Справа № 454/3835/25
17 жовтня 2025 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Веремчук О. А. ,
за участю секретаря Баран О.Я.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Сокалі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сокальської міської ради про визнання права власності,
Позивач звернувся в суд з даною позовною заявою до відповідача та просить визнати за ним право власності на самочинно побудований житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: А1 Житлового будинку (1 підсобне 48,8м.кв., 2 гараж 49,3м.кв., 3 коридор 6,6м.кв., 4 вітальня 37,1м.кв., 5 веранда 13,0м.кв., 6 житлова кімната 18,5м.кв, 7 кухня 9,4м.кв., 8 житлова кімната 16,0м.кв., 9 санвузол 8,0 м.кв.), загальна площа житлового будинку становить 206,7 м.кв., в т.ч. 71,6 м.кв. житлова площа.
Свої вимоги мотивує наступним.
Позивач на підставі договору купівлі від 28.12.2017р. придбав земельну ділянку площею 0,0616га., яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
На даній земельній ділянці він побудував житловий будинок садибного типу загальна площа житлового будинку становить 206,7 м.кв., в т.ч. 71,6 м.кв.
Житловий будинок є самочинним та відповідає всім будівельним нормам і не є небезпечним для проживання.
Позивач просив розгляд справи у проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши докази в справі суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
З дослідженого договору купівлі-продажу від 28.12.2017р. посвідченого приватним нотаріусом Бойчук Н.І. придбав земельну ділянку площею 0,0616га., яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; кадастровий номер: 4624810100:01:004:0617, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
На вказаній земельній ділянці позивач побудував житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: А1 Житлового будинку (1 підсобне 48,8м.кв., 2 гараж 49,3м.кв., 3 коридор 6,6м.кв., 4 вітальня 37,1м.кв., 5 веранда 13,0м.кв., 6 житлова кімната 18,5м.кв, 8 житлова кімната 16,0м.кв., 9 санвузол 8,0м.кв.), загальна площа житлового будинку становить 206,7 м.кв., в т.ч. 71,6 м.кв., що стверджується технічним паспортом.
Даний житловий будинок є самочинним та відповідає всім будівельним нормам і не є небезпечним для проживання.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
У відповідності до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до п. 3.1. р. ІІІ Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 91 від 24.06.2011р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 липня 2011 р. за № 830/19568 прийняття в експлуатацію об'єктів здійснюється безоплатно Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами (далі - Інспекції) за результатами технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж та за наявності документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, шляхом реєстрації поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація), яка складається за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.
Позивач не може узаконити самочинне будівництво у вищезазначений спосіб, оскільки дія вказаних нормативних актів поширюється на об'єкти самочинного будівництва збудовані до 2009 року.
На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності зі ст. 376 ЦК України житловий будинок, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного затвердженого будови, або з істотними порушеннями будівельних норм. Право власності на таке самочинне будівництво може бути визнане за особою за рішенням суду.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво, лише у випадках, передбачених ст.76 ЦК України, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК України).
За загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч.2 ст.376 ЦК України). За змістом частини третьої цієї статті за умови подальшого надання особі у встановленому порядку земельної ділянки під уже збудоване на цій ділянці (що на час будівництва не була відведена для такої мети) нерухоме майно суд може визнати право власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
З наведених норм, особа може набути право власності на самочинно збудоване нерухоме майно виключно в судовому порядку.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на житлові будинки підлягає реєстрації у Державному реєстрі.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» однією із підстав для реєстрації права власності на нерухоме майно, тобто правовстановлюючим документом, може бути рішення суду. Рішення органу місцевого самоврядування, яке я отримав у встановленому законом порядку не є підставою для реєстрації такого права.
Факти порушення прав інших осіб внаслідок здійснення позивачем будівництва вищевказаного житлового будинку судом не встановлено, а сама будівля житлового будинку не суперечить суспільним інтересам, не порушує права інших осіб та при її будівництві відсутні істотні порушення будівельних норм.
Таким чином, суд дійшов висновку про підставність вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 200 263-265 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно побудований житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: А1 Житлового будинку (1 підсобне 48,8м.кв., 2 гараж 49,3м.кв., 3 коридор 6,6м.кв., 4 вітальня 37,1м.кв., 5 веранда 13,0м.кв., 6 житлова кімната 18,5м.кв, 7 кухня 9,4м.кв., 8 житлова кімната 16,0м.кв., 9 санвузол 8,0 м.кв.), загальна площа житлового будинку становить 206,7 м.кв., в т.ч. 71,6 м.кв. житлова площа.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
У разі, якщо рішення не було вручено в день його проголошення, пропущений строк може бути поновлено, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Сокальська міська рада Львівської області, ЄДРПОУ: 26205171 місце знаходження: м.Сокаль, вул.Шептицького, 44 Шептицький район, Львівська область
Головуючий: О. А. Веремчук