Справа № 459/489/25
Провадження № 1-кп/459/31/2025
27 жовтня 2025 року Шептицький міський суд Львівської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шептицький кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141150000015 від 07.01.2025 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Червоноград Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, востаннє вироком Жовківського районного суду Львівської області від 14.12.2020 року за ч.1 ст.115 КК України до 8 років позбавлення волі, вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 04.10.2021 року до 8 років 1 місяця позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,-
ОСОБА_4 , будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за насильство в сім'ї, зокрема рішеннями Червоноградського міського суду Львівської області від 04.06.2024 року, 28.10.2024 року, 20.11.2024 року, 17.12.2024 року за ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 КУпАП України, після вчинення яких, на шлях виправлення не став.
Так, ОСОБА_4 , 03.01.2025 близько 05 години 00 хвилин, перебуваючи у квартирі в якій зареєстрований та проживає спільно з матір'ю - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, фізичну перевагу, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, на ґрунті особистих неприязних відносин, маючи прямий умисел спрямований на систематичне вчинення домашнього насильства, спровокував словесний конфлікт, в ході якого ображав словами нецензурної лайки свою матір, чим принижував гідність останньої, погрожував їй фізичною розправою. Такими діями ОСОБА_7 завдав ОСОБА_6 психологічних страждань, на підставі яких у останньої погіршилася якість життя.
Вказаними неправомірними діями ОСОБА_4 заподіяв своїй матері ОСОБА_6 систематичних психологічних страждань, що завдали шкоди її психологічному здоров'ю і призвели до погіршення якості життя.
За згодою сторін, згідно ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження всіх доказів, зібраних у ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних на особу обвинуваченого.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, пояснив, що 03.01.2025 близько 05 години 00 хвилин, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , ображав словами нецензурної лайки свою матір ОСОБА_6 .
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просив врахувати позицію свого підзахисного, який вину визнав, розкаявся.
Потерпіла ОСОБА_6 подала письмову заяву про розгляд справи у її відсутності.
Даючи оцінку показанням обвинуваченого в судовому засіданні, суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об'єктивно і повно відображають обстановку і обставини вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, підстав для самообмови судом не встановлено.
Допитавши обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження в частині, що характеризують особу обвинуваченого, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю, дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ст.126-1 КК України як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Згідно з ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Згідно із ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до нетяжких злочинів.
До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить рецедив злочинів.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд відносить щире каяття.
Разом з тим, суд враховує і особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який в судовому засіданні визнав вину повністю, є особою середнього віку, не одружений, на обліку у лікарів психіатра не перебуває, однак перебуває на обліку з приводу наркотичної залежності, відомості про надходження скарг від сусідів по місцю його проживання відсутні, раніше притягався до кримінальної відповідальності, також неодноразове притягнення раніше до адміністративної відповідальності,інформацію про те, що він не працевлаштований та суспільно корисною працею не займається. Відтак, суд вважає, що для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, йому слід призначити покарання у виді пробаційного нагляду.
Окрім цього, керуючись вимогами ст.91-1 КК України, вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід, передбачений п.1 ч.1 ст.91-1 КК України, а саме заборона ОСОБА_4 перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства.
Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.
Строк дії запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_4 сплив, клопотань прокурора про обрання такого не поступало.
Витрати, пов'язані із залученням експерта - відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов не пред'явлений.
Керуючись ст.ст. 349,368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати винним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 (один) рік.
Згідно ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України направити ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників строком на один місяць.
Контроль за поведінкою ОСОБА_4 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.
Строк відбування покарання у виді пробаційного нагляду рахувати з дня постановки ОСОБА_4 на облік уповноваженим органом з питань пробації
Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий: ОСОБА_1