Справа № 456/5843/24
Провадження № 2/456/1580/2025
іменем України
21 жовтня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бораковського В. М. ,
секретар судового засідання Яніцька М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» про визнання недійсним п.1.2 кредитного договору №2357 від 25.12.2023 укладеного між Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» та ОСОБА_1 в частині розміру відсоткової ставки 2.50% протягом всього строку кредитування (365 днів), -
за участю:
представника позивача Руденка К.В.
представників відповідача Працевитого Г.О., Біллериса Ю.О.-
встановив:
Стислий виклад позиції сторін.
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору представник позивача покликається на те, що 25 грудня 2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛТ Кредит" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2357. Відповідач отримав кредит у розмірі 5 000 грн, строком на 365 днів (до 24.12.2024), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «Приватбанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних). Кредитний договір був укладений в електнонному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання кредитного договору є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовазх фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, правила грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, затвердженими наказом директора ТОВ «КЛТ Кредит».
Сума кредиту по укладеному кредитному договору, перераховувалась на платіжну картку відповідача, яка була верифікована шляхом блокування певної суми коштів або іншим способом за правилами міжнародних платіжних систем. Кредитні кошти були відправлені відповідачу 25.12.2023 на платіжну картку емітовану АТ «КБ «Приватбанк».
Позивач звертає стягнення виключно на прострочені до оплати проценти за користування кредитом за період з 25.12.2023 по 14.10.2024, що нараховані відповідно до п.12 кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та графіку платежів та становить 35 227,50 грн.
У зв'язку з вищенаведеним представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» заборгованість за кредитним договором №2357 від 25.12.2023 по нарахованим та несплаченим процентам у розмірі 35 227,50 грн. за період з 25.12.2023 по 14.10.2024, що нараховані відповідно до п.1.2 кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5% річних),сплачений судовий збір у розмірі 3 028 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.
25.06.2025 представником відповідача - адвокатом Працевитим Г.О. подано до суду зустрічну позовну заяву, в обґрунтування якої покликається на те, що кредитором, ТОВ «КЛТ Кредит» не було дотримано вимоги чинного законодавства з огляду на те, що 22.11.2023 було введено законодавче регулювання розміру процентної ставки за користування кредитом. Оскільки вказаний кредитний договір укладався вже після внесення змін в законодавство, ТОВ «КЛТ Кредит» не привело вказаний договір у відповідність до вимог Закону України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим було порушено права споживача. 22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ). Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %. 8 та частину 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: - з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 - денна ставка не більше 1,5%, з 20.08.2024 - денна ставка не більше 1%. Оскільки закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023, то всі споживчі договори, що продовжують свою дію після вказаної дати застосовують відсоткові ставки в період з 24.12.2023 по 22.04.2024 в розмірі не більше 2,5% в день, та в період з 22.04.2024 по 20.08.2024 - в розмірі не більше 1,5% в день, надалі - не більше 1% в день. Враховуючи, що кредитний договір було укладено 25.12.2023, тобто після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» - зі сторонни кредитора наявні порушення вимог чинного законодавства, а вказаний пункт є нікчемним в силу положень ч. 5 ст. 8 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У звязку із зазначеним представник відповідача - адвокат Працевитий Г.О. просить визнати недійсним пункт 1.2. кредитного договору №2357 від 25.12.2023 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» та ОСОБА_1 , в частині розміру відсоткової ставки 2.50% протягом всього строку кредитування (365 днів).
Відповідачка правом на подання відзиву не скористалася.
Представник позивача - Руденко К.В. у судовому засіданні просив в задоволенні зустрічного позову відмовити та стягнути з відповідачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» заборгованість за договором № 2357 від 25.12.2023 по нарахованим та несплаченим процентам у розмірі 35227,50 грн. за період з 25.12.2023 по 14.10.2024, що нараховані відповідно до п. 1.2. кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5% річних), та судові витрати у розмірі 3028 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн. Вважає зміни у Закон України «Про споживче кредитування» від 22.11.2023, який вступив у дію з 24.12.2023 таким, що не розповсюджується на дію вказаного кредитного договору, оскільки відповідно до п. 17 перехідних положень данного Закону, діє процентна ставка 2.5%.
Представник відповідачки адвокат Біллерис Ю.О. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» як безпідставного. Зустрічний позов просив задовольнити, визнати недйсним пункт 1.2 кредитного договору № 2357 від 25.12.2023 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» та ОСОБА_1 , в частині розміру відсоткової ставки 2.50% протягом всього строку кредитування (365 днів), оскільки відповідно до ч.5, ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» від 22.11.2023, який вступив у дію з 24.12.2023, процентна ставка не може перевищувати 1%. Дана норма існувала на час укладення договору кредиту.
Заяви та клопотання учасників справи.
25.06.2025 представником відповідачки - адвокатом Працевитим Г.О. подано до суду зустрічну позовну заяву.
04.08.2025 представником відповідачки - адвокатом Біллерис Ю.О. подано до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
04.08.2025 представником відповідачки - адвокатом Біллерис Ю.О. подано до суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
05.08.2025, 10.09.2025 представником позивача - Руденко К.В. подано до суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
13.08.2025 представником відповідачки - адвокатом Працевитим Г.О. подано до суду заяву про захист прав споживачів, визнання пункту договору недійсним та зобов'язання вчинити дії.
11.09.2025 представником відповідачки - адвокатом Біллерис Ю.О. подано до суду заяву про долучення документів до матеріалів справи.
16.09.2025 представником відповідачки - адвокатом Працевитим Г.О. подано до суду додаткові пояснення по справі.
22.09.2025 представником позивача - Руденко К.В. подано до суду додаткові пояснення по справі.
21.10.2025 представником відповідачки - адвокатом Біллерис Ю.О. подано до суду додаткові пояснення по справі.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 07.08.2025 задоволено заяву представника відповідача - адвоката Біллерис Ю.О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою від 07.08.2025 задоволено заяву представника позивача - Руденко К.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, суд доходить такого висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Відповідно до кредитного договору №2357 від 25.12.2023 укладеного між ТОВ «КЛТ Кредит» та ОСОБА_1 , згідно якого сума позики - 5 000 грн., процентна ставка за користування кредитом - 2,5% від суми кредиту за кожен день (річна процентна ставкастановить 912,50%) користування кредитом. Процентна ставка позаакційна (базова) - 2,99 на день (1091,35% річних). Строком - 365 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, що підтверджується їх електронними підписами.
Згідно додатку №1, №2, №3 до кредитного договору №2357 від 25.12.2023 ОСОБА_1 ознайомилася з таблицею обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за кредитним договором, інформаційним повідомленням та підписана її електронним цифровим підписом.
Відповідно до квитанції до платіжної інструкції №711903640 від 25.12.2023 ТОВ «КЛТ Кредит» перерахувало суму у розмірі 5 000 грн. на картку НОМЕР_2 , за договором №2357 від 25.12.2023 на умовах фінансового кредиту.
Згідно з детальним розрахунком заборгованості (щоленні нарахування і погашення) за договором №2357 від 25.12.2023, заборгованість станом на 20.10.2024 складає 41 517 грн.
Як вбачається з матеріалів справи представником позивача надано витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - хронологія дій щодо укладення кредитного договору №2357 від 25.12.2023.
Відповідно до договору №16/09/2024 про надання юридичних послуг від 16.09.2024, акту приймання-передачі наданих послуг №1 до договору №16/09/2024 про надання юридичної послуг від 23.09.2024 та витягу з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №1 до договору №16/09/2024 про надання юридичної послуг від 23.09.2024, укладених між адвокатом Руденко К.В. та ТОВ «КЛТ Кредит», згідно якого, ТОВ «КЛТ Кредит» зобов'язується сплатити адвокату винагороду у розмірі 10 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №554 від 27.09.2024.
Представником відповідача - адвокатом Працевитим Г.О. долучено до матеріалів справи контррозрахунок заборгованості за договором №2357 від 25.12.2023 за обліковою ставкою НБУ.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У ч.1,3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.5, ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» від 22.11.2023, який вступив у дію з 24.12.2023, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Статтю 8 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023
Відповідно до п.17 Розділу 4, Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:
протягом перших 120 днів - 2,5 %;
протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 17 згідно із Законом №
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Судом встановлено, що між відповідачкою ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» укладено кредитний договір №2357 від 25.12.2023, відповідно до якого сума позики - 5 000 грн., процентна ставка за користування кредитом - 2,5% від суми кредиту за кожен день (річна процентна ставка становить 912,50%) користування кредитом. Процентна ставка поза акційна (базова) - 2,99 на день (1091,35% річних). Строком - 365 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних).
Відповідно до п. 1.3. періодичність платежів зі сплати процентів що відображено в Додатку №1 до Кредитного договору (далі по тексту - Графік платежів). Відповідно до п.п. 2.4.1. Кредитного договору, позичальник зобов'язується у встановлений строк (п. 1.3. Кредитного договору) повернути кредит та сплатити проценти за його користування.
Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору, нарахування процентів за Кредитним договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у пункту 1.1. Кредитного договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 8 цього Договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п'ятою Законом № 3498-IX, який набрав чинності з 24 грудня 2023 року.
Положення частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки вводяться в дію поетапно.
Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тобто до 20 серпня 2024 року включно, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22 квітня 2024 року); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року включно).
Тобто, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» не може перевищувати 1 %, починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, тобто з 21 серпня 2024 року.
Пунктом 9 частини першої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що у договорі про споживчий кредит зазначається денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов'язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3498-IX дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Тлумачення пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», доповненого згідно зі Законом №3498-IX, з урахуванням принципу розумності, зокрема мети необхідності прийняття цих змін, у поєднанні із застосуванням положень частини п'ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» свідчить про те, що протягом тимчасового перехідного періоду, тривалістю 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2, 5 % (до 22 квітня 2024 року); протягом наступних 120 днів - 1, 5 % (з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року включно), незважаючи на розмір денної процентної ставки, визначений на дату укладення договору про споживчий кредит, якщо така дата є після набрання чинності Законом № 3498-IX.
Враховуючи вищенаведені обставини та мотиви, суд приходить до висновку про те, що пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» підлягає до застосування у правовідносинах між сторонами по справі щодо стягнення процентної ставки за кредитним договором, тому позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит'підлягає до задоволення частково.
У постанові Верховного Суду від 21 вересня 2022 року в справі №381/1647/21 (провадження № 61-2539св22) також зазначено, що: «Суд апеляційної інстанції, дослідивши наданий банком розрахунок, вважав, що він є неповним, необґрунтованим, оскільки такий охоплює лише проміжок часу з 11 червня 2020 року по 01 квітня 2021 року, а тому вказаний розрахунок не може бути визнаний належним та допустимим доказом у справі. Однак суд апеляційної інстанції, у межах наданих йому ЦПК України повноважень, не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з наданим позивачем. При цьому незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови в позові у повному обсязі, оскільки суди ставили під сумнів розрахунок лише в частині періоду нарахування заборгованості. Суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву».
Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 07 червня 2023 року в справі № 234/3840/15-ц (провадження № 61-3014св22).
Враховуючи наведене, суд здійснивши самостійно розрахунок заборгованості за кредитним договором №2357 від 25.12.2023 по нарахованим та несплаченим процентам за період з 25.12.2023 по 14.10.2024, вважає, що стягненню підлягає сума процентів в розмірі 26625 грн, що складається: 14875 грн (за період з 25 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року, виходячи з процентної ставки в розмірі 2,5 %, що становить 125 грн за день) + 9000 грн (за період з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року, виходячи з процентної ставки в розмірі 1,5%, що становить 75 грн за день) + 2750 грн (за період з 20 серпня 2024 року по 14 жовтня 2024 року, виходячи з процентної ставки в розмірі 1%, що становить 50 грн за день).
Суд вважає, що представник позивача довів належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору, надання відповідачці кредиту, встановлення процентів за користування кредитом, строки повернення кредиту.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які представник позивача посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення частково в розмірі 26625 грн.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).
Задоговорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після набрання чинності Законом № 3498-IX, в тому числі строк кредитування за якими триватиме після 21.08.2024, денна процента ставка повинна розраховуватися на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання такого договору. При цьому, денна процента ставка залишається незмінною протягом усього строку кредитування за договором про споживчий кредит за умови, що до нього не вносилися зміни щодо складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчим кредитом та загального розміру кредиту). У разі внесення змін до кредитного договору в частині складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчим кредитом та загального розміру кредиту), необхідно здійснювати розрахунок денної процентної ставки з урахуванням вимог Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки, визначеного на день внесення таких змін до кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частина перша статті 203 в редакції Закону № 2756-VI від 02.12.2010 }
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Таким чином покликання позивача за зустрічним позовом на те, що пункт 1.2. кредитного договору №2357 від 25.12.2023 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» та ОСОБА_1 , в частині розміру відсоткової ставки 2.50% протягом всього строку кредитування (365 днів) є недійсним, є безпідставними та не обгрунтованими, оскільки відповідно до п.17 Розділу 4, Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» у період з 25 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року, підлягає нарахуванню процентна ставка в розмірі 2,5 %, що становить 125 грн за день.
Підсумовуючи наведене, зустрічний позов в частині вимог визнання недійсним пункту 1.2. кредитного договору №2357 від 25.12.2023 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» та ОСОБА_1 , в частині розміру відсоткової ставки 2.50% протягом всього строку кредитування (365 днів), не підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 3 028 грн.
Разом з тим, частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд звертає увагу, що до матеріалів справи надано докази, які підтверджують здійснення відповідних витрат позивачем на правову допомогу адвокату.
Таким чином, суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін, дійшов переконання, що заявлені представником позивача до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними та неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), та вважає, що обґрунтованими є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.
На підставі статей 203, 215, 207, 526, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування» та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» (ЄДРПОУ -40076206, місцезнаходження: 03035, м. Київ, площа Солом'янська, буд. 2, прим. 04)заборгованость за Кредитним договором №2357 від 25.12.2023 по нарахованим та несплаченим процентам за період з 25.12.2023 по 14.10.2024 у розмірі 26 625 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 3 028 грн. та витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 3 000 грн., а всього - 32 653 ( тридцять дві тисячі, шістсот п'ятдесят три) грн.
В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини 6 ст. 259 та частини 1 ст. 268 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на п'ять днів.
У зв'язку з оголошенням в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 24.10.2025.
Головуючий суддя В. М. Бораковський