Справа № 458/707/25
2-др/458/5/2025
додаткова
21.10.2025 м. Турка
Турківський районний суд Львівської області в складі: головуючий - суддя Ференц Р.І., секретар судового засідання Баранишин Д.В., за участі сторін цивільного провадження:
позивач - ОСОБА_1 не прибув,
представник позивача - адвокат Качмар І.О. не прибув,
відповідач 1: приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький І.М. не прибув,
представник відповідача адвокат Кусий А.В.,
відповідач 2: товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-сировинна біржа «Галконтракт» повноважний представник не прибув,
відповідач 3: приватне підприємство «Фірма «Сомгіз» повноважний представник не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Турка Львівської області в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів стороною відповідача по справі цивільну справу за заявою представника відповідача адвоката Кусий Андрія Васильовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача 1: приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-сировинна біржа «Галконтракт», відповідача 3: приватного підприємства «Фірма «Сомгіз» про визнання недійсними земельних електронних торгів з реалізації земельної ділянки, та визнання протиправною бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича щодо незупинення реалізації на земельних електронних торгах з реалізації земельної ділянки, -
14.07.2025 року через підсистему «Електронний суд» представник позивача - адвокат Качмар І.О. подав позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача 1: приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-сировинна біржа «Галконтракт“», відповідача 3: Приватного підприємства «Фірма «Сомгіз“» про визнання недійсними земельних електронних торгів з реалізації земельної ділянки, та визнання протиправною бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича щодо незупинення реалізації на земельних електронних торгах з реалізації земельної ділянки, в якій позивач просить визнати недійсними земельні електронні торги з реалізації земельної ділянки, кадастровий номер 4625510100:01:028:0640, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1926 га для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, що продана згідно протоколу про результат земельних торгів LAE001-UA-20250324-05036; визнати протиправною бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича щодо незупинення реалізації на земельних електронних торгах з реалізації земельної ділянки, кадастровий номер 4625510100:01:028:0640, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1926 га для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, що продана згідно протоколу про результат земельних торгів LAE001-UA-20250324-05036.
Ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 11.09.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача 1: приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-сировинна біржа «Галконтракт», відповідача 3: приватного підприємства «Фірма «Сомгіз» про визнання недійсними земельних електронних торгів з реалізації земельної ділянки, та визнання протиправною бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича щодо незупинення реалізації на земельних електронних торгах з реалізації земельної ділянки - залишено без розгляду.
11.09.2025 року засобами підсистеми «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кусого Андрія Васильовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.09.2025 справу було передано на розгляд судді Ференц Р.І.
Предметом заяви є ухвалення додаткової ухвали у справі.
Ухвалою суду від 30.09.2025 року прийнято до розгляду заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кусого Андрія Васильовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача 1: приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-сировинна біржа «Галконтракт“», відповідача 3: Приватного підприємства «Фірма «Сомгіз“» про визнання недійсними земельних електронних торгів з реалізації земельної ділянки, та визнання протиправною бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича щодо незупинення реалізації на земельних електронних торгах з реалізації земельної ділянки.
Судові засідання призначено на 08.10.2025 року та 21.10.2025 року.
Сторони по справі про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином і в передбачений законом порядок, що підтверджується судовою повісткою, скерованою на їхнє ім'я, надісланими засобами потового зв'язку АТ «Укрпошта» (позивачу) та в електронні кабінети ЄСІТС (іншим учасникам справи).
В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача - адвокат Кусий А.І. заяву про стягнення судових витрат підтримав, просив задовольнити, зазначив, що сторона відповідача брала участь в засіданнях, при цьому дії позивача назвала несумлінними, у зв'язку з чим залишено позовну заяву без розгляду.
Враховуючи неявку позивача та його представника та інших учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд керується вимогами ч.1 ст.223 ЦПК України, якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно вимог ст.131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному ст.19 ЦПК України за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з п.4 ч. 8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Вимогами ст.128 ЦПК України передбачено, що відповідач викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Суд враховує те, що рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" доставлятимуться відповідно до вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, а згідно п.82 згаданих Правил Рекомендовані листи з позначкою “Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою “Судова повістка», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
Відповідно до ст. 258 ЦПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази. Відповідно до ч.3 ст.270 ЦПК України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду заяви, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судом при постановленні рішення не було вирішене питання щодо розподілу судових витрат, а саме - витрат на професійну правничу допомогу.
До відзиву до позовної зави додано договір про надання правничої допомоги , відповідно до п.3.2 якого вартість надання правової допомоги в межах надання правової допомоги у Турківському районному суді Львівської області у справі визначеній в пункті 1.1. цього договору є фіксованою, розмір якої становить 50 000,00 гривень, що сплачуються на протязі 5-ти днів з моменту отримання клієнтом рахунку. Форма оплати: готівкою та/або в безготівковому порядку шляхом переказу на банківський рахунок, вказаний Адвокатом.
Положеннями ст.59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ст.131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Згідно з ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Кожна особа, як передбачає ч.1 ст.4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частина 1 ст.15 ЦК України визначає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої ст.58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст.60 ЦПК України).
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю, ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу"., про що зазначено в ч.4 ст.62 ЦПК України.
Згідно зі ст.11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).
Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст.59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 року № 13-рп/2000, від 30.09.2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, компенсація витрат на правову допомогу у цивільних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді, при складанні процесуальних документів, наданні інших необхідних для представництва та захисту прав замовника послуг.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Таким чином, з аналізу змісту укладеного договору з врахуванням діючого законодавства, беручи на себе обов'язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію - написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов'язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов'язків клієнта. Участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні, у зв'язку з чим вчинені дії адвоката згідно умов договору є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.
Так, згідно з п.4 ч.1 ст.1 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У п.9 ч.1 ст.1 закону №5076-VI установлено, що представництво є видом адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно п.6 ч.1 ст.1 закону №5076-VI інші види правової допомоги є видами адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення
Відповідно до ст.19 закону №5076-VI видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв'язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення. Окрім цього, адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
При розгляді даної вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу правову допомогу в даній справі, судом враховано позиції Верховного Суду, що саме право на відмову у відшкодуванні витрат належить до дискреційних повноважень суду та вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи.
Суд, при вирішенні даної вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу правову допомогу в даній справі і визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації адвоката іншою стороною, виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», і у разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
При вирішенні даної вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу правову допомогу в даній справі, судом враховано те, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Порядок розподілу витрат у разі залишення справи без розгляду у справі визначено нормами статті 142 ЦПК України.
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина дев'ята статті 141 ЦПК України).
Отже, при застосуванні частини п'ятої статті 142 ЦПК України має бути встановлена наявність/відсутність саме необґрунтованих дій позивача.
ЦПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.
Поняття "необґрунтованість дій позивача" не є тотожнім таким поняттям як "зловживання правом", "неправомірність дій" або ж "встановлення того, що спір виник внаслідок необґрунтованих дій позивача".
Для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені під час розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема, чи діяв позивач недобросовісно, пред'явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується. Тобто стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, в разі залишення позову без розгляду можливе лише в випадку встановлення необґрунтованості дій позивача. Поняття «необґрунтованість дій позивача» не є тотожнім таким поняттям як «зловживання правом», «неправомірність дій» або ж «встановлення того, що спір виник внаслідок необґрунтованих дій позивача», «необґрунтовані дії позивача» не тотожні поняттю «необґрунтований позов», адже законодавець свідомо визначив саме підставу як дію позивача і яка / які є необґрунтованими, а не заяву по суті спору - позов (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 20 червня 2023 року в справі № 925/1372/21, від 11 травня 2023 року в справі № 921/811/21, від 25 квітня 2023 року в справі № 924/341/22, від 14 травня 2024 року в cправі № 916/3278/21, від 25 квітня 2024 року в справі № 903/1079/23).
Суд враховує, що практика ЄСПЛ вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» п. 43).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West AllianceLimited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п.268).
Вирішуючи подану заяву за встановлених обставин, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується звернення до суду, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи характер, обсяг і новизну виконаної представником відповідача роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, необґрунтованості дій позивача, внаслідок яких позов було залишено без розгляду, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу правову допомогу в розмірі 50 000 грн.
Приймаючи до уваги вище вказане, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-5,10,12,19,23,27,28,258-260,263,272,273,353 ЦПК України, суд -
Заяву представника відповідача адвоката Кусий Андрія Васильовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача 1: приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-сировинна біржа «Галконтракт», відповідача 3: приватного підприємства «Фірма «Сомгіз» про визнання недійсними земельних електронних торгів з реалізації земельної ділянки, та визнання протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича щодо незупинення реалізації на земельних електронних торгах з реалізації земельної ділянки - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича витрати за надання професійної правової (правничої) допомоги в розмірі 50000,00 грн.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копію ухвали направити сторонам по справі за наявними електронними або юридичними адресами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Інформацію щодо справи, що розглядається учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет веб-адреса сторінки: http://court.gov.ua.
Повна ухвала суду складена і підписана 27.10.2025 року.
Суддя Р.І. Ференц