Справа № 464/4792/25
пр.№ 2/464/2182/25
22.10.2025 Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.
секретаря судових засідань Баурової Ю.П.,
за участю: представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айконс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1028347 від 07.09.2020 у розмірі 16773,44 грн та понесених судових витрат.
Обґрунтовує позов тим, що 07.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_2 укладено договір позики № 1028347.
В подальшому 28.04.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТзОВ «ФК Айконс» укладений договір факторингу № 1-28/04/2021, відповідно до умов якого до позивача перейшли права грошової вимоги до боржника за кредитним договором № 1028347 від 07.09.2020, укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА». Відповідно до вказаного договору факторингу позивач набув права грошової вимоги, яка станом на 21.03.2025 становить 16 773,44 грн, з яких: 5 300 грн - заборгованість за основним боргом, 9063 грн - заборгованість за простроченими відсотками, 2410,44 грн - заборгованість за комісіями та відсотками. Однак, відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконав, тому просить позов задовольнити та стягнути вказані суми боргу та судові витрати.
Ухвалою від 18.07.2025 прийнято позов до розгляду, відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом відповідача) та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
29.07.2025 від представника позивача Пархомчука С.В. надійшла заява про розподіл судових витрат, просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 10500 грн.
02.10.2025 від представника відповідача - адвоката Оліярника Г.І., який діє на підставі ордеру ВС № 1391825, через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву (пояснення), в якому частково заперечив позовні вимоги. Зауважив, що згідно п. 1.3. договору строк кредиту складає 12 днів. Вважає, що для пролонгації кредитного договору необхідним є вчинення позичальником дій, які засвідчують його згоду на настання правових наслідків у виді продовження строку користування кредитом шляхом укладення додаткової угоди до кредитного договору. Наполягає, що позивачем не надано доказі пролонгації кредитного договору і таких доказів немає. Також вважає, що стягнення з відповідача комісії є неправомірним відповідно до діючого законодавства. У відзиві наводить свій розрахунок заборгованості, який складається з суми позики - 5300 грн та суми процентів - 1208,4 грн, а всього 6508,40 грн. Дану заборгованість відповідач визнає. В решті вимог просить суд відмовити за безпідставністю. Також вважає, що розмір понесених витрат на правову допомогу не підтверджено позивачем.
Представник позивача в судове засідання не викликався, у позовній заяві просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача - адвокат Оліярник Г.І. у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, просить задовольнити вимоги позивача відповідно до його розрахунків, витрати на правову допомогу - вважає завищеними.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Установлено, що 07.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_2 укладено договір позики № 1028347. Цей договір підписаний в електронній формі.
Встановлено, що відповідач 07.09.2020 отримав на платіжну карту кредитні кошти в розмірі 5300 грн, в порядку та на умовах, визначених договором на 12 днів, після закінчення строку кредитування (12 днів) кредитні кошти не повернув.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
28.04.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТзОВ «ФК Айконс» укладений договір факторингу № 1-28/04/2021, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржника за кредитним договором № 1028347 від 07.09.2020, укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА».
Першою та третьою частинами статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема. передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки відповідач не виконав зобов'язання перед кредитодавцем, кошти, отримані в кредит, в обумовлений строк добровільно не повернуті, позивач має право на отримання від позичальника відповідача прострочену заборгованості за кредитом (основний борг у розмірі 5300 грн) та відсотки за 12 днів в розмірі 1208,40 грн.
Пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості з відповідача, позивач, крім заборгованості за кредитом, просить стягнути з відповідача заборгованість за комісіями і відсотками - 2410,44 грн, прострочену заборгованість за нарахованими процентами 9063 грн.
Водночас, згідно зі ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Зобов'язання в цивільному праві має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності, справедливості (ч.3 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Оскільки умови кредитного договору, укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_2 , відповідачем не виконано, право грошової вимоги за ним на підставі договору факторингу 1-28/04/2021 від 28.10.2021 перейшло до позивача, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «ФК Айконс» є обґрунтованим та підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості за сумою кредиту в розмірі тіла кредиту 5300 грн і заборгованості за відсотками в розмірі 1208,40 грн.
Що стосується вимог про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними коштами поза строками кредитування у розмірі 7854,60 грн.
Велика Палата Верховного Суду Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 наголосила на тому, що в охоронних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, період правомірного користування коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування супроводжується нарахуванням процентів у порядку та розмірі, що визначені у кредитному договору, а у разі прострочки позичальником виконання зобов'язань зі своєчасного повернення кредиту права кредитора захищаються шляхом нарахування процентів річних, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.
За таких обставин, після спливу визначеного договором строку право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинено.
Отже, суд погоджується з позицією сторони відповідача про те, що слід відмовити у стягненні відсотків після закінчення строку дії договору № 1028347 від 07.09.2020, оскільки матеріали справи не містять доказів пролонгації строку кредитування після 19.09.2020 з боку відповідача, відсутні докази звернення позичальника про продовження строку користування кредитом та додаткові угоди, укладення яких передбачено пунктами 4.1, 4.2 договору.
Оскільки після спливу визначеного договором позики строку кредитування право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за період з 20.09.2020 у розмірі 7854,60 грн задоволенню не підлягають.
Що стосується вимоги про стягнення комісії в розмірі 2410,44 грн.
Досліджуючи надані позивачем матеріали, такі не містять детального розрахунку щодо механізму їх нарахування, їх походження, розмір і період суду невідомі. Тому у вимозі про стягнення комісії в розмірі 2410,44 грн слід відмовити.
Таким чином, зважаючи на презумпцію правомірності правочину, та те, що відповідач отриманий кредит не повернув, будь-яких доказів повернення коштів суду не надав, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК Айконс» слід стягнути заборгованість по тілу кредиту - 5300 грн; нараховані проценти - 1208,40 грн. У задоволенні решти вимог слід відмовити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Згідно ч.1 ст.133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належить надання професійної правничої допомоги.
Згідно з ч.2 ст.137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10500 грн, представником позивача надано акт про отримання правничої допомоги, платіжну інструкцію, розрахунок наданих послуг, довіреність, договір про надання правової допомоги №16/06/2025.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.
Враховуючи особливості предмета спору, ціну позову (6508,40 грн), розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, складність справи, яка є незначної складності, в цій категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, час, який був необхідний для вчинення дій та надання послуг, зазначених в акті про отримання правової допомоги, з огляду на критерії їх виправданості, розумності їх розміру та співмірності з позовом та складністю справи, суд приходить до висновку про те, що заява представника позивача підлягає частковому задоволенню.
У зв'язку з чим з ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн, що відповідатиме критеріям виправданості, розумності та справедливості.
Крім цього, відповідно до вимог ст.141, 142 ЦПК України, задовольняючи позовні вимоги частково (38,8%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 939,94 грн.
На підставі ст.ст.525, 526, 527, 530, 610, 634, 639, 1048, 1054 ЦК України, керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 247, 263-265, 280-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Айконс" заборгованість за кредитним договором №1028347 від 07.09.2020 в розмірі 6508 (шість тисяч п'ятсот вісім) грн 40 коп., що складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5300 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 1208,40 грн; судові витрати в розмірі 939,94 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 2500 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Айконс», адреса: м.Київ, вул.Саперне Поле, 12, ЄДРПОУ 44334170.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 .
Рішення суду виготовлено та підписано 27.10.2025.
Суддя О.Ю.Горбань