Справа №463/10219/25
Провадження №1-кс/463/9735/25
про застосування запобіжного заходу
27 жовтня 2025 року м. Львів
Слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львова, громадянина України, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, -
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
Слідчий слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 , як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого - ч.4 ст.187 КК України, а саме: у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбою), вчиненого в умовах воєнного стану.
Зокрема, 24 жовтня 2025 року приблизно о 20 годині 45 хвилин ОСОБА_4 маючи прямий умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи (розбою), діючи з корисливих мотивів та з метою власного безпідставного збагачення за рахунок злочинної діяльності, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер вчинюваних дій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України № 64/2022, у зв?язку із збройною агресією Російської Федерації на території України з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався нормативно-правовими актами та триває до теперішнього часу, зайшовши у приміщення торгового магазину «Чарка до свята» ТОВ «Овація», що заходиться за адресою: місто Львів, вулиця Медової Печери, 16-А та утримуючи у руці предмет, схожий на пістолет, який попередньо вийняв з метою його застосування, продемонстрував його та направив у сторону продавця ОСОБА_7 , супроводжуючи свої дії погрозами його застосування, схопивши її за руку, тим самим своїми жестами, демонстрацією предмета, схожого на пістолет, погрозами, які потерпіла об'єктивно розцінила як такі, що загрожують її життю та здоров?ю, відкрито заволодів грошовими коштами в сумі 1275 грн., які потерпіла самостійно вийняла із каси магазину. Таким чином ОСОБА_4 здійснив розбійний напад на працівника магазину ОСОБА_7 та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
25.10.2025 о 12 год. 57 хв. в порядку ст.ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
25.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просять таке задоволити.
Підозрюваний в судовому засіданні заперечив щодо застосування відносно нього запобіжного заходу тримання під вартою.
Захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши учасників процесу, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання слідчого за погодженням з прокурором підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч.1ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до матеріалів клопотання 25.10.2025 року до Єдиного реєстру досудового розслідування внесено кримінальне провадження № 12025141360001789, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
25.10.2025 о 12 год. 57 хв. в порядку ст.ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
25.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.
На виконання вимог положень ч.1ст.194 КПК України судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України. Зокрема обґрунтованість підозри стверджується зібраними доказами у матеріалах кримінального провадження, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 ; протоколами огляду предмета (відеозаписів з місця події); протоколом обшуку від 25.10.2025; протоколом затримання ОСОБА_4 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Водночас, необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Встановлені у ході розгляду клопотання обставини свідчать про те, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, тобто підозра у даному кримінальному провадженні є обґрунтованою.
Оцінюючи наведені слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні ризики, передбаченіст.177 КПК України, суд вважає, що обґрунтовано доведеним є наявність в діях підозрюваного ризиків передбаченихст.177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, потерпілу, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177КПК України.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про наступне. У відповідності до рекомендацій, наданих Верховним Судом у Листі від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», запровадження воєнного стану та збройна агресія щодо України самі по собі є ризиками, які мають враховувати суди при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу. Зазначена позиція попередньо була висловлена і Радою суддів України в рекомендаціях щодо роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднених 02 березня 2022 року. А тому надані рекомендації слідчий суддя також враховує при вирішенні даної справи.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до категорії особливо тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна. Крім того, кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти Української Держави та Українського Народу та спрямоване на грубе порушення суспільних відносин у сфері здоров'я населення. Вказані обставини в своїй сукупності підтверджують, що в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, є працездатною особою, страждає на епілепсію, іншими тяжкими захворюваннями не страждає, а відтак відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден інший більш м'який запобіжний захід, на думку суду, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, а тому покликання представників органу досудового розслідування та органу прокуратури в цій частині суд вважає обгрунтованими та належно вмотивованими.
Тому з урахуванням обставин справи та долучених до матеріалів клопотання письмових документів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та час його вчинення (в умовах воєнного стану), суд вважає виправданим та обґрунтованим клопотання прокурора про застосування до підозрюваного найжорсткішого за своєю суттю запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри та з метою уникнення ризиків.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд вважає за необхідне визначити у відповідності до п.2 ч.5ст.182 КПК України підозрюваному відповідний розмір застави.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».
Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4ст.182 КПКслідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями - серйозністю злочину, ризику втечі та ін.
З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя визначаючи підозрюваному розмір застави вважає, що такий має бути співмірним із матеріальним становищем особи та вчиненим нею діянням, а також наслідками, які воно спричинило чи могло спричинити, а тому суд враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , його майновий та сімейний стан, стан здоров'я, інші дані про його особу та ризики, передбачені ст.177 КПК України, які суд вважає обґрунтованими та доведеними, а тому вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454200,00 грн. з покладенням на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України.
Строк дії запобіжного заходу слід визначити з моменту фактичного затримання підозрюваного та в межах строків досудового розслідування. А саме з моменту фактичного затримання підозрюваного о 12:57 год. 25.10.2025 року до 24.12.2025 року включно (в межах строку досудового розслідування).
Керуючись вимогами статей177,178,182,183,186,194,196,197,395 КПК України, -
постановив:
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали становить: починаючи з моменту фактичного затримання підозрюваного о 12:57 год. 25.10.2025 року до 24.12.2025 року включно (в межах строку досудового розслідування).
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454200,00 грн. (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті гривень нуль копійок).
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області.
У випадку внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільняється з-під варти в порядку, визначеному ч. 4ст. 202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із міста Львова, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із потерпілою у даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_7
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1