Справа № 452/2888/25
Провадження № 2/455/726/2025
Іменем України
27 жовтня 2025 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області
у складі: головуючого - судді Пошивака Ю.П.,
секретар судового засідання Сенета Г.Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - залі судових засідань, цивільну справу№452/2888/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
08.08.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося до Самбірського міськрайонного суду Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15.04.2021 року між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачкою був укладений договір про надання споживчого кредиту №579494 за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 12500,00 грн., зі строком кредитування 548 днів та сплатою відсотків за користування кредитом.
Позивач вказує, що за договором факторингу набув право вимоги за цим договором.
Позивач зазначає, що у відповідачки утворилася заборгованість у розмірі 14865,35 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8386,92 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 6478,43 грн.
З наведених вище підстав позивач просить суд стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість у загальному розмірі 14865,35 грн. та судові витрати.
Ухвалою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11.08.2025 року цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Старосамбірського районного суду Львівської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2025 року справу передано для розгляду судді Пошиваку Ю.П.
Ухвалою судді від 03.09.2025 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання на 10 годину 30 хвилин 25.09.2025 року.
Ухвалою суду від 25.09.2025 року судове засідання відкладено на 09 годину 00 хвилин 24.10.2025 року.
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В позовній заяві представник позивача Романенко М.Е. просить розгляд справи провести без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», та у разі неявки відповідачки не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду повідомлялася належним чином, заяву про розгляд справи у її відсутності не надіслала, про причини неявки суд не повідомила. В матеріалах справи знаходяться докази того, що відповідачка повідомлялася про час та місце слухання справи належним чином, в тому числі і через оголошення на офіційному веб сайті (а.с.41, 44).
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснюється у їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає вимогам ч. 2ст.247 ЦПК України.
Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положеннямст.280 ЦПК України: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи
Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов наступних висновків.
Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст.526, 527, 530, 611, 651, 1048, 1050, 1054 ЦК України.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 15.04.2021 року між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачкою був укладений договір про надання споживчого кредиту №579494 за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 12500,00 грн., зі строком кредитування 548 днів та сплатою відсотків за користування кредитом.
За договором факторингу №2808-23 від 28.08.2023 року позивач набув право вимоги за кредитним договором.
З розрахунку заборгованості за кредитом відомо, що станом на 15.10.2022 року у ОСОБА_1 утворилася заборгованість у розмірі 14865,35 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8386,92 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 6478,43 грн.
Надаючи свою правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Пунктом 1 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи вищевикладене, відповідачка істотно порушила умови кредитного договору, ст. 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, витрати зі сплати судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Що стосується заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає таке.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шостастатті 137 ЦПК України).
Згідно з правилами пункту 2 частини другоїстатті 141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українивстановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Зі змісту позову слідує, що позивач просить суд стягнути з відповідача 6000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу. В детальному описі наданих адвокатом послуг зазначені наступні дії:
1) правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правової рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс», 1,5 години, 2250,00 гривень;
2) складання позовної заяви, 3 години, 3000,00 гривень;
3) формування додатків до позовної заяви (письмові докази), 1 година, 750,00 гривень.
Оцінюючи співмірність цих витрат суд зазначає, що в детальному описі наданих послуг не розкритий зміст консультацій та правового аналізу адвоката, зважаючи на те, що позивач є фінансовою установою, а примусове стягнення заборгованості, яка була ним викуплена за договором факторингу, є основною його господарською діяльністю. До того ж, надання послуг факторингу та коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, є предметом статутної діяльності ТОВ «Діджи Фінанс», про що зазначено у п.2.2 його статуту.
Крім того, адвокатом не зазначено, в чому саме полягає така послуга як «формування додатків до позовної заяви» і як вона відрізняється від послуги зі складання позовної заяви, яка вже була включена у детальний опис. Суд звертає увагу, що позов, як і додатки до нього, був поданий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» не адвокатом, а безпосередньо ТОВ «Діджи Фінанс». Тому яке відношення адвокат має до формування додатків до позову, які в переважній більшості складаються з документів, які наявні у позивача та стосуються його основної статутної діяльності, суду не зрозуміло.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що обґрунтованими та співмірними є судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у вигляді складання позовної заяви.
Відтак, суд вважає за можливе стягнути з відповідачки витрати позивача на професійну правничу допомогу частково, а саме в розмірі 3000,00 гривень.
На підставі наведеного та Керуючись ст.ст.10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280-284, 288, 354 ЦПК України, ст.ст.526, 527, 533, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 Цивільного кодексу України, суд, -
-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», юридична адреса: м.Бровари, вул.Київська, будинок №243-А, а/с 897, код ЄДРПОУ 42649746, ІВАN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМП» МФО: 334851, заборгованість за кредитним договором №579494 від 15.04.2021 року в розмірі 14865 (чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят п'ять) гривень 35 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», юридична адреса: м.Бровари, вул.Київська, будинок №243-А, а/с 897, код ЄДРПОУ 42649746, ІВАN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМП» МФО: 334851, судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2ст.358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Дата складання повного судового рішення 27.10.2025 року.
Суддя Пошивак Ю.П.