Справа №: 452/2489/25
Провадження № 3/452/1189/2025
Іменем України
21 жовтня 2025 року м.Самбір
суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Казан І.С., із участю порушника ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, проживаючу в АДРЕСА_1 ,
-за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 14.07.2025 року ОСОБА_1 4 червня 2025 року о 18.05год за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , виражалася нецензурними словами в сторону свого брата ОСОБА_1 , внаслідок чого могла завдати шкоду його психічному здоров'ю, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 31.07.2025 року ОСОБА_1 31 липня 2025 року о 15.20год за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , виражалася нецензурними словами в сторону свого брата ОСОБА_1 , внаслідок чого могла завдати шкоду його психічному здоров'ю, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 своєї вини не визнала та пояснила, що у них з братом постійно виникають побутові конфлікти та сварки, оскільки вони проживають в одному будинку, він втручається у її сімейні відносини, а також підбурює сина проти неї, без її відома поставив камери відео спостереження на будинку; вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки жодного насильства щодо брата вона не вчиняє, просила провадження у справі закрити.
Потерпілий ОСОБА_1 у суді пояснив, що проживає в одному будинку із сестрою, її чоловіком та сином; періодично їздить в зону бойових дій, оскільки є військовим; коли приїжджає у відпустку, сестра постійно вчиняє з ним сварки з приводу проживання у житловому будинку, вона розвела антисанітарію біля дому, а тому він хоче відокремити свою частку та облагородити прибудинкову територію, такі конфлікти у них виникають систематично.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Приписами ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, яке, у відповідності з даною статтею, проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1ст. 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Згідно пункту 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Суду не надано жодних доказів на підтвердження того, ОСОБА_1 дійсно вчинила правопорушення, яке їй інкримінується. Адже, з пояснень самого потерпілого, які він надав під час розгляду справи, вбачається, що між ними відбуваються постійні сварки, пов'язані із житловим питання. Інших переконливих доказів на підтвердження того, що було вчинено саме домашнє насильство по відношенню до потерпілого, суду не надано.
У ході судового розгляду факту того, що у конфліктній ситуації, у розумінні ст. 1 Закону з боку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дій, які б підпадали під поняття психологічне насильство не установлено. Як і факту того, що у цілому конфліктна ситуації викликала у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинила емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
А тому, дійсним є лише факт того, що атмосфера взаєморозуміння у цій родині відсутня. Конфлікти для членів сім'ї є буденним явищем, однак не кожен конфлікт є домашнім насильством у розумінні норм Закону.
Конфлікт це особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Відповідно, конфлікт - ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Щоб подолати конфліктну ситуацію слід знайти коріння її зародження, визначити сфери, причини і рівень; проаналізувати власні почуття та емоції щодо конфлікту; зрозуміти глибинні інтереси кожного учасника конфлікту; обрати оптимальну модель поведінки; запропонувати ідеї щодо вирішення конфлікту, які задовольняють усі сторони; обрати правильне рішення та втілити його в життя.
До компетенції судді не входить урегульовувати конфліктні ситуації в родині у порядку норм КУпАП, так як не кожен конфлікт є домашнім насильством.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Стаття ж 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
За таких умов, на думку судді, на цьому етапі, суть вчинених правопорушень з кваліфікацією дій за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме у вчиненні домашнього насильства психологічного характеру є сумнівною, що є не прийнятним, та не кореспондується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», а тому оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважаю, що провадження у цій справі слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, який вказує на те, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з чим, дані адміністративні провадження, з урахуванням вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, підлягають закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з встановленням обставин визначених п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через місцевий суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя