462/7618/25
1-кп/465/1271/25
підготовчого судового засідання
20.10.2025 м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисниці ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Львові питання про призначення кримінального провадження до судового розгляду, клопотання прокурорки Франківської окружної прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч. 1 ст.317 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 ч. 1 ст.308, КК України,-
встановив:
В провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141390000747 від 14.06.2025 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.317 ч.2 ст.307 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.317 ч.2 ст.307 КК України.
Прокурорка Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_8 звернулася до суду з клопотанням про продовження обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, аргументуючи свої вимоги тим, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, що повністю виправдовують продовження терміну дії обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою. Окрім цього, вказує, що наявні докази свідчать про об'єктивний зв'язок обвинувачених із вчиненням даного кримінального правопорушення; у разі визнання винуватим загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. Враховуючи вищевикладене, просила клопотання задоволити.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив такі задоволити. Щодо клопотання захисників про зміну запобіжного заходу вказав, що таке є необгрнутованим, більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених, а відтак просив у задоволенні такого відмовити.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурорки, просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт та вказав, що визначений слідчим суддею розмір застави є непосильним для нього.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурорки, просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт та вказав, що визначений слідчим суддею розмір застави є непосильним для нього.
Захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 частково заперечив щодо задоволення клопотання прокурорки, просив змінити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Просив також у разі обрання судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити мінімальний розмір застави, оскільки визначений ухвалою слідчого судді розмір застави є непосильним для обвинуваченого.
Захисниця ОСОБА_7 - адвокатка ОСОБА_4 частково заперечила щодо задоволення клопотання прокурорки, просила змінити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Просила також визначити мінімальний розмір застави, оскільки визначений ухвалою слідчого судді розмір застави є непосильним для обвинуваченого.
Розглянувши клопотання прокурорки заслухавши думку учасників справи, на які вони поклилаються, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 28.08.2025 (462/4292/25; 1-кс/462/1534/25) застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів - до 26.10.2025; визначено ОСОБА_7 заставу в розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 211960 грн.
Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 28.08.2025 (462/4292/25; 1-кс/462/1535/25) застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів - до 26.10.2025; визначено ОСОБА_6 заставу в розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 211960 грн.
Відповідно до положень ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно зі ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а згідно ч.3 ст.199 КПК України також і те, що заявлені ризики не зменшилися.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При розгляді клопотання суд оцінює в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі, тяжкість кримінального правопорушення, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого, суворість можливого покарання, яке загрожує обвинуваченим у разі визнання винуватим, стан здоров'я обвинувачених, які свідчать про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході не відпала; наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Як встановлено судом, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, санкція статті якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років та за ч. 1 ст. 317 КК України, санкція статті якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від від трьох до п'яти років.
Як встановлено судом, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, санкція статті якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років та за ч. 1 ст. 308 КК України, санкція статті якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від від трьох до шести років.
З огляду на встановлені обставини при розгляді клопотання, суд вважає, що прокуроркою доведено наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, щодо можливості ухилення обвинувачених від суду, незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні та можливості вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначені ризики не зменшилися.
У своєму рішенні у справі "W проти Швейцарії" від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим, у разі визнання їх винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, не є єдиним критерієм, який враховується при прийнятті рішення про необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Оцінюючи можливість впливу на свідків у даному , суд виходить із того, що суд може обгрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які були отримані безпосередньо під час судового засідання або отриманих у порядку ст.225 КПК України. За таких обставин ризик вливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду.
Крім цього, обвинувачені при зміні запобіжного заходу на більш м'який, ніж тримання під вартою, зможуть продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин.
Тому з урахуванням цих обставин, в сукупності із тяжкістю злочинів, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , слід вважати доведеною прокуроркою наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з огляду на вищенаведене, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто, застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в тому числі і цілодобового домашнього арешту, про зміну на який просили захисники, на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.
У ході судового розгляду з'ясовано, що вік та стан здоров'я обвинувачених дозволяє застосування до них запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Тому, оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими кримінальних правопорушень, тяжкість покарання у разі визнання винуватим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, міцність соціальних зв'язків обвинувачених, які свідчать про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході не відпала; наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не перестали існувати, а також особу обвинуваченого, вік, стан його здоров'я та стадію розгляду кримінального провадження, суд визнає обґрунтованим клопотання прокурорки та вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 днів з можливістю внесення застави в розмірі, визначеному ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 28.08.2025 року.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У разі внесення визначеного розміру застави, на обвинуваченого ОСОБА_6 слід покласти обов'язки, передбачені ст.194 КПК України: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із міста Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення визначеного розміру застави, на обвинуваченого ОСОБА_7 слід покласти обов'язки, передбачені ст.194 КПК України: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із міста Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Окрім цього, судом встановлено, що обвинувальний акт відповідає вимогам, встановленим ст.291 КПК України.
Обставин, які би перешкоджали призначення судового розгляду кримінального провадження, а також для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, немає.
Під час підготовчого судового засідання прокурорка, обвинувачені та їх захисники не заперечили щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд прийшов до висновку про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з судовим викликом учасників процесу.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 197, 199, 314, 315, 331 КПК України,суд -
постановив:
Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.317 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.308 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Франківського районного суду м. Львова на 21.11.2025 року на 14 год. 00 хв. Про день слухання справи повідомити учасників судового провадження.
Клопотання прокурорки Франківської окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_8 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 - задоволити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч. 1 ст.317 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 18.12.2025 року включно з можливістю внесення застави в розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 28.08.2025 у розмірі 70 (сімдесять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 211 960 (двісті одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят) тисяч грн. 00 коп.
Після внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок, ОСОБА_6 звільняється з-під варти в порядку, визначеному ч.4 ст.202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_6 покладаються такі обов'язки:
1) прибувати за першою вимогою до суду;
2) не відлучатися із міста Львова без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4) утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити ОСОБА_6 , що у разі невиконання покладених на нього згідно цієї ухвали обов'язків, а також, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Клопотання прокурорки Франківської окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_8 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 - задоволити.
Продовжити ОСОБА_7 у, ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч. 1 ст. 308 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 18.12.2025 року включно з можливістю внесення застави в розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 28.08.2025 у розмірі 70 (сімдесять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 211 960 (двісті одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят) тисяч грн. 00 коп.
Після внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок, ОСОБА_7 звільняється з-під варти в порядку, визначеному ч.4 ст.202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_7 покладаються такі обов'язки:
1) прибувати за першою вимогою до суду;
2) не відлучатися із міста Львова без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4) утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити ОСОБА_7 у, що у разі невиконання покладених на нього згідно цієї ухвали обов'язків, а також, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику Державної установи "Львівська установа виконання покарань (№ 19)" для виконання.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 24.10.2025року.
Суддя ОСОБА_1