Провадження №2/447/1329/25
Справа №447/2881/25
(заочне)
27.10.2025 місто Миколаїв
Миколаївський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,
за участю: секретаря судових засідань Малик О.Є.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом: ОСОБА_1 ,
до відповідача: ОСОБА_2 ,
про розірвання шлюбу,
за участю:
позивач: не з'явилась;
відповідач: не з'явився;
Обставини справи.
ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського районного суду Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого Миколаївським відділом РАГС у Львівській області, актовий запис №51.
Ухвалою суду від 18.09.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 01.10.2025.
19.09.2025 позивачка подала до суду заяву у які просила проводити розгляд справи у її відсутності, зазначила, що позовні вимоги підтримує повністю.
У судове засідання призначене на 01.10.2025 з'явився представник позивачки. Відповідач не з'явився, причини неявки суд не повідомив, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0610281866640, судова повістка про виклик до суду на 01.10.2025 вручена відповідачу ОСОБА_2 , 28.09.2025.
Враховуючи неявку відповідача в судове засідання, розгляд справи було відкладено на 22.10 2025.
В судове засідання 22.10.2025 учасники справи не з'явились.
22.10.2025 представник позивача - адвокат Волощак С.З. подав до суду заяву у якій просив проводити розгляд справи у його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує, та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Поштове повідомлення про виклик відповідача ОСОБА_2 до суду на 22.10.2025 повернулося на адресу суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою, а саме: перебуває за межами України». При цьому, суд звертає увагу на те, що поштова кореспонденція направлялась відповідачу на його зареєстровану адресу місця проживання.
Згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, у разі якщо судове повідомлення направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною чи встановленою судом інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, і повернуто відділом поштового зв'язку з посиланням на відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, чи у зв'язку із відмовою адресата отримати судову повістку, то вважається що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Відповідно до положень ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
З огляду на викладене, відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, належним чином.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ та організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.
Статтею 43 ЦПК України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до норм ч.ч.1,3,4 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Частиною 1 статті 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Статтею 281 ЦПК України передбачено, що про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Враховуючи той факт, що відповідач будучи належним чином повідомленим про дачу, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився та не повідомив причин неявки, відзив на позов не подав, а позивач подав заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи №447/2881/25 та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно ч.4,5 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведені вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 22.10.2025, є дата складення повного судового рішення - 27.10.2025.
Правова позиція позивача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 05 липня 2000 між нею та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстровано Миколаївським відділом РАГС Львівської області. Після державної реєстрації шлюбу їй надано прізвище ОСОБА_3 . Зазначає, що сім'я фактично розпалася через психологічну несумісність характерів та поглядів на життя із відповідачем, та відсутність взаєморозуміння та неможливість спільного проживання. Вказує, що протягом тривалого періоду, а саме понад 20 років проживає окремо від відповідача, в іншому населеному пункті. Наголошує, що із відповідачем спільного бюджету не має, подружніх стосунків не підтримує та не спілкується, а укладений шдюб носить формальний характер. Спільне життя та збереження шлюбу із відповідачем, вважає неможливим, оскільки це буде суперечити їх інтересам.
Правова позиція відповідача.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, відзиву на позов чи будь-яких письмових пояснень по суті спору не подала.
Фактичні обставини встановлені судом.
Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ») та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрованого 05 липня 2000 Миколаївським відділом РАГС у Львівській області, актовий запис №51, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 05.07.2000.
Позивач вважає, що сім'я між нею та відповідачем розпалась, шлюб носить формальний характер та суперечить її інтересам, тому звернулася до суду із позовом про розірвання шлюбу.
Оцінка суду.
Як вбачається із позовної заяви, між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу розірвання укладеного між ними шлюбу, які врегульовано положеннями Сімейного кодексу України.
Частиною 2 статті 3 Сімейного кодексу України, встановлено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до частини 4 статті 3 Сімейного кодексу України, сім'я створюється зокрема на підставі шлюбу.
Частиною 1 статті 24 Сімейного кодексу України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до положень частини 2 статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Статтею 110 Сімейного кодексу України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя визначено статтею 112 Сімейного кодексу України.
Зокрема, законодавцем визначено, що при вирішенні такого спору, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як встановлено судом, сімейне життя у сторін не склалося, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин між сторонами. Сторони тривалий час спільно не проживають, спільного бюджету не мають, та спільного господарства не ведуть.
Позивач, просить суд розірвати укладений між нею та відповідачем шлюб, оскільки через різні характери, різні інтереси і погляди на, їх сім'я фактично розпалась, подружні відносини припинені, шлюб носить формальний характер. Вважає, що подальше спільне життя із відповідачем є неможливим та суперечить її інтересам.
Відповідач в судове засідання, не з'явився, відзив на позов, не подав.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, суд вважає, що сім'я розпалась остаточно і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін, тому шлюб слід розірвати.
Майнового спору та спору щодо визначення місця проживання дитини сторони не мають.
Суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу; згідно з абз.2 ч.3 ст.115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Судові витрати.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.
Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь позивача, сплачений ним судовий збір в сумі 1211грн 20коп.
Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 281, 282, 354, 355 ЦПК України, суд,
позов задовольнити повністю.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_2 , який зареєстровано 05 липня 2000 у Миколаївському відділі РАГС Львівської області, актовий запис №51.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; персональний ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; персональний ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 .
Повне рішення складено 27.10.2025.
Суддя Роман ДЖУС