Т.2, а.с.54).
11 листопада 2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (Т.2, а.с.95-96).
У надісланих суду письмових поясненнях від 12.03.2025 року (Т.3, а.с.44-46) представник відповідачки ОСОБА_5 - адвокат Баранов В. Л. зазначав, що позовні вимоги позивачів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири, не підлягають задоволенню.
В обґрунтування своїх заперечень проти позову представник відповідачки посилався на відсутність доказів завдання шкоди майну позивача, на відсутність вини відповідача, на неналежне утримання і догляд за помешканням, на безпідставність вимоги відшкодування моральної шкоди, на безпідставність зазначених до відшкодування сум та необгрунтованість судових витрат.
Стосовно відсутності вини відповідачки у залитті квартири позивачів представник відповідачки зазначав, що твердження позивачів про те, що у відповідача протягом 4-х днів - з 19 по 22 грудня 2017 року текла гаряча вода, що на їх думку, сталося внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_5 вимог ч.2 ст.383 ЦК України щодо проведення ремонту без порушення санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку, п.1.4.4. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій щодо перепланування житлових приміщень, яке погіршує умови експлуатації та проживання інших громадян у будинку та п.4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями щодо отримання дозволу виконкому місцевої влади на перепланування і переобладнання квартири, що, на їх думку, підтверджується Актом №260 від 29.12.2017 року обстеження квартири АДРЕСА_1 , спростовуються наступними фактами.
Так, Головний інженер КП «Березань» ОСОБА_7 , який був вказаний як член комісії, що проводила обстеження кв. АДРЕСА_4 , у письмовій відповіді на офіційне звернення ОСОБА_5 (вих. № 51 від 13 квітня 2018 р.) повідомив, що по-перше, директор КП «Березань» Заїка Г.В. в обстеженні квартири позивача участі не брав, оскільки знаходився у цей час у м. Миколаєві, де вирішував виробничі питання.
Крім того, обстеження квартири АДРЕСА_3 цього будинку не проводилось, працівники КП «Березань» до ОСОБА_5 з проханням надати доступ до кв. АДРЕСА_3 для обстеження навіть не звертались, а сам Акт №260 від 29.12.2017 року не відповідає формі акта, який має бути складений у разі затоплення квартири, оскільки форма такого акту про залиття встановлена у Додатку № 4 до пункту 2.3.6. Правил утримання.
За таких обставин зазначений акт, який до того ж, складений особисто позивачем ОСОБА_1 , на думку представника відповідачки, не може мати юридичної сили і бути доказом наявності вини ОСОБА_5 в залитті квартири.
Стосовно неналежного утримання і догляду за помешканням представник відповідачки зазначав, що протягом 23 років експлуатації будинку АДРЕСА_5 належне технічне обслуговування будинку і його внутрішньо-будинкових інженерно-технічних мереж не здійснювалось ніким, а що стосується квартири АДРЕСА_4 , то за нею не було ніякого догляду і обслуговування взагалі, що і стало за всіма ознаками причиною аварії у системі опалення або водопостачання цієї квартири.
Щодо безпідставності вимоги відшкодування моральної шкоди, представник відповідачки зазначав про те, що позивач повідомив суд тільки про свої негативні емоції та переживання.
Однак, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 проживає у місті Лондоні, без пояснень або будь-яких підтверджень залишились твердження позивача: про неможливість користування майном; про порушення звичного способу життя, про необхідність докладання додаткових зусиль для нормалізації свого життя та про погіршення стану здоров'я.
Вважає, що з огляду на приписи п.4 постанови Пленуму Верховного Суду №4 від 31.03.1995 р.«Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», підстави вважати відповідача ОСОБА_5 винною у завданні моральної шкоди позивачу відсутні.
Щодо безпідставності зазначених до відшкодування сум та необгрунтованості судових витрат представник відповідачки зазначав, що необґрунтованість вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди проявляється у тому, що позивач заявляє про загальний розмір суми відшкодування - 78 929,25 грн., а просить відшкодувати 61 072,25 грн. (матеріальна і моральна шкода).
Разом з тим, ОСОБА_8 акт на ремонт квартири ніким не затверджений, і в ньому не вказано про яке помешкання в ньому йдеться.
Крім того, кошторисний розрахунок ремонтних робіт у квартирі теж ніким не перевірений, не затверджений, а тому не є документом, який може засвідчити реальні збитки замовника ремонтних робіт.
Розрахунок витрат на поїздки позивача з місця його постійного проживання в Лондоні на Батьківщину до Березанки, на думку представника відповідачки, не підлягає компенсації, оскільки не має ніякого відношення до предмету позову - відшкодування завданих збитків.
Заявлені позивачем судові витрати по справі в сумі 20 763,35 грн. представник відповідачки вважає необґрунтованими і непідтвердженими відповідно вимог ст.ст. 37 і 38 ЦПК України (Т.3, а.с.44-46).
У судове засідання позивачі не з'явилися. Про місце, дату і час судового засідання повідомлялися неодноразово у встановленому порядку.
Представник позивачів адвокат Вороненко Т.М. позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Просила задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_5 у судовому засіданні позов не визнала. Пояснювала суду, що ніякого відношення до залиття водою квартири позивачів вона не має.
У квартирі, у якій вона проживає, прориву води не було. Перешкод в огляді її квартири з метою з'ясування обставин залиття водою квартири позивачів, вона нікому не чинила.
Вважає, що вказаний позов заявлений позивачем ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що у нього з нею не приязні відносини, і він бажає її помститися.
У задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.
Представник відповідачки адвокат Баранов В. Л. у судовому засіданні просив суд у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі з підстав, викладених у його письмових поясненнях, які він направив суду.
Вважає наявність прориву гарячої води у квартирі, у якій проживає відповідачка, і внаслідок якого мало місце залиття водою квартири позивачів, недоведеним.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилася. Про місце, дату і час судового засідання повідомлялася неодноразово у встановленому порядку.
Заслухавши пояснення сторін у справі, їх представників, допитавши свідків та дослідивши письмові докази суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, в обґрунтування позову позивачі посилаються на те, що їм завдана матеріальна шкода у сумі 65213 грн., у зв'язку з затопленням належної їм квартири АДРЕСА_1 .
Безпосередньою причиною затоплення їхньої квартири АДРЕСА_4 був прорив гарячої води в квартирі відповідача, яка не давала працівникам КП "Березань" своєчасно ліквідувати прорив гарячої води у її квартирі, що підтверджується Актом комісії КП "Березань " №260 від 29.12.2017 року.
За твердженнями позивачів, шкода, яка завдана їхньому майну, у зазначеному розмірі, спричинена діями відповідачки, яка проживає поверхом вище над їхньою квартирою у квартирі АДРЕСА_3 , яка самовільне перепланувала сантехнічне обладнання, а саме, зашила всі труби гіпсокартоном, що не було передбачено проектом, і не бажала впустити в свою квартиру працівників ЖК «Березань» на протязі 4-х днів для ліквідації прориву гарячої води, що призвело до такого наслідку.
Вирішуючи питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі є власниками квартири АДРЕСА_1 на праві приватної часткової власності у розмірі частки кожен, що підтверджується, зокрема копією Дубліката Свідоцтва про право власності на житло від 11.02.1998 року (Т.1, а.с.23).
Заперечення представника відповідачки у цій частині щодо непідтвердження права власності відповідачів суд не приймає до уваги, оскільки вони стосуються питань формального характеру, не заперечуються іншими учасниками справи, і вбачаються з сукупності інших доказів у справі (Т.1, а.с.24-28).
Таким чином, суд вважає право власності позивачів на квартиру АДРЕСА_1 встановленим у судовому засіданні.
Факт постійного проживання відповідачки у квартирі АДРЕСА_2 , у якій за твердженням позивачів стався прорив гарячої води, внаслідок чого було пошкоджено належне їм майно, підтверджується даними Акта про проживання від 11.04.2019 року (Т.1, а.с.32), не заперечується самою відповідачкою ОСОБА_5 та іншими учасниками справи.
За даними Акта №260 обстеження житлового приміщення №9 за адресою: АДРЕСА_6 від 27 грудня 2017 року в результаті огляду на місці встановлено, що з 19 по 22 грудня 2017 року у квартирі АДРЕСА_1 пошкоджено підлогове покриття (паркет), залито стіни квартири, пошкоджено електричну проводку, двері, шпалери, вікно у кімнаті. В коридорі залиті та пошкоджені шпалери. У ванній кімнаті впала кафельна плитка та затоплено речі.
В результаті огляду житлового приміщення АДРЕСА_2 , розташованого вище, встановлено прорив гарячої води.
Ремонт має бути здійснений за рахунок ОСОБА_5 .
На момент складання акту власник квартири ОСОБА_5 була відсутня (Т.1, а.с.34).
За даними Висновку №125-025 судової будівельно-технічної експертизи по адвокатському запиту вих. №1906 від 11.03.2019 року представника позивача ОСОБА_9 , складеного 28.03.2019 року експертом Лесків С. А. на момент дослідження, при обстеженні, у окремих приміщеннях квартири І АДРЕСА_1 , а саме: 1- житлова кімната пл. 17,3 кв.м; -2-ванна пл.3,0 кв.м; -5-коридор пл. 9,24 кв.м; спостерігаються дефекти, які утворилися на поверхні стель, стін та підлозі внаслідок залиття гарячою водою.
Вказані пошкодження обробних покриттів, є порушенням ДСТУ-Н Б А.3.1- 23:2013 та ДБН В.2.6-161:2010 і відносяться до тих дефектів конструктивних елементів, які могли утворитися в результаті їх залиття.
Досліджуючи надані матеріали, а саме Акт №260 від 29.12.2017 р., встановлено:
«...В наслідок огляду вище розташованого житлового приміщення АДРЕСА_2 встановлений порив гарячої води ...»
Встановити наявне місце пориву трубопроводів гарячої води в приміщені квартири АДРЕСА_3 не надається можливим, в зв'язку з відсутністю доступу експерту до квартири АДРЕСА_3 для дослідження.
Вартість ремонтно - будівельних робіт заподіяної матеріальної шкоди квартирі АДРЕСА_1 внаслідок залиття з квартири АДРЕСА_3 , що мало місце з 19 по 22 грудня 2017 р., в яких є дефекти, які утворилися в результаті заливу гарячою водою, в нині чинних цінах, складає - 65213 грн. (Т.1, а.с.64-70).
Заслухана у судовому засіданні експерт ОСОБА_10 , яка надавала суду роз'яснення щодо свого висновку, підтвердила суду наявність дефектів та пошкоджень, які утворилися на поверхні стель, стін та підлозі квартири АДРЕСА_1 , які вона виклала у складеному неї Висновку №125-025 від 28.03.2019 року, а також підтвердила вартість ремонтно-будівельних робіт заподіяної матеріальної шкоди, що становить 65213 грн.
При цьому пояснила суду, що у квартирі ОСОБА_5 вона не була, так як її не було дома. Звідки текла вода, вона не знає. Головним для неї питанням при наданні висновку було визначення розміру шкоди.
Її посилання у висновку на те, що матеріальна шкода квартирі АДРЕСА_1 , була внаслідок залиття з квартири АДРЕСА_3 , що мало місце з 19 по 22 грудня 2017 р., експерт пояснила тим, що такі дані нею були взяті з Акту №260 від 29.12.2017 року, який її було надано на дослідження.
Власних висновків щодо причин залиття квартири АДРЕСА_4 вона не робила.
Допитані у судовому засіданні під присягою свідки, які були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань суду, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .
Так, свідок ОСОБА_7 пояснював суду, що ОСОБА_1 повідомив його про те, що його квартиру затопили та запросив зайти у його квартиру. У квартирі він побачив, мокрі стіни, підлога та шпалери були мокрі. У квартирі ОСОБА_5 він не був, Акт №260 від 29.12.2017 р. він підписував, але не читав. Зазначений Акт для підпису йому надав сам ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_11 пояснював суду, що він точно не пам'ятає коли, до нього зателефонувала ОСОБА_16 і повідомила його, що у кутку картири у неї щось, мокре. Вона подумала, шо лопнула труба в опаленні. Вони вскрили труби, але там все було у порядку. Потім вони пішли до квартири ОСОБА_1 , і оскільки його квартира була зачинена, вони взяли ключі від його квартири, які були у ОСОБА_17 , і відчинили зазначену квартиру. Там вони побачили сліди залиття квартири водою. Залиття було значним. Однак, місце витоку води у квартирі вони не виявили.
Після цього він, ОСОБА_16 та ще одна дівчина, ім'я якої він зараз не пам'ятає, разом піднялися до квартири ОСОБА_5 , яка знаходиться вище, але у неї у квартирі було сухо, всі труби були нормальні. Після цього вони пішли до іншої квартири, але місце протікання води вони так і не виявили.
Свідок ОСОБА_13 пояснював суду, що він проживає на першому поверсі, у якому проживають позивачі та відповідачка.
Квартиру ОСОБА_1 він оглядав разом з ОСОБА_16 . Квартиру йому відкрив ОСОБА_18 . Там було все у воді, стіни. У квартирі ОСОБА_5 він не був. Вважає, що вода пішла зверху з квартири ОСОБА_5 .
В квартирі ОСОБА_1 ніхто не проживає. В момент залиття квартири ОСОБА_1 не було.
Свідок ОСОБА_14 показав суду, що ОСОБА_1 запросив його підписати акт, так як він був депутатом селищної ради, але це було не одразу після затоплення, так як вода висохла. Коли він зайшов до квартири, то побачив, що квартира раніше була затопленою. Звідки могла текти вода він не знає. Як будівельник за фахом вважає, що зі стелі вода текти не могла, а могла потекти по опаленню. На його думку потекло по стояку, де труби. Це могло бути також з п'ятого поверху. Сто відсотків стверджувати, що вода протекла саме з квартири ОСОБА_5 немає підстав, бо вода могла текти звідки завгодно.
Свідок ОСОБА_15 пояснювала суду, що вона, як депутат селищної ради була запрошена для огляду в будинок, де знаходяться квартири сторін у справі. З нею був ще представник комунгоспу, ім'я якого вона не пам'ятає. Під час огляду кімнат у квартирі ОСОБА_5 ніяких слідів затоплення не було. Все було сухо, ніяких слідів прориву вона не бачила. Труби опалення знаходилися біля стіни.
Свідок ОСОБА_12 показала суду, що вона проживає на другому поверсі квартири, де знаходяться квартири сторін у справі, і десь перед новим роком, у неї у квартирі біля вікна почала текти вода, точної дати, коли це було вона не пам'ятає. Вона подумала, що у неї прорвала труба, і викликала майстра. Він перевірив труби у її квартирі, але все виявилося у порядку. З'ясувалося, що вода витікає з квартири ОСОБА_1 . Вона зателефонувала ОСОБА_19 , він прийшов. Піднялися на третій поверх і зайшли до квартири ОСОБА_1 . Там все було залито водою. Потім піднялися на четвертий поверх до квартири ОСОБА_5 . Вона їх у квартиру не впустила. Туди зайшов свідок ОСОБА_11 на кухню та повідомив, що на кухні сухо.
Наступного дня їй зателефонувала ОСОБА_5 та повідомила, що потекло у неї під шафою, і що вона їй усе відшкодує.
Допитана у судовому засіданні як свідок відповідачка ОСОБА_5 , за власним бажанням, показала суду, що квартиру ОСОБА_1 вона не заливала. Звідки текла вода, вона не знає.
Факт повідомлення нею свідка ОСОБА_12 про те, що потекло у неї під шафою, і що вона їй усе відшкодує, ОСОБА_5 заперечила. Вважає, що свідок її не вірно зрозуміла чи забула, бо у дійсності вона їй казала, що у випадку, якщо виявиться, що витік води був з її квартири, вона їй все відшкодує.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову суд виходить з наступного.
Згідно положень ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до п.1 ч.2 1 ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За змістом ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1 ст.1166 ЦК України).
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України).
Відповідно до положень ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
За приписами ч.1 ст.1167 ЦК України, якою визначено підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, в обґрунтування позову позивачі посилаються на те, що їм завдана матеріальна шкода у сумі 65213 грн., у зв'язку з затопленням належної їм квартири АДРЕСА_1 .
Безпосередньою причиною затоплення їхньої квартири АДРЕСА_4 був прорив гарячої води в квартирі відповідача, що підтверджується Актом комісії КП "Березань" №260 від 29.12.2017 року.
За твердженнями позивачів, шкода, яка завдана їхньому майну, у зазначеному розмірі, спричинена діями відповідачки, яка проживає поверхом вище над їхньою квартирою у квартирі АДРЕСА_3 , яка самовільне перепланувала сантехнічне обладнання, а саме, зашила всі труби гіпсокартоном, що не було передбачено проектом, і не бажала впустити в свою квартиру працівників ЖК «Березань» на протязі 4-х днів для ліквідації прориву гарячої води, що призвело до такого наслідку.
За змістом ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.2 ст.89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За приписами ч.3 ст.89 ЦПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши досліджені у справі докази суд вважає, що факт завдання шкоди майну позивачів підтверджена у судовому засіданні даним Акта №260 обстеження житлового приміщення №9 за адресою: АДРЕСА_6 від 27 грудня 2017 року даним Висновку №125-025 від 28.03.2019 року, показаннями свідків та не заперечується відповідачкою та її представником.
Разом з тим, обставини прориву гарячої води в квартирі відповідачки, перешкоджання відповідачкою працівникам ЖК «Березань» у ліквідації прориву гарячої води на протязі 4-х днів шляхом їх не допуску у свою квартиру та самовільне перепланувала сантехнічного обладнання, а саме, зашиття всіх труб гіпсокартоном, що не було передбачено проектом, на думку суду, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні і не доведені позивачами.
Так, дані Акта №260 обстеження житлового приміщення №9 за адресою: АДРЕСА_6 від 27 грудня 2017 року у цій частині судом не можуть взяті до уваги, оскільки не підтверджені показаннями допитаних судом свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та показанням відповідачки ОСОБА_5 , допитаною у якості свідка.
До того ж, відомості, зазначені у Акті №260 від 27 грудня 2017 року в частині того, що в результаті огляду житлового приміщення АДРЕСА_2 , розташованого вище, встановлено прорив гарячої води суперечать іншим даним зазначеного акта, а саме, що на момент складання акту власник квартири ОСОБА_5 була відсутня (Т.1, а.с.34).
Крім того, такі дані прямо суперечать показанням свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_15 , які безпосередньо оглядали квартиру відповідачки ОСОБА_5 на предмет виявлення прориву води, у день коли було виявлено затоплення у квартирі позивачів, і повідомили суду, що у квартирі відповідачки все було сухо, витоку води не було виявлено.
Показання свідка ОСОБА_11 стосовно того, що у квартирі ОСОБА_5 не було виявлено слідів прориву води також підтверджується показаннями свідка ОСОБА_12 , яка показала суду, що даний свідок заходив у квартиру відповідачки, і повідомив її, що витоку води ним виявлено не було.
Таким чином, суд вважає вказаний доказ у цій частині недостовірним, а тому не приймає до уваги.
Дані Висновку №125-025 судової-будівельно-технічної експертизи від 28.03.2019 року, виконаної експертом ОСОБА_10 , де зазначено, що встановити наявне місце пориву трубопроводів гарячої води в приміщені квартири АДРЕСА_3 не надається можливим, в зв'язку з відсутністю доступу експерту до квартири АДРЕСА_3 , для дослідження також не можуть взяті судом до уваги, оскільки з роз'яснень експерта, які вона надала у судовому засіданні вбачається, що такі дані нею були взяті з Акту №260 від 29.12.2017 року, який їй було надано на дослідження. Власних висновків щодо причин залиття квартири АДРЕСА_4 вона не робила.
Тобто, дані Висновку №125-025 судової-будівельно-технічної експертизи від 28.03.2019 року у цій частині даних, є похідним від даних Акта №260 від 27 грудня 2017 року, які суд визнав недостовірним, а тому не заслуговують на увагу.
Показання свідка ОСОБА_12 в частині того, що їй зателефонувала ОСОБА_5 та повідомила, що потекло у неї під шафою, і що вона їй усе відшкодує, суд також не враховує при ухваленні рішення по суті спору, оскільки її показання у цій частині основані не на безпосередньому сприйнятті даних обставин, а на словах іншої особи - відповідачки ОСОБА_5 , яка будучи допитаною у якості свідка заперечила такі обставини, пояснивши суду, що свідок її не вірно зрозуміла чи забула, бо у дійсності вона їй казала те, що у випадку, якщо виявиться, що витік води був з її квартири, вона їй все відшкодує.
Крім того, такі показання свідка ОСОБА_12 суперечать показанням інших свідків, які були у квартирі відповідачки і не виявили слідів прориву води, а також на думку суду, є явно недостатніми для підтвердження підстав позову.
За змістом ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи положення ч.6 ст.81 ЦПК України відповідно до якої доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов висновку, що позивачами згідно з положеннями ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України не доведено обставини прориву гарячої води в квартирі відповідачки, перешкоджання відповідачкою працівникам ЖК «Березань» у ліквідації прориву гарячої води на протязі 4-х днів шляхом їх не допуску у свою квартиру та самовільне перепланувала сантехнічного обладнання, а саме, зашиття всіх труби гіпсокартоном, що не було передбачено проектом, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог.
Оскільки судом не встановлено, що шкода, завдана майну позивачів була спричинена будь-якими діями (бездіяльністю) саме відповідачки, суд вважає, що положення ч.1 ст.1166 ЦК України за якими майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, не підлягають застосуванню у даній справі.
Тобто, судом не встановлено деліктної поведінки відповідачки, як підстави для застосування зазначеної правової норми.
У зв'язку з цим, правові підстави для стягнення з відповідачки на користь позивачів матеріальної шкоди у заявленому до стягнення розмірі, відсутні.
Також відсутні правові підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача ОСОБА_1 10 000 грн. моральної шкоди відповідно до положень ч.1 ст.1167 ЦК України, оскільки згідно положень ч.1 ст.23 ЦК України право на відшкодування моральної шкоди особа має, якщо шкода завдана внаслідок порушення її прав.
Таким чином, оскільки позивачем ОСОБА_1 не доведено, що відповідачка ОСОБА_5 порушила його права, моральна шкода, яку він визначив у розмірі 10 000 грн., стягненню з відповідачки на його користь не підлягає.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.12, 13, 258, 259, 263-265, ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 27 жовтня 2025 року.
Суддя: