Справа № 456/5735/25
Провадження № 1-кс/456/1217/2025
слідчого судді
24 жовтня 2025 року місто Стрий
Слідчий суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
представника Стрийського РУП ОСОБА_5 ,-
встановив:
Скаржник подав до суду скаргу в якій просить зобов'язати слідчого Стрийського РУП ГУНП у Львівській області внести відповідні відомості до ЄРДР за його письмовою заявою від 12.10.2025 про вчинення кримінального правопорушення, яка була отримана Стрийським РУП 12.10.2025 року, а саме: про вчинення кримінального правопорушення у змові групою уповноваженими/фізичними особами: Начальником ОСОБА_6 , слідчий ОСОБА_7 та старший слідчий ОСОБА_8 РУП ВП №3 (м. Сколе) в особі ГУ НП у Львівський обл., за незаконну постанову лейтенанта поліції ОСОБА_9 від 02.04.2025 року про закриття кримінального провадження № 12022142300000140 від 19.08.2022р., де не було проведено одночасні допити між потерпілим журналістом ОСОБА_10 та всіма присутніми під час нападу, побиття і пограбування, не було знайдено викрадений телефон, не проведено слідчий експеримент з поліцією, не зроблено товарознавчу експертизу викраденого телефона, не надано, не вручено, не надіслано і не ознайомлено його по сьогодні з постановою про закриття кримінального провадження від 02.04.2025року, не дає йому ознайомитись з справою як потерпілого в об'єднаному кримінальному провадженні за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 186 та ч. 2 ст. 345-1 КК України, не надає йому пам'ятку про процесуальні права і обов'язки потерпілого, жодного разу не зателефонував до нього як до потерпілого у справі, слідчий ОСОБА_7 жодного разу у своїх відповідях не згадав, що це об'єднане кримінальне провадження, що мають ознаки складу злочину передбаченого ст.ст. 364, 365, 367, 171, 396 КК України. Також просить зобов'язати уповноважених/посадових осіб Стрийського РУП відповідно до вимог ст. 60 КПК України видати йому журналісту ОСОБА_11 відповідний витяг з ЄРДР за його письмовою заявою про вчинення кримінального правопорушення від 12.10.2025 року.
В обґрунтування скарги покликається на те, що він за допомогою електронної пошти подав письмову заяву від 12.10.2025 до Стрийського РУП виключно у порядку статті 214 КПК України. Всі обставини по факту скоєного кримінального злочину, ним детально були викладені у вказаній заяві.
12.10.2025 року ані 13.10.2025 року він жодного повідомлення та телефонного дзвінка від слідчого чи Стрийського РУП, шодо розгляду його письмової заяви не отримав, слідчий, прокурор не виконав вимоги статті 214 Кримінального процесуального кодексу України - не вніс відповідні відомості до ЄРДР, впродовж 24-х годин та заява розглядається відповідно до ЗУ «Про звернення громадян».
Слідчий Стрийського РУП ні 12.10.2025, ні 13.10.2025 не вчинив жодної дії, передбаченої Інструкцією про єдиний облік злочинів: ним не було винесено постанову про порушення кримінальної справи, ним не було заповнено статистичну картку форми 1 (на виявлений злочин), цю статистичну картку разом із матеріалами справи впродовж доби слідчий не надав на підпис прокурору, злочин не був зареєстрований в єдиному журналі обліку злочинів, кримінальних справ і осіб, які вчинили злочин, не було присвоєно номеру кримінальної справи, тощо. Отже, станом на момент подання даної скарги до суду, його письмова заява від 12.10.2025 про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР не внесена та розглядається згідно ЗУ «Про звернення громадян».
Підставою для невиконання вимог ст. 214 КПК України та Інструкції про єдиний облік злочинів посадові особи Стрийського РУП визначили наступне:
«Зазначені положення законодавства свідчать про те, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які зави чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні об'єктивні дані, які дійсно свідчать про ознаки конкретного кримінального правопорушення, реальність конкретного кримінального правопорушення. Якщо такі дані у заявах чи повідомленнях відсутні, то вони не можуть вважатись такими, що мають бути внесені до ЄРДР».
Тобто, слідчий Стрийського РУП розтлумачив на свій лад Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12 січня 2017 року №9-49/0/4-17, в якому вказано:
«КПК дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень. Разом з тим слід враховувати, що на цьому етапі розвитку правових відносин стосовно ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК, не достатньо об'єктивних відомостей навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину. Саме тому посилатися на цьому етапі на положення ст. 2 КК, яка визначає підставу кримінальної відповідальності, недоцільно.
На окрему увагу заслуговує питання застосування до відповідних правовідносин Закону України "Про звернення громадян". Варто враховувати, що цей нормативно-правовий акт має свою мету і певним чином урегульовує питання взаємодії громадян з державними органами, у тому числі з органами, уповноваженими на здійснення досудового розслідування. Водночас слід зробити застереження щодо недопустимості підміни нормами цього закону положень, які визначають порядок реагування державних органів на одержання інформації про вчинені кримінальні правопорушення.
Так, відповідно до преамбули Закону України "Про звернення громадян", він регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для спливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Водночас, якщо особа звертається із певним документом до органів, відповідальних за реалізацію завдань кримінального провадження, пов'язаних із вчиненням, на її думку, кримінального правопорушення, то таке звернення недопустимо розцінювати як таке, в якому реалізується право особи на внесення пропозицій стосовно вдосконалення роботи органів досудового розслідування, викриття недоліків у їх роботі або як прояв участі у державних справах. Також неправильно (з цих же міркувань) розглядати заяви, які, на думку уповноважених суб'єктів органів досудового розслідування, містять відомості про кримінальне правопорушення, за правилами ст. 214 КПК, а які таких відомостей не містять, - за правилами Закону України "Про звернення громадян", оскільки така ознака не може використовуватись як розмежувальна для цих двох видів звернень.»
В Узагальнення ВССУ №9-49/0/4-17 від 12 січня 2017 року, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ «вважає недопустимим підмінювати нормами Закону України "Про звернення громадян" положень, які визначають порядок реагування державних органів на одержання інформації про вчинені кримінальні правопорушення».
Слідчий, прокурор зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР - іншого статтею 214 КПК України, не передбачено. Чому слідчий не виконує пряму норму закону йому, не відомо. Але, навіть, якщо, припустити, що в діях зазначеної в його письмовій заяві від 12.10.2025 року (про вчинений кримінальний злочин) зазначеною вище судді не вбачається ознак кримінального правопорушення, то все одно потрібно це перевіряти, і встановлювати тільки шляхом проведення відповідних слідчих дій, в рамках відкритого кримінального провадження, яке повинно бути, у такому разі, закрито відповідно до вимог статті 284 КПК України. Іншого, чинним законодавством України, не передбачено.
Тим самим, слідчий Стрийського РУП здійснив злочин, передбачений ч.ч. 2 ст. 365, 366 ККУ (службове підроблення) та ч. 1 ст. 396 ККУ (приховування злочину).
Про здійснення слідчим Стрийського РУП та прокурором злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 ККУ (службове підроблення) свідчить Постанова Касаційного кримінального у складі Верховного Суду у справі № 742/318/18 (провадження № 51- 9860км18) про те, що умисне внесення слідчим поліції до постанови про закриття кримінального провадження завідомо неправдивих відомостей є службовим підробленням.
ОСОБА_3 у судове засідання не прибув, однак подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, скаргу просить задовольнити у повному обсязі.
Представник Стрийського РУП ГУНП у Львівській області проти задоволення скарги заперечила, суду пояснила, що така скарга є необґрунтованою. Аналогічна скарга за заявою ОСОБА_3 від 12.10.2025 уже розглянута слідчим суддею Галицького районного суду міста Львова та винесено ухвалу від 16.10.2025, згідно якої скаргу задоволено частково та зобов'язано уповноважену особу ГУНП у Львівській області розглянути з дотриманням положень, передбачених ст.214 КПК України, заяву ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 12.10.2025, та повідомити заявника про прийняте рішення у встановлені законом строки та спосіб. На даний час вказана заява скерована для на розгляд Стрийського РУП і проводиться попередня перевірка для прийняття відповідного рішення.
Прокурор у судовому засіданні просить відмовити у задоволенні скарги, оскільки вона не обґрунтована. Суду пояснила, що в заяві від 12.10.2025 про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 зазначає про невиконання слідчим вимог процесуального характеру, виконання яких регулюється окремими нормами КПК України, що не є підставою для оскарження у порядку ст. 303 КПК України.
Заслухавши пояснення прокурора та представника Стрийського РУП, вивчивши наведені у скарзі аргументи та долучені матеріали, суд доходить такого висновку.
Стаття 55 Конституції України кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та посадових осіб.
Відповідно до вимог статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Вілповідно ч. 3 ст. 21 КПК України кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким (заявником, потерпілим, підозрюваним, володільцем майна тощо) такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені.
Статтею 2 КПК України визначені завдання кримінального провадження, а саме захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно частини 1 ст. 25 КПК України визначено, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своє компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Відповідно до частини 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генеральної Прокуратури України від 30 червня 2020 року № 298, передбачено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Вищевказані норми вказують на те, що до ЄРДР вноситься не будь-яке повідомлення чи заява, а заява чи повідомлення, яка містить короткий виклад обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, тобто суспільно небезпечного винного діяння (дія або бездіяльність) вчиненого суб'єктом злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає то вони не можуть вважатися такими, які відповідають вимогам ст. 214 КПК України і які повинні бути внесені до ЄРДР.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Таким чином, не всі повідомлення з якими звертаються особи до органів досудового розслідування підлягають реєстрації за правилами встановленими ст. 214 КПК України, а тільки ті, які містять обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, або містити короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Бездіяльність в сенсі кримінального процесуального кодексу України може мати місце лише у разі - надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення до суб'єкта, який наділений відповідними повноваженнями вносити дані до ЄРДР: наявність в заяві інформації, яка свідчить про ознаки кримінального правопорушення; невнесення відомостей за заявою, яка надійшла уповноваженому суб'єкту і містить ознаки кримінального правопорушення, протягом 24 годин.
Відповідно до статті 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що 12.10.2025 ОСОБА_3 подав у різні правоохоронні органи заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364, 365, 367, 396 КК України.
В обґрунтування заяви ОСОБА_3 покликається на те, що групою уповноваженими/фізичними особами: начальником ОСОБА_12 , слідчим ОСОБА_13 та старшим слідчим ОСОБА_14 Стрийського РУП ВП №3 (м. Сколе) в особі ГУ НП у Львівський обл., вчинено ряд незаконних дій, а саме: винесено незаконну постанову від 02.04.2025 року про закриття кримінального провадження № 12022142300000140 від 19.08.2022р., де не було проведено одночасні допити між потерпілим журналістом ОСОБА_10 та всіма присутніми під час нападу, побиття і пограбування, не було знайдено викрадений телефон, не проведено слідчий експеримент з поліцією, не зроблено товарознавчу експертизу викраденого телефона, не надано, не вручено, не надіслано і не ознайомлено його по сьогодні з постановою про закриття кримінального провадження від 02.04.2025 року, слідчий не дає йому ознайомитись з справою як потерпілого в об'єднаному кримінальному провадженні за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 186 та ч. 2 ст. 345-1 КК України, не надає йому пам'ятку про процесуальні права і обов'язки потерпілого, жодного разу не зателефонував до нього як до потерпілого у справі, слідчий ОСОБА_7 жодного разу у своїх відповідях не згадав, що це об'єднане кримінальне провадження, тому, на його думку, такі дії посадових осіб мають ознаки складу злочинів передбачених ст.ст. 364, 365, 367, 171, 396 КК України.
Поданою заявою про вчинення кримінального правопорушення від 12.10.2025 встановлено, що ОСОБА_3 скерував таку, як першому адресату, в Національну поліцію України (м.Київ) так і у інші правоохоронні органи: ТУ ДБР у м.Львів, Львівська обласна прокуратура, ГУНП у Львівській області, Стрийське РУП ВП №3 (м.Сколе), Стрийське РУП ГУНП у Львівській області.
Крім цього, судом встановлено, що слідчим суддею Галицького районного суду міста Львова 16.10.2025 вже розглянуто аналогічну скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність ГУНП у Львівській області та зобов'язання внести відомості за його заявою від 12.10.2025 до ЄРДР, за результатом якої винесено ухвалу згідно якої скаргу задоволено частково та зобов'язано уповноважену особу ГУНП у Львівській області розглянути з дотриманням положень, передбачених ст.214 КПК України, заяву ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 12.10.2025, та повідомити заявника про прийняте рішення у встановлені законом строки та спосіб.
З пояснень представника Стрийського РУП, наданих в судовому засіданні, встановлено, що заяву ОСОБА_3 від 12.10.2025 з ГУНП у Львівській області скеровано до Стрийського РУП для розгляду та прийняття рішення відповідно до ст.214 КПК України. На даний час по вказаній заяві проводиться превірка уповноваженою особою Стрийського РУП.
Крім цього, Сколівським районним судом Львівської області теж розглянута аналогічна скарга ОСОБА_3 на бездіяльність Стрийського РУП ВП №3 та внесення відомостей по його заяві від 12.10.2025 до ЄРДР. Відповідно до ухвали слідчого судді Сколівського районним судом Львівської області від 16.ю10.2025 в задоволенні скарги відмовлено.
Таким чином уже є прийняте судове рішення, яке набрало законної сили щодо аналогічної скарги ОСОБА_3 , щодо визнання бездіяльності та внесення відомостей по його заяві від 12.10.2025 до ЄРДР.
Відповідно пункту 1 частини 1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог частини 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Частиною 2 ст. 307 КПК України передбачений перелік рішень за наслідками розгляду скарг осіб, на бездіяльність правоохоронних органів, в тому числі і на бездіяльність, пов'язану з невнесенням відомостей до ЄРДР.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України, результатом розгляду скарги на бездіяльність відповідної службової особи, може бути рішення про відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд приходить до обґрунтованого висновку про відсутність підстави для задоволення скарги, оскільки скаржник вже звертався з аналогічною скаргою до Галицького районного суду міста Львова та Сколівського районного суду Львівської області, по яких прийняті рішення що набрали законної сили.
Керуючись статями 303-307, 372, 376 КПК України, -
постановив:
Відмовити в задоволенні скарги.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів із дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали буде оголошено 27.10.2025 о 09.00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1